При подачі заяви одночасно подається квитанція про сплату податку неменш, ніж за календарний місяць.
Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов’язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову. На кожного найманого робітника видаються Довідки про трудові відносини фізичної особи з громадянином-підприємцем. Свідоцтво може бути видане на той термін, що вказується громадянином – підприємцем в заяві, але в межах календарного року.
Відповідно до діючого законодавства, Свідоцтво, а також Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку повинні знаходитися на робочому місці платника або найманого працівника та пред’являтися представникам контролюючих органів, які мають відповідні функціональні повноваження на здійснення перевірки.
У випадку коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва – здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Це правило застосовується незалежно від того, де здійснюється ця підприємницька діяльність: в межах адміністративно-територіальної одиниці чи на всій території України.
Податковий облік у фізичних осіб має певну специфіку, яка визначається відсутністю прямого зв’язку кінцевих результатів діяльності підприємця з розміром його податкових зобов’язань. Внаслідок цього інформація податкового обліку та звітності фізичної особи може бути використана лише для контролю за дотриманням ним встановлених обмежень щодо виду діяльності, обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та кількості найманих працівників.
Для визначення результатів власної підприємницької діяльності платник єдиного податку використовує Книгу обліку доходів і витрат, записи в якій ведуться на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій.
Статтею 4 Указу [20] передбачено, що форма книги обліку доходів та витрат, які підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Виходячи з цієї норми, ДПАУ рекомендувало використовувати для визначення результатів власної підприємницької діяльності Книгу обліку доходів і витрат. Записи в Книгу заносяться в порядку здійснення операцій, тобто в хронологічному порядку, причому періодичність здійснення цих записів (щодня, раз на тиждень і т.п.) чинними нормативними документами не встановлена, хоча на практиці податківці вимагають заповнювати її щоденно.
У Книзі зазначаються:
- період обліку,
- кількість виготовленої продукції,
- витрати на виробництво, кількість проданої продукції,
- ціна продажу продукції,
- сума виручки та доходу,
- чистий доход.
Суми виручки від реалізації і витрат відображаються в Книзі обліку доходів і витрат платника єдиного податку тільки в сумарному вираженні, без позначення кількісних показників та найменувань.
Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа має складати Звіт суб’єкту підприємницької діяльності – фізичної особи.
У Звіті зазначають:
- вид підприємницької діяльності;
- фактична чисельність працівників;
- сума фактично сплаченого єдиного податку,
- обсяг виручки від реалізації товарів робіт наростаючим підсумком.
Для платників єдиного податку – фізичних осіб – встановлений квартальний податковий період, який одночасно є й звітним періодом. Тобто періодичність подання звітності – один квартал. Звіт представляється в органи державної податкової служби протягом п’яти днів після закінчення звітного періоду.
Цей термін затверджений ДПАУ. Указом [20] він не визначений, до того ж він явно суперечить загальним принципам подання податкових декларацій, встановленим Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [7], відповідно до ст. 4.1.4 якого квартальному податковому періоду відповідає 40-денний термін подання податкової декларації).
Висновки
Порядок обліку і складання звітності підприємств і інших суб'єктів малого підприємництва, які оподатковуються за спрощеною системою регламентується Указом президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 3.07.98р. №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємства", №746/99 від 28.06.99р., з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до цього Указу спрощена система обліку та звітності запроваджується до таких суб'єктів малого підприємництва:фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, і в трудових відносинах з якими , включаючи членів їх сімей , протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації за рік, не перевищує 500 тис.;юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в яких за рік середньо облікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації не перевищує 1 млн. грн.
Основним регістром податкового обліку при спрощеній системі оподаткування є книга обліку доходів і витрат (додаток Д) , яку ведуть юридичні особи згідно з вимогами статті 4 Указу. Крім цієї книги юридичні особи в обов'язковому порядку повинні вести касову книгу.Будова книги обліку доходів і витрат затверджена наказом ДПА України від 13.10.98р. за наступними змінами і доповненнями. Крім регістрів податкового обліку, якими є книга обліку доходів і витрат, а також касова книга, суб'єкти малого підприємництва (юридичні особи) заповнюють і регістри бухгалтерського обліку та складають фінансову звітність згідно з вимогами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". В бухгалтерському обліку доходи вище названих підприємств визначаються згідно з вимогами ПСБО 15 „Дохід", ПСБО 18 „Будівельні контракти".
Суб'єкти малого підприємництва, а також підприємства, які здійснюють торгівельну діяльність сплачують особливий вид податку, який називається патентом. Розрізняють різні види патентів:патент, який сплачують юридичні особи, які займаються торгівельною діяльністю;спеціальний патент, який сплачують окремі підприємства.Сплата патентів суб'єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю та наданням послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг регламентується Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96р. №98/96-ВР з наступними змінами і доповненнями.
Оподаткування сільськогосподарських підприємств здійснюється згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" (22.05.97р.), Закон України „Про ПДВ", Законом України „Про плату за землю" та інших законів. Деякі сільськогосподарські підприємства здійснюють оподаткування своєї діяльності згідно з Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок". Цей Закон визначає механізм сплати фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими виробниками у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Порядок обліку і складання звітності підприємств і інших суб'єктів малого підприємництва, які оподатковуються за спрощеною системою регламентується Указом президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 3.07.98р. №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємства", №746/99 від 28.06.99р., з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до цього Указу спрощена система обліку та звітності запроваджується до таких суб'єктів малого підприємництва.
Список використаної літератури
1. Ворона З. Спрощена система оподаткування юридичних осіб //Вісник податкової служби України.- 2010.- № 28.- С.8-10.
2. Гарасим П. М. Податковий облік і звітність на підприємствах: Підручник. / П. М. Гарасим, Г. П. Журавель, П. Я. Хомин – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 448 с.
3. Закон України про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР) / В кн. Основи податкового законодавства. Збірка основних законодавчих актів. /Укладачі Іванов Ю. Б., Карпов Л. М. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – С. 94 – 174.
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIY //Офіційний вісник України. – 1999. – N 33. – Ст. 1706.
5. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19 жовтня 2000 р. № 2063-III // Урядовий кур'єр. – 2000. – 22 листопада.
6. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р., №1251-XII / В кн. Основи податкового законодавства. Збірка основних законодавчих актів. /Укладачі Іванов Ю. Б., Карпов Л. М. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – С. 5 – 14.
7. Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. № 2181-III (зі змінами і доповненнями) / В кн. Основи податкового законодавства. Збірка основних законодавчих актів. /Укладачі Іванов Ю. Б., Карпов Л. М. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – С. 47 – 94.
8. Золотухін О. Вибір системи оподаткування юридичними особами //Вісник податкової служби України.- 2010.- № 35.- С.20-23.
9. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія -
Харків: Торнадо, 2003. – 516 с.