Через 14 днів після дегельмінтизації було проведено повторно гельмінтоовоскопію, результати якої показано у наведеній нижче таблиці №7
Таблиця №7. Результати гельмінтоовоскопії у порсят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (14 днів)
| Показник | Вікові групи тварин | |||||
| Ремонтні поросята | Поросята відлучені | |||||
| І | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІконтр. | |
| Всього досліджено голів | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 |
| Інвазованість, гол.за аскаридозу | 1 | 3 | ||||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | ||||
| за езофагостомозу | ||||||
| при змішаній інвазії | 3 | |||||
| Інтенсивність інвазії – виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид | 19,4 | 21,2 | ||||
| трихоцефал | 9,2 | 12 | ||||
| езофагостом | 20,7 | |||||
| Відсутність яєць гельмінтів | 5 | 4 | 1 | 6 | 6 | 2 |
Аналіз даних отриманих з допомогою повторної гельмінтоовоскопії показує продовження ефекту дегельмінтизації обома препаратами –інтермектин і бровальзен. При цьому тварини, яким вводили інтермектин звільнились від гельмінтів повністю, а у поросят котрі отримували з кормом бровальзен інвазованість була помічена лише в одного поросяти з групи ремонтного молодняку.
Таким чином, екстенсефективність випробовуваних препаратів згідно з результатами двократної гельмінтоовоскопії становила: інтермектину –100% у двох дослідних групах, бровальзену – у групі ремонтних поросят – 84,99%, у групі відлучених поросят (вік 2–4 міс.) –100%.
Дія антигельмінтика інтермектин на організм поросят
Для визначення впливу антигельмінтика інтермектин на цитогенетичний гомеостаз поросят було проведено мікроядерний тест, який полягає у виявленні в соматичних клітинах організму тілець-включень – мікроядер.
Для проведення мікроядерного тесту ми використовували периферичну кров організму – виявляли мікроядра в еритроцитах крові поросят.
Кров на виготовлення мазків (1 крапля на предметне скло) брали з капілярів вуха.
Щоб провести дослідження кров брали спершу у контрольних тварин (не вводили антигельмінтик) і від тварин, яким вводили препарат. При цьому кров брали на дослідження на 7-й і 14-й день після введення препарату інтермектин. (таблиця №8).
Таблиця №8. Кількість мікроядер в еритроцитах крові поросят.
| Час взяття крові на дослідження | Кількість підрахованих еритроцитів | Число мікроядер(проміле) |
| Контроль | 10000 | 0,17 ± 0,025 |
| 7-й день після введення | 10000 | 0,22 ± 0,029 |
| 14-й день після введеня | 10000 | 0,20 ± 0,027 |
Економічна ефективність лікування
Для визначення економічної ефективності лікування поросят інтермектинм і бровальзеном при нематодозах, було проведено ряд контрольних зважувань у групах відлучених поросят віку 2–4 міс. – шляхом зважування тварин до лікування і потім через 14 днів після нього з наступним визначенням середньодобового приросту живої маси підсвинків кожної з груп і статистичної обробки отриманих даних.
При зважуванні поросят до проведення дегельмінтизації поросята всіх груп мали середню живу масу близько 24,4 ± 0,550 кг.
Коли минуло 14 днів після лікування зважування поросят дало такі результати: поросята І-ї групи яким вводили антигельмінтик інтермектин важили в середньому 29,86 кг; поросята ІІ-ї дослідної (давали бровальзен) групи мали середню масу 29,44 кг, а в ІІІ-ій контрольній групі, поросята якої не задавали антигельмінтиків, тварини досягли середньої маси 26,92 кг.
Після здійснення обрахунків маємо таку інформацію про середньодобові прирости по групах:
- в першій групі приріст за добу в середньому становив 390 г.
- в другій групі близько – 360 г.
- в третій контрольній прирости за добу в поросят були біля 180 г.
Таблиця №9. Економічна ефективність інтермектину і бровальзену
| Група тварин | Жива маса однієї тварини,кг | Приріст живої маси за період дослідження, кг | Приріст за добу | ||
| до лікуван | після лікув | г | різ-ця | ||
| І | 24,4 ± 0,5 | 29,86 ± 0.6 | 5,46 | 390 | 210 |
| ІІ | 24,3 ± 0,6 | 29,44 ± 0,5 | 5,04 | 360 | 180 |
| ІІІ (контр.) | 24,7 ± 0,5 | 26,92 ± 0,6 | 2,52 | 180 | – |
Отримані дані дозволяють вирахувати і порівняти економічну ефективність ветеринарних заходів при ураженні поросят нематодозами (аскаридами, трихоцефалами): за використання інтермектину та бровальзену.
Для цього використовуєм формулу:
ЕЕ = (Плт – Пхв) х Ц х Т – Вл, де
ЕЕ – економічний ефект на одну тварину за певний період часу (період спостереження після лікування), грн;
Плт – середньодобова продуктивність тварини після лікування, кг;
Пхв – середньодобова продуктивність хворої тварини, кг;
Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн;
Т – період часу спостереження після лікування, днів;
Вл – вартість проведеного лікування тварини, грн.
Економічна ефективність при лікуванні інтермектином:
ЕЕі = (0,39–0,18) х 11 х 14 – 0,84 = 31,5 (грн)
Економічна ефективність при лікуванні бровальзеном склала:
ЕЕб = (0,36 – 0,18) х 11 х 14 – 0,15 = 27,57 (грн)
Такі розрахунки показують, що хоча вартість лікування інтермектином і бровальзеном відчутно відрізняється – різниця складає 0,69 грн на тварину, при дешевизні бровальзену вигідніше використовувати інтермектин.
Інтермектин сприяє збільшенню приростів у тварин що і покриває витрати на проведення лікування. Крім того, інтермектин порівняно з бровальзеном дає більший дегельмінтизаційний ефект (таблиця №7), що запобігає швидкому повторному перезараженні тварин між собою.
3. Охорона праці
Охорона здоров’я, створення нормальних умов праці на виробництві, забезпечення безпеки праці, усунення професійних захворювань і виробничих травм є однією з головних турбот про людину. На сьогодні передбачено значно посилити роботу по покращенню умов праці, підвищенню кваліфікації і професійної майстерності робітників, створенню більш сприятливих умов для високопродуктивної праці і широкого застосування творчих здібностей робітників і службовців.
Складовими частинами охорони праці є – трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежна безпека.
Конституційне право громадян України на охорону їх життя і здоров’я у процесі людської діяльності відображено у законі України (Про охорону праці), прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.
Інженер по техніці безпеки розслідує причини нещасних випадків, розробляє методи усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, прийомів праці. З цією метою техніка безпеки передбачає раціональну розробку більш безпечних передових технологічних процесів автоматизації окремих операцій, обладнання, агрегатів, їх модернізацію з метою створення безпечних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.
Охорона праці, як наукова дисципліна, поділяється на три основні частини: правову, санітарну, технічну. Правова – це законодавчі акти по охороні праці жінок, молоді, осіб з неповною працездатністю, державному нагляду, громадському контролю, аваріях, травмах і захворюваннях на виробництві, їх профілактиці, паспортизації санітарно-технічного стану підприємств, фінансуванню та пропаганді охорони праці. Санітарна частина – це умови праці в цілому, завданням якої є планування території, виробничих приміщень і робочих місць, запобігання небезпечній дії хімічних речовин на працівників, вона вивчає питання по оптимізації повітряного середовища, забезпеченню вентиляції та опалення виробничих приміщень, їх освітлення, захисту від шкідливих випромінювань. Технічна частина забезпечує безпечні умови експлуатації енергосилового обладнання, електробезпеку, безпеку виробничих процесів та технічного обслуговування під час їх проведення.
На підприємстві ТзОв ім. Б. Хмельницького створена служба охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові господарства. За охорону праці в цілому по галузі тваринництва несе відповідальність – головний зоотехнік і лікар ветеринарної медицини.
При проведенні ввідного інструктажу з робітниками, що приймаються на роботу у ТзОВ ім. Б. Хмельницького обов’язково вказується на характер виробництва, основні причини травматизму і правила надання першої допомоги потерпілим, обов’язки працівників і порядок користування засобами індивідуального захисту. Проведення ввідного інструктажу фіксується в журналі реєстрації проведення ввідних інструктажів по техніці безпеки, який зберігається в інженера по ОП і ТБ.
Інструктаж на робочому місці проводять індивідуально з кожним працівником. Проводиться інструктаж на робочому місці завідувачами ферм та бригадирами і фіксується в «Журналі реєстрації інструктажів по техніці безпеки».
Усі види робіт в ТзОВ ім.Б. Хмельницького здійснюються з дотриманням правил техніки безпеки. Один день в тиждень надається всім працівникам для відпочинку, а працівникам, які задіяні на змінних роботах, день відпочинку встановлюється згідно біжучого графіку.
Основними методами аналізу травматизму є статистичний, топографічний, монографічний.