-·вибір рівня складності плану.
План викладу теми може бути дедуктивним і індуктивним. Перехід від загальних положень до конкретних понять характерно для дедуктивного плану. Зворотний перехід реалізується в індуктивному плані.
На вибір типу плану впливають:
– особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування тими, хто навчається, нової інформації;
– рівень сформованості базових знань;
– рівень фахівців, що формується (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного – навпаки).
В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-структурна схема викладу навчального матеріалу.
Логіко-структурна схема, забезпечуючи уявлення про різноманіття змістовних елементів по темі, їх ролі і значенні в темі, дозволяє на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляху конструювання такого дидактичного матеріалу, як план.
Ще одним питанням, що вирішується при конструюванні плану викладу теми, є ступінь його складності. На її вибір впливають:
– особливості сприйняття і розуміння тими, хто навчається, нової інформації;
– рівень підготовки учнів;
– цільове призначення тексту.
План викладу теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
1. Основні фонди.
1.1. Визначення поняття «основні фонди».
1.2. Класифікація основних фондів.
1.2.1. Основні засоби.
1.2.2. Інші необоротні матеріальні активи.
1.3. Показники ефективності використання ОФ.
1.4. Показники руху ОФ.
2. Виробнича потужність.
2.1. Визначення поняття «виробнича потужність».
2.2. Показники динаміки виробничої потужності.
Детально представлений матеріал в послідовності, визначеною планом є контурний конспект. За способом представлення інформації конспекти діляться на плани-конспекти і конспекти-схеми.
У контурному конспекті повинні міститися тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План-конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану
Конспект-схема – це ієрархія понять теми, впорядкованих згідно плану і доповнених основними відомостями.
Контурний конспект теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
1.1. Основні фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
1.2. Основні фонди класифікуються за такими групами:
І. Основні засоби
· земельні ділянки;
· капітальні витрати на поліпшення земель;
· будинки, споруди та передавальні пристрої;
· машини та обладнання;
· транспортні засоби;
· інструмента, прилади, інвентар (меблі);
· робоча і продуктивна худоба;
· багаторічні насадження;
· інші основні засоби.
ІІ. Інші необоротні матеріальні активи
· бібліотечні фонди;
· малоцінні необоротні матеріальні активи;
· тимчасові (нетитульні) споруди;
· природні ресурсі;
· інвентарна тара;
· предмета прокату;
· тощо.
1.3. Показники ефективності використання основних фондів. Узагальнюючими показниками, що характеризують використання основних фондів є показник фондовіддачі (Фв) і зворотний йому показник – фондомісткість (Фм), який характеризує скільки фондів затрачається на 1 грошову одиницю продукції.
Фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці (ПП) і обернено пропорційна фондоозброєності праці (ФО), яка означає скільки доводиться основних фондів на кожного робітника підприємства.
Фв = випуск продукції / основні фонди
Фм = основні фонди / випуск продукції
Фоз = ОФ / чисельність персоналу
Фр = прибуток / ОФ
Найбільший економічний ефект досягається тоді, коли продуктивність праці зростає швидше за її фондоозброєність.
1.4. Важливе значення для загальної характеристики руху основних фондів мають відповідні коефіцієнти.
Показники | Умови позначки | Порядок числення |
Відновлення | вартість введених основних фондів вартість основних фондів на кінець періоду | |
Вибуття | вартість вибулих основних фондів вартість основних фондів на початок періоду | |
Приросту | вартість введених основних фондів – вартість вибулих основних фондів вартість основних фондів на кінець періоду | |
Зносу | вартість зносу балансова вартість основних фондів на визначену дату | |
Придатності | залишкова вартість балансова вартість |
2.1. Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції в номенклатурі й асортименті, при повному; використанні устаткування і виробничих площ з урахуванням запланований (заходів щодо впровадження передової техніки і технології, поліпшення організації виробництва і праці.
Виробнича потужність підприємства обчислюється за потужністю основних виробничих цехів, агрегатів, ділянок із застосуванням передовий технологічних норм.
2.2. Показники динаміки (темпи росту) виробничої потужності обчислюються стосовно базисного року, планового і попереднього року. Відтворення потужностей характеризують показники абсолютного приросту, коефіцієнти відновлення і вибуття. Індекс росту виробничої потужності (К1) розраховується у такий спосіб:
К1 = Мк.р./Мп.р.
де Мк.р., Мп.р – виробнича потужність відповідно на кінець та початок року.
Коефіцієнт відновлення виробничої потужності (К2) характеризує Частку нових потужностей у складі всіх потужностей на кінець року:
К2 = Мнов / Мк.р.
де Мнов – потужність, введена в звітному періоді (році).
Дня характеристики процесу відновлення виробничих потужностей застосовується коефіцієнт їх вибуття (К3), що характеризує частку потужностей, що вибувають, у їхньому складі на початок року:
К3 = Мвиб / Мк.р.
де Мвиб – виробнича потужність, що вибула внаслідок застарілості,
К4 – величина, зворотна К3, характеризує фактичний період випуску продукції на даних виробничих потужностях.
В аналізі необхідно використовувати також коефіцієнт інтенсивності відновлення (К5), обумовлений за допомогою співвідношення вибулих і нових потужностей:
К5 = Мвиб / Мнов.
2.3 Аналіз базових знань учнів
Аналіз базових знань учнів включає декілька аспектів діяльності викладача та проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вхідний контроль), так й перед вивченням кожної з тем (поточний контроль та корекція сформованих знань). Мета цього полягає у визначенні рівня підготовки навчальної групи шляхом аналізу міжтемних та між – предметних зв’язків, а також розробки способів контролю, які дозволять одержати повне представлення о дійсних знань учнів, необхідних для засвоєння ними нового матеріалу.
Виходячи з виду МТ-зв'язку і особливостей його реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу. За формою ввідний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться завдання, питання, картки завдань, тести і т.д.
Залежно від результатів ввідного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:
– швидке і чітке відтворення необхідної інформації;
– включення базового матеріалу в орієнтовну основу діяльності при викладі нового матеріалу;
– рішення задач з міжпредметним змістом.
Методами формування базових знань можуть бути вибрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, – план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.
Вибір базового матеріалу, визначення способів контролю та формування базових знаний представлені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Вибір базового матеріалу, визначення способів контролю та формування базових знаний
Перелік базового матеріалу | Тип МТЗ | Способи контролю базових знань | Критерії оцінки | Способи формування знань | Засоби формування базових знань |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Економіка підприємства: «Основні фонди підприємства» (поняття, класифікація ОФ, показники ефективності використання ОФ) | Супутня, по використанню знань різних предметів | Метод: письмове опитування Форма: індивідуальне опитування Питання для контролю: 1. Дайте визначення поняттю «основні фонди підприємства». 2. Дайте класифікацію видів ОФ. 3. Назвіть і охарактеризуйте показники використання ОФ. | У написанні самостійної роботи правильно відповіли на запитання 80% учнів. | Повторення | План 1. Визначення поняття «основні фонди підприємства». 2. Класифікація ОФ. 3. Показники використання ОФ. |
Аудит: «Облік руху ОФ» (поняття зносу та його види, амортизації ОФ, показники руху ОФ) | Супутня, по використанню знань різних предметів | Метод: усне опитування Форма: фронтальне опитування Питання для контролю: 1. Охарактеризуйте поняття «знос» та «амортизація» ОФ. 2. Назвіть види зносу. 3. Які ви знаєте показники руху ОФ? | У обговоренні беруть участь 90% тих, хто навчається, 60% з них правильно відповідають на питання. | Пояснення | План 1. Визначення поняття «знос». 2. Види зносу та їх характеристика. 3. Показники руху ОФ. |
Організація виробництва: «Виробнича потужність підприємства» (поняття, показники динаміки виробничої потужності та їх значення) | Супутня, по викорис-танню знань різних предметів | Метод: письмове опитування Форма: індивідуальне опитування Питання для контролю: 1. Дайте характеристику поняттю «виробнича потужність підприємства» 2. Назвіть показники динаміки виробничої потужності. 3. Охарактеризуйте кожен з цих показників динаміки виробничої потужності. | У написанні самостійної роботи правильно відповіли на запитання 90% учнів. | Повторення | План 1. Поняття «виробнича потужність». 2. Показники динаміки виробничої потужності. |
2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання