За останні 15 років господарство практично не вносило органічних добрив, а за даними статистичних органів вітрова і водна ерозія щорічно виносить з ґрунту до 3 т гумусу. В цьому питанні дуже велика можливість покращити ефективність використання ґрунтів шляхом внесення раціональної кількості органічних та мінеральних добрив, що дасть можливість підвищити урожайність до 30%.
В господарстві створено колекційне поле, на якому робилися експерименти з внесення мінеральних та органічних добрив відповідно до розрахунків та аналізу ґрунту, тому навіть неблагополучні роки урожайність на колекційному полі перевищила урожайність основних культур на 27 %. Про що свідчать дані нижче приведеної таблиці.
Таблиця 2. 8
Порівняння урожайності
| № | Назва культури | По господарству | Урожайність на колекційному полі | ||
| Площа посіву, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | |||
| 1 2 3 | Пшениця озима Ячмінь ярий Овес | 303 40 60 | 13,4 12,6 4,1 | 4054 504 246 | 17,5 16,1 5,3 |
Проаналізувавши таблицю 2.8 ми бачимо, що урожайність на колекційному полі вища. Так пшениці на 4,1 ц/га, ячменю на 3,5 ц/га, овса на 1,2 ц/га. Вносячи мінеральні та органічні добрива на всіх полях господарства ми можемо покращити урожайність по підприємству.
2.4. Використання продукції.
Агропромислове виробництво не може функціонувати без аграрного ринку, через який здійснюється купівля-продаж с/г сировини та продуктів її переробки.
Реалізація виготовленої продукції – кінцева ціль діяльності організації, заключний етап кругообігу її коштів, але завершення якого визначають результатами діяльності, ефективність виробництва.
Готова продукція – кінцевий продукт підприємства.
Основними каналами реалізації продукції рослинництва є:
- реалізація згідно договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям;
- поставки за міжгосподарською кооперацією;
- експорт;
- поставки по бартеру;
- реалізація на ринках, у власних магазинах, палатках, населенню.
Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва:
- створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів;
- видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в підприємстві положення про оплату праці;
- виділення для громадського харчування та у фонд допомоги;
- використання для переробки безпосередньо в підприємстві;
- використання для розрахунків по орендній платі за орендовані землі та майно.
Таблиця 2.9
Обсяги реалізації та внутрішньогосподарського використання продукції, ц
| Канали реалізації та використання продукції рослинництва | 2005 | 2006 | 2007 | У сер. за три роки | |
| ц | % | ||||
| Реалізація - за договарами з них: приватним особам Березовський еле- ватор Буялицький елева- тор фермерське господ- дарство «Гайчук» інші підприємства - за міжгосподарськими коопераціями - експорт - по бартеру працівникам за заробітну плату іншим підприємствам - на ринках з них: Березовський Одеський Місцевий Виробничогосподарські потреби: - насіння - видача і продаж працівникам - громадське харчування з них: дитячий садок столова сільська школа - переробка - орендна плата | 10104 3630 1000 1500 650 300 180 - - 1386 - 1458 1000 - 458 2430 1980 150 300 100 100 100 -- | 16518 2809 400 1500 700 200 9 - - 1448 - 9452 3542 5000 910 3440 3040 100 300 100 100 100 -- | 4161 3160 1000 1500 500 100 60 - - 332 - 669 300 200 169 1093 600 93 200 100 100 - -- | 10261 3199,7 800 1500 617 200 83 - - 1055 - 3860 1614 1733 512 2321 1873 114 267 100 100 67 -- | 100 31 8 15 6 2 0,8 - - 10 - 38 16 17 5 100 81 5 12 5 5 2 -- |
З даних таблиці 2.9. спостерігається тенденції погіршення використання продукції рослинництва. Але низькі показники зумовлені не лише гіршим використанням продукції, а і меншим виробництвом в звітному році.
2.5. Матеріально-технічне забезпечення галузі.
Велике значення для ефективної діяльності підприємства мають формування матеріально-технічної бази, організація її відновлення, постачання господарств речовими засобами виробництва.Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації є завершення комплексної механізації виробництва.
На великих за територією багатогалузевих підприємствах річну потребу в техніці найдоцільніше визначити нормативним методом. Він полягає у застосуванні нормативів потреби в тракторах за типами і марками та сільськогосподарських машинах загального призначення.
Таблиця 2.10
Наявність та рівень забезпеченості галузі матеріально-технічними ресурсами
| Матеріально-технічні ресурси | 2005 | 2006 | 2007 | 2007 у % до 2005 | ||||||||||||||
| норма | наяв. | % | норма | наяв. | % | норма | наяв. | % | ||||||||||
| Техніка | ||||||||||||||||||
| Трактори, шт.. Комбайни, шт. Сівалки, шт. | 30 19 30 | 28 3 28 | 93 16 93 | 30 19 30 | 28 4 28 | 93 21 93 | 32 20 32 | 28 4 29 | 88 21 88 | 100 133 104 | ||||||||
| Добрива | ||||||||||||||||||
| Органічні всього, т На 1 га площі удобрення, т Мінеральні всього, т На 1 га площі удобрення, кг д.р. | 83820 20 838200 200 | 1658 0,40 - - | 2 2 - - | 83820 20 838200 200 | 1392 0,33 51 0,01 | 2 2 0,006 0,005 | 87100 20 871000 200 | - - - - | - - - - | - - - - | ||||||||
| Засоби захисту рослин – всього, ц | 10 | - | - | 10 | - | - | 10 | - | - | - | ||||||||
| На 1 га площі обробітку, (кг, л.р.) | 0,24 | - | - | 0,24 | - | - | 0,24 | - | - | - | ||||||||
У ході аналізу даних таблиці 2.10 бачимо, що рівень забезпеченості матеріально-технічними ресурсами дуже низький. Це впливає на дотримання технології виробництва продукції: не вноситься відповідна кількість добрив, не проводяться заходи по захисту рослин, не вистачає техніки. Все це в кінцевому результаті впливає на ефективності використання земельних, трудових ресурсів і зниження врожайності с/г культур, низький показник валового збору продукції.
2.6. Економічна ефективність виробництва продукції.
Ефективність виробництва характеризує його результативність. Економічна ефективність – кінцевий результат застосування всіх виробничих ресурсів, який визначається порівнянням одержаних результатів і витрат ресурсів.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.
Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв’язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об’єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат - матеріальних, трудових і фінансових – досягнути істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Підвищення ефективності сільського господарства є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і подальшого зростання результативності економіки країни.
Система показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва включає:
- вартість валової продукції на 1 га с/г угідь, на основного середньорічного працівника чи на 1 люд.-год, на 1 грн. основних виробничих фондів та 1 грн. виробничих витрат;
- обсяг валового чистого доходу та прибутку на 1 га с/г угідь, на 1 працівника чи на 1 люд.-год, на 1 грн. основних виробничих фондів та на 1 грн. витрат виробництва.
- рівень рентабельності та норму прибутку с/г виробництва.
Рентабельність – це прибутковість, означає, що у виробництві не тільки відшкодовуються витрати, але й одержують прибуток. Рентабельний – це той, що дає прибуток, доход, доцільний з погляду господарювання.
Прибуток – різниця між виручкою (доходом) від реалізації продукції та повною її собівартістю.
Таблиця 2.11
Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва
| Показники | Зерно | Соняшник | Плоди |
| Урожайність, ц/га 2005 р. 2006 р. 2007 р. Трудомісткість 1 ц, люд.-год 2005 р. 2006 р. 2007 р. Виробнича собівартість 1 ц, грн. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Ціна реалізації 1 ц, грн.. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Прибуток у розрахунку на 1 га, грн.. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Рівень рентабельності, % 2005 р. 2006 р. 2007 р. | 14,4 18,3 12,0 1,1 0,9 0,10 37,98 41,1 57,8 42,7 48,6 58,2 38,57 49,57 67,3 -4,13 0,97 9,1 -59,5 17,8 109,2 -10 2,0 16 | 6,5 6,5 - 5,2 3,0 - 72,79 56,5 - 85,1 65,9 - 89,76 84,35 104,3 4,66 18,45 - 30,29 119,9 - 6 28 - | 0,9 0,04 0,04 40 500 170 30,66 150 170 36 150 182 64 150 180 28 0 -2 25,2 0 -0,08 78 0 -1 |
Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в СТОВ«Рось» послідовно і закономірно зростає. Так, ціна реалізації 1 ц зросла, прибуток на 1ц значно зріс. При цьому найголовніше, рівень рентабельності зерна зріс на 26% (а це головна галузь господарства). Погані показники урожайності (зерна зменшилась на 2,4 ц, плодових – на 0,86 ц) і собівартості (зерна збільшилась на 15,5 грн; плодів – на 146 грн).