Широко можна використовувати в роботі прийоми групового читання, інсценування, твори по заданій римі, які розвивають терпляче і шанобливе відношення до однолітків.
Основним поняттям в системі роботи по вдосконаленню комунікативно-мовної культури молодших школярів є поняття «текст», оскільки кінцева мета цієї роботи – навчити дітей виражати зв’язано свої думки в усній і письмовій формі, тобто навчити створювати мовний твір, вислів.
Спочатку школярі практично усвідомлюють такі поняття, як тематична єдність, структурна цілісність тексту (наявність зачину, середньої частини, кінцівки). Далі діти одержують уявлення про типи тексту (оповідання, опис, міркування), про жанрові різновиди.
Підготовкою до самостійної зв'язної розповіді, монологу служить і словарна робота, і читання, і переказ, і бесіди, і складання пропозицій.
Завдання педагога – створювати такі мовні ситуації, щоб школярі відчували користь від своїх розповідей, повідомлень, щоб мова для них стала не просто учбовою вправою, а засобом самовираження, предметом радості і гордості. Наприклад:
- Ми – глядачі – обмінюємося в класі враженнями про кінофільм.
- Ми побували в міському музеї. Нам дуже сподобалася виставка. Ми захотіли поділитися враженнями про побачене, розповісти своїм друзям так, щоб вони теж захотіли побувати в музеї.
- Ми готуємося до конкурсу на кращу усну розповідь в класі, вчимося говорити цікаво, виразно, звертаючись до слухачів.
Головне - провести дітей через систему комунікативно-мовних завдань – від аналітичних до конструктивно-творчих. При цьому необхідно розвивати у дітей уміння орієнтуватися в мовній ситуації, враховуючи завдання спілкування, щоб вибрати оптимальні для даних обставин мовні засоби.
Подальше вдосконалення комунікативно-мовної культури школяра необхідно здійснювати на наступному ступені цілісної освітньої системи. Таким чином, продовжиться процес наближення школяра до сучасного мовного ідеалу випускника школи, який би умів передати інформацію, підтримати бесіду, встановити контакт і прагнув би постійно удосконалювати свою мову.
мова комунікативний культура школяр
РОЗДІЛ 3.ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ МОВИ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
Для підтвердження всіх вищезгаданих теоретичних тверджень відомих психологів нами проводилося дослідження рівня розвитку мови молодших школярів. При проведенні дослідження були використані методики з наступних джерел. Немов Психология в 3 кн. Кн.2.- М.: «ВЛАДОС».- 2003.- , с. 216 – 223.
Дослідження проводилося по наступних методиках.
Методика визначення понять.
У цій методиці дитині пропонувалися наступні набори слів:
1. Велосипед, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, сполучати, кусати, гострий.
2. Літак, кнопка, книжка, плащ, пір'я, друг, рухатися, об'єднуватися, бити, тупий.
3. Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.
4. Автобус, скріпка, лист, капелюх, пух, ябеда, крутитися, складати, штовхати, ріжучий.
5. Мотоцикл, прищіпка, афіша, черевики, шкура, ворог, спотикатися, збирати, ударяти, шорсткий.
Перед початком діагностики дитині пропонувалася наступна інструкція:
«Перед тобою декілька різних наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти винен постаратися пояснити цій людині, що означає кожне слово, наприклад слово «велосипед». Як би ти пояснив це?»
Далі дитині пропонується дати визначення послідовності слів вибраних навмання з п'яти запропонованих наборів. За кожне правильно дане визначення слова дитина одержує по 1 балу. Якщо запропоноване дитиною визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитина одержує проміжну оцінку – 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні – 0 балів. На те, щоб дати визначення кожного слова відводиться 30 сек. Якщо в перебігу цього часу дитина не змогла дати визначення запропонованого слова, то ми залишали його і зачитували наступне по порядку слово.
Методика з'ясування пасивного словарного запасу.
У цій методиці як стимулюючий матеріал дитині пропонувалися ті же самі п'ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані у тільки що описаній методиці. Процедура проведення даної методики полягала в наступному. Дитині зачитувалося перше слово з першого ряду – «велосипед» і пропонувалося з наступних лав вибрати слова відповідні до нього по сенсу, складові з даним словом єдину групу, визначувану єдиним поняттям. Кожен подальший набір слів поволі зачитувався дитині з інтервалом між кожним вимовним словом в 1 сек. Під час прослуховування ряду дитина повинна була вказати те слово з ряду, яке по сенсу підходить до вже почутому.
Наприклад: Якщо він раніше почув слово «велосипед», то з другого ряду повинен був вибрати слово «літак», що становить з першим поняття «Види транспорту» або «засобу пересування». Далі послідовно він повинен був вибрати слова «автомобіль», «автобус» і «мотоцикл».
Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитина не зумів відшукати потрібне слово, то цей ряд прочитувався другий раз, але в більш швидкому темпі. Якщо ж після першого прослуховування дитина зробила свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, то ми фіксували помилку і читали наступний ряд.
Як тільки для пошуку потрібних слів дитині було прочитано всі чотири ряди переходили до другого слова першого ряду і повторювали цю процедуру до тих пір, поки дитина не прийме спроб відшукати всі слова з подальших лав відповідні до всіх слів з першого ряду.
Методика визначення активного словарного запасу.
Випробовуваним пропонувалися малюнки, на яких зображені люди і різні предмети. У перебігу деякого часу приблизно 3 – 4 хвилин, діти якомога докладніше розповідали, що зображено і що відбувається на даній йому картинці.
Мова дитини фіксувалася в спеціальному протоколі, форма якого приводиться у таблиці №1, і потім аналізувалася.
Таблиця №1. Форма протоколу до методики оцінки активного словарного запасу молодшого школяра
| Ознаки мови, що фіксуються, випробовуваних | Частота вживання цих ознак різними випробовуваними | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Іменник | ||||||||||
| Дієслово | ||||||||||
| Дієприкметники | ||||||||||
| Дієприслівники | ||||||||||
| Прикметники в початковій формі | ||||||||||
| Прикметники в порівняльному ступені | ||||||||||
| Прикметники в чудовому ступені | ||||||||||
| Говір | ||||||||||
| Займенники | ||||||||||
| Союзи | ||||||||||
| Приводи | ||||||||||
| Складні пропозиції і конструкції | ||||||||||
Методика визначення ригідності словарного запасу.
Для визначення ригідності словарного запасу випробовуваних, ми узяли тексти мовних зразків, тобто твори на певну тему. Нами були узяті твори на тему «Що я люблю».
Потім ми підрахували:
1. Загальна кількість слів в мовному зразку.
2. Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.
Після цього визначили ригідність словарного запасу (вокабулятора) випробовуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі: ВР = Р/О, де Р – кількість слів спожитих одного разу, О – загальна кількість слів.
Кількісна і якісна обробка результатів дослідження. Результати дослідження за визначенням понять.
При проведенні дослідження визначення понять учнями по вищеописаній методиці отримали наступні результати, занесені в таблицю №2.
Таблиця №2. Результати дослідження визначення понять
| № визначення | Випробовувані учні (кількість балів за кожне визначення) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,5 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 6 | 0,5 | 1 | 1 | 0 | 0,5 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 7 | 0,5 | 0,5 | 1 | 1 | 0,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 1 | 0,5 |
| 8 | 1 | 1 | 1 | 0,5 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0,5 | 1 |
| 9 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 10 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| ВСЬОГО | 9 | 9,5 | 10 | 8,5 | 8 | 7 | 10 | 8,5 | 9,5 | 9,5 |
У результаті експерименту ми підрахували суму балів одержаних випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору. Слід зазначити, що результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мови, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку мови і 4 – 7 балів – про середній рівень. Таким чином за даними таблиці можна зробити висновок, що у 50% опитаних дуже високий рівень розвитку мови, у 40% – високий і лише у 10% – середній.
В ході даного дослідження відмічено, що деякі утруднення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.
Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих утруднень.
Результати з'ясування пасивного словарного запасу. Результати дослідження пасивного запасу учнів занесені в таблицю № 3.
Таблиця №3. Результати дослідження пасивного словарного запасу
| № слова | Випробовувані учні (кількість правильно підібраних понять до даного слова) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1 | 3 | 3 | 5 | 3 | 2 | 0 | 5 | 0 | 2 | 0 |
| 2 | 2 | 4 | 5 | 3 | 0 | 0 | 5 | 3 | 3 | 2 |
| 3 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 3 | 3 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 5 | 4 | 5 | 5 | 2 | 2 | 3 | 4 | 4 | 5 | 5 |
| 6 | 3 | 3 | 5 | 3 | 3 | 0 | 3 | 3 | 2 | 5 |
| 7 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 8 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 3 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 9 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 10 | 5 | 5 | 5 | 4 | 3 | 0 | 5 | 2 | 5 | 5 |
| ВСЬОГО | 42 | 45 | 50 | 40 | 33 | 24 | 47 | 37 | 42 | 42 |
| Бали | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 | 6,5 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Оцінка результатів відбувалася по наступній системі: якщо випробовуваний знаходив правильно значення від 40 до 50 слів, то у результаті одержує 10 балів;