Фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу (стр. 9 из 11)

Контингент досліджуваних можна поділити на такі дві групи:

І група – хворі, в яких лікування в стаціонарі проводилося медикаментозно без застосування засобів фізичної реабілітації та в подальшому на поліклінічному етапі не застосуванням ФР;

ІІ група – хворі, в яких лікування в стаціонарі проводилося як медикаментозно, так із застосування засобів фізичної реабілітації (ЛФК) з подальшим застосуванням засобів ФР.

В першу групу досліджуваних пацієнтів було включено 20 хворих, в яких лікування проводилося тільки медикаментозно без застосування засобів фізичної реабілітації; в другу групу – 30 хворих в яких лікування проводилося як медикаментозно, так із застосування засобів фізичної реабілітації. Групи відповідали певній віковій категорії (40-60 років).

Дослідження проводилося у кабінеті ЛФК поліклініки №3 м. Рівне. ЛФК кабінет має все необхідне оснащення – тренажери, наукові посібники, прилади для спостереження за станом хворих під час занять (тонометри, прилади для вимірювання ЖЄЛ).

Для другої групи досліджуваних (30 хворих) було запропоновано застосування засобів фізичної реабілітації на лікарняному етані лікування та післялікарняному етапі реабілітації: ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапія.

2.2 Методи дослідження

При проведенні дослідження використані наступні методики:

-Клінічні (під час проведення медичного обстеження пацієнтів при поступленні з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, використовувались окремі інструментальні обстеження за призначенням лікарів); результати обстеження були занесені в історію хвороби та диспансерні картки;

-Статистичні (проводився аналіз захворюваності за матеріалами офіційної статистики);

-Анкетування пацієнтів (див. додаток 2) на предмет визначення покращення самопочуття пацієнтів за допомогою застосування ЛФК.

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення

3.1 Вплив ЛФК на зміни артеріального тиску

Спостереження за хворими проводилося протягом 6 місяців (2004 – 2005р.). Пацієнтам, які знаходилися на стаціонарному лікуванні було застосовано ЛФК із певним комплексом фізичних вправ з подальшим використанням їх на поліклінічному етапі реабілітації (див. додаток 1).

Лікувальна фізична культура призначалась після покращення стану хворого, зниження артеріального тиску і при відсутності скарг, що пов’язані із загостренням захворювання та гіпертонічним кризом. Завдання ЛФК – покращення і нормалізація процесів збудження і гальмування в ЦНС, моторно-судинних рефлексів і судинного тонусу, покращення регуляції артеріального тиску; загального зміцнення організму і емоційного стану хворого; підвищення його працездатності. Показники зміни АТ наведені в таблиці 1; графік 2; графік 3.

Таблиця 1

Показники зміни АТ у пацієнтів при гіпертонічній хворобі з застосуванням і без застосування ЛФК

Групи	К-сть пацієнтів	АТ до лікуван.		1 міс.		3 міс.		6 міс.		Після медик. лік. без заст. ЛФК	Після медикам. лікування із заст. ЛФК
		САТ	ДАТ	САТ	ДАТ	САТ	ДАТ	САТ	ДАТ
І група	20	185± 5	115±2	181±6	117±3	177±4	116±3	175±6	104±2	160±5102±3	-
ІІ група	30	188±4	114±3	175±4	105±3	168±3	102±2	150±4	95±3	-	140±484±3

Примітка. САТ – систолічний артеріальний тиск;

ДАТ – діасттолічний артеріальний тиск

- АТ вимірювали 3 рази в день.

- Пульс вимірювався до фізичного навантаження і після.

- ЧСС вимірювався до фізичного навантаження і після.

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування

САТ

180

170

160

150

140

130

120

110

100

90

115 120 115 120 100 110 100 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міспісля лікування

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування

САТ

180

170

160

150

140

130

120

110

100

90

115 120 115 120 100 110 100 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування та лікувальної фізкультури

САТ

180