Фермерам, навіть якщо вони зберігають виробництво, не залишається нічого іншого, як ставати субпідрядниками великих агрокомпаній і передавати їм всі турботи з продажу, техобслуговування, бухгалтерії і планування.
Таким чином, незалежний фермер лишається незалежним тільки на папері, а насправді є найманим робітником, але з підвищеною відповідальністю і зниженою зарплатою.
2000 року департамент сільського господарства США очікує рекордно високий врожай і рекордно низькі ціни (на зернові - найнижчі з 1986 року, на бавовну - з 1974, на сою - з 1972).
Як поліпшити ситуацію, не знає ніхто. Численні фахівці вважають, що ринок має врегулювати сам себе. Адже пішли з бізнесу сотні тисяч сімейних ресторанів, книгарень, автозаправок, і нічого страшного не трапилося. То чому держава повинна піклуватися про виживання сімейних ферм?
Можна сказати, що фахівці готові дати наукову відповідь на будь-яке запитання зі сфери сільського господарства. Але одне запитання залишається без відповіді - що робити з людьми?
4.3 Екологічні проблеми сільського господарства
Сільське господарство створює велику дію на природне середовище, чим будь-яка інша галузь народного господарства. Причина цього в тому, що сільське господарство вимагає величезних площ. В результаті міняються ландшафти цілих континентів.
Сільськогосподарські ландшафти опинилися нестійкі, що привело до ряду локальних і регіональних екологічних катастроф. Так неправильна меліорація стала причиною засолення грунтів і втрати більшої частини оброблюваних земель междуречья, глибоке відкриття привело до запорошених бурь.
Найсильніше на природне середовище впливає землеробство. Його чинники дії такі:
· зведення природної рослинності на сільгоспугіддя, відкриття земель;
· обробка (спушення) грунту, особливо із застосуванням відвального плуга;
· застосування мінеральних добрив і ядохимікатов;
· меліорація земель.
І найсильніше дія на самі грунти:
· руйнування грунтових екосистем;
· втрата гумуса;
· руйнування структури і ущільнення грунту;
· водяна і вітрова ерозія грунтів;
Тваринництво впливає на природу менше. Його чинники дії такі:
· перевипасання -т.е. випас худоби в кількостях пасовищ, що перевищують здібності, до відновлення;
· неперероблені відходи тваринницьких комплексів.
До загальних порушень, що викликаються сільськогосподарською діяльністю можна віднести:
· забруднення поверхневих вод (річок, озер, Морея) і деградація водних екосистем при евтрофікації; забруднення грунтових вод;
· зведення лісів і деградація лісових екосистем (збезлісення);
· порушення водного режиму на значних територіях (при осушенні або зрошуванні);
· запустинювання в результаті комплексного порушення грунтів і рослинного покриву;
· знищення природних місць проживань багатьох видів живих організмів і як наслідок вимирання і зникнення рідкісних і інших видів.
У другій половині ХХ століття стала актуальна ще одна проблема: зменшення в продукції рослинництва змісту вітамінів і мікроелементів і накопичення в продукції як рослинництва, так і тваринництва шкідливих речовин (нітратів, пестицидів, гормонів, антибіотиків і тому подібне). Причина деградація грунтів, що веде до зниження рівня мікроелементів і інтенсифікація виробництва, особливо в тваринництві.
· Точне землеробство
· Ґрунтозахисне землеробство.
· Органічне сільське господарство.
4.4 Таємниче зникнення бджіл
Бджоли беруть участь у виробництві третини всіх продуктів харчування у світі, так вважають фахівці. Тому таємниче зникнення маленьких бджіл може виявитися дійсно величезною проблемою для США. Цього року від даної проблеми бджолярі багатьох штатів уже втратили від 50 до 90% всіх бджіл. Дана проблема крім самого бджільництва й медового бізнесу, вона впливає також на виробників широкого спектра овочів, фруктів, ягід, винограду та горіхів. Тільки в США під загрозою виявився врожай сільськогосподарських культур вартістю в 15 млрд. дол. США.
У висновку протрібно зазначити, що США на шляху його бурхливого розвитку також неоминули проблеми. Найбільшою з яких є модернізація сільського господарства, яка ніби сприяє розвитку багатьох інших галузей економіки, але разом із тим достатня і навіть надмірна кількість продовольства може призвести і до зниження рівня здоров’я людей.
5. Перспективи розвитку сільського господарства
5.1 Сучаснi iнформацiйнi технологiї в сiльському господарствi США
Доступнiсть Iнтернету завдяки розвитку комп’ютерних та iнших комунiкацiйно-iнформацiйних технологiй (КIТ) приваблює все бiльшу кiлькiсть американських фермерiв. Згiдно з нещодавнiм звiтом МСГ США, застосування комп’ютерiв на фермах кожного року зростає, а на Iнтернет припадає роль iнструменту менеджменту в повсякденнiй дiяльностi.
Як технологiя Iнтернет дає додаткову перевагу, суттєво зменшуючи перешкоди до доступу та переробки iнформацiї для фермерiв, незалежно вiд того, де розташована ферма та коли iнформацiя використовується. Бiльше того, завдяки суттєво меншим витратам на зв’язок через Iнтернет та послуги зi збирання iнформацiї, комерцiйнi вигоди вiд його використання можуть надати фермерам новi стимули щодо розвитку пiдприємницького спiвробiтництва, включаючи можливiсть купувати ресурси та реалiзовувати вироблену продукцiю.
На хвилi розвитку електронної торгiвлi багато компанiй почали конкурувати за операцiї в аграрному секторi. За звiтами виробникiв протягом 2005 року через системи електронної торгiвлi було продано/придбано продукцiї на 665 млн дол., що становило 33% всього обсягу операцiй продажу/купiвлi в сiльському господарствi. На онлайнову купiвлю (машин та обладнання, матерiальних ресурсів для рослинництва та тваринництва, офiсної та комп’ютерної технiки) припало 378 млн. дол. На матерiально-технiчнi ресурси для рослинництва і тваринництва припало 35% всiх операцiй онлайнової купiвлi. Через систему електронної торгiвлi фермери продали виробленої продукцiї на 287 млн дол. (191 млн дол. — продукцiя тваринництва, 96 млн дол. — продукцiя рослинництва).
Фермери, якi користуються Iнтернетом, зазначили на такi причини цього:
- вiдстежування цiн (82% користувачiв Iнтернету);
- iнформацiйнi послуги в сiльському господарствi (56%);
- одержання iнформацiї вiд МСГ США (33%);
- зв’язок з:
а) iншими фермерами (31%);
в) дорадчими службами (28%);
- онлайновий облiк i передача даних клiєнтам i надавачам послуг (31%).
Потреба у фiнансових послугах у сiльському господарствi, зазвичай, є великою, оскiльки близько 40% фермерських господарств для ведення бiзнесу користуються позиками, а ще бiльша частина фермерiв звертається до послуг фiнансових консультантiв. 3% всiх фермерiв викоритовували Iнтернет, вирiшуючи деякi питання своєї фiнансової дiяльностi:
- онлайнове банкiвське обслуговування (10% користувачiв Iнтернету);
- оплата рахункiв (7%);
- одержання позик (2%).
Тiльки 1% фермерiв вiд використання Iнтернету для ведення свого бiзнесу утримують питання безпеки, саме проблеми, пов’язанi з конфiденцiйнiстю, найбiльше стримують використання Iнтернету для здiйснення фiнансових операцiй.
Технологiчнi змiни давно стали основою економiки сiльського господарства. Використання Iнтернету фермерами є однаково привабливим як для тих, хто займається тваринництвом, так i для тих, хто займається рослинництвом у відповідному спiввiдношенні – 59 % : 41 %.
У 2000 роцi майже чверть усiх ферм використовували Iнтернет у пiдприємницькiй дiяльностi. Цей показник є аналогiчним для багатьох рiзних типiв ферм, а отже комунiкацiйно-iнформацiйних технологiй є потенцiйно привабливими для всiх, а не тiльки для якоїсь окремої частини фермерiв.
Для повноти викладу питання потрібно наголосити на трьох аспектах:
По-перше, фермери, якi не використовують Iнтернет, можуть час вiд часу переглядати прийнятнiсть нових технологiй для свого бiзнесу. Хоча деякi експерти вважають, що Iнтернет докорiнно змiнить структуру сiльського господарства, скидається на те, що фермери, якi користуються Iнтернетом, просто змiнюють одну iнформацiйну технологiю на iншу. Оскiльки багато питань можна вирiшити за допомогою телефону, факсу, пошти чи особистого спiлкування, немає переконливих доказiв, що будь-яка з цих iнформацiйних технологiй є кращою за iншi.
По-друге, оскiльки експериментування з новими технологiями може приводити до рiзних видiв використання, що виходять за межi простої змiни однiєї технологiї на iншу, необхiдним є подальше вiдслiдковування впливу Iнтернету на дiяльнiсть ферм.
По-третє, iгнорування можливостей Iнтернету щодо поширення iнформацiї та пiдтримки контактiв з клiєнтами-фермерами може стати серйозною помилкою для тих, хто обслуговує фермерiв, оскiльки користувачi Iнтернету загалом схильнi використовувати його найрiзноманiтнiшими способами.
5.2 Модернізація сільського господарства
Модернізація сільського господарства сприяє модернізації багатьох інших галузей економіки. При цьому позитивні наслідки модернізації сільського господарства і харчової промисловості відчувають передусім найнезаможніші верстви населення. Разом із тим достатня і навіть надмірна кількість продовольства може призвести і до зниження рівня здоров’я людей.
Професор міжнародної економічної політики і член правління Університету штату Міннесота (США) Едвард Шух вважає, що сільське господарство здатне стати ’’локомотивом’’ економіки будь-якої країни. На думку Шуха, прогрес у розв’язанні проблеми забезпечення населення продовольством може бути досягнутий тільки разом із прогресом у справі скорочення бідності. А масштаби бідності, у свою чергу, можуть бути зменшені лише за умови модернізації сільського господарства і реалізації переваг цієї модернізації через лібералізацію торговельної політики і відкритість національних економік. Як твердить професор, уряди країн, які стикаються з нестачею харчів, останніми роками досить недбало ставилися до сільського господарства. Причини цього досить прозорі. В міру зростання економіки і збільшення доходів населення одночасно зменшуються як частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві, так і частка сільськогосподарської продукції у валовому внутрішньому продукті. Звідси випливає висновок, що значення сільського господарства зменшується в міру загального економічного піднесення тої чи іншої країни. І, як результат, агропромисловий комплекс перестає бути предметом особливої уваги влади.