Необхідно застрахувати майно та посіви від впливу природних катаклізмів. Це понесе додаткові затрати, проте в разі пожежі або інших природних стихій збереже від збитковості вирощування сільськогосподарських культур.
1.8 Фінансовий план
У цьому розділі розробляють фінансові документи для обгрунтованого в проекті варіанту технології шляхом узагальнення матеріалу усіх попередніх розділів і представлення їх у вартісному вираженні. Такими основними фінансовими документами с:
— прогноз обсягів реалізації;
— калькуляція собівартості продукції;
— розрахунок потреби в обігових коштах на виробництво продукції;
— баланс грошових витрат і надходжень;
— зведений баланс активів і пасивів.
Прогноз обсягів реалізації
Складається за формою (табл. 1.30) на три роки. Для першого року дані наводяться поквартально, а для другого і третього років — загальною сумою за 12 місяців.
Таблиця 1.30
Прогноз обсягів реалізації, т.
Продукція | Квартали першого року | Роки | За три роки разом | ||||
I | II | III | IV | 2 | 3 | ||
Основна продукція | |||||||
Побічна продукція |
Калькуляція собівартості продукції
Калькуляція собівартості (табл. 1.31) складається для кожного виду продукції з урахуванням позавиробничих витрат та ринкових цін.
Повна собівартість містить виробничу собівартість, позавиробничі витрати та податок на землю:
С18=С17+С16+С15 грн.,(1.75)
де С15 — виробнича собівартість вибраного варіанту технології;
С16 – позавиробничі витрати на збут продукції та інші непередбачені статті витрат, їх розраховують за формулою і розподіляють пропорційно між виробничими собівартостями окремих видів продукції.
грн.(1.76)де КПОЗ.В – відсоток від виробничої собівартості;
С17 – податок на землю, грн.
, грн. (1.77)де КЗП- ставка фіксованого податку на землю від її вартості. Приймаємо КЗП=0,5%
ВЗМ – вартість землі, грн./га. ВЗМ=4000…12000 грн./га.
Повна собівартість одиниці продукції дорівнює:
, грн./т(1.78)де n – загальний обсяг продукції за обліковий період, т.
Баланс грошових витрат та надходжень
Цей документ дозволяє оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в проект у розбивці за часом, тобто до початку реалізації проекту і в процесі виробництва.
Задача цього документу – показати, як буде формуватись і змінюватись прибуток.
Прогнозований прибуток – сума виручки від реалізації продукції та інших доходів
, грн. (1.79)де В – виручка від реалізації продукції, грн.;
Дінші – доходи від реалізації вибулих основних фондів, доходи по акціях та інші доходи, грн.
Виручка від реалізації продукції дорівнює:
, грн. (1.80)де Цр – ціна від реалізації продукції, грн.;
n – загальний вихід продукції, т.
Прогноз на перші два-три роки роботи нового підприємства виконують без врахування доходів від реалізації основних фондів, що вибули, по акціях та інших, тобто розглядають ситуацію, коли доход формується тільки за рахунок продажу основної продукції, тобто:
Д=В, грн.(1.81)
Прибуток дорівнює:
, грн.(1.82)де С17 – повна собівартість, грн.;
ПЗ – податок на землю, грн.
Рівень рентабельності виробництва:
де С – повна собівартість одиниці продукції.
Термін окупності капіталовкладень:
, (1.84)де КК – капіталовкладення, грн.
ПРИКЛАД 1
Фінансовий план
Діагностична дилерська дільниця ТОВ „Житомирський автоцентр КамАЗ” є новоствореною. Для відкриття дільниці необхідні такі кошти:
Загальна сума необхідних коштів для підготовки дільниці до роботи складає 391540 грн.
Дану суму підприємство планує виділити впродовж 3 місяців (у перший місяць – 150000 грн.; у другий місяць – 150000 грн.; у третій місяць – 91540 грн.). Виходячи з середньоарифметичної ціни, яка склалася на ринку, для однієї послуги, визначаємо прогноз об'ємів реалізації на три найближчі роки.
Для перевірки синхронності надходжень і витрат складаємо баланс грошових витрат і надходжень.
Для визначення беззбиткового обороту дільниці виконуємо розрахунки для побудови графіка – беззбитковості.
Згідно формули беззбитковості:
БО = Сс: (Р – Ст) (1.86)
БО = 163288 : (550 – 284,3) = 615 автомобілів
Прогноз об'ємів реалізації послуг показаний в таблиці 1.32.
ПРИКЛАД 2
Фiнансовий план
Впровадження ринкових відносин в економку України та комерцiалiзацiю всіх сторін життя суспільства не сприяють зниженню ризику небезпеки виробництва, але відомо, що покращення умов праці, усунення шкідливих i небезпечних факторів виробничого довкілля, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працiвникiв та продуктивність праці, скорочуються видатки на пільги та компенсацiї працівникам за незадовiльнi умови праці.
Покращення умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці, супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної захворюваності: зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний ефект.
Корисність впровадження будь-якого заходу характеризується величиною її економічної ефективності, що визначається відношенням економiчних результатів впровадження заходу в практику підприємства до витрат на його здiйсненняя.
Економічна ефективність визначається з метою:
- вибору оптимального варіанту поліпшення умов безпеки праці;
- виявлення впливу реалізацій заходів щодо поліпшення умов праці на пiдприємствi, аналiзу показників виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства, розмiр доходу, величини матеріальних збитків, обумовлених нещасними випадками, професійною та загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
- обґрунтування підвищення продуктивності праці за рахунок покращення умов виконання робіт;
- обґрунтування матеріального i морального стимулювання за розроблення i впровадження заходів з охорони праці.
Економiчнi результати заходів щодо поліпшення умов i охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликані аваріями, нещасними випадками i професiйними захворюваннями як в економiцi загалом, так i на кожному пiдприємствi зокрема.
Розрахуємо ефективність витрат на охорону праці у СТОВ „Вереси”.
Показник ефективності витрат підприємства Еп на заходи щодо охорони праці це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов i безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства в охорону праці:
,(1.87)де Ер – річна економія від поліпшення умов i охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);
В – загалънi витрати (вкладення) підприємства в охорону праці.
Визначення ефективності витрат пiдприємства на охорону працi передбачає врахування двох алътернативних класифікцiй економії з поліпшення умов i охорони працi:
– за економiчними показниками, обов’язковими для облiку i звiтностi – форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови працi), № 7-ТНВ та iн;
– за показниками, що базуються на зiставлевнi зміни основних соцiально-економiчних результатів за певний перiод часу (зниження рiвня травматизму i захворюваності, пільг i компенсацій за роботу в несприятливих умовах працi, скорочення плинності кадрiв тощо).
У СТОВ „Вереси”, де працює 89 осiб, складники витрат на профілактику травматизму та професiйних захворювань у 2010 роцi були наступнi:
В1 = 2375 грн. Це рiчнi вiдрахування у Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань (ФССНВВПЗ) становлять 89 × 1088 × 12 × 0,2 × 0,01=2324 грн. (страховi щомiсячнi внески у ФССНВВПЗ 0,2% вiд фонду заробiтної платнi МФЗП = 89×1088 = 96832 грн.); В2 = 3×240 = 720 грн. (директор, його заступник та iнженер з охорони працi пройшли у лютому 2010 р. навчання з охорони праці та отримали посвiдчення про задовiльний рiвень знань у Навчально-методичному центрi з охорони працi (м. Житомир) — вартiстъ навчання за 40-годинною програмою становить 240 грн. на одну особу);
В = 1704 грн. (придбання спецодягу та засобiв iндивiдуального захисту було профiнансовано через фонд охорони працi господарства).
Тобто безпосередньо на потреби охорони працi у господарстві було спрямовано В2 + В3 = 720 + 1704 = 2424 грн. У розрахунку на одного працівника це становило трохи більше 27 грн. у рік. Тобто майже у півтора рази менше середньогалузевих показникiв (близько 45 грн.).
В = ∑Ві= 2324 + 720 + 1704 = 4748 грн.
Разом з тим СТОВ „Вереси” повинно згiдно з вимогами Закону „Про охорону праці” витрачати на потреби охорони працi у рiк не менше нiж 0,5% вiд суми реалізованої продукції 0,005×1263000 = 6315 грн. Тобто питомi витрати на охорону праці мають становити не менше 6315 / 89 = 70,9 грн.