Отже, динаміку психологічної сфери ліричного героя у розглянутих поезіях Т.Осьмачки (у тому числі й тих, що перебувають поза межами «циклу про черницю»), на нашу думку, доцільно схарактеризувати як повторюваний рух по колу, де вихідною і конечною точкою є відчай, породжений самотністю. Настроєвий діапазон ліричного героя Осьмаччиної любовної лірики, який розбудовується навколо двох домінант: переживання фатальної роз’єднаності й драми скривдженого кохання, – становлять розпач, туга, відчуття образи й розчарованість, що мають витоки в усеосяжному й неподоланному стражданні людини, приреченої на самотність.
Література
1. Барчан В. Драма одинокого серця (черниця в житті і творчості Т.Осьмачки) // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Філологічна. – Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2000. – Вип. 5. – С. 45–49.
2. Зборовська Н. «Танцююча зірка» Тодося Осьмачки. – К.: МСП «Козаки», 1996. – 64 с.
3. Токмань Г. Урок – філософське дослідження // Дивослово. – 2002. – № 5. – С. 41–46.
4. Клименко З. Дещо з інтимної лірики Тодося Осьмачки // Творчість і доля Т.С.Осьмачки в контексті українського письменства ХХ століття. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Т.С.Осьмачки. 11–13 травня 1995 року. – Черкаси, 1995. – С. 15–16.
5. Осьмачка Т. Поезії. – К.: Рад. письменник, 1991. – 252 с.
6. Осьмачка Т. Сонце встало над лісами // Глобус. – 1926. – № 2. – С. 36.
7. Лапко О. Структура художнього часу в ліриці Тодося Осьмачки // Наукові записки. Сер. Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2004. – Вип. 56. – С. 197–206.
8. Осьмачка Т. Фіякр // Наші дні. – 1943. – № 6. – С. 2.