Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет культури і мистецтв
Кафедра театрознавства та акторської майстерності.
сецесія архітектурний стиль культура
Есе на тему:
«Сецесія, місто і текст» (творчість «Молодої Музи» і
архітектура, за працями: Юрія Бірюльова «Сецесія у Львові», Миколи Ільницького «Синтез мистецтв у новелістиці Михайла Яцківа»)
Виконала студентка
Крижевич Юля
Львів 2011
Наприкінці ХІХ ст. виникає новий стиль в архітектурі (і не тільки) який так і назвуть - ар нуво (новий) або модерн. У нас же у Львові прижилася інша назва - сецесія. Нажаль сецесія, як стиль існувала недовго.
Потрібно приділити увагу саме психологічним мотивам виникнення сецесії, що була пов'язано з руйнуванням традиційного аграрно-патріархального способу життя, патріархальних моральних цінностей, кризою селянської свідомості, виникненням "розривів" у думках, що вело до протиставлення класичних традицій і модерних впливів у повсякденному житті, побуті, в настроях суспільства.
Формуванню архітектурного стилю віденського модерну в Львові, який згодом здобуде притаманні йому неповторні риси львівської сецесії сприяла діяльність великих архітектурно - будівельних фірм, які пропонували свої проекти і мали власні майстерні та заводи, на базі яких здобувалися нові інженерні та модерні рішення - будинок Е. Жиховича у Львові. Так, у Львові у 1902-1910 рр. Проводилися конкурси на проект українського театру, учасниками яких були Ф.Фельнер, О. Лушпинський.
Архітектурний модерн у Львові репрезентований чотирма основними тенденціями:
- декоративізм (модернізація архітектурної спадщини);
- національний стиль,
- елементи ар-нуво,
- сецесійні зразки.
Появі нового стилю в мистецтві сприяла низка причин:
- перехід від патріархально-аграрно-ремісничого до індустріально-урбаністичного суспільства;
- розвиток економіки промисловості сприяв виникненню нових технологій (метод зварювання нових конструкцій), нового матеріалу (бетону залізобетонних конструкцій, використання металу у масовому виробництві житла), що спровокувало «синтез» конструктивної основи споруди та її архітектурно-художньої форми.
Доба індустріалізму - це будівництво приміщень індустріального і масового призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків.
Сецесія, як національно орієнтований стиль в архітектурі, свідчив про зростання національної свідомості українського населення на західноукраїнських землях на початку XX ст. На думку Ю. Бірюльова, пошуки нового національного стилю відбувались загалом в рамках національно-романтичних відгалужень сецесії. Проблема неоромантичного освоювання народних художніх традицій цікавила львівських художників ще з кінця XIX ст. Головним джерелом, надихаючим на створення нового національного стилю, стало непрофесійне мистецтво горян Карпат. Опрацювати естетику “карпатського” стилю намагався в 90-х роках XIX ст. ще Юліан Захарієвич. Типовим варіантом української сецесії є приміщення банку «Дністер» у Львові, збудований у 1905-1906 рр. Архітектором І. Левинським та ін. Силует його нагадує традиції народної архітектури карпат, споруда оздоблена ліпниною та майолікою під впливом гуцульської кераміки. У формах сецесі витриманий особняк лікаря Панчишина у Львові. Збудований архітектором О. Лушпинським в 1915 р., він органічно поєднав модерн і традиції гуцульського різьблення - це взагалі унікальне явище.
Автор відсилає нас до аналізу теорій “східногалиційського” нового стилю Едгара Ковача - книга «Спосіб закопянський» (1899) тa Казімєжа Мокльовского у серії статей і книзі Народне мистецтво в Польщі. Незадовго до своєї ранньої смерті в 1905 К. Мокльовскі поставив у Львові у “сецесійно-карпатському” стилі будинки Тадеуша Чарнецкого на вул. Пекарській № 38-40. Внаслідок модернізаці політичного життя та динаміки економічного зростання. Вірогідно, що стиль галицької сецесії, який виник на західноукраїнських землях, поєднував елементи модерну та народної архітектури українського заходу. Юрій Бірюльов зазначає: «У розвитку сецесії у Львові була помітна певна стильова стадіальність. У 1897-1907 сецесія пройшла орнаментальним етапом. Для споруд цього часу характерною була концентрація декоративної експресії на фасадній поверхні, велике значення мала орнаментальна краса функціонально корисних деталей. Близько 1908 “орнаментальну” сецесію заступила сецесія “раціональна”. Еволюція форм, логіка внутрішнього розвитку стилю вела до послаблення захоплення орнаментом, до переходу від динамічної напружености до статики й гармонійности. В зовнішніх формах будівель значно випукліше стала виявлятись тектонічність». Це, дійсно правда, адже важливу роль у формуванні нового стилю в мистецтві відіграв соціальний чинник, пов'язаний з динамічними процесами урбанізацї. Відтік населення із села, зростання міст, інтенсивне житлове будівництво, забудівля великих міст, культ машин, техніцизм - це створювало передумови для виникнення нових форм мистецтва - модерну.
В архітектурі львівської сецесії відбувається своєрідний розподіл праці між архітектором, інженером і художником, який малював архітектурні деталі та фасадні композиції, тому львівський модерн назвали «стилем митця», адже у архітектурі львівського модерну органічно поєднувалося декоративне, примхливе з елементами раціонального та народного, традиційного. Основою архітектурних композицій завжди була ліпнина, яку ознаменовувала солодкава краса іронічно-відстороненогоставлення до неї. Архітектори знівелювали канони ордеру, пишного розквіту набули стилізаторські і функціональні тенденції, на вікнах - характерні сецесійні елементи - у наступ пішли кручені колони, квіткові орнаменти, керамічна плитка. Віконні отвори змінили форму, сандрики відправилися на звалище. Тільки задумливі маскарони, як скромний спадок класицизму, як і раніше, дивилися на перехожих з фасадів. Але й вони змінилися, стали більшими. А ковані решітки та двері - це справжня поема металу. Прикладом сецесійних громадських будівель з використанням вітражів у декоруванні інтер'єрів міг слугувати пасаж Міколяша, зведений за проектом і. Левинського. Бірюльов Ю. звертає увагу на те, що велися пошуки фірмою І. Левинського українського національного стилю в напрямі модерністичного переосмислення візантійського та романського зодчества (проект театру “Руська Бесіда” у Львові, 1904-1909, “Народний Дім” у Клепарові під Львовом, 1911). Цей будинок, на жаль, не зберігся. Митці того часу намагалися поєднати нові європейські тенденції з певним національним стилем, народними традиціями. Вони прагнули мати своє власне індивідуальне обличчя. Тому і багато вітражів, як і самих будівель, було створено на основі гуцульської тематики - писанок, вишивок, килимів. Деякі львівські вітражисти цього часу почали експерементувати з різнофактурним прозорим безколірним склом. Приклад такого типу вітража можна побачити у Львові в приміщенні Управління Внутрішніх Справ, виконаному в 1910 році. Вітражні полотна, зібрані з кусків прозорого різно-фактурного скла, гранчастого та шліфованого, своєю сухою графічністю відповідають архітектурній стриманості будівлі - ліпному декору стін, рисунку кованих балюстрад. Незважаючи на сукупність виражальних засобів, вітраж не має аналогів серед зразків львівського вітражного мистецтва. Декоративну площину вітражів заповнювали характерними для регіону стилізованими рослинами.
Трактування рослинності періоду модерну або сецесії відрізняється від ренесансної. Стилізація, зміна пропорцій, геометризація декоративних мотивів, динаміка форм досягли захоплюючих графічних ефектів. Квітки маку, що так характерні для Галичини, що добре піддаються сецесійному трактування, є найбільш поширеними і зустрічаються не тільки у львівських кам'яницях (Маланюка, 2; Кльоновича, 4; І. Богуна, 7; Коперніка, 3). Часто можна було побачити стилізовані квіти півонії, троянди, барвінку, нарцисів, жоржини, лілії, ірису та троянди, що притаманні народній вишивці. Квіти переважно спліталися у віночки чи складалися в кошику у букети.
Будинки епохи львівської сецесії:
Очевидно, що кращою спорудою сецесії з «галицьким характером» є будинок на вул. Личаківській, 107 у Львові, збудований в 1909 р. За проектом О. Лушпинського. Найбільше сецесійних будинків на вулицях акад. Богомольця, глибокій, акад. Павлова. Архітектори дбали про відповідний амсамбль стилістично однакових споруд. З обох сторін уздовж проспекту будівлю етнографічного музею оточують «Гранд-Готель» (Проспект Свободи, 13), і побудований 1893 року у стилі історизму і «Промінвестбанк» (Проспект Свободи, 17), зведений 1912 року у стилі пізньої сецесії.
На розі проспекту Шевченка №4 і вулиці Чайковського стоїть одна з найпривабливіших модерних будівель міста – колишній прибутковий дім адвоката Сегаля, особливістю якого є вежа з декоративним фронтоном. Інтер’єр будинку оздоблений унікальними гобеленами, ліпним декором і вітражами у стилі сецесіону. У будинку №8 розташована одна з найкращих книгарень львова – книгарня Наукового Товариства Імені Шевченка.
На іншому боці проспекту можна споглядати оригінальний будинок №27 на розі з вулицями Фредра І Герцена, споруджений 1909 року під впливом пізнього англійського модерну.
Одразу навпроти будівлі на іншій стороні вулиці бачимо будинок № 6, зведений з темного каменю у дусі німецького юґендштілю у 1912-1914 роках, який одразу привертає увагу незвичною і оригінальною стилізацією під середньовіччя. Фігури понурих лицарів-атлантів і барельєфи грізних левів навіюють настрій давньої суворої епохи, хоча водночас будівля виявляє риси вишуканості сецесійної архітектури початку XX ст. Натомість майже позбавлений елементу стилізації Музичний інститут ім. Лисенка на вул. Шашкевича № 5, збудований у спрощених, лаконічних формах “класицизованої” сецесії.