• на шляху операцій тесту використовується "фіктивний" модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.
Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста.
Аудитору слід проаналізувати відповідність МАСК засобам обслуговування комп'ютера і автоматизованим системам бухгалтерського обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні МАСК з погляду отримання й оцінювання контрольного доказу.
Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткого часу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повинен вжити заходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.
Аудитор повинен керувати процесом використання програми МАСК. Під час управління програмою МАСК присутність аудитора бажана, оскільки у разі необхідності він може змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл.
Стандарти робочих документів і процедур для МАСК мають відповідати документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію МАСК необхідно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.
РОЗДІЛ 2. АУДИТ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аналіз балансу підприємства
У 1932 роцi мiсцева промисловiсть Донбасу поповнилася новим підприємством. У м. Сталино в районi залiзничного вокзалу вступила в лад меблева фабрика. Виготовлялося на нiй всього чотири вироби - шафи, дивани кабiнетнi, столи кухонні. Кожного виробу у рiк випускалося по 170 - 240 штук. До початку 1945 року на фабриці трудилось близько 100 чоловік. У 1965 роцi було створено виробниче об'єднання "Донецькмеблi". У нього увійшли всі меблеві підприємства, що дiяли в областi , незалежно вiд їхньої пiдпорядкованностi: Донецький меблевий комбiнат - головне пiдприємство, а також фiлiї Донецький меблевий комбiнат меблевих деталей, Добропiльска, Никитiвська, Константинiвська, Торезська i Донецька меблевi фабрики. До складу об'єднання входили i самостiйнi пiдприємства - Артемiвська i Слов'янська меблевi фабрики. З 1991 року по 1998 рiк фiлiї i самостiйнi фабрики вийшли зi складу об'єднання. Асортимент продукцiї що випускається об'єднанням: - набори корпусних меблiв; - набори м'яких меблiв; - спальнi; - кухнi; - прихожі; а також окремi вироби - столи обiднi, журнальнi, письмовi, шафи, тумби, ліжка, табурети, книжковi полки. Основнi постачальники сировини: ТОВ "Кронас", ТОВ "ТСС", Жидачевський паперовий комбінат, Лисичанський завод "Пролетар", ТОВ "Солдi-Донбас", ЧГТ "Мирор", ЗАТ "Деко", ТОВ "Омега". Дилерська мережа АТ "Донецькмеблi" складає 50 торгових магазинів у 20 мiстах України. Акцiонерне товариство "Донецькмеблi" створено шляхом перетворення колективного пiдприємства "Донецькмеблi" у акцiонерне товариство згiдно рішення зборов засновників акціонерного товариства у вiдповiдностi з дiючим законодавством.
З метою проведення фінансового аналізу рекомендується складання порівняльного аналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу. Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізу основних фінансових показників підприємства.
Таблиця 2.1.1 Порівняльний аналітичний баланс
| Найменування статті балансу | Код строки | На початок періоду | На кінець періоду | Зміни | ||||
| абсолютні величини | відносні величини | абсолютні величини | відносні величини | в абсолютних величинах | в структурі | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| актив | ||||||||
| 1. Необоротні активи: | ||||||||
| Основні засоби і нематеріальні активи | 010, 030 | 2677,5 | 77,0 | 2914,5 | 76,5 | 237,0 | -0,5 | |
| Довгострокові фінансові інвестиції | 045, 060 | 123,2 | 3,5 | 123,2 | 3,2 | 0,0 | -0,3 | |
| Інші оборотні активи | 070 | 26,9 | 0,8 | 26,9 | 0,7 | 0,0 | -0,1 | |
| Усього за розділом 1 | 080 | 2827,6 | 81,3 | 3064,6 | 80,5 | 237,0 | -0,9 | |
| 2. Оборотні активи: | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | ||||
| Запаси | 100-140 | 286,4 | 8,2 | 440,7 | 11,6 | 154,3 | 3,3 | |
| Векселі одержані | 150 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |
| Дебіторська заборгованість | 160,170, 180, 190, 200, 210 | 147,1 | 4,2 | 123,6 | 3,2 | -23,5 | -1,0 | |
| Поточні фінансові інвестиції | 220 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |
| Грошові кошти та їх еквіваленти | 230-240 | 1,6 | 0,0 | 0,7 | 0,0 | -0,9 | 0,0 | |
| Інші оборотні активи | 250 | 214,6 | 6,2 | 179,6 | 4,7 | -35,0 | -1,5 | |
| Усього за розділом 2 | 260 | 649,7 | 18,7 | 744,6 | 19,5 | 94,9 | 0,9 | |
| 3. Витрати майбутніх періодів | 270 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |
| Валюта балансу (Б) | 280 | 3477,3 | 100,0 | 3809,2 | 100,0 | 331,9 | 0,0 | |
| ПАСИВ | ||||||||
| 1. Власний капітал | 380 | 1549,2 | 44,6 | 1729,1 | 45,4 | 179,9 | 0,8 | |
| 2. Забезпечення наступних витрат і платежів | 430 | 56,1 | 1,6 | 47,9 | 1,3 | -8,2 | -0,4 | |
| 3. Довгострокові зобов'язання | 480 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |
| 4. Поточні зобов'язання | 620 | 1872,0 | 53,8 | 2032,2 | 53,3 | 160,2 | -0,5 | |
| 5. Доходи майбутніх періодів | 630 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |
| Валюта балансу (Б) | 640 | 3477,3 | 100,0 | 3809,2 | 100,0 | 331,9 | 0,0 | |
Зниження питомої ваги дебіторської заборгованості свідчить про відносне зменшення кредиту, що надається підприємством. Цей факт відображає скорочення термінів оплати відвантажених підприємством товарів, зниження розмірів грошових коштів, відвернутих з обороту дебіторами. Проте при зменшенні суми проданих товарів скорочення заборгованості очевидно пов'язане із зниженням об'ємів реалізації. Тому в даній ситуації недостатньо підстав для позитивної оцінки факту зниження дебіторської заборгованості, оскільки зниження заборгованості підприємству, ймовірно, не пов'язане з раціональнішим проведенням розрахунків за проданий товар, а викликане зменшенням об'ємів реалізації товарів, що негативно впливає на фінансовий результат.
Підвищення розмірів капіталу при зниженні товарообігу свідчить про те, що збільшення вартості активів не сприяє поліпшенню результатів роботи організації.
Зростання кредиторської заборгованості говорить про збільшення отриманих підприємством кредитів за куплений товар або зростання інших статей кредиторської заборгованості.
Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може привести до втрати платоспроможності.
2.2 Оцінка фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності
Аналіз ліквідності балансу проводиться у зв'язку з умовами фінансових обмежень і необхідністю оцінки платоспроможності (кредитоспроможності) організації.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Даний аналіз полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за швидкістю їх перетворення на грошові кошти (тобто по ступеню їх ліквідності) і розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи:
А1 - найбільш ліквідні активи грошові кошти підприємства і короткострокові фінансові вкладення без позик, наданих організаціям;
А2 – активи, що швидко реалізуються (короткострокова дебіторська заборгованість, товари відвантажені, позики, надані організаціям на термін менше 12 місяців і інших активів);
А3 – активи, що реалізуються повільно (включають запаси мінус товари відвантажені, мінус витрати майбутніх періодів, плюс довгострокова дебіторська заборгованість, плюс довгострокові фінансові вкладення з розділу 1 активу балансу, зменшені на величину вкладень до статутних фондів інших організацій);
А4 – активи, що важко реалізуються (статті розділу 1 активу балансу за винятком довгострокових фінансових вкладень, включених в попередню групу. Сюди включаються і вкладення до статутних фондів інших підприємств, виключених з попередньої групи).
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
П1 – найбільш термінові зобов'язання (до них відносяться кредиторська заборгованість (стор. 620 розділу 5 пасиву балансу) і інші короткострокові зобов'язання (стор. 660), в т.ч. зобов'язання, не погашені в строк, відбиті відособлено в розділах 1; 2 і в довідці до розділу 2 форми № 5).
П2 – короткострокові пасиви (короткострокові кредити і позикові засоби (стор. 610 розділу 5 пасиву балансу);