Проаналізувати графік спостерігаємо тенденцію збільшення кількості захворювань у робітників зі стажем роботи від 10 до 20 років з причин, що були зазначені раніше.
Більш важливим для аналізу і порівняння захворюваності є наступні показники (коефіцієнти):
1. Показник середньої кількості випадків захворюваності за один рік на 100 працівників, який визначаємо за формулою: Кс = с 100 ∕ р (3.1)
де с – кількість випадків захворюваності;
р – середньосписочне число робітників
2. Показник середньої кількості днів непрацездатності на 100 середньосписочних працівників за визначений період часу.
Кз = Дз 100 ∕ р (3.2)
де Кз – коефіцієнт захворюваності:
Дз – число днів непрацездатності;
р – середньосписочна кількість робітників.
3. Показник середньої тривалості одного випадку захворюваності визначаємо за формулою:
Кд = Д ∕ с ; (3.3)
де Д – число днів непрацездатності;
с – число випадків захворюваності за цей самий період часу.
Дані розрахунків коефіцієнту захворюваності Кз заносимо в таблицю 3.14.
Проаналізувати дані таблиці та описати як змінюється коефіцієнт захворюваності по рокам.
Використовуючи дані результатів обробки листів тимчасової непрацездатності потрібно побудувати графік зміни захворюваності працівників у залежності від груп хвороби (рис. 3.4).
Проаналізувати графік (рис. 3.4) та вказати якими характерними захворюваннями серед робітників є хвороби, частково пов’язані з виробництвом, і хвороби, які мають прямий зв’язок з виробництвом.
3.5 Аналіз травматизму
Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини нещасних випадків і „вузькі” з точки зору безпеки місця роботи, помітити і виконати профілактичні заходи по зниженню травматизму.
Розрізняють наступні методи виробничого травматизму: статистичний, груповий, монографічний, топографічний, екологічний та інші.
Проводимо аналіз травматизму статистичними та груповими методами за первинним документом – актом про нещасні випадки на виробництві, складеним за формою Н – 1, а також за листами тимчасової непрацездатності.
Аналіз травматизму проводимо за три останні роки роботи господарства. За період, що досліджується потрібно розглянути акти про нещасні випадки, які відбулися в господарстві чи на підприємстві.
Визначити коефіцієнт травматизму Кч, коефіцієнт тяжкості травматизму Кт, коефіцієнт втрат від травматизму Кв.
Коефіцієнт чистоти травматизму Кч – середнє число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих:
Кч = Т 1000 ∕ р ,(3.4)
де Т – кількість потерпілих від нещасних випадків за звітний період, люд.;
р – середня кількість працюючих, люд.
Коефіцієнт тяжкості травматизму Кт – середня кількість днів непрацездатності, що припадають на одного потерпілого:
Кт = Д ∕ Т’ , (3.5)
де Д – кількість робочих днів, втрачених у зв’язку з непрацездатністю в результаті нещасних випадків;
Т’ – кількість травмованих робітників за звітний період, за виключенням загиблих.
Коефіцієнт втрат від травматизму Кв визначається за формулою:
Кв = Кч Кт , (3.6)
де Кч – коефіцієнт частоти травматизму;
Кт – коефіцієнт тяжкості травматизму.
Умовні показники виробничого травматизму приведені в таблиці 3.15.
Проаналізувати таблицю та вказати причини підвищення тяжких травм.
Використовуючи дані таблиці побудувати графік травматизму за три роки (рис. 3.5).
Провести аналіз графіку (рис. 3.5) та зазначити найбільшу кількість показників травматизму і у якому роц.
Аналізуючи характер травматизму за три роки вказати чи відбулось повторення причин нещасних випадків, пов’язаних з травматизмом на тих чи інших гілках виробничих процесів, дані занести до таблиці 3.16.
Проаналізувати кількість травм з організаційних і технічних причин за три роки, і вказати їх зміни та причини. Приймаючи до уваги дані таблиці потрібно побудувати графік зміни травматизму за основними причинними чинниками (рис. 3.6).
Вказати, які чинники та на яких ділянках впливають на зміну травматизму працівників (незадовільна освітленість, підвищення рівня шуму, висока запиленості повітря, шкідливі виділеннями та випромінюванням).
Наступним кроком проводимо аналіз даних про розподіл нещасних випадків у залежності від стажу роботи працівників господарства за останні три роки (таблиця 3.17).
Проаналізувати дані таблиці та вказати, яка найбільша кількість потерпілих від нещасних випадків припадає на працівників з різним стажем, і як змінюється частота травматизму зі збільшенням стажу роботи.
Далі наводимо дані потерпілих за професією, які заносимо в таблицю 3.18.
Вказати, на яких роботах працівники травмуються через несправний стан техніки, через неуважне керування транспортними засобами, які енергомістких машини створюють підвищений рівень шуму, забруднюють повітря.
Примітка: чисельник – кількість потерпілих; знаменник – кількість днів непрацездатності від травматизму.
Проаналізувати дані таблиці та вказати в якому періоді найбільша кількість нещасних випадків. Зазначити, які відбуваються порушення правил режиму роботи і відпочинку робітників, що спонукає залишати господарство, знижується чутливість, порушується увага, пам’ять працюючих.
Аналіз даних про вік потерпілих проводимо у таблиці 3.20.
Таблиця 3.20.
Розподіл нещасних випадків за віком потерпілих
Роки | Вік потерпілих | ||||
18-30 років | 30-40 років | 40-50 років | 50-60 років | Всього | |
200820092010 | 153 | 133 | 354 | 41110 | 92420 |
Вказати, яка найбільша кількість потерпілих від травматизму за досліджуваний період, а також зазначити причини.
3.6 Атестація робочих місць
У даний час атестація робочих місць пов’язана з тим, що в господарствах приходить нова і більш вдосконалена техніка, підвищуються вимоги до праці, підвищується продуктивність праці, також підвищились вимоги до техніки безпеки, організації праці і відпочинку.
Атестація робочих місць являє собою сукупність заходів комплексної оцінки кожного робочого місця на його відповідять передовому науково-технічному і організаційному рівні, який забезпечує підвищення продуктивності праці і високу якість виробленої продукції, збереження здоровя і працездатності працюючих.
Основна мета атестації робочих місць виробленої продукції, збереження здоровя і працездатності працюючих.
Основна мета атестації робочих місць – підвищення ефективності виробництва, якості продукції на сільськогосподарських підприємствах з наступним:
- скороченням застосування ручної і важкої праці, підвищення змістовності і привабливості праці;
- покращенням використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і місць із застарілим обладнанням внаслідок прогресивної техніки;
- покращенням умов праці і техніки безпеки на кожному робочому місці.
Оцінка кожного робочого місця проводиться по трьох рівнях: технічному, організаційному, умов праці і техніці безпеки.
Кожне робоче місце атестується за 3 бальною системою (1; 0,5; 0). При цьому один бал ставиться робочому місцю, яке відповідає технічному нормативу і які можуть бути усунені, 0,5 балів – місцю, яке має деякі несуттєві відхилення і які можуть бути усуненні, 0 балів – показник, який має значні відхилення від норми, що має негативний вплив на хід трудового процесу.
Атестованим вважається місце, коли сума набраних балів рівна 14 балів, частково атестованим – 14-12, менше 12 балів – місце вважається не атестованим, але є хоча б один показник з оцінкою в 0 балів, то місце вважається не атестованим.
Приклад. Робоче місце коваля.
Дане робоче місце включає в себе, крім приміщення кузні, шафи з інструментами, ковальський горн, свердлильний верстат, ковадло, заточувальний верста, тобто, все необхідне є, але деяке застаріле, а інше підлягає модернізації, тому КТ1 = ,05 балів. В кузні є чотири робочих місця, але працює 2 людини, що часто призводить до простоювання техніки, КТ2 = 0 балів.
Деяке технічне оснащення, інструмент, вимірювальні прилади не відповідають технічним документам КТ3 = 0,5 балів.
За технічними можливостями обладнання кузні не повністю відповідає вимогам, дуже вузькі проходи між верстаати і горном, КО1 = 0,5 балів.
В кузні відсутня технічна і організаційна документація, КО2 = 0 балів, для робітників не застосовується стимулювання праці, КО3 = 0 балів.
Санітарно-гігієнічні вимоги не повністю відповідають встановленим нормам. Необхідно встановити потужніший вентилятор, Ку1 = 0,5 балів. Спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту мають закінчений термін служби Ку 2 = 0 балів. Робоча площа місця частково не відповідає нормативним нормам, але може бути доведена до нормативної за рахунок раціонального розміщення обладнання, тому Ку3 = 0,5 балів. Працівники інколи працюють в дві зміни, Ку4 = 0,5 балів.
Кзаг = КТ+КО+Ку(3.17)
Кзаг = 1,5+0,5+1,5 = 3,5 балів.
Отже, місце коваля не атестоване.
1. Покропивний С.Ф., Соболь С.М. та ін. Бізнес-план: Технологія розробки та обслуговування. К: КНЕУ, 2001. - 159с.
2. Цапенко О.М., Захаров М.В., Дутченко О.М. та ін. Методика складання бізнес-плану, Сумський ДАУ, 2000. — 45 с.
3. Шкільов О.В. Бізнес-план підприємства, - К: Інститут аграрної економіки УААН. 2000. - 38с.
4. Газета "Бізнес". №46. Ноябрь 1994г. «Типовые положення о бизнес-плане».
5. Мельник І.І., Демидко М.О., Бабій В.П., Гречкосій В.Д. та ін. Методичні вказівки до виконання дипломних проектів для студентів спеціальності 6.091902 "Механізація сільського господарства" освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" - К.: НАУ. 2001. - 41 с.
6. Мельник 1.1., Гречкосій В.Д., Демидко М.О., Бабій В.П., Марчєнко В.В. та ін. Методичні вказівки до виконання дипломних проектів з дисципліни "Машиновикористання в рослинництві". Для студентів із спеціальності 7.091902 "Механізація сільського господарства" освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" - К.: НАУ, 2000, - 33с.
7. Мельник 1.1, Гречкосій В.Д., Марчєнко В.В. та ін. Оптимізація комплексів машин і структури машинно-тракторного парку. - К.: НАУ, 1998, 84с.
8. Демидко М.О., Бабій В.П. та ін. Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних занять з курсу "Машиновикористання в землеробстві". Частина 2. Використання машин у механізованих технологічних процесах. — К.: НАУ. 1999. - 60 с.
9. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П. та ін. Машиновикористання в землеробстві -К.: Урожай, 1996, - 384 с.
10. Дацишин О.В., Ткачук А.І., Чубов Д.С. та ін. "Методичні вказівки до складання бізнес-плану при виконанні дипломної роботи із спеціальності 7.091902 "Механізація сільського господарства".