2. Ставка ввізного мита.
Існує два види ставок ввізного мита: пільгова та повна. Ставка ввізного мита залежить від товару, який переміщується через митний кордон України. Вид ставки мита залежить від країни походження товару, що підтверджується відповідним документом – сертифікатом про походження товару.
Митна ставка для сировини тіопентал натрію становить: повна – 10%, пільгова – 5%.
Але в зв’язку з тим, що Україна з більшістю країн СНД, зокрема з Латвією, уклала угоди про зону вільної торгівлі, товари, що імпортуються з цих країн, за наявності сертифікату про походження товару, звільняються від сплати ввізного мита.
Саме тому, при закупівлі цієї сировини ВАТ “Київмедпрепарат” взагалі не сплачує ввізне мито. Умовно ж можна вирахувати, скільки необхідно сплатити: 1) за пільгової ставки ввізного мита: 100000$ * 5% = 5000$; 2) за повної ставки: 100000$ * 10% = 10000$.
Отже, сума, яку ВАТ “Київмедпрепарат” мало б сплатити, складає 5000 або 10000$ відповідно до виду ставки.
3. Податок на додану вартість (ПДВ).
Як при будь-якій операції купівлі-продажу, так і при імпорті, підприємство, яке імпортує товар повинно сплатити ПДВ, ставка якого на території України становить 20%.
Тобто сума, яку необхідно сплатити підприємству “Київмедпрепарат” при імпорті сировини, складає: 100000$ * 20% = 20000$.
Але на території України існує та діє затверджений Кабінетом Міністрів України перелік медичних препаратів, які звільняються від сплати ПДВ. І сировина тіопентал натрію входить до цього переліку, тому “Київмедпрепарат” при ввезенні тіопенталу натрію не сплачує 20000$.
Згідно з відповідними законодавчими актами, що визначають ставки вивізного мита, встановлено ставки експортного мита щодо певних видів товарів. Єдиним видом митного платежу є митні збори, що розраховуються аналогічно викладеному вище.
Застосування положень методики оцінки ефективності експортної угоди розглянемо на прикладах.
Приклад 1.
Укладено угоду між українським ВАТ “Київмедпрепарат” та латвійською фармацевтичною фірмою “MED Pro Inc.” на експорт 50 кг лікарського препарату “тіопенталу-КМП 0,5 г” при вартості одного кілограму 740 дол. США. Загальна вартість товару за контрактом становить 37000 дол. США.
Примітка. На момент експорту співвідношення валют: 1 дол. США дорівнює 5,3 грн. Згідно з переліком довідкових цін, запропонованих Держзовнішінформом для укладення контрактів, ціна 1 кг “тіопенталу-КМП 0,5 г” має складати 408 – 468 дол. США.
Проведемо розрахунки ефективності даної угоди.
1. Визначимо контрактну вартість експортованої партії, взявши за ціну однієї тонни середню довідкову ціну у 438 дол. США.
50 х 438 = 21900 дол. США
2. Додатково розрахуємо вартість партії, виходячи з роздрібної ціни внутрішнього ринку, яка складає 1,2 грн за 1г. (За один кілограм — 2400 грн, що дорівнює 453 дол. США)
50 х 453 = 22650 дол. США
3. Розрахуємо ефективність даної угоди:
а) виходячи з довідкових цін:
37000 — 21900 = 15100 дол. США;
б) виходячи з роздрібних цін внутрішнього ринку:
37000 — 22650 = 14350 дол. США.
Таким чином, якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України ВАТ “Київмедпрепарат” для виконання контракту продасть іноземному контрагентові “тіопентал-КМП 0,5 г” за роздрібними цінами внутрішнього ринку, він зможе отримати прибуток у розмірі 14350 дол. США.
Разом з тим, слід відзначити, що продаж оптової партії за довідковими цінами дозволить отримати прибуток у розмірі 15100 дол. США, що дає прибуток майже вдвічі більший, ніж при продажу товару за роздрібними цінами.
Приклад 2
Укладено угоду між українським ВАТ “Київмедпрепарат” та латвійською фармацевтичною фірмою “MED Pro Inc.” на експорт 30 кг лікарського препарату “тіопенталу-КМП 1,0 г” при вартості одного кілограму 650 дол. США. Загальна вартість товару за контрактом становить 19500 дол. США.
Примітка. На момент укладення контракту співвідношення валют: 1 дол. США дорівнює 5,3 грн. Згідно з переліком довідкових цін, ціна 1 кг “тіопенталу-КМП 1,0” складає від 340 до 370 дол. США.
Роздрібна ціна внутрішнього ринку за 1 г “тіопенталу-КМП 1,0 г” становить 3,6 грн, що відповідає 3600 грн за 1 кг, що дорівнює 643 дол. США.
Проведемо розрахунки ефективності даної угоди.
1. Визначимо контрактну ефективність експортної партії, взявши за ціну одного кілограму “тіопенталу-КМП 1,0 г” довідкову ціну (355 дол. США).
30 х 355 = 10650 дол. США
2. Розрахуємо вартість контракту, виходячи з роздрібної ціни внутрішнього ринку (643 дол. США).
30 х 643 = 19290 дол. США
3. Ефективність даної угоди визначимо як можливий прибуток при придбанні експортної партії:
а) за довідковою ціною 355 дол. США за кілограм.
19500 — 106500 = 8850 дол. США;
б) за роздрібною ціною внутрішнього ринку України (643 дол. США за кілограм).
19500 — 19290 = 210 дол. США
Таким чином, при виконанні вимог зовнішньоекономічного контракту, експортер України ВАТ “Київмедпрепарат” отримує 100% прибуток при продажі на зовнішній ринок експортної партії за довідковими цінами.
Слід зауважити, що продаж товару за роздрібними цінами теж дає знач-ний прибуток, який дорівнює близько 50% прибутку, порівняно з витратами на отримання експортної партії.
Отже, розглянуті приклади розрахунку ефективності зовнішньоекономіч-ної угоди дозволяють дійти висновку, що на етапі попередньої оцінки ефектив-ності умов експортної угоди, базуючись на довідкових цінах Держзовнішінфор-му, і взявши за базові внутрішні роздрібні ціни, можна визначити прибутко-вість укладення того чи іншого зовнішньоекономічного контракту (договору).
3.2 Управлінські моделі загроз та рішень при впливі варіацій митно-податкових тарифів на результати діяльності ВАТ “Київмедпрепарат”
В модель загроз бізнесу ВАТ “Київмедпрепарат” в частині імпортних поставок сировини, з врахуванням даних розрахунків розділу 3.1, вводяться наступні флуктуації митно-тарифного та податкового законодавства :
а) В частині митних тарифів на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :
відміна безмитного режиму торгівлі з Латвією;
підняття ввізних мит з рівня 0 – 10% до 20%;
Причиною таких загроз може бути заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисних імпортних мит для розвитку внутрішнього попиту. Такий прецедент з українсько-корейським СП “Автозаз–Деу” вже в Україні реалізований.
Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :
спільне хіміко-фармацевтичне підприємство для виготовлення фарма-цевтичної сировини на території України треба засновувати самому ВАТ “Київмедпрепарат”;
при вступі України до ГАТТ/СОТ – зона вільної торгівлі та відсутності імпортних мит значно розшириться, але на внутрішньому ринку безпе-решкодно з’являться ліки виробництва інших країн;
при введенні підвищених імпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% підніметься внутрішня ціна на вироблені лікарські препарати ВАТ “Київмедпрепарат”, а для аналізу результатів не обхід-но провести порівняння з внутрішньою та світовою ціною на аналогіч-ні ліки;
б) введення імпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.
Причинами такого рішення КМУ України може бути :
- нестача зібраного ПДВ для компенсації “експортного” відшкодування експортерам та напрямки дій нового керівництва на зняття всіх пільг;
- заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисного імпортного ПДВ для розвитку внутрішнього попиту. розвиток вітчизняного фармако-хімічного виробництва та виробництва ліків та введення захисних бар’єрів від демпінгового імпорту;
Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :
- заснування ВАТ “Київмедпрепарат” своїх спільних виробництв хіміко-фармацевтичної промисловості на території інших держав та перехід на транснаціональну технологію митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонів в процесах технологічного виробництва в єдиному транснаціональномуконцерні при бартерній формі взаєморозрахунків;
- підвищення експортної долі продукції та застосування механізму компенсації введеного “імпортного ПДВ” зустрічними потоками вимог на “експортне відшкодування ПДВ” за продукцію, поставлену на експорт;
- переход ВАТ “Київмедпрепарат” на технологію роботи з виготовлення ліків на основі давальницької сировини та сплати ПДВ тільки за ту частину сировини, яка у вигляді ліків ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробці давальницької сировини) залишається в Україні та реалізується на внутрішньому ринку.
3.3 Розрахункові зони управлінських рішень по забезпеченню рентабельної роботи ВАТ “Київмедпрепарат” при варіаціяхімпортно-експортних тарифів в зовнішньоекономічних операціях
З врахуванням даних декларацій ВАТ “Київмедпрепарат” по податку на прибуток (табл.2.2), податку на додану вартість (табл.2.3) та звітів про фінансові результати Форми-2 (Додаток А, табл..А.2) виконаємо на ПЕОМ моделювання звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат” при введенні ймовірних подій з моделі загроз ( розділ 3.2) :
1. Етап 1 - введення митних тарифів на імпортуєму сировину до 20% від контрактної митної вартості (тобто підвищення суми матеріальних витрат в собівартості на 12% з врахуванням пільгових статей по сировині);
2.Етап 2 - введення імпортного ПДВ на імпортуєму сировину 20% від повної митної вартості з врахуванням митних тарифів. При цьому національний режим торгівлі фармакологічною сировиною та ліками на внутрішньому ринку залишається без змін – тобто без ПДВ, що визиває сплату імпортного ПДВ у вигляді некомпенсуємого на внутрішньому ринку податка.
3. Етап 3 – підвищення рівня експортної реалізації продукції, випущеної ВАТ “Київмедпрепарат” до 70%-80% та отримання “експортного відшкодуван-ня ПДВ”, який частково компенсує сплачений імпортний ПДВ.