Але як зазначає Сайфулов І.С., 1983 [51], оздоровчі заходи при гельмінтозах, основані на дегельмінтизаціях, лише тоді зможуть дати позитивний результат, коли після призначення препаратів не залишиться тварин, які виділяють в зовнішнє середовище інвазійні елелементи.
Через це постійно виникає необхідність випробовувань антигельмінтиків, для вибору серед запропонованих виробниками препаратів, тих, які дають більший ефект дегельмінтизації, не шкідливі для організму тварин.
Так, Мясцова Т.Я. (1986) [45] пропонувала використовувати антигельмінтик фенбендазол в дозі (за ДР 0,005г / Кг живої маси протягом трьох днів підряд, при її дослідженнях було встановлено екстенсефективність препарату при аскаридозі –96%, трихоцефальозі –86,6% і езофагостомозі – 90%. І ось уже в 1990 р. Олехнович Н.І. [46] за результатами проведених дослідів пропонує для дегельмінтизації свиней при кишкових нематодозах препарати ринтал в дозі 15 мг/кг триразово і івомек- 1 мл/33 кг маси однократно (івомек повністю звільняє організм від аскарид і трихоцефалюсів).
При порівняльних клінікоекспериментальних дослідженнях ефективності таких антигельмінтиків, як аверсекту-2, урзолевамізолу і бровадазолу [27] було встановлено, що найкраща екстенсефективність дегельмінтизації була за застосування аверсекту-2 (і за аскаридозу дорівнювала 100%, за трихоцефальозу – 100%, за змішаних інвазіях – 80%) і це супроводжувалось найбільш високими приростами живої маси поросят.
Ефективність такого відомого препарату, як альбендазол вивчали вже неодноразово і в порівнянні з новими антигельмінтиками він дещо поступається за якістю дегельмінтизації (належить до ІІІ-го класу токсичності). Але все одно цей препарат залишається одним з найбільш вживаних і використовуваних на практиці, через порівняну дешевизну і розповсюдженість. [26,34,57]. При не такому давньому дослідженні препаратів альбендазолу (2001 р.) на виробництві екстенсефективність альбендазолу гранул 10% при нематодозних захворюваннях свиней (1 мг препарату на 10 кг живої маси) встановлена на рівні 90–93% [34].
Використання при змішаних нематодозах свиней таких антигельмінтиків як пірантел та піперазин адипінат, призводить до динамічних порушень механізмів клітинного імунітету. Тому однією з важливих проблем ветнауки є пошуки засобів, спрямованих на зниження негативного впливу гельмінтів та антигельмінтиків на стан гомеостазу тварин, а також на профілактику імунодефіцитного стану. Так застосування левомізолу в імуномодулюючій дозі в комбінації з мебенветом гранулятом підвищує ефективність дегельмінтизації поросят, забезпечує приріст живої маси. [4,23].
Короленко Л.С. підтверджує в публікації, 2001 [15] за результатами досліджень властивостей левамізолу 8%-го, – це високоефективний нематоцид і водночас імуностимулювальний препарат, який рекомендується застосовувати для боротьби з змішаними гельмінтозами тварин.
В умовах виробництва проводились дослідження дії тетрамізолу і левамізолу при кишкових нематодозах свиней: вихідна зараженість свиноматок всіх 5-ти груп езофагостомами складала 90%, аскаридами і тріхоцефалами – 10%.
Випробування показало, що препарати тетрамізолу і левомізолу в рекомендованих дозах (7 мг/кг маси і 1 мл на 10 кг живої маси відповідно) є високоефективними при кишкових нематодозах свиней. [54].
Для боротьби з інвазійними хворобами тварин в Україну ввозять ветпрепарати із-за кордону, так фірма КРКА (Словенія) запропонувала ряд високоефективних препаратів, серед них: біовермін, верпаніл. Біовермін представляє собою порошок з вмістом 5% флюбендазолу, в дозі 5 мг/кг, біовермін високоефективний при аскаридозі, езофагостомозі, стронгільозі, метастронгільозі свиней і нематодозах птиці [38].
На Українському ринку ветпрепаратів не рідкість антигельмінтики з Росії, зараз нам пропонується препарат івермек. Івермек – це воднодисперсна форма івермектина (1% розчин), яка додатково містить вітамін Е (тоноферал) в кількості 40 мл в 1 мл. Екстенсефективність дегельмінтизації івермеком при аскаридозі складає 100%, при трихоцефальозі – 100%, а при езофагостомозі – 97,5%, що засвідчує високу ефективність пропонованого препарату. [55].
Сьогодні велику увагу приділяють вивченню впливу на організм імуномодулюючих препаратів, особливо, отриманих із вилочкової залози, до числа яких відносять гомотин і КАФІ. Засоби неспецифічної терапії, не впливаючи на гельмінтів безпосередньо, стимулюють в організмі тварин біологічно активні компоненти неспецифічної резистентності та імунітету (фагоцити, комплемент, лізоцим, інтерферон і ін.) нормалізують фізіологічні функції організму, зменшують токсичність та алергізуючий вплив гельмінтів. [20,22].
Про доцільність застосування імуностимулюючих засобів у лікуванні і профілактиці нематодозів згадують також Пономар С.І., Артеменко Ю.Г. 1997,1998 рр. [22,23,25], подаються схеми застосування деяких імуностимуляторів, для використання їх як засобів патогенетичної терапії та профілактики кишкових нематодозів (поліоксидоній, мебікар, градекс, вегетан, метилурацил, камізол, селеніт натрію, імзауф і інші).
Високоефективними засобами при кишкових та легенивих нематодозах є препарати авермектину. Фармакологічна дія якого спричинена авермектиновим комплексом отриманим на основі продуктів життєдіяльності грунтового гриба Streptomycesavbermitilis. Він стимулює виділення у нематод гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) нервовими закінченнями і підсилює зв» язування ГАМК з постсинаптичними ГАМК – рецепторами, блокуючи передачу імпульсів, що в кінцевому результаті викликає параліч і загибель паразита. [2,19].
Зараз рекомендується новий ендоектопаразитоцидний препарат другого покоління – дектомакс виробництва американської компанії «Пфайзер», діюча речовина – дорамектин. Він створює високу концентрацію у сироватці крові тварин, збільшена тривалість його антигельмінтної дії, яка перевищує дію авермектинів в 2 рази. Крім того дектомакс можна вводити п/шк і в/м, що полегшує та спрощує масові обробки тварин [9].
Крім хімічних препаратів можна використовувати у боротьбі з гельмінтозами свиней і лікарські рослини. Звіробій звичайний ефективний при нематодозах (езофагостомоз, аскаридоз, трихоцефальоз) настої (1:100) дають в середину з кормом після 12 год. голодної дієти в дозі 10 мл на кг. маси тіла щоденно протягом 3 днів. Додавання в корм свиней конюшини повзучої сприяє масовому виділенню з фекаліями круглих гельмінтів, таку ж дію зумовлює згодовування люцерни в період бутонізації, люпинового силосу, редьки посівної. Морква, як і її насіння знижує ураженість тварин аскаридами. [12]. Рекомендується також: щавель кінський, полин звичайний, оман високий, материнка звичайна. [3].
Хвойна мука в дослідженнях Д.Н. Дубового, М.І. Наумичової і А.П. Чуріної (1957) дала позитивні результати при аскаридозі свиней (Згодовували груповим методом з кормом 15–20 днів в зростаючих дозах від 3 до 10 г. на 1 кг живої маси, три рази в день) [44].
Система загальної (неспецифічної) профілактики гельмінтозів основана на виключенні з епізоотичного процесу другої або третьої його ланок, тобто механізму передачі збудника від джерела до сприйнятливої тварини. На цьому принципі і базується відома біологічно обґрунтована система профілактики гельмінтозів сільськогосподарських тварин.
Профілактика гельмінтозів – це створення умов, що підвищують резистентність сприйнятливих тварин, а також умов які включають або максимально знижують можливість виникнення епізоотичного процесу шляхом застосування сучасних біологічних, хімічних, фізичних і інших методів знищення гельмінтів на всіх стадіях розвитку [56].
А тому повністю завдання боротьби з паразитарними захворюваннями, в т.ч. з гельмінтозами, може бути успішно вирішене за умови виконання повного комплексу протипаразитарних заходів, а саме: організаційних, загальнопрофілактичних і спеціальних. [21].
На свинарських фермах заходи боротьби і профілактика гельмінтозів повинні бути основані на особливостях технології утримання свиней, з врахуванням годівлі, проведення ветеринарно-санітарних заходів, забезпеченості антигельмінтиків. В господарство не можна допускати завезення інвазованих гельмінтами свиноматок і хряків. Поступаючих в господарства свиней необхідно піддавати гельмінтокопрологічному дослідженню – невеликі партії поголовно, а тих, де більше 50 голів – не менше 20–30%. При інвазованості гельмінтами тварин дегельмінтизують з наступним їх дослідженням через 2 тижні для визначення ефективності застосованих препаратів.
Практика показує, що тварини нижче середньої вгодованості і виснажені найбільш інтенсивно заражаються гельмінтами і тому найбільш небезпечні з епізоотичної точки зору. При проведенні протиепізоотичних заходів цим тваринам необхідно надати особливої уваги: ізолювати, посилити годівлю, звернувши увагу на повноцінність раціону [56].
До основних профілактичних заходів при гельмінтозах свиней треба віднести регулярне видалення гною з приміщень та вигульних майданчиків, з наступним його знезараженням. Щільний гній знезаражують біотермічними методами, або змішуванням 1т гною з 20 кг. суперфосфату. Крім цього, забезпечують свиней повноцінними раціонами, проводять періодичні дослідження, дезінвазію приміщень, вигулів і обладнання [3].
З метою дезінвазії зовнішнього середовища при кишкових паразитозах (аскариди, трихоцефалюси, стронгілоїди, еймерії, балантидії) свиней ефективним є застосування дезонолу у вигляді гарячої (70 С) 5%-ої емульсії при експозиції 2 год. з розрахунку 1 л/м площі [46].
Для дезинвазії оточуючого середовища використовують гарячі (70–80С) розчини натрію гідроокису (4–5%) при експозиції 6 годин дворазово з інтервалами 1 год., або емульсією ксилонафту (5%) при експозиції 3 год., з розрахунку 1 л. на 1 м2 площі, що підлягає обробці [3].
Для визначення заходів боротьби і профілактики гельмінтозів свиней цю роботу необхідно виконувати в такій послідовності: вивчення інвазованості свиней гельмінтами; використання антигельмінтиків в залежності від зараження свиней тим чи іншим видом гельмінта, дегельмінтизація всіх свиней при виявленні гельмінтів хоч би в однієї тварини; ретельне прибирання приміщень, дезінвація їх, перекопування вигулів з вапном щорічно; послідовна хіміопрофілактика гельмінтозів свиней в комплексі з загальноприйнятими ветеринарно – санітарними заходами [59].