Розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока на прикла (стр. 1 из 6)

ВСТУП

Виробництво молока ─ одна з основних підгалузей тваринництва. В успішному розвитку цієї галузі важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно і об’єктивно відображати стан і розвиток цієї галузі. За допомогою статистичних показників можна виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищення продуктивності галузі, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, трудовими та матеріальними ресурсами та запобігти можливим диспропорціям.

Стан і розвиток виробництва молока статистика вивчає за допомогою показників наявності, складу і розміщення тварин, виходу валової і товарної продукції. Велике значення для характеристики рівня розвитку виробництва мають показники інтенсифікації.

Особливу увагу в умовах переходу до багатоукладної ринкової економіки слід звернути на конкурентоспроможність виготовленої продукції, а точніше на ефективність та рентабельність її виробництва. Проблема виявлення резервів поліпшення результатів виробництва молока за допомогою вивчення масових явищ та процесів, являє собою мету цієї курсової роботи. А основним завданням є розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока.

Спостереження проводилося на прикладі аналізованого підприємства СТОВ „Степове”.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА ПРИЙОМІВ АНАЛІЗУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МОЛОКА

Тваринництво – одна з найважливіших галузей сільського господарства, уявляє собою самостійний об’єкт статистичного вивчення.

Тваринництво – сукупність галузей, які займаються розведенням сільськогосподарських тварин з метою виробництва продуктів та сировини для переробної промисловості. Виробничій процес в тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєвої діяльності живих організмів, при цьому кінцева продукція цієї галузі уявляє собою результат природного та технологічного циклу. Статистика тваринництва вивчає кількісний та якісний бік явищ та процесів у тваринництві.

Основними завданнями статистики тваринництва є: визначення рівню розвитку тваринництва в цілому, його окремих галузей та процесів, що в них відбуваються; освітлення стану і розвитку тваринництва в окремих сільськогосподарських підприємствах, їх групах і по категоріям господарств; вивчення розміщення тваринництва на території країни; контроль за виконанням плану; оцінка умов виробництва та виявлення резервів збільшення обсягу продукції тваринництва і підвищення її якості; характеристика місця і ролі тваринництва в агропромисловому комплексі, а в нашому випадку завданням є статистичний аналіз рентабельності. Розв’язок цих задач потребує розробки системи показників та методики їх обчислення, удосконалення методології аналізу та сучасної організації збору та обробки статистичної інформації про тваринництво.

Всебічна оцінка стану і розвитку тваринництва виконується на основі системи показників статистики тваринництва.

Молоко та молочні продукти – одні з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко містить понад 100 необхідних для людини поживних речовин (жири, білки, вуглеводи, солі , мікроелементи, вітаміни тощо), які перебувають в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі. Перетравність поживних речовин молока досягає 98 %. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Така ж закономірність зберігається і щодо молочних продуктів, Чекотовський Е. В.[17, с.39.]

У вітчизняній статистиці виробництво молока визначають від корів, вівцематок, кіз, кобил і деяких інших видів сільськогосподарських тварин. Валове виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Окремо визначається виробництво коров’ячого і кобилячого молока. Найбільше значення для продовольчих цілей і найбільшу питому вагу в виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.

Валовий надій коров’ячого молока – це все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць, які належать господарству. Якщо частина надоєного молока була використана на випоювання телят, поросят і курчат, то це молоко включається у валовий надій молока. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, а також молоко, куплене сільськогосподарськими підприємствами у населення і прийняте без оплати в рахунок проданих корів, у валовий надій не включається. Крім того окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розтелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів у молочному тваринництві, Суслов И.П. [ 15, с.79]

Молоко, отримане від інших видів тварин, обліковується окремо, як і молоко, куплене в населення.

Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1, 03.

Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну корову характеризує середній рівень продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока і рівень їх молочної продуктивності.

Середній надій на дійну корову можна обчислити двома способами: як відношення валового надою до середньої кількості дійних корів і як відношення валового надою до середньогрупової кількості дійних корів. Середнє число дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормо-днів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням кількості кормо-днів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду – періоду, протягом якого корови продуктують молоко). До дійних корів належать корови, що дали приплід і доїлися в звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться.

Основним плановим і звітним показником є середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада. Цей показник можна обчислити двома способами – діленням валового надою молока від корів молочного стада за рік на середньорічне поголів’я корів молочного стада або на поголів’я корів молочного стада на початок року, незалежно від того, доїлися або ні корови на цю дату. В останньому випадку до поголів’я корів молочного стада не включають корів м’ясного стада, корів, що знаходяться на відгодівлі, а також корів, що виділені для групового або підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлися. Останній показник молочної продуктивності корів був введений у статистичну практику з 1989 р.

Як зауважив Кулініч О.І. [4, с.123.], сучасні корови-рекордистки дають 10 – 15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000 – 9000 кг молока. У 1997 році від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13889 кг

При вивченні резервів збільшення виробництва молока визначають показник використання молочного стада як відношення середньорічної кількості дійних корів до середньорічного поголів’я всіх видів або як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період.

Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада дорівнює середньому надою від однієї корови, помноженому на показник молочного стада.

При аналізі даних про виробництво молока важливо знати не тільки його кількість, але й якість. Якість молока характеризується його сортом (І, ІІ сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю тощо. Одним з найважливіших показників якості молока є його жирність. Чим вища жирність молока, тим більше різної продукції можна одержати при його переробці. Жирність молока залежить від породи, віку тварин, годівлі, складу кормів, умов утримання тварин і т. д. І визначається у відсотках. Тобто жирність молока – це кількість жиру, що міститься в 100 г молока.

У статистичній практиці для оцінки жирності молока обчислюють два показники: середній відсоток жирності молока і кількість молока у перерахунку на базову або стандартну жирність. Середній відсоток жирності молока обчислюють за допомогою середньої арифметичної зваженої:

, де

– жирність молока, %;

– кількість молока.

Для визначення кількості молока в перерахунку на базову, або стандартну жирність, спочатку треба молоко перерахувати в так зване одновідсоткове, а потім одержану величину поділити на встановлений відсоток базової жирності молока на кількість молока, тобто

. Отже, для обчислення обсягу молока в перерахунку на базову жирність можна застосувати формулу:

, де