Смекни!
smekni.com

Податкові розрахунки в системі бухгалтерського обліку (стр. 2 из 3)

Облік оподаткування є складовою частиною інформаційної системи бухгалтерського обліку і виноситься за межі останнього лише епізодично – документація з ПДВ та визначення прибутку до оподаткування. Податкове зобов’язання з податку на прибуток може розраховуватися як поза системою бухгалтерського обліку, так і в її межах, що залежить від обраного підприємством способу накопичення інформації про валові доходи і витрати. Інформація про ПДВ, яка документується поза системою бухгалтерського обліку, є продубльованою, оскільки аналогічні дані зафіксовані у вказаній інформаційній системі на всіх стадіях обробки інформації.

Для обліку оподаткування не притаманна така важлива риса бухгалтерського обліку як суцільне відображення господарських фактів, оскільки ряд моментів у ньому не фіксується через податкове регламентування;

В силу вимог Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” єдиною базою для складання всіх видів звітності є бухгалтерський облік. Особливість формування податкової звітності полягає у застосуванні трансформації облікової інформації за допомогою податкових розрахунків. Вказаний процес здійснюється у формі вибірки, податкових методів розрахунку амортизації, арифметичних операцій і стосується не лише податку на прибуток, але й інших податків (зборів), які не здійснюють розрахунок податкового зобов’язання на рахунках бухгалтерського обліку (податок з власників транспортних засобів, плата за землю, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та ін.).

Розвиток ринкових засад в Україні, необхідність адекватного відображення економічних реалій у бухгалтерському обліку обумовлюють потребу вдосконалення його методичного забезпечення для задоволення інформаційних потреб користувачів про суми податків (зборів), належні до сплати у бюджет. У зв’язку з цим доцільним є використання податкових розрахунків як технічного прийому бухгалтерського обліку, що дасть змогу використовувати єдину інформаційну базу, сприятиме раціоналізації інформаційних потоків, дозволить зменшити трудомісткість облікового процесу та підвищити рівень контролю.

Проблеми взаємозв’язку бухгалтерського обліку і податкових розрахунків зумовлені недосконалістю методики визначення податкоутворюючої бази, зокрема щодо таких облікових категорій як доходи, витрати, амортизаційні відрахування. Виділення проблем стосовно кожного окремого податку є передумовою вдосконалення методики нарахування і сплати як кожного податку зокрема, так і раціоналізації податкових розрахунків загалом.

Важливим напрямом покращення стану облікових робіт є розрахунок амортизаційних відрахувань у розмірах, адекватних реальним строкам корисного використання основних засобів. Виходячи з цього, доцільною є також відмова на законодавчому рівні від нарахування амортизації за податковим законодавством. Натомість пропонується використовувати з цією метою лише методи, визначені Положенням бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” та обліковою політикою підприємства. Це забезпечить поступовий процес перенесення вартості основних засобів на витрати звичайної діяльності пропорційно тривалості їх експлуатації та швидкості морального зносу об’єкта основних засобів.

Раціональна організація ведення облікових записів щодо податкових розрахунків значною мірою залежить від вдало обраного підприємством способу відображення валових доходів, валових витрат, податкової амортизації. Однією з головних проблем взаємозв’язку податкових розрахунків із бухгалтерським обліком є методичний вакуум щодо визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток. У зв’язку з цим здобувачем запропонований спосіб автоматизованого накопичення інформації про податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства на внутрімашинних рахунках поза системою бухгалтерського обліку, а також формування податкової звітності. Висунутий дисертантом спосіб відрізняють точність, достовірність і оперативність формування даних, відсутність порушень засад бухгалтерського обліку. Аналогічно до способу визначення фінансових результатів підприємства пропонується формувати прибуток до оподаткування на окремому рахунку, котрий кореспондує з рахунком валових доходів і рахунком валових витрат. Виходячи з цього, рекомендується відкрити такі внутрімашинні рахунки поза Планом рахунків:

ВВ – “Валові витрати”: за дебетом якого відображається нарахування визнаних валових витрат, за кредитом – їх списання на прибуток до оподаткування;

ВД – “Валові доходи”: за кредитом відображаються визнані валові доходи, за дебетом – їх списання на прибуток до оподаткування;

АМ – “Амортизація податкова”: за дебетом відображається нарахування амортизації за податковими правилами, за кредитом – їх списання на прибуток до оподаткування;

ПП – “Прибуток до оподаткування”: відображає формування прибутку (збитку) до оподаткування, за дебетом фіксуються доходи, за кредитом – витрати і амортизація. В результаті цього сальдо дебетове формує прибуток до оподаткування, а кредитове свідчить про збиток [5, 120-140].

Встановлено, що трудомісткість облікових робіт, пов’язаних з оподаткуванням прибутку, зумовлена не лише визначенням об’єкта оподаткування, але і заповненням податкової звітності – Декларації про прибуток підприємства. Доцільність потреби вдосконалення форми цієї декларації можна показати таким чином:

ліквідувати зайву деталізацію і зменшити обсяг декларації шляхом вилучення рядків декларації, які не несуть інформації про суми, необхідні для розрахунку об’єкту оподаткування, дублюють один одного. Вилучити додаток С, у якому розрахунок прибутку до оподаткування конкретизується за кожною бартерною операцією;

здійснювати перерахунок податку на прибуток за підсумками звітного року, для чого у річній декларації про прибуток слід передбачити окрему графу. Надмірно сплачені протягом року суми податку відповідно до пункту 16.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” повинні зараховуватись у рахунок наступних платежів або повертатись платнику податку.

Дослідження облікового забезпечення податкових розрахунків виявили ряд недоліків Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, зокрема таких як:

· наявність двох рахунків для обліку відстроченого податку на прибуток (активного і пасивного) спричиняє здійснення зайвого аналізу сум відстрочених податкових активів та зобов’язань з метою їх згортання;

· трудомісткість облікових робіт, зумовлена необхідністю слідкувати за існуванням кожної тимчасової різниці аж до її ліквідації з метою здійснення аналітичного обліку відстроченого податку на прибуток;

· відсутність затверджених нормативними актами регістрів обліку постійних і тимчасових різниць та алгоритму визначення витрат з податку на прибуток.

У зв’язку із цим пропонується нормативно запровадити облік відстроченого податку на прибуток на одному активно-пасивному рахунку, за дебетом котрого відображались би відстрочені податкові активи, за кредитом – зобов’язання. Сальдо рахунку автоматично свідчитиме бухгалтеру, що йому слід відкладати активи чи зобов’язання без здійснення зайвого аналізу.

3. Організація податкового обліку на підприємстві

У бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом (за рахунок прибутку, за податками з робітників і службовців та іншими платежами) відображають на рахунку №64 “Розрахунки за податками й платежами”. На кредиті цього рахунку нараховують суми платежів до бюджету ( податкові зобов`язання ), на дебеті - належні до відшкодування бюджету податки, їх сплату, списання, тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету, тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати до чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок №64 ”Розрахунки за податками й платежами” має субрахунки за видами платежів до бюджету.

На підприємствах використовується такі субрахунки:

· 641”розрахунки за податками”

· 642”розрахунки за обов’язковими платежами”

· 643”податкові зобов`язання”

· 644”податковий кредит”

Аналітичний облік на рахунок №64 „Розрахунки за податками й платежами” здійснюють за видами платежів до бюджету .Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

На субрахунку №641 „розрахунки за податками” ведуть облік податків, які начисляються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток ,ПДВ, інші податки.

На субрахунку №642 „розрахунки за обов’язковим платежами” ведуть облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами),які справляються відповідно до чинного законодавства .

На субрахунку №643 „податкові зобов’язання” ведуть облік суми податку на додану вартість, визначеної, виходячи зі суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи , роботи, послуги, що підлягають відвантаженню.

На субрахунку №644”податковий кредит” ведуть облік суми ПДВ, на яку підприємство набуло права зменшити податкове зобов’язання .

Відповідно до статті 5 Закону України збір до державного обов’язкового пенсійного страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.[4. 59,98]

У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці та сплату збору до пенсійного страхування в повному обсязі видання коштів на оплату праці і сплату збору здійснюється в пропорційних розмірах.

Суми зборів, донарахованих під час перевірок органами Державної податкової адміністрації та органами Державно контрольно-ревізійної служби, і фінансових санкцій перераховують до Пенсійного фонду України в повному обсязі без спрямування їх на розвиток матеріально технічної бази цих органів.