Не має однозначної думки щодо того, який обсяг запасів повинен бути сформований на підприємстві. Це залежить від того, яким видом діяльності займається підприємство, який обсяг вільних грошових коштів є в нього в наявності, чи має воно відповідні складські приміщення для зберігання запасів та багатьох інших факторів, які впливають на це рішення. Під час управління запасами дотримуються переважно одного з трьох підходів щодо визначення їх обсягу, а саме: максимізації, мінімізації чи оптимізації.
В сучасних умовах доцільно формувати оптимальний обсяг запасів, який би забезпечував би необхідний їх розмір та структуру, зниження витрат на їх обслуговування, послаблення залежності між виробничими підрозділами підприємства, створення системи ефективного контролю за їх рухом. Тому доцільно буде відобразити послідовність дій, які повинні виконувати фахівці підприємств, для того, щоб організувати та впровадити ефективну систему управління запасами на підприємстві.
Питанню управління виробничими запасами приділяється досить багато уваги як вітчизняними, так і закордонними дослідниками. Проте більшість із них вивчають лише загальні аспекти управління запасами, при цьому не враховуючи особливостей діяльності підприємств. А це викликає необхідність розробки відповідних рекомендацій з управління запасами для полегшення роботи фахівців.
Вибір системи управління запасами повинен здійснюватись на основі певної методики, яка передбачає виконання послідовності конкретних завдань, які можна згрупувати у відповідні етапи. Детально кожний з них розглянуто у додатку З.
Отже, який би метод управління не використовувався на підприємствах харчової промисловості, існують мінімальні вимоги, щоб система була керованою і забезпечувала можливість реалізації різних методів планування запасів. Якщо на підприємстві буде використовуватись хоча б один із методів управління запасами, то це відразу відобразиться на зменшенні вартості доставки та зберігання запасів [18].
Чітко налагоджена система управління запасами повинна забезпечувати безперервне порівняння нормативних показників із фактичними, тобто вона повинна відслідковувати відхилення показників від норм та виявляти причину їх прояву. Можливість виявлення обсягу, часу та періодичності поповнення запасів сприяє проведенню процесу оптимізації запасів на підприємстві та, як наслідок, — мінімізації витрат, які пов'язані з формуванням запасів. Розрахунок нормативів запасів спростить процедуру формування бюджетів закупівель і зберігання запасів і допоможе здійснити оптимізацію витрат, які пов'язані з формуванням і підтриманням необхідного їх рівня.
Для спрощення процедури регулювання параметрів замовлення необхідно розробити та запровадити правила визначення періоду та обсягу замовлення на підприємстві. Діюча система управління запасами на підприємстві повинна супроводжуватися постійним контролем за ходом виконання замовлення, забезпечувати зворотній зв'язок для прийняття персоналом підприємства ефективних рішень щодо закупівлі запасів.
Ще одним позитивним наслідком застосування систем управління запаси є доведення рівня запасів до реально необхідного, який забезпечить вивільнення оборотних засобів, грошових коштів, залучення додаткових сировинно-матеріальних ресурсів у виробництво та сприятиме випуску додаткової кількості продукції.
ВИСНОВКИ
Темою даної роботи є здійснення обліку запасів на підприємствах та організаціях України. Облік запасів - це необхідна вимога для функціонування кожного господарчого суб`єкта. Ця робота надала нам можливості вдосконалити свої знання, грамотно та цілеспрямовано використовувати методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та інше.
Виходячи із мети та завдання курсової роботи, поставлених на початку дослідження, нами було проведено ряд заходів та висунуто пропозиції по вирішенню зазначених питань по удосконаленню обліку та контролю за виробничими запасами на підприємстві.
1. Перш за все, за допомогою порівняння визначень запасів різних авторів було визначено їх значну роль у процесі суспільного виробництва. В законодавчих і нормативно-правових документах вживаються різні назви категорії - "запаси", "матеріали" та інші терміни. Дослідженням встановлено, що для уникнення плутанини та досягнення єдиної термінології слід у фінансовому обліку узагальнити єдиний термін, або вдатися до одного більш висвітлюваного джерела, хоча в кожному виробництві є своя специфіка, яка є унікальна.
2. Досліджено стан діючої класифікації і оцінки виробничих запасів. Зокрема визначено за якими критеріями підприємство може визнавати запаси.
3. Узагальнено теоретичні і практичні питання обліку наявності, руху та вибуття виробничих запасів в умовах формування ринкових відносин. Доцільно мати єдиний порядок оприбуткування запасів. На окремому рахунку рекомендується використовувати для відображення приросту виробничих запасів, що надійшли з будь-яких джерел, включаючи витрати з покращення їх стану.
4. Пропонується внести зміни до змісту регістрів аналітичного обліку запасів, що дозволить підвищити їх інформаційність та аналітичність.
5. Досліджено методику вдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства.
6. Запропоновано шляхи вдосконалення обліку, аналізу та контролю ефективного використання виробничих запасів підприємства
Система обліку, яка склалася роками на вітчизняних підприємствах, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з запасами.
Проте Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.
Тому з впевненістю можна сказати на даному етапі, що запаси для кожного підприємства – це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 p. № 996-XIV;
2. Закон України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств";
3. Закон України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР;
4. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. № 818
5. Інструкція про порядок застосування норм втрат (бою) будівельних матеріалів при транспортуванні автотранспортом, зберіганні та реалізації затверджено наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27.11.91р. № 95;
6. Лист Державної податкової адміністрації України від 31.03.2006 р. №6161/7/15-0317;
7. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2;
8. Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкції з їх застосування, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87р. № 88;
9. Норми природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом, затверджені постановою Дер-жпостачу СРСР від 19.10.89р. № 64;
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси";
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати";
12. Постанова Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.91р. № 1545-ХІІ;
13. Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 12.08.81р. № 73;
14. Приблизні диференційовані розміри списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84р. № 75;
15. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96р. № 116;
16. Положення про порядок списання з балансу невідшкодованого збитку від нестач, псування товарно-матеріальних цінностей, інших безнадійних боргів в організаціях і підприємствах споживчої кооперації України, затверджене постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання від 03.04.2003р.
17. Бабіч В.В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. / В.В. Бабіч, С.В. Сагова. – 2-ге вид., без змін. – К.:КНЕУ, 2007. – 288 с.
18. Войнаренко М., Юрчишена Л. Методика вибору ефективної системи управління виробничими запасами на підприємствах харчової промисловості // Економіст. – 2009. - №4. – С. 48-51
19. Головко Н.М. Стан обліку виробничих запасів на підприємствах машинобудування// Наука й економіка. – 2008. – №2(10). – С.110-119
20. Заболотна О.М. Удосконалення аналізу ефективного використання виробничих запасів// Студентський збірник НУК. – 2009. – №1. – С. 152-154
21. Заїчковський О.А. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник / О.А. Заїчковський, Т.М. Сторожук. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 535 с.
22. Ільїна М.М. Втрати запасів у межах норм природного убутку, їх бухгалтерський та податковий облік // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2009. - № 7. – С. 22-27