Система холодного водопостачання (стр. 1 из 5)
План
Вступ
1. Типи водоспоживачів і режим водоспоживання
2. Системи та схеми водопостачання3. Питоме водоспоживання
4. Системи і схеми водопостачання
4.1 Основні положення
4.2 Основні схеми водопостачання
Список використаної літератури
Вступ
Проектування системи водопостачання об'єкта (міста, району, промислового підприємства або їх комплексу) починається з визначення кількості води, що споживається, і режиму її витрачання на перспективний (розрахунковий) період. Розмір водоспоживання об'єктом визначається в кубічних метрах у добу максимального і у добу середнього за рік споживання води. Усі водопровідні споруди розраховуються з умови забезпечення максимального водоспоживання наприкінці розрахункового періоду, а техніко-економічні показники - з умови середнього за рік.
1. Типи водоспоживачів і режим водоспоживання
В населених пунктах існує велика кількість споживачів води. Умови споживання ними води можуть відрізнятись, також як їх вимоги до якості води. Для визначення витрат води, які необхідно подати в населений пункт із врахуванням особливостей, усіх водоспоживачів можна згрупувати так: комунальний сектор, підприємства, поливання, тваринницькі ферми, пожежогасіння, спеціальні споживачі.
До споживачів комунального сектора належать: населення й худоба в особистому користуванні, а також різноманітні комунальні підприємства (лазні, лікарні, їдальні, дитячі садки, ясла тощо). Усі ми відносимось до цього споживача і добре знаємо умови витрачання води. Так, вночі ми практично не витрачаємо воду, зранку миємось, готуємо сніданок, витрати води збільшуються. Потім ідемо на роботу або по своїх ділах - витрати води зменшуються, перед обідом і в обід знову спостерігається підвищення витрат води. Після обіду скорочуються витрати води й аж до вечері, коли ми витрачаємо достатньо велику кількість води і до відходу до сну. Так схема витрачання води існує практично кожну добу. Протягом року водоспоживання коливається залежно від сезону (літній чи зимовий, в деяких випадках може бути ще весняно-літній та осінньо-зимовий), режиму роботи підприємств, агрокліматичних умов, зміни сільськогосподарських робіт тощо. Коливання водоспоживання є і протягом місяців та тижнів. Істотніші зміни водоспоживання бувають протягом доби. Ці коливання залежать від нічного й денного часу, режиму роботи підприємств, проведення різноманітних сільськогосподарських робіт, погодних умов, особливостей побуту місцевого населення, кількості робочих і вихідних днів, свят, проведення культурних, спортивних та інших заходів. Від збігу перелічених обставин залежить водоспоживання в цілому за добу. Практично для будь-якого населеного пункту немає діб з однаковим рівнем споживанням води. Протягом однієї години також спостерігається коливання водоспоживання, яке залежить від конструкції водорозбірної арматури, самопочуття людей, збігу перелічених вище обставин. Слід відмітити і відношення людей до користування водою. У країнах західної Європи люди в більшості дуже раціонально використовують воду. Вони не дозволяють без потреби відкривати водорозбірні крани, спускати великі об'єми води в каналізацію, наповнюють для миття раковини, а брудну воду потім випускають і таке інше. На жаль, у нас у країні такий спосіб використання води практично не прижився.
Врахувати всі коливання практично не можливо. Якщо розглядати добове водоспоживання, то його можна зобразити у ВШ ляді графіку, який показує в процентах від максимально-добового водоспоживання кількість відбираємої води в будь-який момент (рис. 1). На ньому видно істотні підйоми і спади водоспоживання, але є ділянки, де водоспоживання коливається біля певного середнього значення. Найчастіше це значення відповідає якійсь годині або кільком годинам. Тому для практичного використання таких графіків ділянки з витратами близькими до якогось середнього значення, замінюють цим значенням, дістаючи ступеневий графік водного водоспоживання (графік1).
На ступеневому графіці можна виділити максимальну та мінімальну ординати. Такий графік із математичної точки зору ірактеризується годинним коефіцієнтом нерівномірності
Рис.1. Графік добового водоспоживання: 1-фактичний; 2-розрахунковий (ступеневий)
Максимальним
мінімальним
За даними багаторічних спостережень за водоспоживанням комунального сектора різних населених пунктів побудовані типові графіки водоспоживання (аналогічні графіку 1 на рис. 1) або таблиці, які наведені в довідковій літературі. У таблицях для кожної години доби наводяться проценти добових витрат залежно від коефіцієнтів годинної нерівномірності.
Добова нерівномірність визначається коефіцієнтами добової нерівномірності: максимальним Кmax і мінімальним Кmin.
Поливання територій поділяється на механізоване миття, механізоване або ручне поливання майданів і проїздів із поліпшеним покриттям, поливання газонів, квітників, міських зелених насаджень, посадок у теплицях, а також присадибних ділянок. Відповідно до кліматичних умов здійснюють 1— 2 поливання на добу. Звичайно, його проводять ввечері або вранці по кілька годин (3...5 год). Нерівномірність відбирання води для поливів існує, але при проектуванні його беруть рівномірним протягом усіх годин здійснення. Поливання проводять? звичайно, протягом літніх місяців. Тривалість поливального періоду залежить від місцевих умов: на півдні, звичайно, він більший. Години, в які проводять поливання, не повинні збігатися з годинами максимального споживання води на інші потреби. Особливо гостро нині постає питання з поливанням присадибних ділянок. Раніше (10-15 років тому) зовсім не передбачалися системи для поливання таких ділянок, а населення брало воду для поливання з водопровідних мереж. Тому в одних місцях населеного пункту населення мало достатню кількість води, а в інших її не вистачало навіть для пиття. Витрати води на поливання дуже великі. Поки що при проектуванні передбачається поливання тільки 0,05 га з умовою, при цьому коефіцієнт нерівномірності дорівнює 0,4. Зараз у деяких населених пунктах передбачається спеціальний водопровід для поливу, який живиться неочищеною водою поверхневих джерел.
Таблиця 1. Типовий графік розподілу добових витрат за годинами доби
| Години доби | Витрата води у комунальному секторі, % при коефіцієнті годинної нерівномірності кгтіп | Витрати на тваринницьких фермах, % | |||||||
| 1.2 | 1,5 | 1,8 | 1,9 | 2,0 | 2,5 | Молочних | Свинарських | Вівчарських | |
| 0-1 | 3.50 | 1,50 | 0,90 | 0,85 | 0,75 | 0,6 | 0,5 | 0,9 | - |
| 1-2 | 3.45 | 1,50 | 0,90 | 0,85 | 0.75 | 0,6 | 1,0 | 0,5 | - |
| 2-3 | 3.45 | 1,50 | 0,90 | 0,85 | 0,75 | 1,2 | 0,5 | 0,5 | - |
| 3-4 | 3.40 | 1,50 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 2,0 | 0,5 | 0,5 | - |
| 4-5 | 3.40 | 2,50 | 1,35 | 2,70 | 3,00 | 3,6 | 2,2 | 10,2 | 16,5 |
| 5-6 | 3.55 | 3,50 | 3,85 | 4,70 | 5,50 | 3,5 | 2,2 | 9,5 | 16,5 |
| 6-7 | 4.00 | 4,50 | 5,20 | 5,35 | 5,50 | 4,5 | 4,7 | 6.5 | - |
| 7-8 | 4.40 | 5,50 | 6,20 | 5,85 | 5,50 | 10,2 | 4,7 | 3,2 | - |
| 8-9 | 5.00 | 6,25 | 5,50 | 4,50 | 3,50 | 8,8 | 10,2 | 3,2 | - |
| 9-10 | 4.80 | 6,25 | 5,85 | 4,20 | 3,50 | 6,5 | 5,4 | 2,0 | - |
| 10-11 | 4.70 | 6,25 | 5,00 | 5,50 | 6,00 | 4,1 | 7,2 | 5,5 | - |
| 11-12 | 4.55 | 6,25 | 6,50 | 7,50 | 8,50 | 4,1 | 6,1 | - | 16,7 |
| 12-13 | 4.55 | 5,00 | 7,50 | 7,90 | 8,50 | 3,5 | 4,2 | 7,4 | 16,7 |
| 13-14 | 4.45 | 5,00 | 6,70 | 6,35 | 6,00 | 3,5 | 9,1 | 5,3 | - |
| 14-15 | 4.60 | 5,50 | 5,35 | 5,20 | 5,00 | 4,7 | 6,6 | 3,4 | - |
| 15-16 | 4.60 | 6,00 | 4,65 | 4,80 | 5,00 | 6,2 | 2,0 | 3,4 | - |
| 16-17 | 4.60 | 6,00 | 4,50 | 4,00 | 3,50 | 10,2 | 4,2 | 5,2 | - |
| 17-18 | 4.30 | 5,50 | 5,50 | 4,50 | 3,50 | 9,4 | 3,6 | 6,9 | - |
| 18-19 | 4.35 | 5,00 | 6,30 | 6,20 | 6,00 | 7,3 | 8,2 | 9,2 | 16,8 |
| 19-20 | 4.25 | 4,50 | 5,35 | 5,70 | 6,00 | 1,6 | 7,2 | 7,4 | 16,8 |
| 20-21 | 4.25 | 4,00 | 5,00 | 5,50 | 6,00 | 1,6 | 3,5 | 4,3 | - |
| 21-22 | 4.15 | 3,00 | 3,00 | 3,00 | 3,00 | 1,0 | 4,6 | 1,3 | - |
| 22-23 | 3.90 | 2,00 | 2,00 | 2.00 | 2,00 | 0,6 | 0,8 | 1,3 | - |
| 23-24 | 3.80 | 1,50 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 0,6 | 0,8 | 1,3 | - |
| Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 100 | 100 | 100 |
Тваринницькі ферми — молочні, відгодівельні, свинарські, вівчарські та інші є практично у кожному селі. Улітку худобу з молочних, відгодівельних, вівчарських ферм іноді виганяють за межі села. При розрахунках водоспоживання села водоспоживання цих ферм влітку може не враховуватись. Різні тварини й ферми протягом