У журналі в більшості граф надруковані номери їх назви кореспондуючих рахунків. Вільні графи використовуються на розсуд підприємства. Записи у журналі починають з відображення залишків товарів і тари на початок місяця по аналітичному рахунку кожної матеріально-відповідальної особи. Залишки на початок місяця записують у відповідні графи на першій сторінці. На цій же сторінці відображається підсумок сум по кореспондуючим рахункам, підрахованим в товарно-грошевому звіті за звітний період поточного місяця переносяться з товарно-грошевого звіту і записують в тих графах, що і на початок, але на наступній сторінці.
В кредитовій стороні журналу записи групуються по розділам:
„Роздрібний обіг, крім дрібного опту”;
„Дрібний опт”;
„Весь роздрібний обіг”;
„Інші вибути товарів і тари”.
Заповнення цих розділів проводиться на основі даних прро суми роздрібного товарообігу та іншого вибуття товарів і тари вказаних у звітах матеріально-відповідальних осіб.
Для перевірки правильності записів після кожного звіту в журналі необхідно до залишку товарів в графі „Всього” на початок звітного періоду додати суму по графі „Підсумок по дебету” і відняти суму по графі „Підсумок по кредиту”. Одержана сума повинна відповідати залишку в графі „Всього” на кінець звітного періоду.
12 Порядок ціноутворення
Поняття і види цін
В умовах, коли підприємства можуть вільно купувати і продавати товари на внутрішньому ринку, передумовою забезпечення успішного бізнесу є забезпечення правильності формування цін.
Ціна – грошевий вираз вартості товару, послуги.
Види цін
- Оптова – складається з ціни підприємства виробника (собівартість + прибуток) і знижки (націнки) на користь збутової організації для покриття збутових витрат і отримання прибутку.
- Роздрібна – споживачам кінцевим відпускається по ній. Вона включає в себе вартість затрат виробників товару і торгових організацій.
- Купівельна – ціна за якою товар придбанню.
- Продажна – ціна, за якою товар реалізовано оптом, дрібним оптом, в роздріб.
- Договірна – ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) товарів, послуг.
- Відпускна – ціна, яка складається із собівартості, прибутку і податків.
- Вільна – ціна, яка встановлюється продавцем товару з урахуванням кон’юктури ринку, попиту і пропозиції.
- Роздрібні ціни на товари народного споживання – ціни на товари невиробничого споживання, за якими їх продають незалежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного використання.
Залежно від строків дії, ціни поділяють на: потійні і тимчасові.
Договірні ціни можуть бути твердими (фіксованими), змінними або цінами з наступною фіксацією. За умови твердої ціни в договорі фіксується конкретна сума, яка не змінюється і повинна бути врахована при оплаті. В умовах інфляції фіксована ціна вигідна, перед усім, покупцю. Продавець погодившись на фіксовану ціну, може опинитися в невигідних умовах, адже за періодом між моментом укладення угоди і початком її виконання фактична ціна може суттєво збільшитися. Ціни з наступною фіксацією в договорі не зазначаються. У такому разі фіксуються способи її визначення і відповідні джерела, на які будуть орієнтуватися сторони на момент оплати.
На даний період законодавством про ціни та ціноутворення встановленні вільні ціни, а також державні фіксовані та регульовані ціни.
Державне регулювання цін і тарифів передбачено тільки на окремі види товарів, які вказані на спеціальному переліку, розробленому Кабінетом Міністрів України „Про ціноутворення в умовах формування економіки”.
В Україні передбачені наступні види цін:
- Вільна відпускна ціна промислового (виробничого) підприємства;
- Вільна відпускна оптового підприємства;
- Вільна роздрібна ціна на товари, які реалізуються населенню.
Порядок ціноутворення
Дотримання порядку ціноутворення на товари і послуги є важливою умовою правильної організації бухгалтерсьго і податкового обліку товарних, розрахункових та інших операцій.
Вільні роздрібні ціни залежно від джерел надходження товару формуються на підприємстві та з урахуванням:
- Ціни виробника продукції;
- Ціни оптового торгівельного підприємства;
- Ціни закупки;
- Митної вартості імопротованного товару (з урахуванням митного збору);
- Сум ввізного мита;
- Сум непрямих податків у зв’язку з придбанням товарів, які не відшкодовуються підприємству, акцизного збору, суми ПДВ, якщо покупець не є латником ПДВ, або здійснює одночасно оподатковувані і не оподатковуванні цим податком операції;
- Витрат на заготівлю, вантажо-розвантажувальні роботи, транспортування товарів до містця їх використання, враховуючи витрати по страхуванню;
- Торгових надбавок, що включають і ПДВ.
Складові ціни оптового і роздрібного підприємства торгівлі можна відобразити у вигляді формул:
де
- відпускна ціна товару; - відпускна ціна продукції виробничого підприємства, грн; - витрати обігу оптового підприємства в розрахунку на одиницю товару, грн. - прибуток від реалізації одиниці товару, грн..Торгові надбавки
Торгові надбавки – це частина вартості товару, призначенна для покритті витрат підприємства, отримання прибутку та сплати податків. Рівень торгових надбавок (націнок) визначається продавцем, самостійно, виходячи з розмірів витрат підприємства та рівня рентабельності.
Роздрібні ціни можуть підвищуватися за рахунок встановлення додаткової націнки, що діє в нічний час роботи підприємства. Підставою для її встановлення є розрахунок націнки, в якому будуть враховані додаткові витрати, а також наказ керівника торгового підприємства, в якому зазначається найменування груп товарів (або весь асортимент), до яких застосовуються додаткові націнки; час доби, протягом якого покладаються обов’язки з виконання цього наказу.
Для того щоб уникнути будь-яких претензій покупців або контролюючих органів, один примірник наказу, завірений підписом керівника підприємством, повинен бути безпосередньо на торгівельній точці (наприклад, у касира-операціоніста).
Висновки
Ринкова економіка внесла значні корективи в фінансово-господарську діяльність торгових підприємств. Необхідність працювати по-новому в одну чергу розуміють робітники роздрібних торгових підприємств. Відсутність централізованого постачання товарних ресурсів, заключення великої кількості договорів постачання товарів з різними постачальниками від приватних фірм до іноземних фірм. Збільшення об’єму безготівкових і готівкових розрахунків, а бухгалтерському обліку ускладнюється облік розрахунків з постачальниками. В конкурентній боротьбі за товарні ринки виграє той, хто має достатньо фінансових ресурсів. Фінансова стабільність забезпечується шляхом проведення жорсткого режиму економії, поглиблення господарського розрахунку. Де важлива роль належить бухгалтерському обліку.
Облік товарів і тари є важливою частиною на роздрібних торгових підприємствах. Бухгалтерський облік повинен контролювати рух товарно-матеріальних цінностей, також контролювати зберігання товарів і тари. В магазині „Світанок” існує ще багато недоліків в обліку руху товарно-матеріальних цінностей. Облік ведуть в сумовому виразі. Це не дозволяє бачити кількість товарних запасів по асортименту товарів, що діє на товарооборот. Менеджмент підприємства по найменуванням, щоб регулювати надходження товарів, проводити роботу по додатковій закупці товарів, запаси яких мінімальні. Облік товарів і тари ведуть по ціні реалізації з використанням рахунку 285 „Торгова націнка”. Це також затримує повсякденний обліт товарів.