Стан матеріально-технічної бази аграрних господарств
в умовах переходу до ринку
ВСТУП
Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств є складовою частиною аграрного сектору, яка визначає ефективність господарювання. Тому забезпечення необхідною кількістю матеріально-технічних ресурсів є першочерговим завданням кожного сільськогосподарського підприємства. Тільки в цьому разі можна дотримуватися технологічних строків обробітку ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив і засобів захисту рослин. За рахунок сільського господарства розвивалися всі галузі народного господарства і при державному регулюванні економіки і при переході до ринкової економіки. Капітал переливається в інші галузі шляхом свідомо встановленого принципу: нееквівалентний обмін між сільським господарством і промисловістю, і диспаритет цін на продукцію. Це негативно позначається на ефективності сільськогосподарського виробництва, якості селянської життєдіяльності. На початку 90-х років минулого століття в аграрному секторі України був наявний парк сільськогосподарських машин, який забезпечував потреби країни в цій техніці. Однак у перші роки переходу до ринкової економіки проблемам технічного забезпечення не приділялося належної уваги; старі методи формування матеріально-технічної бази перестали діяти, а нові ще не були створені. Зростання цін на промислові товари в 6-8 разів перевищувало зростання цін на продукти сільського господарства, що негативно позначилося на експлуатаційних і технічних витратах. Собівартість сільгосппродукції зростала, що супроводжувалося зменшенням платоспроможного попиту на сільськогосподарські машини.
У результаті закупівля нової техніки скоротилася в десятки разів, а випуск окремих її найменувань взагалі припинився. Рівень забезпечення агровиробництва необхідним обладнанням і технікою продовжує залишатися на низькому рівні й донині.
Значно скоротилася кількість підприємств технічного забезпечення сільськогосподарської техніки (у порівнянні з початком 90-х років). Активну роботу по відбудові цієї системи проводить компанія НАК "Украгролізинг". Її план діяльності передбачає створення обласних і регіональних центрів ремонтно-технічного обслуговування, площадок з продажу сільськогосподарської техніки, мережі магазинів запасних частин у різних регіонах країни. Свого часу в Україні була створена потужна галузь машинобудування, що виготовляла 27% найменувань сільськогосподарської техніки, використовуваної у країні. За роки незалежності кількість підприємств, що виготовляють сільгосптехніку, зросла за рахунок заводів військово-промислового комплексу. У процесі виконання державних програм було освоєно виробництво близько 50 марок сільськогосподарської техніки, яка раніше в Україні не випускалась. У 2002 році в країні вже вироблялося близько 35% найменувань застосовуваної сільськогосподарської техніки, 25% вітчизняних машин було модернізовано. Виробники сьогодні мають можливість виготовляти всі найменування необхідної техніки, але фінансове становище змушує їх зосереджувати свої зусилля лише на окремих пріоритетних напрямках. Підвищення технічного рівня техніки відбувається повільно. Розроблені за останні роки зразків техніки мало відповідають вимогам по надійності, та вимогам щодо безпеки праці. Аналіз стану ґрунтообробної техніки, що показує що майже 3/4 усіх деталей сільськогосподарської техніки виробляється з відхиленням від вимог нормативної документації. Склалася важка ситуація із забезпеченням сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами (табл. 1)
Таблиця 1. Наявність основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах України, тис.од.
Вид техніки | Роки | 2007р. до 1991р. | |||||
1991 | 1996 | 2000 | 2004 | 2006 | 2007 | ||
Трактори | 497,3 | 441,7 | 318,9 | 230,5 | 201,3 | 186,8 | 0,38 |
Комбайни зернозбиральні | 105,2 | 85,9 | 65,2 | 50,0 | 4,3 | 41,0 | 0,39 |
кормозбиральні | 47,3 | 45,1 | 28,2 | 18,1 | 20,4 | 23,5 | 0,50 |
кукурудзозбиральні | 15,3 | 12,0 | 7,9 | 5,2 | 4,2 | 3,6 | 0,24 |
бурякозбиральні | 19,1 | 19,8 | 14,3 | 10,1 | 11,1 | 10,7 | 0,56 |
Плуги | 162,2 | 168,2 | 117,8 | 89,9 | 95,9 | 103,1 | 0,64 |
Сіялки | 226,9 | 199,9 | 142,1 | 108,5 | 116,3 | 123,8 | 0,55 |
Культиватори | 264,7 | 234,7 | 159,3 | 124,0 | 130,7 | 138,6 | 0,52 |
Статистичний бюлетень. – К. :ІВЦ Держкомстату України
Більше ніж у два рази зменшилася кількість основних видів сільськогосподарської техніки в країні.
Близько 90% використовуваної в Україні сільгосптехніки відпрацювало свій термін експлуатації. При цьому можливості відновлюваного ремонту весь час зменшуються, а його вартість зростає, що призводить до підвищення навантаження на машини, збільшення термінів збирання врожаю і, в результаті, до його недобору. Рівень механізації знизився, а багато видів сільськогосподарських робіт взагалі не проводяться. Сьогодні ремонту підлягає більшість наявних у сільському господарстві тракторів. У поганому стані перебуває зернозбиральна техніка, зокрема комбайни «Дон», «Нива», і «Єнісей», що становить більше 50% усіх зернозбиральних комбайнів України.
Рис. 1 Наявність сільськогосподарської техніки у фермерських господарствах України (од.)
Більше 43 тис. фермерських господарств мають тільки 28 тис. тракторів; 6,5 тис. зернозбиральних комбайнів. Навантаження на один трактор збільшилося із 66 га ріллі в 1990 році до 134,6 га у 2007 році, на один зернозбиральний комбайн – відповідно із 113 га зернових культур до 274 га. Зернозбиральних комбайнів на 1000 га посівів зернових в Україні в 4-5 разів менше за необхідну кількість.
Становище із сільськогосподарською технікою в Україні свідчить, що за своєю якістю, термінами виконання робіт, енергоємністю вона не відповідає світовим стандартам, що не дозволяє оптимально використовувати агробіологічний потенціал ґрунту і відповідно призводить до недобору врожаю до 30%. Окрім цього, значна частина техніки перебуває в аварійному стані. Усе це разом узяте дає підстави говорити про кризовий стан парку сільськогосподарської техніки в країні.
Наразі сільському господарству України необхідно близько 420 тис. тракторів, у той час, як їх близько 200 тис., з них 27% підлягає списанню впродовж трьох найближчих років, а близько 65% уже відпрацювало свій амортизаційний термін. При річній потребі 45 тис. тракторів реальні надходження їх у сільське господарство не перевищує 5 тис.
Кількісний дефіцит енергетичних засобів посилюється дефіцитом номенклатури, оскільки Україна із 4 основних моделей тракторів виготовляє лише два (класу 1,4 і 3). Щоб вирішити пов'язані із цим проблеми слід або купувати енергетичні засоби закордоном, або налагодити їх самостійне виробництво в країні (другий варіант для України сьогодні практично неможливий). Перший також пов'язаний із фінансовими труднощами.
Станом на 2007 рік, в Україні налічувалося 41,0 тис. одиниць різних типів, моделей, модифікацій різних фірм зернозбиральних комбайнів терміном експлуатації до 20 років. Близько 35 тис. з них комбайни виробництва російських заводів «Ростсельмаш» і «Єнісей».
До 1995 року головним постачальником зернозбиральних комбайнів в Україну був російський завод «Ростсельмаш» (за 1980-1995 роки до України було поставлено 133625 комбайнів), з них 119718 од. (89,59%) – СК-5 «Нива», решта – 13909 (10,40%) комбайнів «Дон»-1500 (близько 200 одиниць – «Дон»-1200). У 1988 році Україна отримала найбільше комбайнів виробництва заводу «Ростсельмаш» – 15614 одиниць, зокрема 4159 – «Дон»-1500, решта – 11455 од. СК-5 «Нива».
Таблиця 2. Потреби України в основній техніці для виробництва сільськогосподарської продукції протягом 10 років
Найменування техніки | Технологічна потреба, один. | Загальна вартість, тис.грн. | Щорічна потреба, млрд.грн |
1 | 2 | 3 | 4 |
Трактори | 420000 | 35421470 | 3,54 |
Комбайни зернозбиральні | 112000 | 48097200 | 4,81 |
Комбайни кукурудзозбиральні | 11200 | 937600 | 0,09 |
Приставки до зернозбиральних комбайнів для збирання кукурудзи і соняшника | 33380 | 1238064 | 0,12 |
Жниварки валкові | 36200 | 781920 | 0,08 |
Комбайни кормозбиральні | 47700 | 7770270 | 0,78 |
Ґрунтообробні машини | 257830 | 3317180 | 0,33 |
Сівалки зернові, комбіновані, бурячні, для кукурудзи і соняшника | 180700 | 3935438 | 0,39 |
Машини для внесення твердих мінеральних та органічних добрив | 92600 | 1946900 | 0,20 |
Машини для хімічного захисту рослин штангові, усього | 33130 | 563210 | 0,06 |
Корене- і гичкозбиральні машини | 33700 | 5055800 | 0,51 |
Машини для очищення зерна і насіння | 50800 | 302000 | 0,33 |
Зернонавантажувачі, навантажувачі універсальні | 57600 | 1574400 | 0,16 |
Стогокладачі і преспідбирачі | 8300 | 1516000 | 0,15 |
Інша сільськогосподарська | 29313468 | 2,93 | |
Машини для тваринництва | 36000000 | 3,60 | |
Автомобілі вантажні | 300000 | 38700000 | 3,87 |
Всього | 219471320 | 21,95 |
Дані складені на підставі розрахунків ННЦ ІМЕСГ
На даний момент з терміном експлуатації 18-14 років у сільськогосподарських товаровиробників України є 70%, з терміном 13-10 років – 16% комбайнів.
Серед регіонів України найбільша кількість фермерських господарств зареєстрована в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській і Херсонській, а найменша - у Чернігівській, Ровенській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській областях. Середні розміри фермерських господарств також дуже відрізняються між регіонами – від 6 га в Закарпатській області до 142 га в Луганській області.