Важливим аспектом змісту навчання іноземним мовам, є перш за все мовні навики і мовні уміння.
До мовних навиків, що входять як елементи до складу мовних умінь, відносяться навики:
вживання лексики (лексичний навик)
граматики (граматичний навик)
навики техніки листа (орфографічний навик)
вимовні навики.
Мовні навики є власне мовні операції, що відрізняються такими параметрами, як несвідомість, повна автоматичність, відповідність нормі мови, нормальний темп (швидкість) виконання, стійкість[28].
Відбір змісту навчання іноземним мовам в цілому і його окремих компонентів традиційно проводиться у вітчизняній методиці з урахуванням наступних двох принципів:
1) необхідності і достатності змісту для реалізації цілей навчання учбовому предмету;
2) доступності змісту в цілому і його частин для засвоєння. Перший принцип означає, що зміст навчання повинен охоплювати ті його компоненти, які важливі для виконання поставленої мети.
Другий принцип означає облік реальних можливостей що вчаться для засвоєння відібраного змісту навчання. У зв'язку з цим в методиці ставиться питання про відбір "мінімуму мовного, страноведческого і мовного матеріалу", тобто мінімальний об'єм змісту навчання, необхідного і достатнього для реалізації поставлених цілей в конкретних умовах викладання і вивчення мови.
Наочний аспект змісту навчання є первинним. Особливу роль грає тематика, що дозволяє визначати в рамках певних сфер і ситуацій спілкування характер мовного матеріалу, жанрові і стилістичні особливості текстів. Провідним компонентом при волоці мовного матеріалу є словник.
Практика свідчить, що існуючий розрив між інтелектуальними можливостями школярів, їх інтересами і тим, що вони насправді можуть висловити на іноземній мові, поступово руйнує мотивацію, яка підтримувалася на початку новизною предмету, прагненням, готовністю і бажанням навчитися спілкуватися на мові, що вивчається.
Методика є сукупність розпоряджень/рекомендацій для вчителя щодо тих або інших розділів або аспектів учбового предмету (власне кажучи, це і є первинне значення методики). У другому значенні методика є наукова дисципліна, яка досліджує викладання і вивчення іноземної мови і культури в ході взаємодії всіх суб'єктів цього процесу один з одним і з мовою як об'єктом засвоєння- навчання. Коли ми говоримо про методику як науку, то, природно, маємо на увазі друге значення цього поняття.
Слід відмітити, що сучасна методична наука проявляє все більший інтерес до екстралінгвістичних умов і обставин іншомовного спілкування, до особи суб'єктів, що беруть участь в нім, їх знань про світ. Це обумовлює культуротворчу спрямованість сучасної методики навчання іноземним мовам, що вибирає як свій об'єкт мовну особу, "яка реалізує потрібні лексико-граматичні конструкції, відповідні нормам мовної діяльності індивіда іншої мовної спільності і іншої національної картини миру". Саме тому учбовий процес по іноземній мові повинен бути представлений як процес передачі лингвокультурного досвіду, в основі цього досвіду лежать відношення учня до себе, миру і досвід творчої діяльності в ході оволодіння іноземною мовою і чужою культурою, який в ідеалі повинен приводити до розширеного відтворення цього досвіду. Як зазначалось, це положення складає сучасну суть мовної освіти в цілому як цінності, як результату, як процесу і як системи.
Освітня: розширити та поглибити знання учнів із мови, що вивчається; оцінити рівень розвитку навичок усного мовлення, аудіювання, розуміння прочитаного; збагатити словниковий запас учнів.
Практична:
1) удосконалювати навички усного та діалогічного мовлення за темою;
2) розвивати граматичні вміння вживання used to;
3) сприяти розвитку мовленнєвої компетентності на прикладі утворення заперечень і запитань із used to.
Розвивальна: розвивати швидку мовленнєву реакцію, пізнавальну активність, уміння логічного викладу думок із теми, інтерес до власної літератури та літератури, мова якої вивчається.
Виховна: розвивати загальнокультурні вміння спілкуватися з людьми, виховувати почуття ввічливості у стосунках з оточуючими, уміння бути дисциплінованими й уважними, сприяти розширенню кругозору учнів.
Обладнання та матеріали: підручник, робочі зошити, тематичні картинки (портрети Дж. Лондона), роздавальний матеріал із теми, магнітофон та аудіокасета.
ХІД ЗАХОДУ
I. Організаційний момент. Вступна частина. Уведення в мовне середовище
Good afternoon! Glad to see you! How are you?
Today on our lesson we are talking about Charles Dickens and Dicken`s London.
Proverbs: "Reading doesn’t make a man wise, it only makes him learned".
"Choose an author as you choose a friend".
Warming up Connect the information below:
Writers Settings Characters Miguel England Mavka de Cervantes Charles Dickens Ukraine Don Quixote Lesya Ukrainka Spain Oliver Twist
Work in pairs:
1. What kinds of stories do you enjoy most? 2. Who is your favourite writer? 3. Have you read any books in English? Which ones? 4. What is the best book you`ve ever read? What kinds of stories do you know?
Stories: Adjectives:
Boring adventure Crime educational detective exciting ghost fantastic historical romantic horror outstanding love scary spy fascinating travel imaginative science fiction funny
Робота з граматичними правилами.
Think!
Children used to start work at the age of six.
Circle the correct answer.
Did this happen in the past? Yes / No
Did it happen often? Yes / No
Does it happen now? Yes / No
Exploring Grammar
Used to
Grammar Reference
Look at the examples below. Which talk (s) about:
a past state or habit that doesn’t happen any more?
action/event that happened at a specific time in the past?
People used to travel/traveled by coach re~ but now they don’t - they use cars
didn’t use to have/didn’t have running after or electricity, (but now they do)
went to the ‘Victorian Experience’ - museum last weekend. NOT: John used to go.
Find examples of past states/habits in the text.
Use the prompts to make sentences about life 100 years ago. Use used to/didn’t use to.
1. Children play in the streets/not watch TV.
2. People write letters/not send emails.
3. People travel by ship/not travel by plane.
4. Poor people not do any sport/work long hours.
5. People read a lot/not go cinema.
Children used to play in the streets. They didn’t use to watch TV.
1) Work in pairs. Use these ideas as well as your own to find out what your partner used to do when he/she was six.
fight with other children;
do a lot of sport;
watch a lot of TV;
play in the street;
go to bed early;
help in the kitchen.
A: Did you use to fight with other children when you were six?
B: No, I didn’t. Did you...
2) Fill in the gaps with used to the correct form and the verb in brackets.
A: Grandma, what 1) did you use to do (you/do) for fun when you were young?
B: Well, we 2)... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... (not/watch TV) because we didn’t have one
in those days. We 3)... ... ... ... ... .:... ... ... ... . (play) outside a lot and we
4)... ... ... ... ... ... . (go) for long walks in the countryside.
A: 5)... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... . (you/listen) to the radio?
B: Yes, we did and we
6)... ... ... ... ... ... ... ... ... (read) books and play card games, too.
A: Which was your favourite?
B: I
7)... ... ... ... ... (love) playing ‘Old Maid’. I can teach you how to play it if you want.
5. WRITING
Заключна частина позакласного заходу
1. Підбиття підсумку позакласного заходу.
Now you can:
Talk about life in the past.
Use future tenses more effectively.
Describe what objects are made of.
Talk about Londan life.
Talk about life 150 years ago.
Report what somebody said.
2. Оцінювання та коментар навчальних досягнень учнів за підсумками роботи на позакласному заході
Висновки до 4 розділу
У розділі 1 відзначено: За життя письменника Дж. Лондона вишли сорок чотири його книги - романи і повісті, статті та розповіді, п'єси й репортажі. П'ятдесят книг - такий підсумок сімнадцятирічного літературного життя Джона Грифіта Лондона[29]. Звичайно, не всі твори цього американського письменника-бунтаря витримали перевірку часом. Але і сьогодні кращі книги письменника читають і на його батьківщині, в Сполучених Штатах Америки, і в Європі, і в країнах Азії. Африка. У багатьох країнах світу на різних мовах видані багатотомні зібрання творів Джека Лондона.
У оповіданнях автором описані події що відбуваються з людиною, і як вона себе поводить в життєвих випробуваннях. Дж. Лондон змальовує людей в екстремальних ситуаціях, герої морських оповідань показують яскравий приклад того, що людина має завжди залишатися людиною, і тільки в такому разі вона зможе перебороти усі труднощі і незгоди, які випали на її долю. Важливе значення у текстах оповідань мають фразеологічні звороти морської тематики.
У розділі 2. досліджено: Фразеологія - наука про стійкі поєднання з повністю або частково переносним значенням. Особливість природи фразеологізмів дозволяє їм позначати складні явища у виразній і, головне, лаконічній формі. Найбільш загальними ознаками ФО називають мовну стійкість, семантичну цілісність.
Ученими не вироблено єдиного принципу класифікації ФО. У справжньому дослідженні використовувалася класифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології три розділи: ідіоматику, ідіофразеоматику і фразеоматику. У розділ ідіоматики входять власне ФО, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково або повністю переосмисленим значенням. У розділ фразеоматики включаються фразеоматизми, або фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. У розділ же ідіофразеоматики входить ідіофразеоматичні одиниці, або ідіофразеоматизми, тобто стійкі словосполучення, у перших фразеоматичних варіантів компоненти мають буквальні, але ускладнені значення, а у других ідіоматичних варіантів - повністю переосмислені.
Відповідно до запропонованих класифікацій фразеологізмів, А.В. Кунін виділяє три основні різновиди значення фразеологізму: ідіоматичне, фразеоматичне та ідіофразеоматичне.
У основі процесу номінації фразеологізму лежить переосмислення фразеологізму. Найважливішими типами переосмислення є метафора і метонімія. Разом з метафоричним і метонімічним переосмисленням, важливу роль для розуміння значення фразеологізму грає поняття внутрішньої форми.