Смекни!
smekni.com

Організація діяльності міжнародних товарних бірж (стр. 2 из 11)

Міжнародні товарні біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин. Поряд з іншими громадськими торговими інститутами, зокрема, ярмарками, торговими і торгово-промисловими палатами, купецькими зборами, спілками промисловців - російські товарні біржі виконували необхідні функції у сфері балансування попиту і пропозиції, ціноутворення, налагодження міцних міжрегіональних і міжнародних торгових зв'язків, контролю за емісією і обігом цінних паперів.

Найбільшою міжнародною товарною біржею світу є американська Чиказька торговельна біржа(Chicago Board of Trade), на якій відбуваються ф'ючерсні й опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, сої-боби), олійними (соєве масло), дорогоцінними металами (золото й срібло), білетами державної скарбниці й облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій й облігацій. Ця біржа першої почала торгівлю процентними ф'ючерсами, увівши в 1975 р. контракт на іпотечні сертифікати [17, 20].

Другою по величині на американському ринку є Чиказька товарна біржа(Chicago Mercantile Exchange), але на ній продається не так багато товарів. Предметами угод є велика рогата худоба, свині й пиломатеріали.

Нью-Йоркська товарна біржа (New-York Mercantile Exchange) — третя по числу укладених угод. Предметами угод на ній є паливна й сира нафта, пропан і бензин, а також платина й палладій. Після злиття з товарною біржею КОМЭКС є найбільшим місцем торгівлі сировинними товарами [20, 56].

На Нью-Йоркській Біржі кави, цукру й какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів. В 1996 р. на цій біржі почали торгівлю ф'ючерсними контрактами на вершкове масло, сир і молоко.

На Нью-Йоркській біржі бавовни й цитрусових (New-York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном.

Средньоамериканская товарна біржа (MidAmerican Commodity Exchange) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес, сої-боби), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою й свинями, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина), білетами державної скарбниці США, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські ієни). Ця біржа є підрозділом Чиказької торговельної біржі, але має досить більші обороти й своє місце на ф'ючерсному ринку США [14, 2].

Крім зазначених на ринку США діють також кілька міжнародних товарних бірж, які можна віднести до національного рівня — Біржа в Канзас-Сіті, Зернова біржа в Міннєаполісі і Торговельна біржа у Філадельфії.

Прагнучи до посилення своїх позицій, багато американських бірж уживають останнім часом деякі кроки до кооперування, що в майбутньому може привести до злиття бірж. Найбільше чітко дана тенденція простежується на нью-йоркських біржах. Наприклад, Нью-Йоркська товарна біржа (НАЙМЕКС) уклала угоду з Нью-Йоркською біржею бавовни й цитрусових (НАЙСЕ), на підставі якого члени НАЙМЕКС можуть торгувати рідким пропаном на НАЙСЕ, а члени НАЙСЕ — укладати негайні угоди на картоплю на НАЙМЕКС.

В інших регіонах слід зазначити насамперед азіатські ринки. Найбільшими японськими біржами є Токійська товарна біржа. На якій ведуться операції з коштовними металами (золото, срібло, платина).

На сучасному етапі розвитку суспільства біржовий ринок значно виріс, усюди в світі почали з'являтися нові біржі. Між ними, однак, виникає жорстока конкуренція.

Суперництво і співробітництво на товарних ринках розвиваються паралельно. У цілому подальші перспективи світової товарної галузі залежать від ситуації на реальних ринках, нестійкості цін товарних і фінансових активів і від необхідності страхування цих ризиків. Однак, з огляду на ситуацію в нашому неспокійному світі, можна сподіватися на подальший розвиток цих ринків.

Міжнародна біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м. Одеса, в 1834 р. - у м.Кременчуг.

Загалом, в історії біржової діяльності України можна виділити кілька найважливіших етапів: 1796- 1860 pp. відкриття першої міжнародної товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху. Характерним для цього етапу є створення та функціонування кількох міжнародних товарних бірж, де ділове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалістю організаційних форм торгівлі кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не відчувалося у цей період особливої необхідності у створенні товарної біржі, оскільки для товарообігу цього періоду достатньо було діяльності ярмарків, на яких здійснювалась торгівля значними обсягами продукції.

1861 - 1914 pp. Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. Для даного етапу розвитку біржової діяльності характерним є економічне піднесення і розширення товарно-грошових відносин, що було зумовлено реформами 60-х років. Останні прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для розвитку біржової мережі. Товарні біржі створюються в усіх торгових центрах України.

Цей період характеризується розширенням мережі залізниць, вдосконалюються транспортні засоби, все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку перевезень продукції.

Наступний етап у підйомі біржової діяльності припадає на початок XX ст. і перш за все на передвоєнні роки - 1906-1913 pp. За цей період в Україні розпочали роботу 11 міжнародних товарних бірж. Як правило, це спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, у товарній структурі якої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі [23, 128].

Біржі цього періоду надійно увійшли в народне господарство країни і мали суттєву питому вагу на оптовому товарному ринку.

Товарні біржі, які функціонували в Україні у дореволюційний період, представляли інтерес для країн Західної Європи тим, що були незалежними організаціями, місцева влада не втручалася у біржову діяльність. На вітчизняних біржах того періоду укладалися угоди з реальним товаром.

1921 - 1928 pp. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Цей етап біржової торгівлі, що характеризувався її відродженням, розпочався в 1921 р. і вже в 1925 р. всі ті 11 товарних бірж, що діяли до 1917 p., відновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрішня економічна політика, що виявлялася у певному пожвавленні капіталу та підприємництва. Торговельно-посередницька діяльність товарних бірж була спрямована на децентралізацію ринку.

Біржа формувалася як корпорація, вона мала свій статут, її членами могли бути всі види підприємств, як державні, приватні, так і змішані, що сплачували вступний внесок.

Слід зазначити, що в біржовому обороті товарних бірж радянського періоду переважала продукція державних підприємств. Радянська біржа мала підлегле становище в системі торгівлі внаслідок жорсткої контрольної та законодавчої регламентації її діяльності з боку державних органів. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з іншого - визначати економічну сутність біржі.

Не дивлячись на це, розвиток радянських бірж у період 1921-1928 pp. мав позитивне значення для економіки країни, оскільки вони сприяли:

- реалізації продукції децентралізованих товарних потоків;

- виконанню посередницької та кон'юнктурної функції;

- взаємодії державних і недержавних секторів економіки;

- контролю та регулюванню товарного ринку.

1990 р. Відродження біржової торгівлі в період становлення ринкових відносин. Для 90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів.

Передумовою розвитку та становлення елементів біржової торгівлі цього періоду стали товарні аукціони продукцією промисловості, торгівля якою здійснювалася за комерційними цінами.

Перші товарні біржі цього етапу, зареєстровані в Україні у 1990 p., були першими і в СРСР. До числа таких товарних бірж належить Київська універсальна біржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, більше половини з яких брали участь у торгах двічі на тиждень.

Біржі "прописалися" в усіх областях України (за винятком Житомирської, Київської та Сумської) і в м. Києві. Незважаючи на це, спостерігається значна концентрація біржової торгівлі: саме на столичних біржах фіксується кожна друга гривня із загального обсягу укладених в Україні біржових угод. Більше того, у Києві укладаються переважна частина угод з цінними паперами і майже дві третини -з нерухомістю. Угоди на біржах Харківської області становлять 17,3% всіх угод, укладених на біржах України, Донецької - 10%, Одеської -5,0%, Запорізької - 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти біржових центрів припадає 9/10 біржових оборотів в Україні, тоді як біржі інших 18 областей разом обслуговують трохи більше 1/10 укладених угод.

Спостерігається і чітко виражена спеціалізація ряду бірж по реалізації окремих товарів. Наприклад, більше 2/3 палива, що є предметом біржової торгівлі, проходить через Донбаську біржу, а 2/ 5 біржових оборотів сільгосппродукції - Придніпровську товарну біржу.

На долю 7 бірж, або 11% загальної кількості, що функціонують, припадає 70% біржових оборотів в Україні. "Прекрасну сімку" складають (по низхідній) Українська біржа "Десятинна", Київська універсальна товарна біржа, Харківська і Одеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольська універсально-товарна, Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ). Оборот лідера - біржі "Десятинна" становить 19,3 % загального обсягу біржового обороту [21, 69].