Смекни!
smekni.com

Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва (стр. 5 из 15)

2.5 Методики обрахунку кількісного складукороїдів хвойних дерев

Для кількісної характеристики комах-шкідників, що дозволяють визначити стан популяцій і їх вплив на лісові насадження використовують різні показники (параметри), які характеризують чисельність, поширеність, розвиток і шкідливість комах-шкідників лісу.

Зокрема, до показників, що характеризують рівень і динаміку чисельності комах, належать: загальна чисельність особин, екологічна щільність, абсолютна і відносна щільність, зустрічаємість, домінування, коефіцієнт розмноження виду, коефіцієнт балансу популяції виду, виживаність виду за період або генерацію [5].

Чисельність – загальна кількість особин, які входять до складу популяції або угрупування. Поняття вживається для загальної кількісної характеристики, наприклад, чисельність кладок яєць шкідника на стовбурі чи на листках. Загальна кількість особин змінюється в залежності від фази розвитку. Зміна чисельності на протязі сезону – це сезонний (річний) хід, або коливаня чисельності.

Екологічна щільність – це кількість особин на одиницю кормового субстрату (1 дм2 лубу, 1 дм3 деревини).

, (1)

де Ve – екологічна щільність;

m – кількість особин виду в одній пробі;

N – міра кормового субстрату.

Абсолютна щільність – це кількість особин певного виду шкідника на одиницю площі біотопу (1 га, 1 м2 і т.д.).

, (2)

де Vа – абсолютна щільність;

k – сума всіх особин виду в усіх пробах;

S– площа біотопу.

Відносна щільність – це кількість особин певного виду шкідника на одиницю обліку (кількість оглянутих дерев (взятих проб)).

, (3)

де Vв – відносна щільність;

k – сума всіх особин виду в усіх пробах;

n – кількість взятих проб (оглянутих дерев).

Щільність є одним з основних показників по обліку компонентів біоценозу. На основі даних щільності шкідника розраховуються більшість інших показників [5].

При визначенні щільності обов’язково приймаються до уваги і ті проби, в яких не було виявлено ні однієї особини даного виду.

Зустрічаємість – це частка вибіркових одиниць обліку з шкідником від усієї вибірки (частина заселених дерев з даним видом шкідника від всіх оглянутих дерев).


, (4)

де P – показник зустрічаємості;

r– дерева на яких знайдений даний вид шкідника;

R – загальна кількість оглянутих дерев.

Кількість особин при визначенні зустрічаємості в розрахунок не береться.

Домінування – це частка, яку складає щільність даного виду по відношенню до сумарної щільності всіх порівнюваних між собою видів в населенні біоценозу, що вивчається. Визначається відношенням (у відсотках) кількості особин даного виду до загальної кількості особин всіх видів. Домінування має біологічне значення в застосуванні засобів захисту до рослин [5].

Домінування є допоміжною величиною, яка застосовується для порівняння числового співвідношення близьких видів, але не замінює поняття «зустрічаємість» і «щільність».

Сума показників домінування всіх порівнюваних видів рівна 100 %.

, (5)

де D – показник домінування;

k – сума особин даного виду;

K – сума особин всіх видів в усіх пробах.

Коефіцієнт розмноження виду – це відношення кількості (щільності) особин молодого покоління до кількості (щільності) особин батьківського покоління, що визначається на певній фазі або стадії розвитку виду.

Коефіцієнт балансу популяції виду – це співвідношення щільності особин за 2 періоди обліку в біотопі в межах розвитку одного або декількох поколінь, наприклад на початок і кінець фази або стадії розвитку.

Виживаність виду за період або генерацію – це відношення кількості виживших особин до кількості тих, що відродилися (загальна виживаність), або до кількості в період аналізу (виживаність за період фази розвитку). Протилежна величина – смертність виду.

Також, окрім оцінки рівня і динаміки чисельності комах, характеризують пошкодженність комахами-шкідниками дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.

Пошкодженність, або заселеність, шкідниками – це кількість пошкоджених або заселених дерев на 1 га або у % від загальної їх кількості.

Поточний відхід – це кількість дерев, що всохли в даному році. Розрізняють абсолютний і відносний поточний відхід. Абсолютний поточний відхід за кількістю стовбурів вираховують по кількості дерев на 1 га, по запасу деревини – в м3/га; відносний поточний відхід по кількості стовбурів – у % від їх загальної кількості, по запасу деревини – у % від загального запасу [5].


Розділ 3. Результати власних досліджень

3.1 Морфологічні і біологічні особливості представниківкомах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

Родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженнях Плужнянського лісництва представлена п’ятьма родами - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron), - і сімома видами – лубоїд сосновий великий (BlastophaguspiniperdaL.), лубоїд сосновий малий (BlastophagusminorHart.), поліграф пухнастий (PolygraphuspoligraphusL.), короїд-типограф (IpstypographusL.), гравер звичайний, або короїд-гравер (PityogeneschalcographusL.), короїд шестизубчастий, або стенограф (IpssexdentatusBoern.), деревинник смугастий (TrypodendronlineatumOl.), - шкідливих комах.

Це стовбурові шкідники, які локалізуються під корою у верхній, середній і нижній частині стовбурів дерев, а також на тонких і товстих гілках.

Жуки родини короїдів – дрібні комахи і розмір їх коливається в межах від 2 до 8 мм. Літ даних представників комах-шкідників на території лісництва спостерігається з початку квітня до кінця серпня. Свій розвиток жуки завершують протягом теплих місяців, деякі види інколи дають навіть сестринське покоління. Зимують у переважній більшості дорослі жуки.

Пошкоджують на території лісництва переважно сосну звичайну і ялину європейську, інколи модрину. Заселяють ослаблені і повалені дерева.

Біологічні і морфологічні особливості представників шкідливих комах хвойних дерев з родини короїдів (Ipidae) на території Плужнянського лісництва подано в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

ПредставникиродиниОзнака Лубоїд сосновий великий (BlastophaguspiniperdaL.) Лубоїд сосновий малий (BlastophagusminorHart.) Поліграф пухнастий (PolygraphuspoligraphusL.) Деревинник смугастий (TrypodendronlineatumOl.) Короїд-типограф (IpstypographusL.) Короїд шестизубчастий, або стенограф (IpssexdentatusBoern.) Гравер звичайний, або короїд-гравер (PityogeneschalcographusL.)
1 2 3 4 5 6 7 8
Розміри 3,5–5 мм 3,5–4 мм 2,2–3 мм 2,8–3,8 мм 4,2–5,5 мм 6–8 мм 2–2,9 мм
Зовнішні ознаки Чорно-бурий або чорний блискучий жук. Вусики і лапки жовто-бурі. Похил надкрил на другому проміжку поцяткованих рядів без горбочків і з поглибленою борозенкою. Смоляно-чорний жук з червоно-бурими надкрилами на яких між борозенками розміщено по одному поздовжньому ряду дрібних горбочків. Тіло блискуче, вкрите дрібними волосками. Темно-бурий жук, з жовтими ногами, жовтувато-сірими надкрилами, вкритий густими лусочками. Борозенки на надкрилах вузькі і мало помітні. Двокольоровий жук: надкрила– жовто-бурі з широкими чорними поздовжніми смугами, а передньоспинка- чорна. Коричневий жук з пологою заглибиною на задній частині надкрил. По краях заглибини є по чотири зубці, які розміщені на однаковій відстані один від одного. Коричневий або жовто-бурий, блискучий, волохатий жук. На задній частині надкрил є полога заглибина з шістьма зубчиками з кожного боку, з яких четвертий найбільший і має потовщення на верхівці. Жук із смоляно-чорною передньоспин-кою і червоно-бурими надкрилами. По боках вузької заглибини на задній частині надкрил має по три рівновіддалених один від одного зубчики; у самиць заглибина невиразна.
Фаза яйця Яйця білі; овальної форми, дрібні. Яйця білі; овальної форми, дрібні. Яйця дрібні, білувато-жовті, майже круглі. Яйця білі; овальної, майже круглої форми. Яйця круглі, напівпрозорі, з тонкою оболонкою. Яйця круглі, білі. Яйця дрібні, овальної форми, білі або жовтувато-білі.
Фаза личинки Личинка 3–5 мм завдовжки; біла, безнога, зігнута, з коричневою головою. Личинка 3–4 мм завдовжки; біла, безнога, дещо зігнута, з коричневою головою. Личинка 2–3 мм завдовжки; біла, м’яка, безнога, з жовто-коричневою головою. Личинка 3–4 мм завдовжки; біла, безнога, дещо зігнута, із світло-коричневою головою. Личинка 2–3 мм завдовжки; біла, м’яка, безнога, з жовтувато - коричневою головою. Личинка 5–9 мм завдовжки; жовтувато-біла, безнога, з жовтувато-коричневою головою. Личинка 2–3 мм завдовжки; біла, м’яка, безнога, з бурою головою.
Фаза лялечки Лялечка довжиною 3,5–5 мм; вільна, білого кольору. Лялечка довжиною 3,5–4 мм; вільна, білого кольору. Лялечка довжиною 2,5–3 мм; вільна, білувато-жовтого кольору. Лялечка довжиною 3–5 мм; вільна, білого кольору. Лялечка довжиною 2,5–3 мм; вільна. Лялечка довжиною 5–8 мм; вільна, білого кольору. Лялечка довжиною 2–3 мм; вільна, білуватого кольору.
Маточні і личинкові ходи Маточні ходи поздовжні, стінки їх часто засмолені; личинкові ходи дуже звивисті, довгі, проточені в луб, лялечкові колисочки утворює в товщі кори. Маточні ходи поперечні і утворюють фігурну дужку; личинкові ходи відносно короткі, закінчуються лялечковою колисочкою на глибині 5–10 мм. Від шлюбної камери променеподібно відходять 3-6 маточних ходів довжиною 2-6 см і шириною 1,5 мм; личинкові ходи звивисті; колисочки викарбовуються на заболоні. Маточні ходи розміщуються в деревині, йдуть у поперечному напрямку в протилежні боки, часто по річному кільцю; личинкові ходи короткі (до 1 см), відходять вгору і вниз від маточного. Від шлюбної камери в поздовжньому напрямі відходять 1-3 маточні ходи довжиною 10-15 см і шириною 3 мм. Личинкові ходи густі, злегка звивисті, майже не зачіпають заболоні. Лялечкові колисочки під корою. Від шлюбної камери відходять 2-3 поздовжні маточні ходи довжиною 40 см і 3,5-4 мм завширшки. Личинкові ходи до кінця поступово розширюються. Від шлюбної камери променеподібно відходять 3-6 маточних ходів, які потім всі повертають в поперечному напрямі. Личинкові ходи густі, 3-4 см довжиною. Лялечкові колисочки в корі і під корою.
Місце локалізації на дереві В окоренковій частині стовбура під товстою корою, іноді в середній частині стовбура з перехідною корою. У верхній частині стовбура під тонкою корою, на вершинах дерев та товстих гілках. Під тонкою корою на вершині та гілках, а також стовбурах. У верхній та середній частині стовбурів з тонкою корою. У верхній частині стовбурів з тонкою корою. Нижня та середня частини стовбурів з товстою і перехідною корою. Під тонкою корою стовбурів, на вершинах і гілках.
Генерація Однорічна (табл. 3.2) Однорічна (табл. 3.2) Однорічна (табл. 3.2) Однорічна і одне сестринське Однорічна і одне сестринське Однорічна і одне сестринське Однорічна і одне сестринське
покоління (табл. 3.2) покоління (табл. 3.2) покоління (табл. 3.2) покоління (табл. 3.2)
Літ жуків У першій половині квітня. У другій половині квітня (в кінці червня – жуки нового покоління) У червні – липні. У квітні – травні. З травня до серпня. З кінця квітня та в травні. З кінця квітня до серпня.
Зимівля Зимують жуки в коротких ходах, зроблених в товщі кори окоренкової частини сосен. Зимують жуки в серцевині обламаних пагонів та в підстилці біля кореневих шийок сосен. Зимують личинки, а також частина жуків. Зимують жуки у підстилці. Зимують жуки під корою дерев і частково в підстилці. Зимують жуки під корою дерев і частково в підстилці. Зимують жуки в місцях відродження.
Пошкодження Заселяє ослаблені та повалені дерева сосни, рідше ялини і модрини. Личинки прокладають ходи в корі; під час додаткового живлення «підстригає» крони дерев. Один з небезпечних стовбурових шкідників соснових насаджень. Заселяє ослаблені та повалені дерева сосни, рідше ялини і модрини. Личинки прокладають ходи в корі і верхніх шарах деревини. «Підстригає» крони дерев під час додаткового живлення, вгризаючись в серцевину пагонів. Завдає шкоди ослабленим та поваленим деревам ялини, рідше модрини та сосни. Личинки проточують ходи в товщі лубу і під тонкою корою. Під час додаткового живлення під корою вигризає безладні ходи. Заселяє ослаблені та звалені дерева, починаючи з жерднякового віку. Пошкоджує всі хвойні породи у фазі імаго; завдає великої технічної шкоди. Пошкоджує сосну, ялину; заселяє старі та достигаючі ослаблені дерева та вітровал. Личинки вигризають ходи під корою. Під час додаткового живлення імаго вигризає під корою безладні ходи. Належить до небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід. Пошкоджує ослаблені та звалені дерева сосни, здебільшого старі та достигаючі. Під час додаткового живлення жуки вигризають під корою безладні ходи, які викарбовуються на заболоні. Пошкоджує ослаблені та звалені дерева ялини, а також сосни (інколи модрину). Личинки прокладають ходи в корі і під корою, які добре викарбовуються на заболоні. Один з небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід.

Дані представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.