Смекни!
smekni.com

Організація діяльності міжнародних товарних бірж (стр. 10 из 11)

в) торгівлю товарними активами, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, а також іншими товарами, об'єктами нерухомого майна, а також цілісними майновими комплексами підприємств, установ, організацій, що перебувають у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами";[2,112]

г) торгівлю товарними деривативами у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкруцтва відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами";

д) торгівлю арештованим майном при виконанні рішень судів та інших органів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження";

є) торгівлю майном і транспортними засобами, які вилучені митними органами та перейшли у власність держави, а також товарів, строк зберігання яких під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ними в установлений Митним кодексом України строк.

IV. Обслуговуючим організаціям біржового ринку області: регіональним акредитованим Товарним біржам банкам та казначейству, страховим компаніям, митниці, транспортно-експедиційним конторам, управлінню ветеринарної медицини, інспекції з карантину рослин та обласній хлібній інспекції:

1. Регіональні акредитовані Товарні біржі:

- забезпечити систематичне проведення біржових торгів, щодо закупівлі-продажу зерна та продукції його переробки внутрішньому ринку з метою його подальшого експорту за місцем походження зерна, реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів;

- формування біржових цін на основі співвідношення попиту та пропозиції та їх використання під час укладання товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання договорів купівлі-продажу, що сприяє підвищенню їх доходів;

- створити при регіональних акредитованих біржах котирувальну комісію за участю представників Органів Державної Адміністрації, громадських організацій, для відображення рівня цін, встановлення параметрів їх відхилення та прийняття відповідних рішень у випадку їх нестабільності;

- застосування форвардних контрактів, що забезпечить авансування та страхування фінансових та виробничих ризиків та дозволить в більшому обсязі кредитувати сільське господарство, стабілізувати ціни та створити передумову переходу до ф'ючерсної торгівлі;

- посилення гарантій виконання біржових угод шляхом запровадження страхування товарних та фінансових ризиків на аграрному ринку;

- запровадження нових технологій у біржовій торгівлі, а саме укладення ф'ючерсних контрактів та опціонів на сільськогосподарську продукцію;

- посилити економічне регулювання аграрного ринку та провести відповідну роботу серед сільгосптоваровиробників, через брокерські контори, в районі, направлену на те, щоб рух сільськогосподарської продукції по області та за її межами здійснювався за біржовими контрактами;

- проведення аукціонів з реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, арендоване, держпідприємств та підприємств банкрутів;

- своєчасне надання інформаційно-консультаційних послуг: біржові ціни, довідкова інформація, аналіз кон’юнктури ринку;

- подавати до облдержадміністрації пропозиції з питань удосконалення нормативно-правової бази, що стосується торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами.

2.Банки та казначейство:

- продовжити роботу установ банків щодо збільшення обсягів фінансових ресурсів, які спрямовуються на фінансування підприємств агропромислового комплексу та підприємств, що здійснюють їх матеріально-технічне забезпечення;

- систематизувати розвиток банківських технологій та удосконалити фінансову інфраструктуру обслуговування сільгоспвиробника;

- створити умови для збільшення кредитування під заставу майбутнього урожаю, під складські розписки на сільгосппродукцію, під застраховані форвардні та ф'ючерсні контракти;

- сприяти у створенні кооперативних аграрних банків та розвитку селянських кредитних спілок;

- зробити акцент на довгострокове кредитування, з метою оновлення основних засобів.

3. Страхові компанії:

Розвиток страхування передбачає розробку ефективних механізмів мінімізації ризиків. В аграрному бізнесі існує низка ризиків, які різняться за своєю природою, характером та ступенем інтенсивності прояву. Вони можуть бути викликані як природними так і соціально-економічними причинами. В загальному вигляді такі ризики можна об'єднати у п'ять основних груп: виробничі ризики, цінові або ринкові, фінансові, інвестиційні, індивідуальні або приватні ризики.

Шляхи мінімізації ризиків:

- опрацювати стандартні контракти на сільгосппродукцію з метою мінімізації можливості їх невиконання , розвиток страхування відповідальності третіх осіб;

- запроваджувати форвардну і ф'ючерсну торгівлю сільгосппродукцією з метою хеджування цінових ризиків;

- страхування майбутнього врожаю - сільськогосподарської продукції;

- страхування доходів виробників;

- інвестування або додаткова зайнятість.

4.Митниця: Митні органи здійснюють оформлення зерна на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного або зареєстрованого на акредитованій біржі в регіоні, де відвантажується товар за наявності таких документів:

- посвідчення про реєстрацію - видане акредитованою регіональною товарною біржею;

- фітосанітарний сертифікат - виданий Державною інспекцією з карантину рослин;

- ветеринарний сертифікат ( для країн СНД - ветеринарного свідоцтва Ф-2) на фуражне зерно - виданий структурними підрозділами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України на місцях.

Для вивезення фуражного зерна за кордон (крім країн СНД) ветеринарне свідоцтво Ф-2 обмінюється на ветеринарний сертифікат структурними підрозділами регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті за місцем відвантаження зерна.

5.Транспортно-експедиційна контора.

Ефективне функціонування біржового ринку не можливе без роботи транспортно-експедиційних контор.

На договірних засадах між учасниками біржової торгівлі з транспортно-експедиційними конторами регулюються взаємовідносини та взаєморозрахунки при здійсненні експедиційного обслуговування, навантаження , перевезення та відвантаження продукції реалізованої на торгах.

Діяльність сторін регламентується існуючими правилами перевезень, дійсним податковим законодавством та іншими діючими нормативними актами. Транспортно-експедиційна контора зобов'язана:

- представляти інтереси замовника на місцях з любих питань, що стосуються відвантаження продукції;

- оформляти замовлення на транспорт за реквізитами, вказаними в заявках;

- організовувати навантаження та вести облік відправки вантажів згідно з заявками та інструкціями замовника, які є невід'ємними частинами укладених договорів;

Здійснювати контроль за:

- справністю техніки поданої для навантаження продукції,

- виконання всіх технічних вимог вантажних робіт,

- кількістю та якістю відвантаженої продукції.

- нести відповідальність за оформлення перевізної документації;

- своєчасно проводити оплату всіх тарифів пов'язаних з перевезенням вантажу;

- і таке інше.

В свою чергу замовники повинні вчасно перераховувати кошти за проведення перевезення продукції, згідно умов вказаних у відповідних договорах.

Постачальники сільськогосподарської техніки, запчастин та паливно-мастильних матеріалів своєчасно та в повному обсязі забезпечують аграрний сектор області технікою, запчастинами і паливом та створюють умови для лізингу сільгосптехніки та обладнання для переробки сільгосппродукції.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, сподіваємось на підтримку впровадження в життя викладених позицій, найшвидшого розвитку біржового, аграрного ринку області і збереження агропромислового комплексу.


Детальний аналіз організації діяльності міжнародних товарних бірж дає підстави зробити такі висновки:

1. Виникнення біржі пов’язують з старим торговим інститутом, тобто збори де торгують хоча товарна біржа пройшла тривалий час еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного. Справжня біржова організація виникла лише з розвитком торгівлі. Найбільшими центрами міжнародної товарної біржі в XII- XIII ст. були міста Північної Італії, Південної Франції, Фландрії. Перші класичні біржі виникли в Італії, першою міжнародною біржею вважається біржа в Антверпені. Біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин. Біржова діяльність в Україні пройшла кілька етапів: 1796- 1860 pp. Відкриття першої товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху. 1861 - 1914 pp. Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. 1921 - 1928 pp. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Для 90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів. Кожна п'ята біржа в Україні - товарно-фондова і фондова, кожна дев'ята - агропромислова, кожна тринадцята - спеціалізована.

2. Метою товарної біржі є вибір її місця розташування та видів продукції. Біржа виконує такі функції як збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного розвитку.

3. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України «Про товарну біржу», статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.