ЗМІСТ
Вступ 4
1 Загальна характеристика основних засобів 5
1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку 5
1.2 Класифікація і оцінка основних засобів 6
2 Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос) 12
2.1 Організація первинного обліку основних засобів 12
2.2 Амортизація (знос) основних засобів 14
3 Організація бухгалтерського обліку основних засобів 18
3.1 Облік надходження основних засобів 18
3.2 Облік вибуття основних засобів 20
Висновки 25
Перелік літератури 26
ВСТУП
Нажаль в нашому економічному житті багато незрозумілого і ми не завжди можемо дати чітку відповідь на досить просте і природнє запитання: про них чують, але не прислуховуються, про них говорять, але не аналізують, про них думають, але не прогнозують, і, як наслідок, їх не вирішують.
Коло застосування бухгалтерського обліку надзвичайно широке, але в будь-якому випадку його можна назвати одним словом – бізнес. Усі учасники ринку, займаючись певним ділом, бажають знати, скільки вони витрачають, скільки вкладають в діло, скільки віддають державі у вигляді податків, а скільки залишається їм особисто. Вони бажають мати цю інформацію постійно. І саме бухгалтерський облік надає їм таку можливість.
Бухгалтерський облік, як структуризована система, будується в межах підприємства, яке є господарчою одиницею, має адміністративно-господарську самостійність та право юридичної особи.
Головне завдання бухгалтерського обліку – забезпечити фінансовою інформацією діюче підприємство.
Отже, правильно організований та грамотно побудований бухгалтерський облік є передумовою ефективного функціонування підприємства, адже даними про стан підприємства та про окремі господарські операції є саме бухгалтерські документи та звіти. Ось чому важливо, щоб не тільки бухгалтер, але і менеджери всіх рівнів уміли «читати» бухгалтерські документи та звіти, «розуміти» їх мову, могли визначити їх достовірність.
Метою даної курсової роботи є детальний розгляд основних засобів: їх загальних характеристик, нарахування амортизації, а також організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємствах.
Завданням роботи являється оволодіння способами та методами ведення обліку та документації за основними засобами.
1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку
Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року.
Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, певну роботу тільки у складі комплексу.
Якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від йогов икористання та вартість його може бути достовірно визначена.
Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:
1) контроль за зберіганням основних засобів;
2) своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в бліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);
3) своєчасне (щомісячне) відображення в обліку (амортизації) основних засобів;
4) визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об’єктів основних засобів;
5) виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.
Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних заосбів та інших засобів праці.
Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.
Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.
Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.
1.2 Класифікація і оцінка основних засобів
Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.
Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (рис. 1.1).
За функціональним призначенням:
1) виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесіабо сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва;
Рисунок 1.1 – Групування основних засобів
2) невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва ій призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих;
3) будови, споруди, обладнання, які використовуються у невиробничій сфері.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку.
Більша частина основних засобів належить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належуть до галузі «Будівництво», підсобного сільського господарства – до галузі «Сільське господарство».
У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби інших галузей поділяються на промислово-виробничі, виробничі та основні засоби інших галузей народного господарства.
До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойоми, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процсі виробничтва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та іші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.
За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резрві й призначенп для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).
Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одний і тих самих засобів.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби):
1) первісна вартість;
2) переоцінена вартість;
3) залишкова вартість;
4) вартість, яка амортизується;
5) ліквідаційна вартість.
Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необборотних активів.
Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.
Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.