Кожне упаковане вантажне місце повинне містити матеріали та вироби одного виду, марки і розмірів. При ручному навантаженні або розвантаженні маса упакованого місця не повинна перевищувати 50 кг. Упаковка матеріалів та виробів, що поставляються на експорт, повинна відповідати вимогам цього стандарту та нормативно-технічної документації на конкретні види продукції, що поставляється на експорт, а відправляються в райони Крайньої Півночі - з вимогами цього стандарту і ГОСТ 15846-79.
Неорганічні волокнисті штучні вироби (плити, мати довжиною до 1500 мм, картон) перед пакування укладають у стопу. Кількість виробів в стопі встановлюють у стандартах і технічних умовах на конкретні вироби.
Стопу з усіх боків обгортають папером або плівкою, заклеюють кінець полотна або обв'язують упаковану стопу шпагатом. При пакуванні мінераловатних плит в щити стопу плит, обгорнуту з усіх боків плівкою або папером, укладають між двома щитами і обв'язують сталевий пакувальної стрічкою або дротом. При механізованому способі розливу підпресування мінераловатних плит приймають відповідно до вимог нормативно-технічної документації на конкретні вироби. За згодою зі споживачем допускається транспортування не упакованих мінераловатні плити марки 300 за умови захисту їх від зволоження та механічних пошкоджень.
Конструкції з мінеральної вати упаковують в решетування у вертикальному положенні або обгортають папером або плівкою.
4. Маркування та інформаційне забезпечення
На відміну від багатьох інших будівельних матеріалів, марка теплоізоляційного матеріалу відображає величину не міцності, а середньої щільності, яка виражається в кг/м3 (ро). Згідно цьому показнику, ТІМ мають наступні марки:
· особливо низька щільність (ОНП) 15, 25, 35, 50, 75
· низька щільність (НП) 100, 125, 150, 175
· середня щільність (СП) 200, 250, 300, 350
· щільні (ПЛ) 400, 450, 500.
Марка теплоізоляційного матеріалу позначає верхню межу його середньої щільності. Наприклад, вироби марки 100 можуть мати ро=75-100 кг/м3.
На кожне упаковане (вантажне) місце має бути нанесено маркування, що містить наступні дані:
а) найменування підприємства-виробника і його товарний знак;
б) найменування продукції;
в) номер партії;
г) кількість продукції в упакованому місці (шт., куб.м);
д) позначення нормативно-технічної документації на продукцію;
е) зображення державного Знака якості за ГОСТ 1.9-67 для виробів, яким він присвоєний в установленому порядку.
При необхідності маркування кожного виробу, що повинно вказуватися в нормативно-технічної документації на конкретні види продукції, зміст маркування те ж, що і для упакованого місця, за винятком підпункту г.
Допускається наносити маркування не на всіх упакованих місцях, але не менш ніж на восьми, укладених по чотири біля дверей вагона з кожного боку, під час перевезення матеріалів і виробів однієї партії в прямому залізничному сполученні.
Маркування наносять одним із таких способів:
· безпосередньо на тару або на ярлик з фанери та картону штемпелювання або незмивною фарбою за трафаретом;
· на паперову етикетку друкуванням типографським способом.
Не допускається нанесення маркування від руки, крім поставлення номера партії на етикетці або ярлику. Паперову етикетку приклеюють на бічну поверхню упакованого місця або вкладають у конверт з прозорого матеріалу. Ярлик прив'язують дротом або шпагатом до обв'язці або планки ящика, обрешітки, щита. На контейнери і транспортні пакети маркування наносять одним із способів, зазначених вище.
Транспортна маркування повинно проводитися за ГОСТ 14192-77 і, при необхідності, мати маніпуляційні знаки, основні, додаткові й інформаційні написи.
Необхідність нанесення і види маніпуляційних знаків встановлюють у нормативно-технічної документації на конкретні види продукції.
Маркування здійснюють українською мовою. При відвантаженні виробів за межі України маркування додатково виконують мовою, передбаченою контрактом, і наносять напис "Виготовлено в Україні".
технологічний мінеральний вата пакування
Висновки
В даній роботі було проаналізовано товарознавчі аспекти одного з видів теплоізоляційних матеріалів – мінеральної вати. Наведено загальну технологію виробництва, описано основні стадії та етапи технологічного циклу виробництва, їх вплив на формування та збереження кількісних та якісних характеристик мінеральної вати.
Описано асортиментну, якісну, кількісну та вартісну характеристики мінеральної вати, проаналізовано характер взаємозв’язку між вартістю та іншими характеристиками.
Охарактеризована споживча вартість, торгова класифікація, товарний асортимент мінеральної вати.
Проаналізовано показники якості, умови транспортування та зберігання тротуарної плитки, вимогидо пакування та маркування мінеральної вати.
Література
1. Товарознавство: Навч.-метод. Комплекс для студ. спец. «Маркетинг» усіх форм навч. / Уклад.: Н.С. Кубишина, Н.В. Язвінська, В.В. Журило. – К.: НТУУ «КПІ», 2007. – 148 с.
2. Огляд теплоізоляційних матеріалів [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.proxima.com.ua/articles/articles.php?clause=1916
3. ГОСТ 9573-96. Межгосударственный стандарт. Межгосударственная научно-техническая комиссия по стандартизации, техническому нормированию и сертификации в строительстве. Издание официальное. Киев 2000. [Електронний ресурс] – Режим доступу: Рррр http://budinfo.com.ua/dstu/271.htm
4. Минеральная плитка ТехноЛайт. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.teplo.tn.ru/ru/product1/inner1/index.php?product_id_4=64
5. Приминение минеральной ваты. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.stroy.md/rus/article/426/