Зараження свиней аскаридозом відбувається при заковтуванні інвазійних яєць. Звільнившись в травному тракті свині, личинки аскарид проникають в кровоносні і лімфатичні судини і здійснюють гепатопульмональну міграцію. При цьому личинки проникають в стінки кишечника і по кишковим венам, воротній вені досягають печінки. Пройшовши печінку вони ідуть далі порожнистою веною в «праве серце», а звідти в легені. Виселившись з кровоносних судин в периферичні дихальні шляхи, личинки аскарид потрапляють в трахею, гортань, ротову порожнину. Після повторного заковтування, личинки оселяються в харчотравному тракті і досягають там статевої зрілості. [19,36,44,48,59].
Для розвитку гельмінта з моменту зараження до статевозрілої стадії потрібно від півтора до трьох місяців [59]. Тривалість життя нематод в середньому 4–10 місяців [19].
Клас Nematodarud 1808
Підряд TrichocephalataskrjabinetSchulz, 1928
Родина TrichocephalidaeBaird, 1853
Рід TrichocephalusSchrank, 1788
Вид TrichocephalusLuisShrank, 1788
Збудник трихоцефальозу нематода Trichocephalussuis (свинячий волосоголовець), що локалізується в основному в товстому відділі кишківника особливо в сліпій кишці. Самці мають довжину 33–48 мм, самки 38–53 мм. Тіло волосоголовця поділяють на дві частини: передню, дуже тонку, довгу і задню, товсту і коротку. Перехід головного кінця в хвостовий різко виражений, оскільки ширина тіла зразу збільшується в декілька раз. Ротовий отвір веде в довгий стравохід, який оточений шаром одноядерних клітин, які утворюють вигляд ланцюжка. В передній частині тіла перебуває тільки стравохід, в задній – кишківник і статеві органи [36,44,48].
Яйця трихоцефалюсів мають форму витягнутого овалу, бочечки з прозорими пробочками по полюсах. Поверхня яйця гладка, доволі товста. Оболонка яйця складна за будовою і складається з зовнішньої оболонки дуже тонкої і прозорої, двох середніх і внутрішньої. Інтенсивність забарвлення яєць коливається – від слабо-жовтого до коричневого і навіть до темно-коричневого кольору, що залежить від тривалості перебування їх в кишечнику [36,44,48].
Свині виділяють неінвазійні яйця волосоголовців разом з фекаліями в зовнішнє середовище. При сприятливих умовах (волога і тепло) через 25–28 за Мозговим, 1967 [44], або за 29–35 днів за Орловим [48] в них формуються личинки і яйця стають інвазійними.
Зараження тварин відбувається з перших днів життя при потраплянні в їх організм інвазованих яєць цих гельмінтів з кормом або водою. Поросята заражаються при облизуванні оточуючих предметів, через соски матері, забруднені інвазійними яйцями [44].
В кишечнику з яєць виходять личинки, які фіксуються в товстому відділі кишечника, де через 40–45 днів виростають в статевозрілих особин. [19], за Якубовським 1987 р. [59] через 45–47 днів. В організмі свині трихоцефалюси живуть 3–4 місяці.
Клас NematodaRud, 1808
Підряд StrongylataRaillietetHenry, 1913
Родина TrichonematidaeWitenber, 1925
Рід OesophagostomumMolin, 1861
Вид Oesophagostomumdentatum, Rudolphi 1803, Mjlin, 1861.
Гельмінт Oesophagostomumdentatum – невелика нематода збудник езофагостомозу (вузликова хвороба) свиней. Статевозрілі езофагостоми завдовжки 7–14 мм паразитують у просвіті товстих кишок, а личинки – в товщі слизової товстого кишечника.
Головний кінець езофагостом оточений кутикулярним здуттям, відділеним від тіла вентральною боріздкою, яка утворює вентральний жолоб. На рівні вентрального жолоба відкривається екскреторний отвір. Ротова капсула циліндрична. Зовнішній край капсули оточений зовнішньою радіальною короною, яка складається з 10 пелюсток; останні виступають вперед у вигляді гострих шипів. Ротова капсула переходить в стравохід, який поступово розширюється [19,36,44].
Самки О.dentatum відкладають яйця в просвіт кишечника. З фекаліями яйця виходять назовні, виділяються вони в зовнішнє середовище на ранніх стадіях розвитку. Оптимальна температура для розвитку яєць 25–30 С. При сприятливих умовах середовища через 10–24 год. в яйцях формуються личинки, які через 24–26 годин залишають скарлупу – личинки першої стадії [44].
Вільні личинки дуже рухливі, мають прозоре тіло, з довгим загостреним хвостовим кінцем. Через три дні після вилуплення личинки починають линяти, вже через 2 дні, тобто до початку п’ятого дня, закінчується перша линька, після чого личинки перетворюються в личинок ІІ-ї стадії. Які линяють вдруге і стають вже інвазійними личинками –ІІІ-ї стадії. Утворення інвазійних личинок в літній час відбувається протягом 4–8 днів після виходу з яєць. Наступний розвиток відбувається в організмі дифінітивного господаря – у випадку заковтування останнім інвазійних личинок. Езофагостоми мають пять стадій розвитку личинок, остання линька здійснюється на 14–15 добу, – відбувається перетворення в личинок 5-ї стадії [48,59].
Самки О.dentatumпочинають виділяти яйця через 42–45 днів після зараження ними свиней. Тривалість життя нематод в середньому – 8–10 місяців.
1.4 Попередні здобутки в боротьбі з гельмінтами свиней
Діагностика.
Морфофункціональні порушення за гельмінтозів проявляються при сильній інвазії певними клінічними органами. Однак при більшості гельмінтозів вони не є патогностичними, тобто характерними для даної хвороби, крім того, при багатьох гельмінтозах вони схожі, тому лікареві важко поставити точний діагноз хвороби. Але при деяких гельмінтозах клінічні ознаки проявляються досить яскраво, хворі тварини помітно вирізняються [4,36].
Важливе значення при цьому має годівля і утримання тварин. В умовах повноцінної годівлі і доброго утримання тварин гельмінтози мають безсимптомний перебіг або субклінічний, оскільки організм інвазованих тварин володіє здатністю протистояти патогенному впливу паразитичних червів [36,59].
Клінічні ознаки аскаридозу непатогностичні. Розрізняють дві стадії хвороби. Перша, міграційна, стадія пов’язана з зараженням тварин і міграцією личинок аскарид по організму. Друга стадія, кишкова, викликається паразитуванням аскариди в кишечнику. Перша стадія хвороби характеризується ознаками: приблизно через тиждень після зараження з’являється кашель і хрипи в легенях, підвищується температура тіла, помічають блювоту, і нервові припадки у вигляді судорог, тварина падає, візжить, частішає дихання. Друга, або кишкова стадія інколи проходить безсимптомно. У деяких поросят з’являється блювота, низький апетит і пронос. Стадія триває декілька місяців. Тварини худнуть, відстають у розвитку. У дорослих свиней аскаридоз перебігає майже безсимптомно [36,42].
Клінічні ознаки при трихоцефальозі і езофагостомозі свиней теж не є характерними лише для цих хвороб.
Так при трихоцефальозі виявляють порушення в роботі шлунково-кишкового тракту поросят, болючість черевної стінки при надавлюванні, анемії, жовтушність, відставання в рості і розвитку, періодичне підвищення температури тіла, пришвидшення дихання тварин.
Клінічні ознаки не чітко виражені і при езофагостомозі. Можливе відставання в рості і розвитку, понос, погане поїдання кормів і інші неспецифічні ознаки.
Знання симптомів гельмінтозних захворювань у тварин являється для ветлікаря відштовхуючим матеріалом для уточнення діагнозу хвороби.
Зажиттєво діагноз підтверджують за допомогою овоскопії – досліджують фекалії на наявність яєць гельмінтів. Для цього використовують методи флотації (основані на спливанні яєць гельмінтів): Фюлеборна; Калантарян; метод Котельнікова і Хренова з використанням аміачної селітри [42,43]. У загиблих поросят нематодози діагностують шляхом розтину кишечника.
Крім згаданих методів діагностики, для діагностики аскаридозу можна використовувати імунобіологічний метод [36,44].
Алергічну реакцію при аскаридозі свиней вивчали Бондар 1939, Єршов, Кракунов, Плахотня і Горобець 1953, Soulsby1957 і інші [44]. За даними цих авторів методи імунобіологічної діагностики аскаридозу свиней володіють високою точністю і специфічністю, дозволяють виявити інвазію на ранній стадії.
Введення алергену можливе внутрішкірно – і на кон’юнктиву ока. При внутрішкірному введенні в товщу зовнішньої сторони вушної раковини вводять алерген у дозі 0,05–0,1 мл. Спостереження проводиться 15 хв. (кожні 3–5 хв.).У випадку позитивної реакції через 5–7 хв. після введення алергену навколо місця введення утворюється обідок темно-вишневого або рожевого кольору.
Точність алергічної внутрішкірної проби при використанні алергена Єршова дорівнює 90% при імагінальному і 85,5% при преімагональному аскаридозі; при використанні алергена Батоджанова – 86,6: 81,8% відповідно [44].
Лікування та профілактика гельмінтозів.
Для лікування гельмінтозів свиней пропонується багато антигельмінтних хіміопрепаратів і різноманітні схеми їх застосування – проведення дегельмінтизації [3.19]
У боротьбі з гельмінтозами тварин основну увагу приділяють дегельмінтизації. Терапія гельмінтозів і дегельмінтизація – поняття нерівнозначні. Терапія це сума втручань спрямованих на усунення причин хвороби і викликаних нею процесів, інколи другорядних явищ або ускладнень. Тому «терапія гельмінтозів» має включати роботу щодо підготовки тварин до цих заходів, щоб запобігти ускладненням та шкідливим наслідкам від антигельмінтних препаратів [21].
У 1947 р. академік К.І. Скрябін розробив концепцію що до девастації паразитів, яка передбачала повне знищення збудників інвазії на усіх стадіях їх життєвого циклу доступними засобами механічного, хімічного, фізичного і біологічного впливу. Ця концепція стала визначальною для розвитку саме методів хімічної боротьби з паразитами. [17].