Організація біржової торгівлі (стр. 1 из 3)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ВНЗ МФ ВМУРоЛ "Україна"

РЕФЕРАТ

По дисципліні "Підприємницькі мережі та торгівельні системи"

Тема: "Організація біржової торгівлі"

Виконав: студент V курсу

групи КД

Перевірил: до. є. н. проф.

Миколаїв - 2010

Зміст

Вступ

Глава 1. Загальні стани про біржову торгівлю

Правила біржової торгівлі іноземними валютами

Учасники біржової торгівлі

Висновок

Література

Вступ

Біржа є організований ринок для торгівлі замінимими цінностями, на якому процес утворення цін протікає під громадським контролем. Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, впорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Сучасний етап розвитку економічних стосунків показує, що біржі і біржовий механізм торгівлі міцно затвердилися в якості одного з найголовніших механізмів здійснення торговельних операцій. Насправді будь-яка біржа є лише логічним розвитком і впорядкуванням іншої допоміжної торговельної структури - ринку. Основна проблема, яка стояла на шляху збільшення торгових обігів ринків, була успішна здолана на біржі. Цією проблемою була наявність товару, що продавався. Торговельний механізм біржі побудований таким чином, що для самого факту укладення оборудки не обов'язкова наявність товару в безпосередній близькості до покупця і продавця. Абстракціонізм торговельних стосунків біржі розвинувся настільки, що на практиці (а на деяких біржах часто тільки так і відбувається) трапляється, що товару, на який полягає угода, не має в розпорядженні продавець або цей товар взагалі не існує в природі. Ця ключова ідея відсутності товару, що продається, дозволила збільшити торгові обіги бірж до приголомшливих розмірів, порівнянних з валовими внутрішніми продуктами розвинених капіталістичних країн.

Предметом роботи є розкриття суті біржової торгівлі на підприємстві, функції сучасної біржі, її учасники, поняття і склад біржового товару, організація біржі, її управління, організація біржового торгу.

Глава 1. Загальні стани про біржову торгівлю

Біржова торгівля - оптова, роздрібна торгівля, що характеризується ув'язненням на біржових торгах договору купівлі-продажу. Стосунки, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їх філій і інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею, регулюються Законом "Про товарні біржі і біржову торгівлю" і іншими актами законодавства, а також засновницькими документами бірж, правилами біржової торгівлі і іншими внутрішніми документами бірж, прийнятими відповідно до законодавства.

Біржова торгівля здійснюється шляхом:

здійснення біржових угод біржовим посередником від імені клієнта і за його рахунок, від імені клієнта і за свій рахунок або від свого імені і за рахунок клієнта (брокерській діяльності);

здійснення біржових угод біржовим посередником від свого імені і за свій рахунок з метою наступного перепродажу на біржі (ділерській діяльності).

У 2002 році Національний банк України підготував зміни в Правила біржової торгівлі іноземними валютами і ліцензування біржової діяльності при здійсненні операцій з нею.

Проект встановлює, що валютні біржі не мають права займатися іншими видами діяльності, окрім біржової торгівлі і надання інформаційних послуг, за винятком випадків, коли виробництво і (чи) торгівля здійснюються для їх власних потреб.

Документ скоротив перелік обов'язкових вимог до Регламенту проведення торгів. Тепер він в обов'язковому порядку повинен містити порядок допуску учасників до біржових торгів і процедуру ув'язнення його учасниками угод купівлі-продажу і конвертації іноземної валюти на валютній біржі.

Крім того, проект розширює права Національного банку. Нацбанк зможе припиняти і поновлювати біржові торги, обмежувати об'єми угод купівлі-продажу, що укладаються, конвертації іноземної валюти, встановлювати граничні значення обмінних курсів, по яких вони здійснюються, і визначати режими біржових торгів, в ході яких може робитися обов'язковий продаж іноземної валюти.

Основою біржової діяльності є біржова торгівля. Виникнення біржової торгівлі пояснюється потребами розвитку, як виробництва, так і торгівлі. При цьому торгівлю слід розглядати в якості сполучної ланки між виробництвом і зовнішнім середовищем. Чітка і злагоджена організація виробництва передбачає забезпечення його усіма необхідними елементами: робочою силою, предметами і засобами праці. В той же час виробництво ніколи не організовується заради самого процесу виробництва. Воно служить для задоволення потреб суспільства, отже, зроблений продукт має бути доведений до кінцевого споживання. Зв'язок виробництва з торгівлею можна представити таким чином (схема 1).

Схема 1. Зв'язок виробництва з торгівлею

Виробництво і торгівля тісно взаємозв'язані між собою. Можна сказати, що торгівля починає і закінчує виробництво. Тому виробництво і торгівля пред'являють один одному певні вимоги. Виробництву необхідно, щоб певні товари в узгодженому об'ємі, асортименті і потрібної якості були поставлені до встановленого терміну.

В той же час торгівля визначає: яку продукцію робити, в якому об'ємі, і до якого терміну, для якого споживача і так далі

Як правило, з виробництвом пов'язана оптова торгівля, основними функціями якої є:

1) вивчення економічної кон'юнктури ринку і прогнозування основних тенденцій її зміни;

2) робота з продукцією по досить широкій номенклатурі;

3) розбиття партій товарів на дрібніші за бажанням споживача;

4) упаковка партій товару;

5) зберігання товару;

6) його доставка (транспортування) до місця призначення;

7) надання кредиту клієнтам і товарній формі;

8) надання орендних послуг;

9) надання інформації і консультаційних послуг (наприклад, цінової і технічної інформації, рекомендацій по установці, обслуговуванню і продажу виробів).

Залежно від особливостей товарних ринків і міри розвитку оптової торгівлі діапазон функцій може мінятися.

У сфері торгівлі засобами виробництва функції оптової торгівлі частенько виконують самі фірми-виробники. Це в основному торкається машинобудівних компаній. Проте, промислові компанії роблять широкий асортимент продукції з урахуванням масштабів і складнощів функціонування товарного ринку, прагнуть скористатися посередницькими послугами незалежних оптових торговельних фірм і агентів.

Кожному виду продукції, що реалізовується, відповідає свій канал збуту і організаційна форма оптової торгівлі. Найбільш поширеними можна рахувати наступні форми оптової торгівлі (схема 2).

Схема 2. Основні форми оптової торгівлі

Біржова торгівля виросла із звичайного локального (місцевого) ринку і ярмарку. Для ринку характерні такі риси: торгівля робиться регулярно (щодня); її основою є торг, що гласно (публічно) проводиться, і відсутність обмежень для товарів, що є об'єктом купівлі-продажу; товари обов'язково є присутнім при проведенні торгу; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями і, після операцій купівлі-продажу товарів відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, що підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції; покупець товару, як правило, є його ж споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території.

Основними рисами ярмарку є: її епізодичний характер (ярмарки зазвичай проводяться один раз в рік); ведення торгівлі у формі гласного (публічного) торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, не є присутнім). У зв'язку з продажем товару великими партіями з відстроченим терміном передачі його покупцеві потрібні спеціальна документація, що підтверджує передачу прав власності на товар (договори, контракти), особливі норми і правила проведення торгу і органи, регулюючі і дозволяючі спори. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту і пропозиції, на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупник (посередник). Ярмарки обслуговують великі території і є стимулом розвитку міжнародного торгового обігу.

Біржова торгівля увібрала в себе риси як звичайною ринковою, так і ярмаркової торгівлі, вона організовується торговцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її ефективнішого механізму, а згодом для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін. Таким чином, біржова діяльність є самостійною формою комерційної діяльності з метою отримання прибутку.

Вона:

концентрується в місцях виробництва і споживача товарів, тобто у великих промислових і торговельних центрах;

ведеться по специфічних видах товарів, так званих біржових товарах, великими партіями;

ведеться за відсутності товару, за зразками, описом, каталогами, а також контрактами або договорами на їх постачання в майбутньому і правом на укладення таких договорів в майбутньому;

проводяться регулярно, враховує можливість концентрації попиту і пропозиції, продавців і покупців в часі і просторі;

відрізняється гласністю торгів, тобто усі охочі можуть отримати вичерпну інформацію про об'єми укладених в процесі торгів угод і ціни, що складаються;

характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються відповідно до попиту і пропозиції, конкуренції, що має місце, вони непостійні і чуйно реагують на кон'юнктуру ринку, що змінюється;

ведеться біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах безпосередніх виробників і споживачів товарів. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками - брокерськими фірмами, брокерськими конторами і незалежними брокерами. Біржа як така не має права виступати біржовим посередником;