Рекомендуємо учням прочитати книги про художників, відвідати виставки, зібрати листівки, репродукції з картин. Багато дітей дуже захоплюється колекціонуванням і дізнається про багато «цікавого з життя і творчості великих художників.
Враховуючи вік, особливості класу, підготовку і розвиток учнів, учитель творчо шукає шляхи навчання, прагнучи дати дітям якомога більше знань, навчити учнів активно спостерігати навколишній світ і самостійно працювати.
2.2 Організація і зміст експериментального дослідження
Основою реалістичного зображення сюжетної композиції є цілеспрямоване спостереження і вивчення життя, коли художник прагне виявити в ній найсуттєвіше, вдаючись до образного, картинного вирішення. В основі занять з сюжетної композиції лежить виховання у тих, хто малює, уміння передавати в малюнку за пам'яттю та за уявленням спостереження реальної дійсності, що сприяє більш глибокому вивченню методики викладання цього розділу образотворчого мистецтва в школі.
При виконанні ескізів, сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя ми вчимося бачити і зображувати природу, життя людей, їхні творіння, закріплюємо набуті уміння передавати форму, пропорції, будову та колір натури.
У процесі малювання на теми, як правило, за пам'яттю (на основі попередніх спостережень) і за уявленням слід уявити певну ситуацію, персонажів малюнка, знайти його композицію, використовуючи в творчому процесі зарисовки з натури пейзажу, різних предметів, людей та ін. Саме у процесі навчання досить активно розвиваються творча уява, зорова пам'ять і мислення [67, 154].
Темами для сюжетних композицій можуть бути ті, що ми спостерігаємо і добре знаємо: навчання і відпочинок, будівництво, сільськогосподарські роботи, транспорт і т.д. Звичайно, для педагогів корисно і цікаво виконати сюжетні композиції на теми, які виконуватимуть їхні вихованці, учні початкових класів («Пори року», «Життя учнів початкових класів у школі та дома», «Новорічна ялинка», «Моя вулиця» та ін.).
Успішне виконання ескізів сюжетних композицій також залежить від відповідної підготовчої роботи, а саме [23, 126–129]:
1. Розуміння завдань у роботі над ескізом сюжетної композиції та розкриття теми засобами композиції.
Підготовча робота, спрямована на розуміння завдань у роботі над сюжетною композицією, проводиться у вигляді бесіди про значення малювання на теми на основі спостережень навколишнього життя, а також бесіди про роботу художника над реалістичною картиною. Під час бесіди дізнаємося, що майстри живопису створювали свої картини на основі глибокого вивчення і зображення натури.
Для створення своїх полотен художники робили десятки ескізів, роками збирали матеріал у пошуках найбільш виразного і глибокого розкриття теми. Для ілюстрування бесіди слід розглянути ескізи та етюди І.Рєпіна до картин «Бурлаки на Волзі», «Запорожці», В. Сурикова до картини «Бояриня Морозова» та ін. Для розуміння специфіки роботи над композицією і засвоєння правильних прийомів тематичного малювання велике значення має показ і аналіз етапів роботи над композицією і внесені художником (автором) зміни з метою більш виразного виявлення ідейного задуму твору.
Розуміння творчої думки художника над картиною від перших ескізів і багатьох композиційних вирішень до останнього варіанта, а також величезної роботи над етюдами до неї дає можливість тим, хто працює над сюжетною композицією, зрозуміти, як багато треба працювати, спостерігати природу і вивчати життя. Доцільно також відвідати майстерню художника, який ознайомив би студентів з творчим процесом роботи над тематичною картиною, показавши підготовчі ескізи до неї, етюди головних і другорядних персонажів, пейзажу чи інтер'єра.
Народний художник України О. Лопухов, працюючи над історичною картиною «5 квітня 1847 року» (Т. Шевченко на поромі перед арештом), глибоко вивчав історичні події 40–50-х рр. XIX ст. в Україні, Він виконав багато тонових і кольорових ескізів, довго І наполегливо працював над зображенням образу Т. Шевченка. Багато праці доклав митець, зробивши чимало ескізів для зображення на картині народних мас, вивчав звичаї, костюми того часу. Кожний образ художнього твору має відповідну позу, індивідуальні риси характеру.
2. Збагачення тих, хто малює, необхідними спостереженнями і замальовками реальної дійсності для роботи над сюжетною композицією.
Для виконання ескізу сюжетної композиції доцільно організовувати спеціальні групові екскурсії або виконувати індивідуальні завдання, мета яких – цілеспрямоване спостереження натури (її форми, пропорцій, конструктивної будови, кольору).
Спостереження натури і замальовки її можна проводити за таким методично обґрунтованим планом:
а) аналіз і естетична оцінка спостережуваної натури;
б) знаходження найвигіднішої точки зору для виявлення характерної форми спостережуваних предметів та розміщення їх у просторі з можливим використанням при цьому видошукача;
в) визначення висоти горизонту, від чого залежить перспективне сприймання форми і кольору предметів у просторі (особливу увагу звертають на постаті людей переднього плану);
г) визначення та замальовування головних образів для композиційного центру малюнка, другорядних – для його другого та третього планів, пейзажу чи інтер'єра – для фону композиції [32, 132–133].
3. Активізація творчої уяви у тих, хто малює. Для активізації творчої уяви у тих, хто малює, потрібно таке:
а) аналіз теми, цікавих зарисовок до неї, композиційних схем вчителя;
б) показ репродукцій картин та ескізів сюжетних композицій на відповідну тему:
в) використання в бесіді літературних і музичних творів [15, 64–65].
Виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя повинно розвивати у молодших школярів гостру спостережливість і вдумливість, уміння не тільки бачити серед навколишнього життя головне, типове, а й передавати його художніми засобами на картинній площині, втіливши в зміст твору відповідний ідейний задум [1, 57].
Правильна побудова сюжетної композиції залежить не лише від творчої уяви, а й від глибини знань у тих, хто малює, та уміння застосовувати їх у творчій роботі:
1) основних законів лінійної та повітряної перспективи;
2) необхідних даних з кольорознавства;
3) основних пропорцій, конструктивної будови людини та інших знань з пластичної анатомії;
4) найважливіших правил та елементів композиції [67, 153].
Сюжетні композиції, виконані після цілеспрямованих спостережень і зарисовувань, значно багатші за змістом; ті, хто малює, розуміють сюжетні зв'язки предметів і персонажів, характеристику їх подають повніше і вірогідніше; більш свідомо і грамотно передають розміщення предметів у просторі.
Послідовність виконання ескізу сюжетної композиції може бути такою:
1.Вибір сюжету.
2.Попереднє компонування сюжету.
3.Цілеспрямоване спостереження навколишнього життя в зв'язку з темою та замальовування потрібних образів до неї (дерев, будівель, транспорту, тварин, птахів, людей).
4.Доробка кількох ескізів теми з використанням попередніх замальовок з натури та вибір кращого варіанта композиції.
5.Побудова основного ескізу композиції на великому форматі олівцем.
6.Виконання ескізу сюжетної композиції в кольорі.
7.Аналіз сюжетної композиції [36, 42–43].
Вибравши тему і сюжет, відповідну ідею твору, той, хто малює, втілює їх у наочних зорових формах. Головну роль у цьому процесі відіграє композиція, виразність її змісту і форми. Робота над ескізом сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя, як і кожна творча діяльність, потребує вирішення послідовних завдань.
Виконання першого навчального завдання, ескізу сюжетної композиції, слід будувати на вивченні конкретних даних навколишньої дійсності шляхом спостережень, замальовувань. Такими темами можуть бути: «Пори року», «На вулицях міста», «У спортзалі», «У кабінеті образотворчого мистецтва» та ін.
Так, під час роботи над ескізом сюжетної композиції на тему «Зима» основною метою завдання є розвиток уміння спостерігати навколишню дійсність, відкривати в ній красиве та образно відображати його в своїх замальовках і композиціях; удосконалювати вміння зображувати об'ємні предмети в просторі.
Щоб успішно провести підготовчу роботу до сюжетної композиції, з'ясувати тему, мету та послідовність її виконання, слід переглянути слайди картин відомих художників, наприклад В. Сурикова («Здобуття снігового містечка», «Бояриня Морозова» та ескізи й етюди до неї), І. Шишкіна («Ліс взимку»), роботи тих, хто малює на тему «Зима», таблиці послідовності зображення пейзажу та його елементів (дерев, тварин, людини). Розглянемо послідовність виконання ескізу сюжетної композиції.
Вибір сюжету. Розкриваючи тему та мету сюжетної композиції, потрібно усвідомити послідовність у творчій роботі над композицією і націлитись на вибір сюжету за цією темою. Перегляд слайдів та репродукцій картин художників сприяє творчому вирішенню теми [56, 211]. Цінними мають бути цілеспрямовані спостереження і замальовки конкретних об'єктів, які можна буде використати для сюжетної композиції («Інститутський каток», «Лижний трамплін» та ін.).
Попереднє компонування сюжету. Насамперед слід виконати кілька ескізів різних за змістом та розміщенням головних образів. Ескізи виконують на окремому аркуші паперу, на якому визначають формат, малюють невеликого розміру прямокутник. Його зображують на деякій відстані від країв аркуша, аби була можливість змінювати формат (наприклад, розширювати), компонуючи ескіз. На визначеному форматі спочатку узагальнено намічають тонкими лініями основні предмети, але так, щоб виділити композиційний центр. Потім розміщують деталі малюнка відносно лінії горизонту, уточнюють форму і пропорції всіх елементів композиції, здійснюють просторове і тонове вирішення їх [53, 65].