Це дуже важливо з екологічної та економічної точки зору, оскільки локалізація добрив дає можливість зменшити їх дози на 25-30% порівняно з розкидним способом внесення.
На всіх варіантах досліду, незалежно від кількості внесених добрив, одержано від’ємні показники ефективного балансу азоту, фосфору і калію, що пов’язано з методичними особливостями їх обчислення з урахуванням коефіцієнтів використання поживних речовин, які змінювались по роках залежно від умов зволоження весняно-літнього періоду вегетації озимої пшениці і становили: для азотних і калійних добрив - 50-70, для фосфорних - 15-25%.
Вплив ЗСС на шкодочинність хвороб озимої пшениці при комплексному використанні з агрохімічними засобами та пестицидами. У напівстаціонарному досліді досліджено вплив ЗСС у комплексі з мінеральними добривами і пестицидами на інтенсивність розвитку септоріозу листя, кореневих гнилей і бурої листкової іржі озимої пшениці та їх шкодочинність (рис.2,3,4).
Встановлено, що найбільш шкодочинною хворобою озимої пшениці був септоріоз листя, інтенсивність розвитку якого в середньому по досліду становила 20,3%, тоді як ураженість рослиин коренвими гнилями не перевищувала 12,1, а бурою листковою іржею - 8,3%.
Засоби хімічного захисту рослин виявились найбільш ефективними. Під впливом вітаваксу 200 ФФ інтенсивність розвитку септоріозу листя знизилась майже на порядок - з 30,0% на контролі до 2,2-4,7% на ділянках із застосуванням пестициду.
Мінеральні добрива послаблювали розвиток септоріозу листя на 8,1 - 13,4, але посилювали ураженість рослин кореневими гнилями на 3,1-4,6%.
Передпосівна обробка насіння ЗСС підвищувала стійкість рослин проти ураження септоріозом на 8,5-8,8%.
Розрахунки свідчать про суттєві втрати урожаю зерна внаслідок розвитку хвороб, що становили: від септоріозу листя - 3,2, кореневих гнилей - 1,9 ц/га. У зв’язку зі слабким ступенем прояву бурої листкової іржі втрат урожаю від цієї хвороби не виявлено.
Біоенергетична ефективність комплексного застосування ЗСС іінших засобів хімізації. Дослідження показали, що енерговіддача від застосування засобів хімізації на всіх варіантах проведеного досліду була достатньо високою, але біоенергетичний коефіцієнт h змінювався залежно від доз, способів і строків внесення мінеральних добрив.
Максимальний енергозберігаючий ефект отримано на варіанті Р45К45 + N45, V e. (h = 1,97) та при локальному внесенні Р60К60 + N60, V e. (h = 1,96).
Підвищення доз внесення поживних елементів до 90-180 кг/га знизило цей показник майже на 68%.
Виключення азотних добрив з основного внесення та використання їх в період весняного підживлення озимої пшениці сприяло збільшенню коефіцієнту h з 1,11 до 1,33 од.
Періодичне застосування фосфорних і калійних добрив у дозах 180 і 270 кг/га д. р., розрахованих на 2-3 роки, забезпечило підвищення енергетичної ефективності добрив на 27,0 і 17,1% порівняно з варіантом N60P90K90 + N30 (IIIe.).
У посушливому та перезволоженому роках добрива були енергетично менш ефефктивні, але застосування ЗСС сприяло підвищенню біоенергетичного ККД в середньому на 0,34 од.
Ефективність ЗСС у виробничих умовах. Останнім і обов’язковим етапом проведення наукових досліджень, пов‘язаних з випробуванням нових агрохімічних засобів є оцінка їх ефективності у виробничих умовах, у зв’язку з чим були проведені виробничі досліди з основними сільгоспкультурами-озимою пшеницею, кукурудзою, кормовим буряком, просом, рисом, капустою білокачанною.
У дослідах з озимою пшеницею, кормовим буряком і просом виявлена значна позитивна реакція цих культур на ЗСС, що забезпечило приріст урожаю відносно контролю відповідно на 14,4 25,0 і 12,7%;
Низьку чутливість до препарату виявили кукурудза на зерно при зрошенні та рис, які слабо реагували на його застосування, збільшуючи врожайність основної продукції на 3,87 та 5,60%, а капуста білокачанна - зовсім не реагувала, що очевидно можна пояснити біологічними особливостями досліджуваних культур, умовами їх вирощування та різними вимогами щодо живлення рослин.
ВИСНОВКИ
1. Експериментальні дані, отримані польовим, вегетаційним і лабораторним методами досліджень свідчать про те, що нова плівкоутворююча та багатокомпонентна удобрювальна суміш (ЗСС) природного походження має низку функціональних, технологічних і економічних переваг над традиційними плівкоутворювачами NаКМЦ і ПВС.
2. Передпосівна обробка насіння препаратом збільшувала схожість та енегрію проростання насіння основних сільськогосподарських культур в середньому на 5-10% при нормальних та на 15-25% - в екстремальних умовах пророщування.
3. Норми застосування ЗСС, встановлені лабораторно-ваговим методом, змінюються залежно від розміру, форми, морфологічної будоби оболонки та вологості насіння і для різних сільськогосподарських культур варіюють у межах 0.12-3.00% їх насінневої маси.
4. Встановлено, що ефективність препарату залежить від рівня агрохімічного фону: чим нижчий фон, тим менший приріст урожаю. Загалом його позитивний ефект оцінюється на рівні 70-80% ефективності рядкового внесення мінеральних добрив (N10Р10К10). Водночас застосування ЗСС in vitro сприяло зростанню ефективності мінеральних добрив більше, ніж на 20%.
5. У польових дослідах з озимою пшеницею вплив ЗСС на урожай та показники його якості змінювався залежно від кількості опадів протягом вегетаційного періоду, доз, строків і способів внесення мінеральних добрив, рівня ефективної родючості грунту та агротехнічних умов вирощування культури. За посушливих і надмірно зволожених умов вегетації дія препарату знижувалась порівняно з нормальними умовами зволоження в 1.5-2 рази.
У виробничих умовах приріст урожаю від ЗСС удвічі перевищував цей показник у напівстаціонарному досліді і становив 5.1-7.8 ц/га або 11.8-16.4% порівняно з контролем.
6. Екологічна спрямованість проведених досліджень визначається тим, що ЗСС належать до найменш токсичних речовин і застосовуються в дуже низьких дозах (від 100 до 300 г/га), завдяки чому хіміко-техногенний тиск на посіви практично відсутній.
7. Застосування препарату під озиму пшеницю забезпечило підвищення коефіцієнтів використання рослинами поживних речовин грунту в умовах вологого року на 9.8% N, 0,8 Р2О5 і 3,1% К2О.
Середньорічні показники затрат мінеральних добрив на формування одиниці ддодаткового врожаю знижувалися під впливом ЗСС на 18,15% з коливанням на різних варіантах досліду в інтервалі 9,7-26,6%, що істотно послаблювало агрохімічне навантаження на одиницю посівної площі.
Роздрібне внесення азоту, як і локальний спосіб застосування фосфору і калію, помітно збільшували коефіцієнти використання озимою пшеницею поживних елементів міндобрив та зменшували їх витрати на одержання одиниці додаткової продукції. Завдяки локалізації добрив, внесених у дозі N60Р60К60, отримано такий же приріст урожаю як і при розкидному внесенні N90Р90К90 (7,8 ц/га), а коефіцієнт енерговіддачі підвищився з 1,33 до 1,96 од. При цьому не тільки зекономлено 90 кг/га поживних речовин добрив, але й приблизно на 1/3 знизився агрохімічний тиск на агроекосистему.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На основі результатів проведених досліджень і перевірки їх у виробничих умовах розроблено проект КНД “Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження”, який схвалено Вченою радою інституту агроекології та біотехнології УААН та Технічною радою НВО “Украгрохім” і рекомендовано ними для впровадження у виробництво.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Созінов О.О., Козлов М.В., Лапа М.А., Тараріко Ю.О., Палапа Н.В., Цвей Я.П. Агроекологічні основи раціонального використання добрив//Зб.наук. праць “Агроекологія і біотехнологія”.- Вип.1. -К.: Аграрна наука, 1996. -С.77-96.
2. Палапа Н.В. Інкрустація насіння озимої пшениці захисно-стимулюючими сумішами природного походження// Зб. наукових праць Уманської сільськогосподарської академії. -К.: Нора-Прінт, 1997. -С.222-224.
3. Палапа Н.В. Послаблення екологічної деградації грунтів шляхом використання захисно-стимулюючих сумішей природного походження//Матер. Міждерж. наук. конф. “Сучасні проблеми охорони земель”. -К.: Б.в., 1997. -С. 144-146.
4. Проект КНД “Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження”/Козлов М.В., Лапа М.А., Палапа Н.В., Крикунов В.Г., Тараріко Ю.О., Андрієнко В.О., Дегусаров А.Б., Цюпа В.М., Скрипник Г.Л., Цвей Я.П., Василенко М.Г., Плішко А.А., Руденко М.М., Федоров В.М., Лахненко А.М. -Біла Церква: науково-інформаційне видавництво МПП “Мустанг”, 1997. -26 с.
5. Палапа Н.В. Екологічна ефективність нових захисно-стимулюючих сумішей природного походження//Матер. наук.-метод. конф. “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення”. -К.: Нова ера, 1998. -С.125-126.
6. Палапа Н.В. Еколого-агрохімічна та фітосанітарна ефективність захисно-стимулюючих сумішей природного походження та інших засобів хімізації//Зб.наукових праць “Агроекологія і біотехнологія”. Вип.2. -К.: Інститут агроекології та біотехнології УААН. -1998. -С.103-106.
7. Созінов О.О., Козлов М.В., Лапа М.А., Тараріко Ю.О., Палапа Н.В., Дегусаров А.Б., Саженюк А.Д., Городній М.М., Седюк А.Г., Яригіна Н.Я., Медведєв В.В., Кісіль В.І., Лактіонова Т.М., Лісовий М.В. Оцінка придатності сільськогосподарських земель України для створення екологічно чистих сировинних зон і господарств по виробництву продуктів дитячого та дієтичного харчування” //Методичні рекомендації. -К.: Вид-во Національного аграрного університету. -1998. -58 с.
8. Палапа Н.В. ЗСС - новий препарат для обробки насіння//Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. -Київ-Чабани: Нора-Прінт, 1999. -С.86-87.