Якщо уважно вчитатися в текст п. 18 П(С)БО 14: “Витрати орендодавця з укладення угоди про операційну оренду (юридичні послуги комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце”, — можна дійти досить певного висновку, що йдеться тільки про витрати на укладення угоди. Жодних інших витрат, які були б пов'язані безпосередньо з наданням орендних послуг, цей пункт не вимагає зараховувати на рахунок 949. Це важливо розуміти. Хоча, на мою думку, усі витрати, так чи інакше пов'язані з наданням орендних послуг, слід вести на одному з обраних для цього витратних рахунків (23, 91 тощо або на рахунку 977), а не виділяти для одноразових витрат з укладання угоди ще й рахунок 949.
Що стосується доходів і витрат орендаря, то прямих доходів безпосередньо від того, що об'єкт основних засобів отримано в оренду, звісно, не буває (доходи від реалізації продукції, за його допомогою виготовленої, — інша річ, але то не є доходи від оренди), а облік витрат на утримання орендованого таким чином об'єкта (якщо вони виникають) доцільно вести на тих рахунках витрат, які певною мірою означають мету їх понесення (мету, з якою об'єкт експлуатується), тобто на одному з рахунків: 23,91,92 тощо. Про капітальні витрати у випадках операційної оренди не варто згадувати, їх просто бути не може у такого орендаря. Тому незрозуміла, навіщо у п. 8. П(С)БО 14 про таке говориться:
“Витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (це при тому, що цього об'єкта на балансі орендаря немає! - модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних активів”. Виходить, що орендар бере в операційну оренду об'єкт, який не приносить йому “первісно очікуваних вигод”. Якщо це так — то такий об'єкт нормальні люди повертають орендодавцеві, а не вкладають у нього власні кошти, щоб врешті-решт отримати від нього “первісно очікувані вигоди”, за які, до речі, орендодавець отримує доходи за договором оренди. Якщб ж у п. 8 йдеться про збільшення таких вигод, то навряд чи витрати на поліпшення об'єкта в такому разі будуть відшкодовані орендодавцем, бо це збільшення вигод отримає не він, хоча саме орендодавець, а не орендар, є господарем цього активу. Отже, найімовірніше, що орендодавець просто не дозволить орендарю “поліпшувати” його активи, а без дозволу орендар просто не зможе здійснити таке поліпшення (наприклад, добудову). Якщо навіть припустити, що таке “поліпшення” орендарю теоретично вдасться провести, то практично він цього робити за таких умов сам не захоче. Об'єкт — поза балансом, а капітальні витрати — на балансі невиправдано збільшують вартість його власних необоротних активів, які нічого спільного не мають з позабалансовим, тобто чужим активом.
4. Автоматизація обліку
Нормативно-довідкова інформація з обліку необоротних активів перш за все складається з таких складових:
План рахунків, клас 1 “Необоротні активи”, відповідно до діючого плану він включає в себе 11 рахунків. Крім того до прлану рахунків при обробці інформації на “1С: Бухгалтерія 7:7” для податкового обліку введені забалансові рахунки:
На “Балансова вартість необоротніх матеріальних активів” (НМА, податковий облік),
ОС1 (ОЗ1) “Основні засоби, група 1” (податковий облік).
Крім плану рахунків необхідно створити довідники необоротних активів. В довіднику “Необоротні активи” ведеться список об'єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеальних активів.
Цей довідник використовується для організації аналітичного обліку за рахунками:
10 “Основні засоби”
11 “Інші необоротні матеріальні активи”
12 “Нематеріальні активи”
13 “Знос необоротних активів”
18 “Інші необоротні активи”
ОС1 (ОЗ1) “Основні засоби”, група 1 (податковий облік)
На “Балансова вартість НМА” (податковий облік)
01 “Орендовані необоротні активи”.
Елементи довідника характеризуються перш за все видом необоротніх активів. Це визначає і рахунок обліку. Вид необоротного активу може приймати (набрати) такі значення: “Основні засоби", “Інші необооротні матерріальні активи”, “Нематеріальні активи”, “Інші необоротні активи”.
Для кожного обєкту неборотних активів необхідно ввести такі дані:
повне найменування;
первинну вартість;
шифр;
інвентарний номер.
В реквізиті “Дата вводу в експлуатацію” вказують дату зарахування об'єкту на баланс пібприємства.Значення цього реквізиту довідника може бути заповнено при проведенні документу “Введення в експлуатацію”.
Для кожного об'єкту необоротний актив, крім “Інших необоротних активів” необхідно задати метод нарахування амортизації (зносу) в бухгалтерському обліку.
Параметри нарахування амортизації (зносу) необоротніх активів в бухгалтерському обліку і податковому також задають в заставці (закладці) “Додатково”.
Метод нарахування амортизації здійснюється відповідно П(С)БО №7 “Основні засоби” та обліковій політиці підприємства з цих питань і може бути таким:
прямолінійним;
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення облікової вартості;
кумулятивного;
виробничого.
Але, підприємство може користуватись і податковим методом нархування амортизації в бухгалтерському обліку.
Для визначення амортизаційної вартості об'єкту необхідно вказати ліквідаційну вартість об'єкту. Для об'єктів першої групи ліквідаційна вартість приймається в розмірі 100 кратної вартості неоподаткованого мінімуму заробітної плати. А для груп другої та третьої ліквідвційна вартість приймається за нуль (це відповідно до Закоун “Про оподаткування прибутку підриємст...”). Потім залежно від вибраного методу нархування амортизації, вводяться додаткові парметри, що необхідні до нарахування амортизації.
Так при прямолінійному та комулятивному методах необхідно вказати термін корисного використання (в місцях). Ця ж величина повинна бути визначена для методів зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості. Річна норма амортизації при цих методах буде визначена при першому нарахуванні амортизації по таким і записана в реквізити “Річна форма амортизації”. При цьому треба мати на увазі, що ця величина недоступна для редагування. Якщо буде вибрано виробничій метод нарахування амортизації,то необхідно заповнити два реквізити:
В реквізиті “Розрахунковий обсяг виробництва” вказуємо загальний обсяг продукції, що може бути виконаний (випущений) при використанні цього об'єкту. Фактичний щомісячний обсяг виробничої продукції вказується в реквізиті “Обсяг виробництва поточного місяця”.
Кроки для заповнення довідників з обліку основних засобів:
– Головне меню
– Довідник
– Основні засоби
– Відкривається вікно “Необоротні активи”.1 група
– Розкриваємо папку першої групи, двічи клацнувши мишкою.
– Робимо вибір фірми
– Піктограма “Нова строчка”
Відкривається закладка, заповнюємо “Основну” її частину потім переходимо в “Додаткову” і заповнюємю дані потрібні для нарахування амортизації.
Це і є процес заповнення довідника “Основні засоби” та інвентарної картки об'єкту.
Таким чином заповнюються всі об'єкти першої групи. Потім переходимо до другої групи і так далі.
Створено довідники з обліку основних засобів, введені початкові залишки об'єктів що підлягають обліку. Можно виконувати поточну обробку інформації з руху необоротних активів. А це можуть бути такі операції:
надходження об'єкту та операції з монтажем;
ввод об'єкта в експлуатацію;
вибуття об'єктів з різних причин (продажу, ліквідації внаслідок зносу і т.д.);
нарахування амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку – щомісячно, в податковому обліку – щоквартально.
Для того щоб ввести документ з надходження (купівлі) основних засобів необхідно зробити такі кроки:
Головне меню
Документи
Необоротні активи
Надходження (Поступление)
При цьому відкривається вікно “Приход необоротних ативів”
Вибираємо фірму
Заповнюємо решту реквізитів відповідно до документу. Через кнопку “Печать” можно переглянути документ та роздрукувати його через принтер, при необхідності.
О'кей
Появиться запис “Провести документ ?” відповідаємо:
Да
Надходження об'єктів внаслідок оренди може потребувати додаткових витрат з доставки, монтажу і т. д. Тому всі витрати в т. ч. і вартість об'єкту збираємо на рахунку №15 “Капітальні інвестиції”.
Після цього необхідно виконати операції з вводу об'єкта в експлуатацію. Для цього виконуємо таку роботу:
Головне меню
Документ
Введення в експлуатацію при цьому відкривається вікно (документ “Ввод в експлуатацію”)
Вводемо фірму переходимо на реквізит “Міста збереження”: “Основний склад”.
Активізуємо магазин №1, робимо вибір
Enter: Відкривається закладка “Капітальні інвестиції”
Активізуємо “Придбання основних засобів”, рахунок 152
Робимо вибір
Enter- переходимо в колонку “Необоротні активи”, активізуемо “Друга група”.
Розкриваємо папку групи клацнувши двічі мишкою.
Вибираємо піктограму “Новий” відкривається закладка “Необоротні активи”, друга група “Новий” становимо дату, відповідно до документу.
Заповнюємо довідник (закладка):
Основні дані (Основные)
Додаткові дані (Дополнительные)
О'кей-запит “Зберегти елемент?”
Да – об'єкт буде записаний в довіднику, в папці другої групи
Робимо вибір, об'єкт переносимо у вікно “Ввод в експлуатацію”
О'кей - запит “Провести документ?”