Þ для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів складається «Інвентарна картка обліку основних засобів» [Додаток 2]. Ця картка містить дані про технічні особливості об'єкта, первісну та ліквідаційну вартість, норму амортизаційних відрахувань, дату вводу та виводу з експлуатації об'єкта основних засобів, а також зазначається матеріально-відповідальна особа за кожен конкретний об'єкт ОЗ.
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості:
1. первісна вартість;
2. переоцінена вартість;
3. залишкова вартість;
4. справедлива вартість;
5. вартість, яка амортизується;
6. ліквідаційна вартість.
На СП "Київ – Захід" найчастіше оперують первісною, залишковою вартостями та вартістю, яка амортизується.
Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
Þ суми, що сплачують постачальникам активів;
Þ реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням(отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
Þ суми ввізного мита;
Þ суми непрямих податків у зв'язку з придбанням основних засобів(якщо вони не відшкодовуються підприємству);
Þ витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
Þ витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
Þ інші витрати безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання із запланованою метою.
Слід сказати декілька слів щодо переоцінки основних засобів на СП "Київ – Захід". Переоцінка здійснюється відповідно до умов, вказаних у П(С)БО 7[5], який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а саме: СП "Київ – Захід" переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість (різниця між первісною вартістю та сумою зносу) значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої вартості (ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки) на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до карток їх аналітичного обліку.
Звернемо увагу на амортизацію основних засобів, метод якої обраний підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання і вказаний у Наказі "Про облікову політику" [18] СП "Київ – Захід". На основі розрахунків економічного відділу фірма обрала прямолінійний метод нарахування амортизації, як найбільш оптимальний для неї. Крім прямолінійного методу фірма здійснює нарахування амортизації методом, визначеним Законом "Про оподаткування прибутку підприємств"[4], а саме на основі поділу основних засобів на три групи, для ведення податкового обліку амортизації.
Стаття 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає витрати, які підлягають амортизації, які не підлягають амортизації і повністю відносяться до валових витрат звітного періоду і ті, які не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Закон також встановлює норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів у розрахунку на квартал:
група 1-1, 25%; група 2-6,25%; група 3-3,75%.
Щодо прямолінійного методу, то його сутність при визначенні суми амортизаційних відрахувань на певний період полягає у діленні вартості, яка амортизується на очікуваний період часу корисного використання об'єкта основних засобів.
За вартість, яка амортизується на СП "Київ – Захід" береться первісна вартість необоротних активів, оскільки ліквідаційна вартість на даному підприємстві приймається за нуль.
А строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається виходячи із:
Þ очікуваного використання об'єкта підприємством;
Þ фізичного та морального зносу, що передбачаються;
Þ правових та подібних обмежень щодо строків використання об'єкта та ін.
Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття.
Об'єкт основних засобів списується з балансу СП "Київ – Захід" у разі його вибуття внаслідок продажу або невідповідності критеріям визнання активом.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Класифікація нематеріальних активів в бухгалтерському обліку на СП "Київ – Захід" здійснюється за наступними групами:
НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РАХУНОК №12)
| № групи | Код | Назва |
| 1 | 121 | Права користування природними ресурсами |
| 2 | 122 | Права користування майном |
| 3 | 123 | Права на знаки для товарів і послуг |
| 4 | 124 | Права на об'єкти промислової власності |
| 5 | 125 | Авторські та суміжні з ними права |
| 6 | 126 | Гудвіл |
| 7 | 127 | Інші нематеріальні активи |
Слід зазначити, що придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням та його вартість може бути достовірно визначена. Фірма відображає в балансі нематеріальний актив за певних умов, а саме, якщо вона має:
Þ намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану у якому він придатний для реалізації або використанням;
Þ можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
Þ інформацію для достовірного визначення витрат пов'язаних з розробкою нематеріального активу.
В первісну вартість придбаного нематеріального активу СП "Київ – Захід" включає: ціну придбання, мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню та інші витрати безпосередньо пов'язані з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
Підприємство здійснює переоцінку на дату балансу за справедливою вартістю тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Разом з переоцінкою окремого об'єкта нематеріального активу фірма переоцінює усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив, звичайно, крім тих, щодо яких не існує активного ринку.
Нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство здійснює протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, тобто при зарахуванні на баланс, але не більше 20 років.
При визначенні строку корисного використання на СП "Київ – Захід" враховують:
Þ строки корисного використання подібних активів;
Þ моральний знос, що передбачається;
Þ правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.
Щодо методу амортизації нематеріального активу, то фірма використовує прямолінійний метод для визначення суми амортизаційних нарахувань, відповідно до рекомендації, наданої П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"[6]. Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання, а припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття. СП "Київ – Захід" списує нематеріальний актив з балансу у випадку його вибуття або внаслідок продажу або неможливості отримання нею надалі економічних вигод від його використання.
Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів підприємство визначає різницею між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ І ДОКУМЕНТУВАННЯ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ І МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку на СП "Київ – Захід" здійснюється за наступними групами:
Þ сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
Þ незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складання деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємстві складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємство ще не визнало дохід;
Þ готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно правовим актом;
Þ товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
Þ малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він більший одного року).
В процесі документального оформлення первинного обліку запасів СП "Київ – Захід" користується відповідними нормативними документами [13,14,15]. Документальне оформлення надходження, наявності і витрачання ТМЦ забезпечує необхідну Інформацію для обліку, контролю і оперативного управління їх рухом.