Инновационные технологии в физической культуре (стр. 2 из 6)

2. Секційні і гуртові заняття, що охоплюють обмежену кількість школярів, окремі групи.

3. Індивідуальні заняття.

До позакласних відносяться всі форми колективних і індивідуальних занять до початку уроків, в режимі шкільного дня і по закінченню уроків, включаючи заняття в позакласних закладах. Проводяться вони школярами як самостійно, так і під керівництвом вчителів, або інструкторів.

Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в режимі навчального дня об'єднують учнів переважно одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей з різних класів. Частина форм позакласних занять (робота гуртків, секцій, змагання, індивідуальні заняття та ін.) вивчається у процесі викладання спортивно-педагогічних дисциплін [ 7 ], [11].

До форм занять у режимі навчального дня відносять:

Фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи - завдання цих двох форм однакові:

- повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

- зняти м'язове і розумове напруження;

- попередити порушення постави;

Години здоров'я

Серед усіх форм занять фізичною культурою — чільне місце посідає організація годин здоров'я. Години здоров'я проводяться щоденно після 2-3 уроку і тривають 45 хв, для чого спеціально вивільняється час, як звичайно, за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хв. Залежно від місцевих кліматичних умов, кількості класів, матеріальної бази, традицій школи вони можуть проводитись і в інший час або через день. Проте в будь-якому випадку проведення годин здоров'я повинно визначатися розкладом занять. Вони організовуються переважно на свіжому повітрі. [24

Гімнастика до занять

Гімнастика до навчальних занять є важливою складовою частиною фізкультурно-оздоровчої роботи. Її мета – сприяти організованому початку навчального дня. Поряд з цим гімнастика до занять сприяє вихованню в учнів звички до регулярного виконання фізичних вправ, формуванню навичок їх правильного виконання. Вона також сприяє здійсненню ряду оздоровчих завдань: активізації обмінних процесів; укріпленню м’язової системи; покращанню самопочуття і настрою; підвищенню працездатності учнів на уроках [ 13 ].

Фізкультурно-художнє свято – це комплексний захід який включає в себе не тільки спортивні (змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін.), а й художньо-мистецькі фрагменти. До активної участі залучаються учні, батьки, педагоги, громадські організації. Виняткове місце у програмі свята займають чисто спортивні заходи, а саме: змагання, народні ігри і розваги, товариські зустрічі і показові виступи, веселі свята та естафети, конкурси, вікторини. Програмою передбачається не лише участь учнів але і їх батьків (змагання спортивних сімей) [ 21].

Некласифікаційні змагання школярів

Важко переоцінити значення змагань у фізичному виховання школярів. Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу і активності дітей.

Позашкільні заняття ( занятя в дюсш, спортивних гуртках та секціях) спрямовані на:

- задоволення особистих інтересів, потреб в галузі фізичного виховання;

- поступовий перехід до спортивної спеціалізації та послідовне удосконалення у вибраному виді спорту;

- виховання елементарних організаційних та методичних знань, вмінь які необхідні для самостійних занять в галузі фізичного виховання;

1.3 Характеристика урочної форми організації фізичного виховання

Урок з фізичної культури – основна форма фізичного виховання учнів. Урок – найбільш поширена форма реалізації програми з фізичного виховання для здійснення загального фізкультурного виховання. Урок з фізичної культури забезпечує фізкультурну освіту, загальну фізичну підготовленість до будь-якої діяльності і відрізняються найбільшим багатством змісту. Вони грають вагому роль в створені передумов для організації та успішного розгортання спортивної підготовки учнів. Діти в ході уроку знайомляться з типовими видами спортивних вправ, оволодівають основами техніки, досягають більш високого рівня розвитку рухових якостей, знайомляться з різними видами спорту [ 10, 29 ].

Фактори, які визначають специфіку уроку з фізичної культури в школі:

- основна направленість та конкретні задачі;

- вікові особливості та можливості дітей;

- багаточисельність та неоднорідність складу класів

- предметно – просторова середа;

- тривалість уроку;

- місце уроку в загальному розкладі;

В уроці як в основній формі організації занять створюються всі умови для вирішення задач виховання, оздоровлення та освіти. На основі знань, рухових умінь і навичок, фізичної підготовленості, отриманих в процесі уроків, успішно здійснюється педагогічний процес в позаурочних формах занять, які проводяться в системі позакласних та позашкільних занять фізичними вправами. Шкільні уроки фізичної культури з’єднюють задачі формування або вдосконаленню специфічних знаньї вмінь та навичок; вирішують завдання вдосконалення фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, розвиток рухових, інтелектуальних, вольових та емоційних якостей. Ефективність уроку залежить від правильності постановки та формулювання конкретних задач ( освітніх, оздоровчіх, виховних) [ 20],

[ 27].

Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання, є те, що:

- на уроках фізичної культури вчитель створює найкращі умови для розв'язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу
- уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання школярів;
- на уроках яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням освітніх завдань;
- керівна роль належить вчителю, який викладає предмет і здійснює виховання учнів;
- діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми індивідуальними можливостями;
- на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність;
- уроки зумовлені розкладом занять.

Ці риси підносять урок фізичної культури до рівня основної форми за-нять і створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання у школі- підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці, формування в них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров'я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом усього життя. Це вимагає такої побудови навчального процесу, коли учні під керівництвом педагога опановують систему знань і способи діяльності, виховуються та розвиваються [ 20], [29].

Отже, головне призначення уроку фізичної культури — забезпечити учням сприятливі умови для успішного засвоєння навчальної програми. При цьому уроки є лише формою організації навчальної діяльності вчителя та учнів, у рамках якої здійснюється їх взаємопогоджена діяльність, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, підвищення рівня розвитку фізичних якостей школярів [ 20 ].

Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні. У змісті основної частини предметних уроків передбачається навчальний матеріал з одного розділу програми (легкоатлетичні, гімнастичні вправи і т. ін.). Такі уроки проводяться переважно у старших класах. Методика їх проведення наближається до методики тренувальних занять із відповідного виду спорту. У молодших і середніх класах предметні уроки проводяться тільки з лижної підготовки і плавання, оскільки матеріал цих розділів програми погано поєднується із вправами інших розділів. Не сприяють включенню в ці уроки матеріалу з інших розділів і умови їх проведення. Комплексні уроки передбачають включення матеріалу з різних розділів програми комплексний урок—це цілісне, логічно завершене заняття, яке в системі зв'язане з попередніми і наступними уроками, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання в чотирьох напрямках: засвоєння знань, оволодіння руховими діями; виховання вмінь самостійно займатись, удосконалення фізичних якостей [11, 15 ].

Залежно від переважного розв’язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані ( комбіновані ) уроки.

На навчальних уроках увага учителів та учнів зосереджується на техніці виконання вправ, виправлені помилок, вживання заходів щодо їх усунення, забезпечення страховки і навчання учнів самостраховки. Тренувальні уроки проводяться переважно з метою вдосконалення вивченого матеріалу і розвитку фізичних якостей. Контрольні уроки розв’язують переважно завдання контролю за ходом засвоєння вправ, виховання фізичних якостей, а також проведення вихідних і підсумкових тестувань для вивчення рівнів фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів. Якщо на уроках однаковою мірою розв’язуються різні завдання, такі уроки називають змішаними або комбінованими [ 3], [11].

Вимоги до сучасного уроку фізичної культури:

- врахування мотивів та інтересів учнів до занять фізичними вправами;

- організація самостійної діяльності учнів, котра забезпечується послідовним формуванням в закріпленням з допомогою вчителя вмінь та навичок учбової роботи, прийомами самоконтролю та самоосвіти, культури рухів. Все це необхідно для виховання потреби систематичних занять фізичними вправами;

- обов’язкове використання різноманітних організаційних форм, методів, прийомів;

- досягнення оптимальної рухової активності на протязі всього уроку;

- забезпечення раціональних умов проведення уроку зі сторони матеріальних, естетичних та морально – психологічних вимог до них.

Головним аспектом організаційно – методичного направлення сучасного уроку фізичної культури повинно бути: формування умінь і навичок самостійно виконувати фізичні вправи, розвиток пізнавальних інтересів та здійснення міжпредметних зв’язків [ 15], [ 18].