Державна установа "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"
адаптаційно-резервні можливості здорових дітей молодшого шкільного віку та метаболічна корекція їх порушень
14.01.10 – педіатрія
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Робота виконана в Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України"
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Квашніна Людмила Вікторівна,
ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м.Київ), завідувач відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів
Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Майданник Віталій Григорович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), завідувач кафедри педіатрії № 4
доктор медичних наук, професор
Самосюк Іван Захарович,Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (м.Київ), завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології
Захист відбудеться 15.04. 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8 ).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8 ).
Автореферат розісланий “ ____ ” ____________ 2008 року.
В.о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради Л.Є.Туманова
Актуальність проблеми. Стан здоров’я підростаючого покоління, одна з найгостріших проблем не тільки в нашій країні, а й усьому світі. Економічні труднощі, зниження уваги до соціальних проблем, недостатнє фінансування профілактичного напрямку в охороні здоров’я привело до зниження в популяції частки здорових дітей. Актуальність проблеми здоров’я здорової дитини обумовлена також і тим, що реформування системи освіти, не завжди адекватне фізіологічним можливостям дитячого організму, сприяє погіршенню стану здоров’я дитячого населення. Не дивлячись на певні успіхи та велику кількість досліджень в галузі фізіології, гігієни, педіатрії, організаційні та профілактичні заходи, частота загальної дитячої захворюваності в Україні збільшилась на 20% [Р.О.Моїсеєнко, 2002; О.М.Лук’янова, 2005; В.Г.Майданник, 2006, 2007; Ю.Г.Антипкін, 2007]. Це в значній мірі пов’язано з відсутністю даних про динаміку функціонального стану основних систем організму, особливість адаптаційних реакцій дитячого організму на фоні умов зовнішнього середовища, які постійно змінюються.
Дуже відповідальним моментом у житті дитини є початковий період навчання в школі, коли фізіологічні зміни дитячого організму співпадають із змінами соціальними. Відомо, що процес адаптації в цей період має характер стресової реакції. Саме тому в процесі навчання в школі виникає стомлення учнів, яке поволі знижує ступінь адаптації організму до умов його існування. Далі можуть виникати різноманітні зміни, які характеризуються зниженням функціональних можливостей організму, що по-перше відбивається на стані серцево-судинної системи, так як саме вона відображає кількісну сторону адаптаційно-пристосувальної діяльності та можливостей всього організму. Навіть якщо ці можливості й не знижені, то підтримка їх на належному рівні здійснюється за рахунок певної напруженості регуляторних систем, і передусім – центральної нервової системи, що відбивається на продуктивності розумової працездатності.
Наведені дані сучасної літератури свідчать, що стан здоров’я дитини, її нормальний ріст та розвиток неможливі без урахування адаптаційних можливостей дитячого організму. Недостатність знань в цій галузі робить неможливим створення високоефективних профілактичних заходів та формування здорового способу життя. Вивчення системних мультипараметричних взаємовідношень показників імунітету, вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та процесів нейрогуморальної регуляції у дітей молодшого шкільного віку має дати змогу створити не лише прогностичні алгоритми виникнення ранніх порушень здоров’я, а й диференційовані схеми ранньої профілактики знижених функціональних резервів дитячого організму на донозологічному етапі.
Одним із методів метаболічної корекції порушень адаптаційно-резервних можливостей є синглетно-киснева терапія (СКТ) – новий перспективний метод профілактики та реабілітації при порушеннях окисно-відновного балансу організму і збільшенні кількості вільних радикалів, що є характерним при стресових ситуаціях. В результаті його застосування, в першу чергу здійснюється детоксикація організму, відновлення антиоксидантного стану шляхом складних зрушень метаболізму. Синглетно-киснева терапія передбачає як системний ефект (пиття активованої води, коктейлів), так і місцевий вплив (інгаляції синглетного кисню) і є пріоритетною серед методів покращуючих окислювально-відновлювальні реакції організму. Але на теперішній час відсутні дані про використання СКТ в педіатрії у здорових дітей з метою профілактики розвитку захворювань, а також схеми проведення даного методу залежно від віку та рівня адаптаційних можливостей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була фрагментами 2-х НДР ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”: “Комплексне вивчення стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку, прогнозування виникнення та рання профілактика його порушень” (№ держреєстрації 01.01U000253); "Розробка нормативів фізичного навантаження для дітей шкільного віку та оптимізація індивідуалізованих рухових режимів залежно від рівня адаптаційних можливостей організму" (№ держреєстрації 01.06U001801).
Мета дослідження: покращання стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку на основі підвищення рівня адаптаційно-резервних можливостей організму шляхом нормалізації процесів вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та енергетичного метаболізму.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку за рівнем фізичного розвитку, його гармонічності, фізичної працездатності і фізичної підготовленості та визначити рівень їх адаптаційних можливостей.
2. Вивчити стан вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та показників мітохондріального окислення у дітей молодшого шкільного віку.
3. Вивчити показники енергетичного обміну у школярів за рівнем лактату та пірувату.
4. Вивчити особливості психоемоційного стану у дітей, вегетативний гомеостаз та особливості нейрогуморальної регуляції.
5. Обґрунтувати доцільність застосування методу синглетно-кисневої терапії у практично здорових дітей молодшого шкільного віку для підвищення адаптаційно-резервних можливостей дитячого організму.
6. Впровадити в практику роботи відділень відновлювального лікування та оцінити ефективність розробленого оздоровчо-профілактичного комплексу метаболічної дії (синглетно-киснева терапія з вітамінно-мінеральними препаратами).
Об’єкт дослідження. Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження. Стан антиоксидантного захисту, вільно-радикального окислення, енергетичний обмін, вегетативний гомеостаз, фізичний та психічний розвиток, рівень адаптаційних можливостей, фізична працездатність та фізична підготовленість.
Методи дослідження: клінічні, функціональні, антропометричні, біохімічні, математично-статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено особливості механізмів формування індивідуальних типів адаптаційних можливостей у здорових дітей за станом прооксидантно-антиоксидантного балансу та енергетичного метаболізму.
Визначено, що у частини здорових дітей молодшого шкільного віку виявляється характерне поєднання факторів ризику порушення адаптаційних можливостей організму. Формується преморбідний фон, який складається із дисбалансу активності антиоксидантних ферментів, стимуляції анаеробного гліколізу, зниження активності окислювальних ферментів.
Вперше встановлено неоднорідність групи здорових дітей за рівнем окислювально-відновлювальних процесів, вмістом лактату та пірувату, що обґрунтовує доцільність виділення групи дітей з підвищеним рівнем лактату до групи ризику за розвитком метаболічних порушень в подальшому і проведення їм своєчасної корекції цих порушень.
Доведено, що характер порушень адаптаційних реакцій дитячого організму молодшого шкільного віку в значній мірі пов’язаний із дією оксидативного стресу, зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту, порушенням активності окислювальних та лізосомальних ферментів.
Встановлені показники, які можуть бути критеріями оцінки стану адаптаційно-резервних можливостей дитячого організму.
Показано, що застосування синглетно-кисневої терапії сприяє нормалізації порушень адаптаційно-резервних можливостей та покращенню стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення отриманих результатів. Вперше розроблені та впроваджені в практику схеми проведення синглетно-кисневої терапії в дитячому віці залежно від віку та рівня адаптаційних можливостей організму.
Запропоновано комплексний оздоровчо-профілактичний метод метаболічної дії для підвищення адаптаційних можливостей у дітей з використанням синглетно-кисневої терапії та вітамінно-мінеральних комплексів.