Базою економічної співдружності колишніх республік Союзу й їхекономічної інтеграції виступав поділ праці, тобто спеціалізація такооперація республік на виробництві окремих видів продукції, якою вониобмінювалися. При цьому за каналами міжреспубліканського оборотуреалізувалося понад 20 % валового національного продукту. Ця цифра єнавіть трохи вищою, ніж у країнах Європейського Союзу, де аналогічнийпоказник дорівнює 18 %. Цей факт не можна недооцінювати, і нині країниколишнього Союзу мають певною мірою єдиний економічний простір таінтегровану економіку.
Варто зберегти й у майбутньому розвивати міжфірмові коопераційні зв'язки в тих областях, у яких рівень інтеграції з Росією й іншими державами СНД найвищий. Це - машинобудування (енергетичне, хімічне, важке, електронне), авіа-, авто- та суднобудування, радіотехнічна і мікроелект-ронна промисловість.
Облік технологічних зв'язків і витрат на виробництво продукції на вивіз і відповідно економія проміжних виробів при ввозі продукції вищого ступеня переробки є підставою для розрахунку показників народногосподарської ефективності продуктообмінної діяльності. За оцінками фахівців, економічні параметри вивезеної з України продукції гірші, ніж завезеної, що вимагає внесення певних коректив у систему коопераційних зв'язків. Виробничо-технічна кооперація може здійснюватися в трьох формах. Перша - на ґрунті вже існуючої спеціалізації (потоварної, подетальної, технологічної) зв'язки між підприємствами України й інших держав СНД перетворюються в міжфірмові, зберігши при наявності зацікавленості сторін взаємні зобов'язання, оформивши їх контрактами на відповідний період. Друга - в тих випадках, коли виробництво має взаємодоповнюючий характер, і підприємства різних країн являють собою нерозривні ланки технологічного ланцюжка, необхідно трансформувати їх у транс державні організацій-но-госгюдарські структури на кшталт ТНК, де одне підприємство є головним, а інші - його філіями і зв'язки між ними здійснюються у вигляді внутрішньокоргюраційних постачань. Третя - загальні розробки, фінансування та реалізація наукових і виробничих програм, а також створення спільних підприємств у різних сферах економіки. В числі першочергових акцій у цьому напрямку варто здійснити заходи щодо розробки разом з Росією проектів у лісотехнічній і деревообробній сферах, розвідки та видобутку нафти і газу, в енергетиці, наукових досліджень, зокрема космічних. Роль України в цих проектах можебути представлена фінансовими ресурсами, кадрами, технологічнимустаткуванням.
Що стосується України в коопераційному співробітництві із західнимикраїнами, то його масштаби незначні. Таке положення зумовлене низкоюпричин: недооцінкою в минулому цієї форми ділового спілкування,невідпрацьованістю правових, організаційно-економічних івалютно-фінансових аспектів співробітництва, а також відсутністюглибокої зацікавленості західних підприємств щодо України.У даний час об'єктивна необхідність динамічної інтеграції країн Східної Європи в нову модель МПП передбачає пошук ними своєї ніші в системі всесвітнього поділу праці, насамперед загальноєвропейського. Вони можутьпретендувати на участь у глобальному та континентальному поділі працізавдяки наявності таких факторів: геополітичне положення моста міжЗахідною Європою й Азіатським континентом, наявність дешевої та відносноосвіченої робочої сили, сільськогосподарських ресурсів ірекреаційно-туристичних можливостей, величезного ринку товарів і послуг,загального географічного й економічного простору й ін. Для того щобналагодити цивілізовані стабільні та взаємовигідні зв'язки міжштучно роздвоєною в минулому європейською спільнотою, необхідноперебороти асиметрію в поділі праці між Західною та Східною Європою, щопідвело б однорідний матеріальний фундамент під загальноєвропейськийподіл праці.
Висновки
На основі викладеного матеріалу можна виокремити наступні висновки:
- зовнішньоекономічна діяльність є суттєвим чинником додаткового стимулювання стабілізаційних процесів у національній економіці, кризові явища у ній значною мірою можуть бути подолані завдяки використанню ефективних зовнішньоекономічних зв'язків;
-підприємства можуть гучно реагувати на зміни зовнішньоекономічних чинників, оптимально мобілізувати певні виробничі ресурси з метою раціонального використання переваг зовнішньоекономічних зв'язків;
- в рамках міжнародного економічного співробітництва партнери з інших держав суттєво впливають на розвиток вітчизняного підприємства, підвищення його технічного і технологічного рівнів;
- підприємство, замкнуте лише на внутрішньому господарському комплексі, позбавлене здорової зовнішньої конкуренції, розвивається не надто ефективно;
- ЗЕД підприємства має настільки важливе значення в національній економіці, що вона є предметом пильної уваги з боку держави та елементом формування її економічної політики.
Послідовне вирішення окремих проблем розвитку ЗЕД, безумовно, буде сприяти розширенню міжнародного бізнесу, як на національному, так і на інтернаціональному рівнях. Саме в даному напряму зараз має активно розвиватись вітчизняне підприємництво. До цього нашу країну спонукає можливість використання переваг міжнародного поділу праці, інвестиційного потенціалу країн, світової спільноти, запозичення досвіду ринкових перетворень та господарської діяльності економічно розвинутих держав, співпраці з міжнародними економічними та валютними фінансовими організаціями. Проте реалізація перспективних напрямів розвитку ЗЕД в кінцевому підсумку залежить від конкретних учасників зовнішньоекономічних операцій. Від того, наскільки вони оволодіють професійними знаннями в цій сфері господарської діяльності, і буде залежати їх успіх у міжнародному бізнесі та в цілому вплив ЗЕД на економічне зростання національної економіки і задоволення всебічних потреб населення нашої країни на рівні світових стандартів.
Література
1. Міжнародна економіка: Навч. посібник.- Під заг. Редакцією О.Г.Гупала.- К.: Хай- Тек- Прес, 2007.- 368с.
2. Солонінко К.С. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. Київ.-Кондор,2008.
3. Мозговий О.М.Міжнародні фінанси: Навч. Посібник. К.:КНЕУ,2000.-557с.
4. Гнибиденко Н. Проблемы трудовой миграции в Украине и их решение. Экономика Украины. -2001.
5. Міжнародна економіка. Навчально-методичний посібник / Мін-во освіти і науки України,ред. Поручник. - К. : КНЕУ, 2005. - 160 с.