Смекни!
smekni.com

Планування галузі рослинництва (стр. 4 из 9)

Одним з основних показників використання орних земель є структура посівних площ. Під нею слід розуміти процентне співвідношення окремих культур або їх груп у загальній посівній площі.

Склад і структура земельних угідь не постійні. З розвитком техніки, меліорації в обробіток і використання включають такі землі, які раніше не використовувались. Отже, одні угіддя переходять в інші (пасовища в орні, болота в сіножаті тощо). Перехід одних видів земельних угідь в інші називають їх трансформацією.

Таблиця 2.2.

Склад і структура орних земель

Культури та види угідь 2005 2006 2007 У сер. за три роки
га % га % га % га %
Рілля, всього 4191 100 Х 4191 100 Х 4355 100 Х 4246 100 Х
Чисті пари 2312 55 Х 2375,2 57 Х 1769 41 Х 2152 51 Х
Площа посіву 1879 45 100 1816 43 100 2586 59 100 2094 49 100
У т.ч.: зернові і зернобобові 1292 31 69 961 23 53 1215 28 47 1156 27 55
Кукурудза на зерно 50 1 4 - - - - - - 16,7 0,4 0,8
Соняшник 745 18 40 681 16 38 260 0,6 10 562 13 27
Кормові культури 215 5 11 174 4 10 177 4 7 189 4 9
Інші - - - - - - - - - - - -

Аналіз даних таблиці 2.2. свідчить про те, що структура посівних площ нестабільна. Виробничий напрям галузі дотримується. При визначенні середніх даних структури посівних площ за останні роки найбільшу питому вагу займає посів зернових культур – 55%. Тому у сучасних умовах в економіці підприємства зерновиробництво грає важливу роль. Також спостерігається збільшення площі ріллі в звітному році на 164 га, що означає трансформацію землі із екстенсивної в інтенсивну. На мою думку чисті пари займають занадто велику площу у господарстві – 51%. Це не ефективне використання земельних угідь.

Істотно підвищилася за останні десятиріччя роль сортів у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур. Тому кожному господарстві в процесі планування слід передбачати прискорене впровадження у виробництво нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Добре організоване насінництво своєчасне сортооновлення можуть сприяти підвищенню врожайності зернових культур на 20%. Це забезпечується збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту. Тому важливо своєчасно проводити сортооновлення й приділяти належну увагу вирощуванню, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння.

Таблиця 2.3

Сортовий склад польових культур, 2007р.

Культура Сорт Площа, га
Озима пшениця Ярий ячмінь Соняшник Південна зоря Скіф’янка Юна Одеська 51 Дніпровський 425 Кіровоградський 90 170 168 90 697 260

Судячи з даних таблиці 2.3 ми можемо зробити висновок, що сортовий склад СТОВ «Рось» досить різноманітний – чотири сорти озимої пшениці, але лише один сорт ярого ячменю і один соняшнику. Не завадило б додати ще декілька сортів ячменю і соняшнику.

Загальна площа посівів багаторічних насаджень теж входить до посівних площ господарств.

Таблиця 2.4

Площі, породний і сортовий склад багаторічних насаджень

Багаторічні насадження 2005 2006 2007 У сер. за три роки
Га % Га % Га % Га %
Плодоягідні насадження, всього У т.ч.: Сади зерняткові з них, яблуні: Джонатан Голден ЕМ-ІХ Антонівка зв. Алі паруси Сади кісточкові з них, вишні Альфа Гріот Подоб. Норд стар Черешня Виставочна Аеліта Генеральська Абрикос Персик Молодіжний Ягідники У т.ч.: Смородина Аметист Вернісаж Аґрус Артемівський Красень Бахмутський Виноградники 86 47 47 9 9 8 9 12 33 3,5 1 1 1,5 8,7 3 3 2,7 2,8 18 18 6 2 1 1 4 1,5 1,5 1 - 100 54 54 10 10 9 10 14 38 4 1 1 2 10 3 3 3 3 21 21 7 2 1 1 5 2 2 1 100 86 47 47 9 9 8 9 12 33 3,5 1 1 1,5 8,7 3 3 2,7 2,8 18 18 6 2 1 1 4 1,5 1,5 1 - 100 54 54 10 10 9 10 14 38 4 1 1 2 10 3 3 3 3 21 21 7 2 1 1 5 2 2 1 100 86 47 47 9 9 8 9 12 33 3,5 1 1 1,5 8,7 3 3 2,7 2,8 18 18 6 2 1 1 4 1,5 1,5 1 - 100 54 54 10 10 9 10 14 38 4 1 1 2 10 3 3 3 3 21 21 7 2 1 1 5 2 2 1 100 86 47 47 9 9 8 9 12 33 3,5 1 1 1,5 8,7 3 3 2,7 2,8 18 18 6 2 1 1 4 1,5 1,5 1 - 100 54 54 10 10 9 10 14 38 4 1 1 2 10 3 3 3 3 21 21 7 2 1 1 5 2 2 1 100

Вивчивши більш детально плодоягідні і багаторічні насадження ми бачимо, що для підприємства, яке спеціалізується на вирощуванні зернових, площі досить значні – 86 га. Породний і сортовий склад різноманітний. Та, ні площі, ні сортовий склад починаючи з 2005 року до 2008 року не змінилися. Але, можливий розвиток: збільшення площі, зміна сортів тощо.

Посівів овочевих культур в господарстві немає.

2.3. Врожайність культур та валові збори продукції.

Система натуральних і вартісних показників характеризує ефективність використання землі. Натуральні показники характеризують рівень використання певної частини с/г угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва, їх застосовують щодо підприємств з однаковою галузевою структурою виробництва. До натуральних показників належать: урожайність с/г культур, ц/га; виробництво окремих видів с/г продукції з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь, ц.

Під час аналізу врожайності необхідно вивчити динаміку її росту по кожній культурі чи групі культур за певний період часу і виявити, які міри приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини. Цими факторами є:

- природно-кліматичні: родючість ґрунту, механічний склад ґрунту, рельєф місцевості, температурний режим, рівень ґрунтових вод, кількість опадів тощо.

- агротехнічні: кількість, якість і структура внесених добрив; якість і строки виконання всіх польових робіт; якість посівного матеріалу; сортооновлення; дотримання сівозмін, боротьба з шкідниками, бур’янами і хворобами рослин; вапнування та гіпсування ґрунту.

- Організаційно-економічні: матеріальне стимулювання працівників; організація робочих процесів; забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами, підвищення кваліфікації працівників.

Таблиця 2.6

Врожайність і валові збори продукції

Продукція 2005 2006 2007 У сер. за три роки
Урож., ц/га Вал. Збір, ц Урож., ц/га Вал. Збір, ц Урож., ц/га Вал. Збір, ц Урож., ц/га Вал. Збір, ц
Пшениця озима Ячмінь ярий Соняшник Овес 14,9 7,5 6,5 - 8359 367 2885 - 15,1 23,0 6,5 - 8668 8941 4436 - 13,4 12,6 - 4,1 4054 504 - 246 14,5 14,4 4,3 1,4 7027 3271 2440,3 82

З таблиці 2.6 видно, що валові збори і урожайність культур не високі. З даної посівної площі можна отримати значно вищу врожайність і відповідно більші валові збори.

Для встановлення як і за рахунок чого змінилися валові збори продукції провідних культур у звітному році порівняно з базовим проведемо факторний аналіз (таблиця 2.7.).

Таблиця 2.7

Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на валовий збір озимої пшениці

Показники 2006 2007
Факторні Площа посіву, га Врожайність, ц/га Результативний Валовий збір, ц 573 15,1 8668 303 13,4 4054
Загальне відхилення -4614

Сб = 573*15,1 = 8668 ц

1 умовний показник = Аз * Вб = 303 * 15,1 = 4575,3 ц

Сзв = Аз * Вз = 303 * 13,4 = 4054 ц

Загальне відхилення:

= 4054 – 8668 = - 4614 ц

В тому числі за рахунок факторів:

(Пос. Пл..) = 1 ум. пок. - Сб = 4575,3 – 8668 = -4092,7

(Врожайність) = Сзв – 1 ум. пок. = 4054 – 4575,3 = - 521,3

Перевірка:

= - 4614

Валове виробництво озимої пшениці у звітному періоді знижується порівняно з базисним. Переважний вплив на зменшення результативного показника здійснює зменшення площі посіву, під впливом кількісного фактору валове виробництво знизилась на 4092,7 га. Під впливом скорочення врожайності результативний показник скоротився на 521,3 ц/га. Загальний зменшення результативного показника становить 4614 ц і має переважно екстенсивний напрямок, що збільшує витрати на виробництво одиниці продукції.

Отже, є два шляхи підвищення валового виробництва:

- збільшення площі посіву (екстенсивний напрямок);

- збільшення врожайності (інтенсивний напрямок).

Шляхи підвищення врожайності: дотримання правильних сівозмін, впровадження високоврожайних культурних рослин, засівання площі високоякісним насінням, внесення достатньої кількості добрив, виконання всіх робіт в оптимальні строки, здійснення захисту рослин від хвороб, бур’янів і шкідників, зменшення витрат на збирання вирощеного врожаю, впровадження інтенсивних технологій вирощування с/г культур тощо.