Підчас перевірки фінансових результатів особливу увагу аудитор приділяє рахунку 79 "Фінансовий результат", оскільки він призначений для узагальненого відображення інформації про фінансовий результат підприємства від звичайної й іншої діяльності. За кредиту рахунку 79 "Фінансовий результат" відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені доходи (непокриті збитки)". Таким чином, на рахунку 79 відбувається безпосереднє визначення фінансового результату. Отже, аудитор повинний перевірити правильність розрахунку величини фінансового результату та визначити, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком 79 після його закриття.
2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток –це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, отриманні від участі у спільних підприємствах, від здавання майна в оренду, дивіденди по акціях та інших цінних паперах, що належать підприємству, суми одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодуванню збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.
Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все оцінює вплив прогресивних факторів формування прибутку- зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також чинники, які не є заслугою підприємства - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів, тощо.
3. Визначення величин балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з їх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до бюджету із прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивідендів, отриманих по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству, зменшення на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних підприємствах. Аудитор також звертає увагу окремо на формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що їхнє визначення відбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" дохід визнається при збільшенні чи активу зменшення зобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу.
Аудитор врахововує, що витрати на гарантійний ремонт та обслуговування включаються за бухгалтерським обліком до складу витрат на збут без обмеження. За податковим обліком до валових витрат включається лише сума не вища за 10 % від сукупної вартості проданих товарів, термін гарантійного обслуговування яких ще не минув. Витрати на рекламу включаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському обліку ці витрати включаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно з податковим законодавством не включаються до складу валових витрат суми сплаченого штрафу, пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку зазначені сплати відносяться на рахунок 948 "Визнані штрафи і неустойки". Витрати на ПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати на оплату добових понад встановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, за бухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за податковим обліком такі витрати не враховуються при обчисленні бази оподаткування.
Важливим етапом аудиту є визначення впливу окремих факторів на величину фінансових результатів. Аудитор враховує, що на фінансовий результат впливає зміни за такими показниками, як обсягу реалізації продукції; величин виробничої собівартості продукції, що була реалізована; ціна на продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.
4. Визначення величини податку на прибуток (доход) , що належить сплаті до бюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку, податок на додану вартість, та інші обов’язкові податки і платежі до республіканського і місцевих бюджетів, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.
5. Визначення і розподілення чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.
Аудитор для оцінки загального рівня диниміки фінансових результатів діяльності за даними звітного балансу підприємства складає аналітичну таблицю.
Таблиця 5.1.
Аналіз загальних показників фінансових результатів підприємства за 2008 рік.
| Показники | За минулий звітний період | За звітний період | В % до базових показників |
| Виручка від реалізації продукції без ПДВ | 1284,4 | 1549,5 | 120,6 |
| Затрати на виробництво реалізованої продукції | 987,12 | 1114,52 | 112,9 |
| Прибуток від реалізації продукції | 297,28 | 434,98 | 146,12 |
| Результати від іншої реалізації | 43,06 | 58,52 | 135,9 |
| Сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій | 12,1 | 16,5 | 136,36 |
| Балансовий прибуток | 352,35 | 504,06 | 143,06 |
| Чистий прибуток | 211,41 | 302,44 | 143,06 |
Приведені в табл. 5.3. дані дозволяють аудитору зробити висновок, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 2008 рік з аналогічним періодом 2007 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120,6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112,9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146,12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143,6%. Таким чином, прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізайії і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.
Наступним етапом аудита фінансових результатів є розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності рентабельності активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.
Останнім етапом аудиторської перевірки фінансових результатів (відповідно до договору аудиту) може бути зроблене комплексне дослідження ринку товарів (послуг) підприємства.
6. ТИПОВІ ТА МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ ВИЯВЛЕНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Визначення помилки та шахрайства, процедури виявлення та відповідальність аудитора за суттєві відхилення, які є їх результатом при проведенні аудиту.
Шахрайство може передбачати:
- маніпуляцію, фальсифікацію або зміну записів чи документів;
- навмисно неправильне віднесення до активів;
- знищення документів або не оформлення окремих операцій документами;
- не відображення певних операцій чи записів у документах (регістрах);
- відображення операцій без зазначення їх змісту;
- невірне застосування прийнятих на підприємстві облікових рішень.
Термін “помилка” відноситься до наступних ненавмисних помилок в фінансовій інформації:
- арифметичні або граматичні помилки в основних записах облікових даних;
- недогляд або неправильне уявлення та відображення фактів;
- неправильне застосування облікових рішень.
Відповідальність по запобіганню шахрайству та виявленню помилок покладено на керівництво підприємства ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” завдяки постійному функціонуванню адекватної системи внутрішнього контролю. В той же час слід зауважити, що така система зменшує, але не усуває можливості шахрайства або помилки.
Ступінь гарантії виявлення помилок буде більш високий, ніж при виявленні шахрайства, оскільки шахрайство, як правило, супроводжується діями, спеціально підготовленими для викривлення визначеної інформації. В зв’язку з обмеженням аудиту є можливість того, що суттєве викривлення фінансової інформації в результаті шахрайства може бути не виявлене. Аудитор же приймє показання як достовірні, а документи і записи – як справжні, якщо аудиторське дослідження не виявляє зворотного.
Якщо обставини вказують на можливе існування шахрайства чи помилки, аудитор розглядає їх потенційний вплив на фінансову інформацію і виконати такі додаткові процедури, які вважає прийнятними.
Основні види помилок, виявлені при проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський хлібозавод”:
- арифметичні (при підрахунках);
- методологічні (з питань організації та ведення обліку – невірне застосування рахунків, методології ведення обліку окремих ділянок);
- необачність, неуважність при заповненні реквізитів документів, регістрів, перенесенні даних з первинних документів до регістрів;
- неправильність судження, неправильне розуміння, незнання питань законодавства, норм і правил, що впливає на достовірність фінансової та податкової звітності, призводить до несплати, недоплати чи переплати податків тощо.
Зустрічаються випадки уникнення проведення заходів внутрішнього контролю шляхом змови членів керівництва або співробітників з персоналом підприємства і третіми особами; інколи існує можливість нехтування принципами внутрішнього контролю особами, відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю або несвоєчасне врахування змін певних обставин. При проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” таких порушень встановлено не було.