Розділ 3. . Тривалі фізичні тренування хворих хронічною ішемічною хворобою серця
Збереженню досягнутого ефекту сприяє продовження тренувань у домашніх умовах. В осіб, що припинили тренування вдома, уже через 1-2 міс спостерігалося погіршення стану і розвивався феномен зникнення тренованості. Систематичне ж продовження тренувань з періодичним переусвідомленням хворих і можливим внесенням корекції в тренування по ходу спостереження є гарантією збереження досягнутого тренувального ефекту і задовільного стану хворих.
Програми фізичних тренувань для хворих серцево-судинними захворюваннями можуть бути умовно розділені на три групи: 1) дозовані навантаження на велоергометрі; 2) дозований біг і ходьба, включаючи вправи на тредбані; 3) комплексні програми, що включають гімнастичні, спортивні вправи й ігри.
Перевага тренувань на велоергометрі полягає в можливості суворого дозування інтенсивності навантажень і забезпечення лікарського контролю; недоліками їх є монотонність вправ і відсутність емоційного фону.
L. Zohman і J. Tobis (1967) проводили тренування хворих з коронарною недостатністю на велоергометрі зі зростаючою швидкістю педалювання в положенні лежачи при інтенсивності навантажень, що не викликають больового приступу. Після первинної оцінки толерантності навантаження вправи виконувалися при невеликих навантаженнях по 5 хв. 3 рази в тиждень протягом 6-12 тиж. під Екг-контролем з урахуванням енергетичних витрат. Потім застосовувався навантажувальний тест із поступовим збільшенням навантаження до виникнення больового приступу, і в такий спосіб визначалася фізична працездатність. Надалі призначалися вправи з навантаженнями в межах 60-80% встановленої фізичної працездатності, що призводило до больового приступу. Якщо і цей рівень виявлявся нестерпним через виникнення екстрасистол, неприємних відчуттів і т.д., навантаження встановлювалися на рівні нижче 60-80% розрахованого. Такі тренувальні заняття у всіх випадках призводили до суб'єктивного поліпшення, хоча позитивна динаміка ЕКГ спостерігалася лише в третини хворих [3; 4; 16; 20; 27].
A. Barry зі співавторами (1966) перед початком вправ визначали максимальну фізичну працездатність і в залежності від функціональних можливостей хворого проводили курс тренувань на велоергометрі. Первинне навантаження було 150-300 кгм/хв протягом 5 хв, а потім після 5-хвилинного відпочинку виконувалися 3-хвилинні вправи зі зростанням навантаження по 150 кгм/хв і інтервалами відпочинку до 3 хв. Максимальне навантаження - 750 кгм/хв. Критеріями адекватності були відсутність больового приступу і змін на ЕКГ, частота серцевих скорочень у межах 130 уд/хв.
Різні тренувальні програми із застосуванням велоергометра описані також V. Smodlaka (1966), Е. Varnauscas зі співавторами (1969) і ін.
Дозований біг і швидка ходьба складають основу багатьох тренувальних програм. До цієї ж групи відносяться ходьба і біг у заданому темпі на тредбані.
Програми вправ на тредбані мають усі переваги велоергометричних програм, але вони більш фізіологічні, частково позбавлені їхніх недоліків і широко застосовуються J. Mazarella і J. Jordan (1966) і ін.
R. McAlpin і A. Kattus (1966) тренували хворих з коронарною недостатністю ходьбою на тредбані в темпі 1,5-5 км/год. Швидкість ходьби поступово збільшувалася до виникнення больового приступу чи появи ішемічних змін на ЕКГ. Такі тренування приводили до значного поліпшення стану хворих. Авторам вдавалося навіть навантаженням купірувати приступи стенокардії.
Програма ходьби J. Smith і О. Kidera (1967) починається з проходження 1,5 км за 20 хв. Потім поступовий час проходження цієї відстані скорочується до 9 хв, причому 100 кроків ходьби чергуються зі 100 кроками бігу підтюпцем.
J. Faulkner (1968) відзначає, що після проходження 20 км у день з однією і тією ж швидкістю при частоті серцевих скорочень 120-130 уд/хв вже через 10 днів виявлявся тренувальний ефект, у порівнянні з контрольною групою.
Існують різні тренувальні програми і системи балів К. Cooper. Варто зупинитися на спеціальних програмах ходьби, призначених для реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями. На відміну від програм для здорових осіб вони значно більш поступові. Крім того, К. Cooper рекомендує різні варіанти програм ходьби для підтримки фізичного стану після завершення основного курсу тренувальних занять [18; 24; 27].
М.М. Амосов та Я.А. Бендет (1989) дещо видозмінили ці програми. Використовують три варіанти в залежності від функціонального стану хворих. Програма № 1 (табл. 3.3) є найбільш інтенсивною і розрахована на 16 тиж. Програма № 2 (табл. 3.4) більш поступова, розрахована на 32 тиж. Програма № 3 (табл. 3.5) найменш інтенсивна і також розрахована на 32 тиж. Крім того, у табл. 6 приведені варіанти дозованої ходьби для підтримки фізичного стану, досягнутого по завершенні однієї з трьох основних програм.
Кожен хворий перед початком занять проходить ретельний інструктаж з методики ходьби відповідно до загальних положень, методів оцінки адекватності навантажень. При самостійних заняттях без безпосереднього медичного контролю допускається максимальна частота пульсу під час ходьби для осіб молодше 50 років - 130 уд/хв, старше 50 років - 120 уд/хв. Якщо хворий не може збільшувати навантаження в зазначеному темпі, то кожен етап ходьби продовжується. Межа навантажень також індивідуалізується з урахуванням стану хворого.
Крім приведених, запропоновані програми реабілітації з використанням дозованої ходьби (Р. Rechnitzer із соавт., 1965), бігу підтюпцем (W. Bowerman і W. Harris, 1967), скакалок, велосипеда (К. Rodahl із соавт., 1966) і ряд інших. Багато програм цієї групи широко використовуються в амбулаторній практиці, причому хворі навчаються методам самооцінки адекватності навантажень (частота пульсу, самопочуття і т.д.).
Таблиця 3.3
Програма ходьби № 1 (16-тижневий курс)
| Тиждень | Відстанькм. | Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1 | 1,5 | 17:30 | 5 | 5 | 70 |
| 2 | 1,5 | 15:30 | 5 | 5 | 61 |
| 3 | 1,5 | 14:15 | 5 | 5 | 56 |
| 4 | 2,5 | 25:45 | 5 | 7,5 | 61 |
| 5 | 2,5 | 24:00 | 5 | 7,5 | 57 |
| 6 | 2,5 | 23:30 | 5 | 7,5 | 56 |
| 7 | 3,0 | 30:00 | 5 | 10 | 60 |
| 8 | 3,0 | 29:00 | 5 | 10 | 58 |
| 9 | 4,0 | 38:30 | 5 | 12,5 | 58 |
| 10 | 3,0 | 27:00 | 2 | 12,5 | 55 |
| 4,0 | 37:30 | 3 | 56 | ||
| 11 | 3,0 | 26:45 | 3 | 17 | 54 |
| 4,0 | 37:00 | 2 | 55 | ||
| 12 | 4,0 | 36:00 | 3 | 21 | 54 |
| 5,0 | 46:30 | 2 | 56 | ||
| 13 | 3,0 | 26:15 | 2 | 26 | 53 |
| 5,0 | 45:15 | 3 | 54 | ||
| 14 | 4,0 | 35:00 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 2 | 54 | ||
| 15 | 5,0 | 45:00 | 5 | 30 | 54 |
| 16 | 6,5 | 58:00 | 4 | 32 | 53 |
Комплексні реабілітаційні програми гімнастики з елементами спортивних вправ дозволяють значно урізноманітнити заняття, суворо дозувати їх з урахуванням калорійних витрат, здійснювати тренувальний вплив на серце і скелетну мускулатуру, додають тренуванням позитивне емоційне забарвлення. Певні труднощі виникають при необхідності Екг-контролю, і в цих випадках бажане радіотелеметричне спостереження за ЕКГ.
Програма антикоронарного клуба Вест-Сайдського відділення YMCA, описана L. Zohman і J. Tobis (1970), містить у собі гімнастичні вправи, що сполучаються з ходьбою і бігом. Вона призначена для реабілітації хворих коронарною недостатністю не раніше ніж через 6 міс після інфаркту міокарда. Заняття проводяться 3 рази в тиждень після роботи в спеціальних групах під лікарським контролем і, по можливості, Екг-спостереженням.
Програма складається з ходьби, бігу підтюпцем і 11 фізичних вправ. Передбачаються чотири етапи інтенсивності і тривалості програми. Тривалість кожного етапу - 4 міс. Початкова тривалість заняття-15 хв, потім вони продовжуються поетапно на 5 хв.
Таблиця 3.4
Програма ходьби № 2 (32-тижневий курс)
| Тиждень | ВідстаньКм. | Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1-2 | 1,5 | 18:45 | 5 | - | 75 |
| 3-4 | 1,5 | 16:30 | 5 | 5 | 65 |
| 5-6 | 1,5 | 14:00 | 5 | 5 | 56 |
| 7-8 | 2,5 | 24:00 | 5 | 7,5 | 57 |
| 9-10 | 2,5 | 23:30 | 5 | 7,5 | 56 |
| 11-12 | 3,0 | 29:00 | 5 | 10 | 58 |
| 13-14 | 3,0 | 28:00 | 5 | 10 | 56 |
| 15-16 | 2,5 | 22:30 | 5 | 15 | 54 |
| 17-18 | 2,5 | 22:00 | 5 | 15 | 53 |
| 19-20 | 3,0 | 27:00 | 3 | 22 | 54 |
| 4,0 | 36:00 | 2 | 54 | ||
| 21-22 | 3,0 | 26:30 | 3 | 22 | 53 |
| 4,0 | 35:45 | 2 | 54 | ||
| 23-24 | 4,0 | 35:30 | 4 | 26 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 1 | 54 | ||
| 25-26 | 4,0 | 35:15 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 2 | 54 | ||
| 27-28 | 4,0 | 35:00 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 44:15 | 2 | 53 | ||
| 29-30 | 5,0 | 43:45 | 5 | 30 | 53 |
| 31-32 | 6,5 | 56:00 | 4 | 32 | 52 |
Гімнастичні вправи цієї програми наступні:
Вправа № 1. Розминка, швидка ходьба, біг підтюпцем з викиданням рук уперед, ходьба на носках і п'ятах. Загальна тривалість - 2-3 хв.