Імунологічні особливості діагностики і лікування травматичних ерозії рогівки (стр. 3 из 5)

Таким чином, було встановлено, що більш виражені зміни рівня цитокінів сльози і стану місцевого імунітету травмованого ока спостерігалися при збільшенні площі ерозії рогівки у хворих.

Таблиця 1

Показники місцевого імунітету ока у хворих на травматичну ерозію рогівки при звертанні до офтальмолога до початку лікування (M±m, Ме)

Імунологічні показники	Норма (n=60)	І підгрупа - ерозія до 7 мм2(n = 26)	ІІ підгрупа -ерозія від 7 до 20 мм2(n = 80)	ІІІ підгрупа ерозія більше 20 мм2(n = 14)
ФНПα, пг/мл	110±7,2	184±4,5***	203±3,1***	218±2,8***
IL-1β, пг/мл	100,0±2,8	168±3,2***	187±2,9***	200±2,6***
IL-4, пг/мл	34,8	32,6	26**	19**
ЦІК заг., г/л	1,0±0,03	2,0±0,04***	2,31±0,02***	2,48±0,03***
Лізоцим, мг/мл	1,3+0,02	1,0±0,02***	0,9±0,04***	0,8±0,04***
sIgA, г/л	0,28	0,22*	0,19*	0,17*
АТ до С-Ag	1:16	1:64***	1:82***	1:112***

Примітка: тут і в таблицях 4, 5 достовірність відмінностей показника по відношенню до норми: * - при Р <0,05; **- при P<0,01; *** - при P<0,001; немає зірок – статистично значимих відмінностей немає.

ФНПα IL-1β IL-4

Рис. 1. Рівень цитокінів сльози у хворих із групи зіставлення після завершення лікування

При неускладненому перебігу ТЕР в імунному статусі у 35 пацієнтів з групи зіставлення відмічено зниження концентрації ЦІК в середньому до 1,4±0,03 г/л (P<0,01 в порівнянні з попереднім значенням). У сльозі відмічено збільшення концентрації sIgA до 0,26 г/л (P<0,05) і лізоциму до 1,1±0,02 мг/мл (P<0,01), зниження середнього геометричного титру антитіл до С-Ag до 1:64. При розвитку гнійних ускладнень у 5 хворих групи зіставлення у вигляді інфільтрації рогівки (3 пацієнти) і гнійного кон’юнктивіту (2 пацієнти) відмічено збільшення рівня ЦІК до 2,9±0,06 г/л (P<0,001 в порівнянні з нормою). Спостерігалося також зниження концентрації sIgA до 0,16 г/л (P<0,05) і лізоциму до 0,7±0,02 мг/мл (P<0,001); наростання титру антитіл до С-Ag в сльозі до 1:112.

При вивченні рівня цитокінів у сльозі в періоді реконвалесценції (через 1 тиждень) у групі зіставлення виявлене зниження рівня ФНПα в I підгрупі до норми, в II підгрупі - до 131±2,5 пг/мл (P<0,05 по відношенню до норми), в III підгрупі – до 140±3,1 пг/мл (P<0,01). Рівень IL-1β знижувався аналогічно – в I підгрупі до норми, в II і III підгрупах – до 123±2,2 пг/мл (P<0,05) і 132±1,9 пг/мл (P<0,01) відповідно. Концентрація IL-4 в I підгрупі хворих істотно підвищувалася вище за норму - в 1,4 рази (P<0,01), в II підгрупі наближалася до показника норми (P>0,05), в III підгрупі була нижчою за норму і склала 29 пг/мл (P<0,01). Отже, у хворих з площею ерозії до 7 мм² рівень цитокінів сльози досягав показників норми, тоді як при поширених ерозіях концентрація цитокінів достовірно відрізнялася від показників норми (рис. 1).

Індивідуальний аналіз показав, що у 5 пацієнтів з розвитком інфільтрату рогівки і гнійного кон’юнктивіту (ускладнений перебіг хвороби) спостерігався високий рівень прозапальних цитокінів ФНПα - 306±5,6 пг/мл і IL-1β – 286±2,4 пг/мл. Одночасно знижувався рівень IL-4 до 14 пг/мл. Це відповідало збереженню порушень з боку місцевого імунітету травмованого ока.

За допомогою математичного комп’ютерного аналізу були встановлені прогностичні критерії перебігу травматичного процесу в рогівці. При цьому підвищення рівня ЦІК в сльозі вище 2,9 г/л, зниження рівня імуноглобуліну А нижче 0,16 г/л, збільшення концентрації ФНПα вище 306 пг/мл є критеріями розвитку ускладненого перебігу ТЕР.

Якщо скористатися математичними коефіцієнтами, тобто групу норми взяти за одиницю, то можна побачити, що рівень ФНПα зростає від різниці у 1,6 рази до майже 2,0 у третьої підгрупи, теж саме відбувається і з IL-1β. Що стосується IL-4, такого різкого збільшення немає, також ми бачимо тенденцію до зменшення коефіцієнтів I, II та III підгруп. Відносно ЦІК можна відмітити тенденцію зростання коефіцієнтів відносно величини ерозії від 2 (у I підгрупі) до 2,5 (у III підгрупі). Рівень лізоциму та sIgA відрізняються від контролю майже в половину (табл. 2). Ці результати можна представити на діаграмі (рис. 2).

Таблиця 2

Залежність імунологічних показників від площі ерозії рогівки (достовірність статистично значимих відмінностей приведено в табл. 1)

Імунологічні показники	Норма (n=60)	І підгрупа - ерозія до 7 мм2(n = 26)	ІІ підгрупа -ерозія від 7 до 20 мм2(n = 80)	ІІІ підгрупа ерозія більше 20 мм2(n = 14)
ФНПα, пг/мл	1	1,67	1,84	1,98
IL-1β, пг/мл	1	1,68	1,87	2,00
IL-4, пг/мл	1	0,94	0,75	0,55
ЦІК заг., г/л	1	2,00	2,31	2,48
Лізоцим, мг/мл	1	0,77	0,69	0,62
sIgA, г/л	1	0,79	0,68	0,61

Встановлено, що у хворих на ТЕР спостерігається кореляційна залежність вираженості порушень місцевого імунітету ока від площі ерозії рогівки. Встановлено наявність вираженого позитивного кореляційного взаємозв’язку між площею ерозії рогівки S і рівнем ЦІК сльози – коефіцієнт лінійної кореляції r склав +0,66, концентрацією ФНПα і S (r=+0,68), S і показником IL-1β (r=+0,58). Зворотній кореляційний взаємозв’язок мав місце між S і рівнем sIgA (r=-0,56), Sі концентрацією протизапального інтерлейкіну IL-4 (r=-0,58). Отже, місцеві імунні порушення в сльозі грають суттєву роль в механізмах клінічного перебігу і видужання у хворих на травматичну ерозію рогівки.

Таким чином, у хворих на ТЕР виявлено порушення цитокінового профілю сльози травмованого ока у вигляді підвищення рівня прозапальних цитокінів ФНПα, IL-1β і зниження протизапального цитокіну IL-4, зменшення захисних чинників сльози – sIgA і лізоциму, активація аутоімунних реакцій до антигену рогівки (C-Ag), що грає істотну роль в патогенезі і перебігу травматичного процесу ока. Одержані дані дозволяють вважати за доцільне використання препаратів, які нормалізують стан місцевого імунітету ока, в комплексній терапії хворих ТЕР.

Рис. 2. Залежність імунологічних показників від площі ерозії рогівки

Курс лікування для всіх пацієнтів складав 1-7 днів в залежності від клінічного перебігу ТЕР. Тільки у 4 пацієнтів з групи зіставлення, у яких через 7 днів зберігалися об’єктивні і суб’єктивні ознаки запалення, лікування було подовжено до 10 днів.

У всіх пацієнтів основної групи переносимість препарату ліпофлавону оцінена як добра. Ні в одного з пацієнтів не відмічено побічних ефектів місцевого або загального характеру. Встановлено, що в основній групі хворих, у яких застосовували додатково ліпофлавон, наприкінці лікування не відмічено суб’єктивних скарг. У групі зіставлення відчуття паління і свербіння в оці до кінця лікування зберігалося в 1 хворого, відчуття стороннього тіла і світлобоязнь - у 2 хворих. Збереження скарг у хворих групи зіставлення пов’язане із збереженням ділянки деепітелізації рогівки, що підтверджується при проведенні флюоресцеїнового тесту, а також при огляді в щілинну лампу. Флюоресцеїновий тест був позитивним до лікування у всіх пацієнтів, після лікування в основній групі був негативним, в групі зіставлення – позитивним у 2 (5,0%) хворих.

В результаті лікування гіперемія кон’юнктиви зберігалася в кінці спостереження у 3 хворих, набряк рогівки – у 4 хворих групи зіставлення. В основній групі до кінця лікування об’єктивних ознак запалення не виявлено.

Таблиця 3

Динаміка термінів регресії основних суб'єктивних і об'єктивних симптомів запального процесу у хворих на травматичну ерозію рогівки в залежності від лікування, що проводилося (M±m, Ме)

Тривалість збереження симптомів	Основна група (n=80), дні	Група зіставлення(n=40), дні	Р
Відчуття паління і свербіння в оці	2,3±0,7	4,8±0,6	<0,05
Відчуття сторонньоготіла	2,5	3,9	<0,05
Світлобоязнь	2,6±0,4	4,1±0,3	<0,05
Біль при рухах очного яблука	2,2	3,8	<0,05
Набряк повік	2,7	4,7	<0,05
Гіперемія кон'юнктиви	4,2±0,3	5,9±0,4	<0,01
Набряк рогівки	3,1±0,4	4,8±0,3	<0,01
Тривалість хвороби	3,4±0,4	5,4±0,1	<0,001
Час епітелізації	2,1±0,1	4,3±0,2	<0,001

Примітка. Р – достовірність відмінностей між групами

Динаміка термінів регресії основних суб'єктивних і об’єктивних симптомів запального процесу у хворих обох груп на оці з ТЕР представлена в табл. 3. Ці дані свідчать про те, що якнайкращі результати в плані прискорення одужання, епітелізації рогівки і регресії запальних явищ були одержані у хворих основної групи, які одержували додатково інстиляції ліпофлавону. Так, час епітелізації при флюоресцеїновому тесті в основній групі скорочується в середньому в 2,1 рази, час реконвалесценції пацієнтів в основній групі був в 1,6 разів менше ніж в групі зіставлення. Одночасно зменшується тривалість збереження больових відчуттів і інших суб’єктивних скарг в порівнянні з групою зіставлення (табл.. 3).

При вивченні рівня цитокінів сльози у періоді реконвалесценції (через 1 тиждень) в основній групі хворих виявлене зниження рівня ФНПα до 109±2,1 пг/мл (P>0,05 по відношенню до норми), рівня IL-1β – до 101±1,6 пг/мл (P>0,05). Концентрація IL-4 істотно підвищувалася вище за норму - в 1,4 рази (P<0,01). Отже, у хворих основної групи рівень прозапальних цитокінів досягав показників норми, а протизапального – значно підвищувався (табл. 4).

Таблиця 4

Рівень цитокінів сльози у хворих на травматичну ерозію рогівки до та після лікування (M±m, Ме)

Імунологічні показники	Основна група (n=80)		Група зіставлення (n=40)
	до лікування	Після лікування	до лікування	після лікування
ФНПα, пг/мл	204±2,2***	109±2,1	202±2,3***	131±2,5*
IL-1β, пг/мл	187±2,0***	101±1,6	189±2,1***	124±2,4***
IL-4, пг/мл	26**	47,3**	27*	30

У групі зіставлення рівень ФНПα у сльозі травмованого ока в періоді реконвалесценції знижувався помірно і склав 131±2,5 пг/мл (P<0,05 по відношенню до норми), рівень IL-1β – 124±2,4 пг/мл (P<0,001). Концентрація IL-4 була знижена до 30 пг/мл (P>0,05) (табл. 4). Таким чином, у хворих на ТЕР при додатковому використанні ліпофлавону виявлено прискорення реконвалесценції, а також нормалізація цитокінового профілю сльози.