Смекни!
smekni.com

Сучасний стан перестрахування в Україні (стр. 10 из 11)


Таблиця 12 - Види страхування, за якими у 2006 році були отримані компенсаційні виплати від перестраховиків–нерезидентів (тис. грн.) [19]

Вид перестрахування у перестраховика-нерезидента Сума компенсації від перестраховика-нерезидента
1 Страхування наземного транспорту(крім залізничного) 55686,2
2 Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ 19406,2
3 Страхування майна(інші, ніж в законодавстві) 12091,6
4 Авіаційне страхування цивільної авіації 6304,6
5 Страхування повітряного транспорту 5597,4
6 Страхування водного транспорту(морського, внутрішнього та інших видів) 4731,3
7 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за додатковими договорами) 3416,3
8 Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізників) 3015,0
9 Страхування від нещасних випадків 1027,5
10 Страхування вантажів та багажу 866,4
11 Страхування відповідальності перед третіми особами 696,7
12 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за звичайними договорами) 57,3
13 Страхування медичних витрат 25,0
14 Страхування судових витрат 18,9
15 Особисте страхування від нещасних випадків 2,4
16 Усього надходження компенсацій 122800,0

ВИСНОВКИ

За договорами вихідного перестрахування ризиків на кінець 2006 року українські страховики (цеденти, перестрахувальники) сплатили 5 621,6 млн. грн., що становить 41% від валових страхових премій по ринку страхування України, з них:

- перестрахувальні премії перестраховикам-нерезидентам становили 561,07 млн. грн. (4% від суми валових премій по ринку страхування України);

- перестрахувальні премії перестраховикам-резидентам становили 5060,55 млн. грн. (37% від суми валових премій по ринку страхування України);

Таким чином, перестрахування є суттєвим процесом в функціонуванні страхової системи України, при цьому обсяги внутрішнього перестрахування в десять разів перевищують обсяги перестрахування у перестраховиків-нерезидентів.

Як показав аналіз, проведений в роботі, політика перестрахування не залежить від рівня валових страхових премій, так рівень перестрахування в страхових компаніях України, які займають перші місця рейтингу за обсягами валової премії у 2006 році становлять:

1 місце рейтингу – СК «ЛЕММА» - рівень перестрахування 93,0%

2 місце рейтингу – НАСК «ОРАНТА» - рівень перестрахування 6,6%

3 місце рейтингу – СК «ЗЕМСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» - рівень перестрахування 32,8%

7 місце рейтингу – СК «КРЕМЕНЬ» - рівень перестрахування 82,8%

12 місце рейтингу – СК «ДНЕПРОИНМЕД» - рівень перестрахування 93,1%

В той же час, проведений аналіз показав, що на страховому ринку України спеціалізувались страхові компанії, в яких рівень перестрахування розподіляється дискретно групами кратними по 10% вище середнього рівня по ринку – 41%:

- 5 страховиків з рівнем частки перестрахування 93 - 97%;

- 4 страховика з рівнем частки перестрахування 77 – 82%;

- 6 страховиків з рівнем частки перестрахування 44 – 53%.

Однією з головних ознак розвитку світового бізнес-середовища початку ХХІ ст. є його інтернаціоналізація. Ця детермінанта знаходить своє відображення у постійному збільшенні міжнародних страхових проектів, розширенні інвестиційних програм, введенні єдиних стандартів, вимог, тарифів тощо. Не залишається осторонь від таких тенденцій і Україна. Все більш масштабною стає міжнародна діяльність деяких вітчизняних страховиків, які із внутрішньо-українських гравців вищої та середньої ліги вийшли на міжнародний рівень страхового бізнесу. Основою для подолання національних страхових кордонів стало рішення уряду щодо відкриття інвестиційних потоків на вітчизняний страховий ринок. Сьогодні ми можемо констатувати, що нового образу набувають страховики, у яких домінує іноземний капітал. Саме вони є прикладом інтернаціоналізації страхової індустрії.

Не менш важливим фактором, що демонструє розширення меж страхового бізнесу є розвиток професійного ринку перестрахування. Перестрахування є важливим економічним та фінансовим інструментом для кожної окремої страхової компанії, для кожної окремої держави, для розвитку економіки країни вцілому. Перестрахування – це інтернаціональний бізнес. Його міжнародне значення, без перебільшення, вже не раз відзначалось при відшкодуванні збитків у світових катастрофах.

В Україні, на жаль, при інтернаціоналізації страхового бізнесу і наближенні українського страхового ринку до світових стандартів, поки що відсутнє повне розуміння всієї глибинної сутності перестрахування і його великого значення як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.

Варто назвати головні проблеми, які підтверджують викладене.

1. Перестрахувальна діяльність в Україні, як вид діяльності, не до кінця визначена і врегульована законодавчо. Закон України «Про страхування» визначає перестрахування, як «страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований». Питання відшкодування збитків у перестрахуванні, питання ретроцесії, стосунків між ретроцедентом і ретроцесіонарієм і т.д. залишаються не визначеними законом і діють на основі звичаєвого та договірного права.

2. Перестрахуванням займаються всі суб’єкти страхового ринку, які отримали ліцензію на той чи інший вид страхування. Такий підхід породив невиправдану ніякими економічними законами взаємність, демпінгові страхові та перестрахувальні тарифи, відсутність єдиних стандартів і вимог до договорів перестрахування.

3. Перестрахувальні діяльність в Україні не визначена законом як окремий вид діяльності і не ліцензована. Тобто, в державі практично не існує законодавчого середовища для роботи професійної перестрахувальної компанії з відповідною ліцензією.

Такі законодавчі прогалини приводять до неоднозначного сприйняття сьогодні учасниками страхового ринку України доморощених українських перестрахувальних товариств, які позиціонують себе, як професійні перестраховики.

Поява професійного перестраховика на страховому ринку України сьогодні є логічною закономірністю і необхідністю розвитку української страхової індустрії в цілому. Прийшов час, коли всі учасники страхового ринку повинні зрозуміти, що перестрахування - це важлива, окрема складова страхового бізнесу, це окремий елемент страхової інфраструктури. Лише професійні перестраховики, які ніколи не були конкурентами для страхових компаній, надають послуги останнім з метою захисту їх інтересів, портфелю та страхувальника. Саме в цьому і є головна філософія діяльності професійного перестраховика.

Перестраховик, як професійний гравець на внутрішньому страховому ринку, формує свій перестрахувальний портфель з урахуванням як міжнародного досвіду так і з урахуванням специфіки українського ринку, підтягуючи його до світових стандартів. Такий підхід дає можливість отримати достатню облігаторну ємкість на світовому ринку перестрахування по різних класах бізнесу для забезпечення потреб українських страховиків з однієї сторони і наростити фінансові можливості внутрішнього перестраховика, розширивши ємкість українського ринку перестрахування в цілому, з іншого боку. Тобто, викладений варіант співпраці учасників внутрішнього страхового ринку в галузі перестрахування сприятиме його професійному формуванню та розвитку, адаптації його до міжнародних стандартів та підходів, а також плавному входженню у світове перестрахувальне бізнес-середовище. Варто зазначити, що ретроцесійна діяльність перестраховика є його професійною діяльністю, а не є ознакою його слабкості або фінансової не стабільності. Така діяльність характерна для всіх рейтингових перестраховиків і є підтвердженням постійного контролю за своїм портфелем і диверсифікацєю прийнятих на перестрахування ризиків.

Так ретроцесійна програма (2005 рік) рейтингових перестраховиків склала: Munich Re 6,6%, Swiss Re – 6,5%, Lloyd’s – 33,7%, Hannover Re – 43,2%, Allians AG - 32,4%, Transatlantic Re – 29,1%, Converium – 15,1%, SCOR – 28,6%, American Re – 65,6%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про страхування» (Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745-III цей Закон викладено у новій редакції) // із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оподаткування прибутку підприємств» (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року N 335/94-ВР) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року N 489-V.

3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ “Про Положення про Державну комі-сію з регулювання ринків фінансових послуг України “ // від 4 квітня 2003 року N 292/2003 ( Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280/2004).

4. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 4 лютого 2004 р. N 124 «Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента».

5. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 13 червня 2002 р. N 821 «Про затвердження форми декларації страховика про операції з перестра-хування».

6. «Про затвердження Порядку складання та подання декларації стра-ховика про операції з перестрахування» // Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2002 року N 582.

7. «Про затвердження Порядку підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 лютого 2007 року N 6763.