ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Кафедра управління закладами освіти
Тема творчої роботи:
„Особливості системи контролю
за навчально-виховним процесом
у сучасній загальноосвітній школі”
Виконав:
слухач курсів підвищення
кваліфікації директорів ЗНЗ
Гонта Валентина Олександрівна
м. Куп’янськ
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
Перевірив:
Куп’янськ – Харків
2003
Вступ.
Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількості, якості, своєчасності, глибини, повноти і об'єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі доведено. Адже саме контроль як спосіб зворотного зв'язку в управлінській діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-виховного процесу, його результативність. Тому система внутрішкільного контролю в ЗОНІ може бути розглянута як підсистема загальної цілісної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна система, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти (7, с.131).
Котроль – це одна із основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність.
Слово „контроль” – французського походження, означає „забезпечення чи перевірку правильності тих чи інших дій в галузі виробництва і управління”. Вітчизняні і зарубіжні вчені поняття „внутрішкільний контроль” розглядають насамперед, як засіб одержання інформації про стан керованої системи. Щоб управляти школою на рівні сучасних вимог, приймати правильне, науково-обґрунтовані рішення, керівникові школи потрібна достовірна інформація... Але найбільш корисною є інформація, яку отримують в результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне – це зміст контролю, його мета і завдання, а не форма.
В умовах реформування сучасної освіти, переходу до 12-бальної системи оцінювання знань, умінь та навичок учнів особливої ваги набуває управлінська функція «контроль».
Розділ І
Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (технологічних) функцій, до яких відносяться: планування, організація, координація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. Ідеться про функцію управління закладом і про функції управління будь-яким видом діяльності. Кожну з цих функцій глибоко досліджували вчені. Наприклад, функцію педагогічного аналізу вивчали Ю.А. Шубін і Н.В. Москаленко; різні технологічні функції — В.І. Бондар, І.Л. Підласий, В.С. Пікельна. У кгизі В. Звєрєвої „Організаційно-педагогічна діяльність керівника школи” стисло проаналізовано окремі аспекти внутрішкільного контролю, зокрема: постановка мети, методи контролю, необхідність охоплення контролем усіх підсистем роботи школи, розподіл ділянок контролю за часом; організація контролю, передбачення його ефективності визначення відхилення від норми, виявленого в ході контролю.
П. Маслєнніков вважає, що внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Крім цього, автор дає критичну оцінку ставлення окремих управлінців до контролю, як функції, що в умовах демократизації почала втрачати свою роль, а також аргументує її необхідність.
Г. Горська і Р. Чуракова розглядають контроль як корегуючий засіб діяльності вчителів, керівників, учнів. При цьому вони дотримуються думки, про те, що контроль є засобом одержання інформації про стан навчально-виховного процесу.
Контроль як функція управління був предметом дослідження М.А.Шубіна. У посібнику „Внутрішкільний контроль” автор розглядає функцію контролю як підсистему складної системи внутрішкільного управління, яка має певну структуру, функції, без знання яких здійснення контролю не може бути ефективним.
Розділ ІІ
Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі.
Завдання, що постають перед внутрішкільною системою контролю, гармонійно пов'язані з основними напрямами діяльності навчального закладу і вимагають перевірки таких питань:
— виконання всеобучу;
— виконання державних навчальних планів і програм;
— стан викладання окремих дисциплін;
— якість знань і умінь учнів згідно з навчальними програмами;
— методична робота;
— позакласна виховна робота з учнями;
— шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у
системі навчання і виховання;
— запровадження інноваційних технологій;
— застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі викладачів і вихователів;
— реальний стан комп'ютеризації навчального процесу;
— реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;
— рівень якості роботи з відродження національної культури засобами навчально-виховного процесу і т.ін.
Цю структуру можна доповнювати відповідно до напрямів діяльності освітнього закладу.
Оскільки ефективність навчально-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь учнів, то контроль має здійснюватися за допомогою проведення перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.
При створенні системи внутрішкільного контролю (в окремо взятому навчальному закладі) необхідно брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували адміністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципами здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність). Принципи породжують відповідні вимоги, які надалі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.
При розв'язанні завдань контролю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:
— вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);
— отримання інформації про характер пізнавальної діяльності школярів;
— встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
процесі;
— виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;
— визначення ефективності організації навчального процесу —
уроку (методи, форми, засоби).
За умови системного підходу керівника школи до управління навчально-виховним процесом внутрішкільний контроль виконує освітню, діагностичну, виховну, розвиваючу, стимулюючу, оціночну функції.
Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх притаманних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно розширюється і поглиблюється. І завдяки цьому процес управління освітнім закладом стає демократичним. Такий внутрішкільний контроль необхідно спланувати.
Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань школи; науковість, комплексність, логічна послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконання; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку школи, вдосконалення управлінської майстерності адміністрації.
При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удосконаленні таких його методів, як перевірка документації, бесіда, спостереження, аналіз і самоаналіз уроку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.
Створення ефективної системи контролю навчально-виховної діяльності в сучасній загальноосвітній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці роботи) проходять колективне обговорення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адміністрацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого управлінського рішення» (8, с.31).
Враховуючи методологічний характер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єктивну необхідність розробки планів системи внутрішкільного контролю.
На практиці багато керівників шкіл використовують графік-план внутрішкільного контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та календарний термін виконання (по горизонталі). У змісті контролю перелічуються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, запровадження комп'ютерних технологій навчання, використання інтерактивних форм та методів навчання, організація виховної роботи відповідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм позаурочної виховної роботи з учнями з відродження національної культури, рівень якості роботи предметних гуртків щодо розвитку творчих здібностей учнів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).
У вічках, що створюються від перетинання горизонтальних і вертикальних ліній, записують виконавців, для чого використовуються певні символи: Д — директор; 3Д — заступник директора з навчально-виховної роботи; 3Д(В) — заступник директора з виховної роботи; ПП — практичний психолог, СП — соціальний педагог; КМО — керівник методоб'єднання і т.ін. Тобто призначаються відповідальні за проведення певної форми контролю.
Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його проведення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендувати адміністрації розглядати результати контролю на засіданнях методичного об'єднання, педконсиліумах, нарадах за участю директора, педрадах тощо.