Рис. 1. Частка факторів у формуванні зерна ячменю в умовах invitro
Приріст урожаю по роках варіював у межах 1,7-3,3 ц/га на контролі та 1,3-2,6 ц/га – на удобрених фонах.
Найбільш висока позитивна дія мінеральних добрив на якість зерна проявлялась у вологому році, коли вміст білку порівняно з абсолютним контролем збільшився з 10,20 до 13,24%, а сирої клейковини з 22,90 до 29,60% (табл.1). Інші засоби хімізації не мали суттєвого впливу на відносні показники якості зерна, але мали позитивну тенденцію до незначного збільшення виходу протеїну з 1 га.
В умовах виробництва зазначена різниця була більш істотною, оскільки у виробничих дослідах захисно-стимулююча суміш забезпечувала удвічі більший приріст урожаю, ніж у польових дрібноділяночних. Проте в останніх агроефект препарату поступово знижувався по мірі зростання доз мінеральних добрив від 45 до 90 кг/га кожної діючої речовини, але на фоні 180 - 270 кг/га фосфору і калію він знову зростав. Очевидно, це пояснюється розбалансованістю між основними елементами мінерального живлення рослин, яка оптимізується під впливом мікроелементів, що містяться в препараті.
У господарствах, де рівень агротехніки був значно нижчий, ніж на дослідних ділянках, ЗСС забезпечувала значно вищі прирости врожайності: озимої пшениці - 7,8 ц/га, кукурудзи м.в.с. - 48, кукурудзи на зерно - 9,0 ц/га
Винос поживних елементів урожаєм озимої пшениці. З підви-щенням доз мінеральних добрив збільшувався винос поживних речовин відповідно росту врожайності основної і побічної продукції.
Під впливом ЗСС, загальний господарський винос поживних речовин зростав по різних варіантах досліду в межах 3-7%.
Аналогічні дані отримані при застосуванні засобів захисту рослин, які збільшували загальногосподарський винос на 10-23 кг/га або на 3-10%.
Таблиця 1
Урожай і якість зерна озимої пшениці
(напівстаціонарний дослід, Носівська СДС ІАБ УААН)
№ вар. | Варіанти досліду | Фон | Урожай зерна, ц/га по роках за умовами зволоження | Вміст білку, % по роках за умовами зволоження | ||||
| норм. | пере- | посу- | норм. | пере- | посу- | |||
| звол. | шлив. | звол. | шлив. | |||||
| 0 | 44,4 | 53,4 | 41,3 | 12,65 | 10,20 | 12,17 | ||
| 1 | Контроль | ЗСС | 47,3 | 56,0 | 43,0 | 12,28 | 12,21 | 12,21 |
| ЗХЗ | 49,5 | 58,7 | 43,7 | 12,31 | 10,26 | 12,16 | ||
| III e. | Д | 56,0 | 56,6 | 46,1 | 13,08 | 13,03 | 13,25 | |
| 2 | N60P90K90 + N30 | Д+ЗСС | 57,8 | 57,3 | 45,6 | 13,02 | 12,25 | 13,24 |
| Д+ЗХЗ | 60,2 | 58,6 | 49,8 | 13,00 | 12,20 | 13,20 | ||
| III e. | Д | 56,6 | 57,1 | 46,2 | 12,77 | 12,57 | 12,98 | |
| 3 | N30P90K90 + N60 | Д+ЗСС | 58,6 | 58,1 | 47,2 | 12,94 | 12,18 | 12,99 |
| Д+ЗХЗ | 60,3 | 59,2 | 49,7 | 12,52 | 12,10 | 12,73 | ||
| III e.V e. | Д | 57,8 | 57,5 | 47,3 | 12,65 | 13,19 | 13,40 | |
| 4 | P90K90 + N30 + N60 | Д+ЗСС | 59,7 | 58,8 | 48,6 | 13,12 | 12,17 | 13,56 |
| Д+ЗХЗ | 61,3 | 59,7 | 50,3 | 12,98 | 12,10 | 13,30 | ||
| V e. | Д | 52,9 | 58,2 | 45,6 | 12,51 | 13,24 | 13,52 | |
| 5 | P45K45 + N45 | Д+ЗСС | 55,6 | 60,0 | 47,2 | 13,06 | 13,20 | 13,82 |
| Д+ЗХЗ | 56,7 | 61,0 | 48,5 | 13,00 | 12,60 | 13,70 | ||
| III e.V e. | Д | 58,2 | 57,7 | 47,4 | 12,98 | 13,14 | 13,87 | |
| 6 | P90K90 (лок.) + N30 + N60 | Д+ЗСС | 60,3 | 58,8 | 48,8 | 13,12 | 13,56 | 13,80 |
| Д+ЗХЗ | 62,2 | 60,0 | 50,6 | 13,00 | 13,62 | 13,30 | ||
| III e.V e. | Д | 57,3 | 57,9 | 47,2 | 13,04 | 13,14 | 13,25 | |
| 7 | P60K60 (лок.) + N30 + N60 | Д+ЗСС | 59,6 | 59,4 | 48,9 | 13,11 | 12,74 | 13,33 |
| Д+ЗХЗ | 61,0 | 60,8 | 50,7 | 13,02 | 12,71 | 13,12 | ||
| III e.V e. | Д | 60,9 | 59,6 | 48,3 | 12,22 | 12,90 | 11,81 | |
| 11 | P180K180 + N30 + N60 | Д+ЗСС | 64,0 | 61,6 | 50,1 | 12,32 | 13,61 | 11,53 |
| Д+ЗХЗ | 64,2 | 63,3 | 51,5 | 12,25 | 12,83 | 11,12 | ||
| III e.V e. | Д | 61,6 | 61,1 | 48,4 | 11,94 | 13,10 | 11,56 | |
| 12 | P270K270 + N30 + N60 | Д+ЗСС | 64,1 | 63,5 | 50,5 | 12,30 | 13,67 | 11,34 |
Д+ЗХЗ | 64,6 | 65,3 | 51,4 | 12,13 | 13,57 | 11,22 | ||
| Д | 57,7 | 58,2 | 47,1 | 12,65 | 12,72 | 12,87 | ||
| В середньому по досліду | Д+ЗСС | 60,0 | 59,7 | 48,4 | 12,81 | 12,84 | 12,87 | |
| Д+ЗХЗ | 61,3 | 61,0 | 50,3 | 12,69 | 12,44 | 12,65 | ||
| Д | 2,3 | 2,1 | 2,3 | |||||
| НІР095, ц/га | ЗСС | 2,2 | 2,2 | 2,4 | ||||
| ЗХЗ | 2,3 | 2,9 | 2,9 | |||||
| Д | 1,39 | 1,20 | 1,62 | |||||
| Sx-, % | ЗСС | 1,2 | 1,24 | 1,65 | ||||
| ЗХЗ | 1,30 | 1,43 | 1,98 | |||||
Примітка: 0 - абсолютний контроль; Д - добрива; ЗСС - захисно-стимулючі суміші; ЗХЗ - засоби хімічного захисту рослин.
Вплив ЗСС на коефіцієнти використання поживних речовингрунту і мінеральних добрив. Середні коефіцієнти використання рослинами фосфору і калію з грунту становили 9,3 і 29,6%, змінюючись по роках з 8,9 до 9,8% Р2О5 та 29,2-30,2% К2О. Середньорічний показник використання азоту озимою пшеницею дорівнював 24,7%. У сприятливому за зволоженням році він збільшився до 25,6%. Аналогічну тенденцію відмічено відносно фосфору і калію.
Під впливом ЗСС використання азоту грунту підвищилось на 2,4, фосфору - на 0,5, калію - на 1,8%, що пояснює природу позитивного впливу препарату на продуктивність сільгоспкультур.
Коефіцієнти використання поживних елементів з мінеральних добрив змінювались залежно від їх доз. Між ними відмічена зворотня залежність - із зростанням доз коефіцієнти знижувались
З мінеральних добрив поживні елементи засвоювались гірше, ніж з грунту, що зумовлено зниженням ефективності ЗСС на підвищених і високих агрохімічних фонах.
Нормативи затрат мінеральних добрив на формування одиниціврожаю. Затрати мінеральних добрив на одержання 1 т зерна на перспективному варіанті досліду з озимою пшеницею Р60К60 (лок.) + N60 (V е.) в середньому за 3 роки становили 11,1 кг N, Р2О5 і К2О при врожайності 54,1 ц/га. На фоні внесення Р45К45 + N45 (V e.) затрати мінеральних добрив знизились до 8,6 кг кожної діючої речовини. На варіанті Р90К90 (лок.) + N30 (III e.) + N60 (V e.) спостерігалось зростання зазначених показників до 16,5 кг. Періодичне внесення високих доз міндобрив Р180-270К180-270 + N30 (III e.) + N60 (V e.) обумовило подальше зростання витрат діючих речовин до рівня 79,9-110,5 кг. В умовах досліду спостерігалась раніше виявлена закономірність - із збільшенням доз добрив відбувається зростання їх затрат на одиницю врожаю.
Захисно-стимулюючі суміші і засоби хімічного захисту рослин практично не впливали на показники затрат мінеральних добрив на одиницю врожаю, діючи на рівні позитивної тенденції. Проте вони помітно зменшували витрати мінеральних добрив на формування одиниці додаткового врожаю. Зокрема, застосування ЗСС знижувало витрати добрив у середньому за три роки на 18,15% з коливанням зазначеного показника на різних варіантах досліду від 9,7 до 26,6%.
Мінеральні добрива, внесені в кількостях N45Р45К45 та N60Р60К60, забезпечили окупність 1 кг діючих речовин 4,30 і 4,28 кг зерна, а передпосівна обробка насіння препаратом ЗСС сприяла їх подальшому зростанню відповідно до 5,85 та 5,33 кг. На всіх інших варіантах отримані показники нижчі за норматив.
Екологічна оцінка різноудобрених агроекосистем за ступенем порушення рівноваги в балансі поживних речовин. Як свідчать 3-річні дослідження, характер балансу основних поживних елементів у досліді з озимою пшеницею змінювався по роках залежно від рівня врожайності культури, доз добрив та застосування інших засобів хімізації
На абсолютному контролі баланс поживних елементів виявився різко негативний, коливаючись по роках у межах: по азоту - від -59,5 до -70,9 (в середньому за три роки мінус 66,5); по фосфору - від -38,9 до -42,7 (÷41,0); по калію - від -72,9 до -75,5 (÷73,8) кг/га кожної діючої речовини.
Застосування ЗСС поглиблювало негативний баланс елементів на контрольних ділянках, збільшуючи вище наведені середньорічні показники на 9,4, 1,6 і 5,8 кг/га азоту, фосфору та калію.
На абсолютному контролі загальний баланс поживних елементів визначався виносом їх урожаєм, а отримані за результатами досліду абсолютні показники балансу кількісно перевищували екологічно допустиму норму: для азоту - в 5 (-13-14 кг/га), калію - 3,7 (-20-22 кг/га) разів, а негативний баланс фосфору є абсолютно недопустимий з екологічної точки зору.
Екологічна рівновага між надходженням та виносом основних поживних речовин урожаєм озимої пшениці підтримується на задовільному рівні завдяки локальному способу внесення мінеральних добрив, де показник інтенсивності балансу азоту становив 86,6%, фосфору - 159,9, калію - 88%. Зі значним наближенням до норми отримано також дані на фоні локального застосування добрив у дозі N60Р60К60