У ресторані «Мамбо» проводять Бразильський карнавал: море захоплюючої музики від знаменитого музичного колективу «СМАК bend»; танцювальний марафон з Давай-Бразерс молодшим; танцювальне шоу у виконанні шоу-балету «Фрідом» і за участю персоналу «Мамбо»; м'ясне шоу і пригощання від партнера Бразильського Карнавалу; карнавальний хід і школа самби з балетом Румберос, а також маса веселих конкурсів, участь в яких заохочується призами і сюрпризами; гості, що прийшли в карнавальних костюмах, зможуть взяти участь в карнавальному ході.
В дитячому ресторані «Чиполіно» проводиться конкурс малюнків серед його юних відвідувачів, переможці отримують подарунки.
В салоні-ресторані «Дежавю» до дня захисника Вітчизни пропонується спеціальна програма: обслуговування цілою дивізією струнких сержантів в спідницях, несподівані розіграші і пустотливі конкурси з неодмінними призами. Особливу атмосферу святу додасть виступ музичного колективу «MERRY WEATHER HUNTERS».
Ресторан французької кухні «Марше» запрошує всіх на Фестиваль Квітів, який проходитиме з 5 по 8 березня. Зали ресторану утопатимуть в запашних композиціях і букетах з тюльпанів, гіацинтів, орхідей амарилісів, лілій, альстромерій. Якщо ж який-небудь букет припаде до смаку Пані, його можна буде придбати. Кожен вечір під час Фестивалю проводитиметься шоу професійного флориста, який створить букет або квіткову композицію на ваш смак. [3]
В березні в ресторані «Креп Де Шин» готують 2 чудових події, які зацікавлять всіх прихильників живопису і любителів французької вишуканості. Вперше в Києві в ресторані «Креп Де Шин» пройде Фестиваль Фіалок – улюблене свято сонячної Тулузи. З 1 по 8 березня «Креп Де Шин» запрошує всіх покуштувати "Фіалкове морозиво" з крапельками шоколаду, «Фіалковий мармелад» - мармелад з секретними інгредієнтами, фіалковий торт «Квітка Жозефіни» - традиційні французькі ласощі з кремом, фіалковий лікер. І все це подається із справжніми цукатами з квіток фіалок і пелюсток Фіалок. Спеціально для прекрасних пані до 8 березня ресторан «Креп Де Шин» готує святкове убрання – тут буде море фіалок. Спеціально для художніх гурманів в «Креп Де Шин» в березні відбудеться Нова Виставка картин Сергія Шулими «Фантазії в стилі неомодернізму».
Ресторан «Дежавю» 8 березня запрошує всіх на феєричне і непередбачуване шоу: вперше буде вибрано Королеву ресторану «Дежавю». Голосувати за королеву ресторану будуть його гості. А в кінці вечора всіх жінок чекає романтичний музичний сюрприз. [3]
8 березня в рамках святкової вечірки Concert-hall казино FreeДом представляє увазі відвідувачів допрем'єрний показ ексклюзивного музично-танцювального шоу «ПА». У головних ролях:
- Владислав Яма – володар Кубка України, переможець відкритого чемпіонату Лондона по спортивних танцях, фіналіст телевізійного проекту «Танці із зірками» і новий секс-символ України.
- Олена Шоптенко – двократна чемпіонка світу за латиноамериканською програмою і за програмою 10-ти танців, а також переможниця телевізійного проекту «Танці із зірками».
- Легендарний FREEDOM- ballet
Режисер-постановник – Олена Коляденко.
Ведучий вечора: прославлений танцюрист, заслужений артист України Григорій Чапкіс.
Є дві дійові особи – він і вона. Вона – вишукана і витончена дівчина з вищого суспільства, оточена розкішшю і гламуром. Її доля – блищати на світських раутах і спостерігати життя лише з вікна дорого автомобіля. Він – представник модної, волелюбної вуличної тусовки, що не приймає пафос, показну розкіш і рафінованість того суспільства, де обертається вона. Вона ніколи б не змогла познайомитися з таким хлопцем як Він, коли б не танець...
Романтичну та іронічну, життєрадісну і смішну lovestory сучасного Ромео і Джульєтти, самий креативний хореограф України Олена Коляденко, розповідає як блискуче «схрещення ніг, схрещення рук, доль схрещення». Так народжується розкішний мюзикл, шикарний музичний кліп, що примушує глядача жадібно ловити кожен рух, кожну ноту, кожен погляд дійових осіб. «ПА» – це блискучий мікс танців, музики, світла, ефектних костюмів, яскравих образів, нових технологій, незвичайних декорацій і лазерного шоу. Вперше на одній сцені зібрані зірки всіх жанрів – від класичного бального і сучасного танцю до циркового мистецтва. У цій прекрасній казці, зіграній під віртуозний акомпанемент професійного оркестру, унікально навіть світлове оформлення. Неповторна суміш театрального світла і лазерного шоу, приправлена численними візуальними ефектами, створює на сцені і в залі атмосферу іншої реальності. «ПА» – чудова і драматична, смішна і романтична феєрія, що стала для багатьох людей життям і смертю, зоряною годиною і вічною любов'ю. Ціна квитків: 1000, 800, 600 грн. (знижка за номіналом Вашої «Козирної карти»). [3]
Відзначенням «червоних дат» свята в ресторанах не обмежуються. Практично в кожному закладі є свої оригінальні акції, одним з різновидів яких є день народження ресторану, куди також запрошують постійних відвідувачів. Мережа ресторанів «Козирна карта» традиційно проводить «Козирну party». «Тампопо» відсвяткував 80-річчя краватки, щороку проводить чоловічий і жіночий «Аукционы замечательных людей». Серед нетрадиційних для вітчизняного ринку (подеколи навіть шокуючих) методів впливу — складання оригінального меню, наприклад, «Меню насолод» для... собак і котів [3].
Будь-яке свято для ресторану — привід заявити про себе і проявити лояльність до своїх клієнтів. Якщо у святковий день ( день народження, 8 Березня, навіть 23 лютого) ресторан виявляє до свого відвідувача особливу увагу, це практично гарантує вдячність клієнта, яка в подальшому може вилитись у частіші відвідування, рекомендації закладу своїм знайомим.
Історія організації розваг для відвідувачів розважальних закладів пройшла довгий та цікавий шлях.
Перше стало діюче кабаре у Львові, тобто літературно-мистецький театр «Вулик» (Ul), з’явилося пізніше, ніж у Кракові та Варшаві і проіснувало недовго. В період, що передував експансивному розвиткові кабаре, тобто на зламі ХІХ та ХХ ст. і під час його апогею перед Першою світовою війною, а потім еволюції до норм ревю та радіозабави у міжвоєнне двадцятиліття – у Львові було достатньо різноманітних естрадних видовищ, чудових артистів, що брали в них участь, і публіки, що охоче ходила на вистави. А тому Львів небезпідставно вважався найрадіснішим й найбільш співочим містом, а його мешканці славилися надзвичайним почуттям гумору.
На зламі століть крім будівлі театру, у якому йшли драматичні вистави,
У кав’ярнях передмістя, влаштованих на зразок віденських та паризьких, діяли вар’єте, які по-домашньому називалися театрами розмаїтості ( teatry rozmaitosci). До найстарших належав «Орфей Клінсберга» (Orfeum Klingsberga) на вул. Зіморовича, 17 (згодом там був будинок Педагогічного товариства), у якому виступали німецькі й угорські артисти. Популярним серед глядачів-багатіїв та золотої молоді було «Вар’єте Брістоль» Зиґмунда Зенгута (Variete Bristol) на вул. Кароля Людвіка, а також «Казино де Паріс» Францішка Мошковіча (Casino de Paris), що по вул. Рейтана, 9 (Мошковіч вже незабаром став королем львівських, а потім й варшавських реставраторів). Більш демократична бідніша публіка навідувалася до «Колізею» Германів (Colosseum) по вул. Сонячній. «Колізей» мав велику театральну залу, де можна було поставити більші видовища.
Розважальні вечірки організовувались і в науково-культурних закладах, у Міському клубі – Kasyno Miejskie (вул. Академічна, 13), Літературно-мистецькому гуртку – Kolo Literacko-Artystyczne (Пасаж Міколяша), товаристві «Сокіл-Матір» – Sokol-Macierz (Зіморовича, 8) й «Зірці» – Gwiazda (Францисканська, 7) організовували так звані гумористичні вечори за участю мандрівних акторів-аматорів, куплетистів, декламаторів, а також артистів, що працювали у театрі і час від часу влаштовували індивідуальні виступи. На малих естрадах цих залів глядачі дивились на тодішніх зірок або – використовуючи визначення Людвіка Семполінского – «великих артистів малих сцен».
Справжнє мистецьке кабаре, тобто таке, що славилось би паризьким родоводом (виводилося від славного «Чорного кота» (Chat Noir)), німецько-австрійськими зв’язками (Simplicissimus, Nachtlicht, Flederhaus) й оригінальним рідним гумором («Зелена кулька» – Zielony Balonik, «Момус» – Momus), приймався у Львові поступово, долаючи різні перешкоди.
Творці кабаре-забав довго прицінювалися, аж доки у суботу, 11 грудня 1909 р., у залі Літературно-мистецького гуртка у Пасажі не влаштували перший вечір. Це ще не була інавгурація першого театру кабаре. Це була просто спроба ознайомити публіку із новим мистецтвом.
Нарешті він з’явився! Його назвали Літературно-мистецьким театром «Вулик» і відкрили наприкінці березня 1911 р. у будинку Страхового товариства «Assicurazioni Generali», що по вул. Коперніка, 3, у якому свій маленький бізнес і кімнату для сніданків мав Альберт Сковрон. У приміщенні, яке називали пивничкою або «будою у Сковрона», була невеличка сценка і близько 40 столиків. Вистави відбувалися чотири рази на тиждень, програми, які складалися із сольних виступів і веселої одноактівки, яка називалася на французький манер «ревю», змінювалися кожні кілька тижнів. На чолі цього всього стояв сатирик і фейлетоніст «Слова Польскєго» (Slowo Polskie), на щодень відомий адвокат Клемент Вейц, він мав літературний псевдонім Клеве. Збєжховскому перепала пальма першості, а оскільки перед вибухом Першої світової війни він був ініціатором незліченної кількості кабаре-забав, то його можна було – і без перебільшення назвати батьком львівського кабаре. Він запровадив до програм «Вулика» жанр паризької бандитської пісеньки. Адаптований ним «Valse Brune», відомий також під назвою «Вальс ночі» (Walc nocy), став першим шлягером, який наспівувала львівська вулиця і запозичували інші довоєнні кабаре-театри.
Отже, можна зробити висновок, що організація анімаційних програм для відвідувачів закладів ресторанного господарства завжди була одним з вагомих та невід’ємних засобів привернути і утримати клієнтів саме в своєму закладі.