- встановлення (інсталяція) цього програмного забезпечення в обладнання та тестові виготовлення виробів за допомогою цих програмних пакетів;
- серійне (потокове) виготовлення деталей на обладнанні з ЧПУ та проведення контролю параметрів технологічного процесу;
- вибірковий контроль якості виготовлених деталей із застосуванням автоматизованих методів технічного тестування;
- облік результатів виготовлення продукції на цьому етапі технологічного процесу та передача відповідних даних про проходження продукції на наступний етап виробничого процесу.
Процес виготовлення або деяких вузлів чи агрегатів продукції, або загальної збірки готового виробу може здійснюватися конвеєрним або звичайним засобами. При цьому послідовність операцій технологічного процесу в такому підрозділі загального виробництва виглядає таким чином:
- надходження програмного забезпечення для виконання технологічних операцій в умовах автоматизованого обладнання складального виробництва (наприклад, автоматизована система компанії Philips для збирання друкованих плат на базі товстошарової клеєної технології; автомати чи напівавтомати технології мікрозварки тощо);
- надходження комплектуючих, напівфабрикатів або вузлів для виготовлення цих агрегатів, блоків чи готових виробів; облік продукції, що надходить, в автоматизованій інформаційній системі по-етапного супроводження всього заводського виробничого циклу;
- встановлення (інсталяція) цього програмного забезпечення в обладнання та тестові виготовлення виробів за допомогою цих програмних пакетів;
- серійне (потокове) виготовлення деталей на автоматизованому чи працюючому в ручному режимі керування обладнанні та проведення контролю параметрів технологічного процесу;
- вибірковий, на базі методів статистичного аналізу, контроль якості виготовлених вузлів, агрегатів або готових виробів із застосуванням автоматизованих методів технічного тестування;
- облік результатів виготовлення продукції на цьому етапі технологічного процесу та передача відповідних даних про проходження продукції на наступний етап виробничого процесу, склад готової продукції та до АСУ виробництвом.
Управління виробничим процесом будується у відповідності з річним планом підприємства, якій ділиться на місячні завдання. Місячний план- завдання (програма) містить інформацію про об’єм та асортимент накресленого випуску окремих видів продукції, про терміни і виробничі витрати.
Для визначення термінів випуску продукції необхідно мати інформацію про:
- робочий час, необхідний для виробництва продукції на окремих виробничих одиницях та агрегатах і машинах та який розраховується на основі норм витрат часу;
- тривалість і фази повного виробничого циклу;
- виробничі потужності;
- фондомісткість та потреби в інструментах для виконання виробничої програми;
- наявний парк машин і стан машинного обладнання і т.д.
Служба керування виробництвом (диспетчерська служба) повинна мати правильно розроблену та побудовану інформаційну систему, тому що це необхідно для безперебійного здійснення процесу виробництва. Диспетчерська служба повинна бути інформованою про всі суттєві моменти виробничого процесу з тим, щоб вона могла попередити можливі або несподівано виникаючі складності.
В системі управління виробничим процесом диспетчерська служба займає центральне місце і виступає у ролі оперативного інформаційного центру, куди надходить інформація про виробництво і пов’язані з ним проблеми. Диспетчерська служба цю інформацію групує та своєчасно передає органам, що приймають рішення. Управління виробничим процесом на заводах має у своєму розпорядженні у більшості випадків добре розроблену мережу диспетчерської служби. У центральної диспетчерської служби є цехові диспетчерські служби, у функцію яких входить отримання та передача інформації.
Однією з найважливіших умов ефективного керівництва виробничим процесом є обробка даних, що забезпечує отримання інформації у необхідному об’ємі та потрібної якості.
Для того, щоб виробництво могло враховувати всі тонкощі технологічного процесу, необхідно максимально механізувати обробку даних, використовуючи при цьому комп’ютерну техніку.
У процесі керівництва виробничим процесом постійно приходиться вивчати зворотні зв’язки, оскільки вони характеризуються системою взаємопов’язаних та взаємозалежних задач. Тому організацію та управління виробництвом доцільно розглядати як кібернетичну систему, яка має свої особливості у приладобудівному виробництві [7].
Слід зауважити, що серед факторів виробництва надзвичайно важливе значення мають робоча сила та виробничі потужності, тому отримання інформації, що відноситься до них, вельми необхідно.
Інформація, що відноситься до наявності робочої сили, повинна бути вельми різнобічною. Потреба у робочій силі, співвідношення жіночої та чоловічої праці, кваліфікованої, навченої або ненавченої робочої сили визначаються характером виробничого процесу, його технології. Характер виробництва висуває до працівника підвищені вимоги, які в умовах серійного виробництва зводяться до здатності працюючих здійснювати технологічний процес з використанням монотонної та важкої фізичної праці. Робота персоналу виробництва в умовах граничного напруження не може не впливати на якість
технологічних операцій, які виконують у процесі виробництва працюючі, та забезпечення стабільності якості промислової продукції.
Проведений аналіз інформаційних зв’язків в технологічних схемах промислових виробництв дозволяє переходити до подальших кроків у дослідженні технологічних систем у приладобудуванні.
3. Розробка структурної та функціональної схем дослідження технологічних систем
3.1 Розробка структурної схеми дослідження технологічних систем
Сучасні промислові об’єкти являють собою сукупність взаємопов’язаних багато режимних підсистем, що об’єднані та керуються загальною системою управління. Особливостями такої складної системи є:
- наявність частин, що можуть бути виділені і для кожної з них може бути визначена мета функціонування;
- участь у роботі системи людей, машин і середовища;
- існування внутрішніх матеріальних, енергетичних та інформаційних зв’язків між частинами системи, а також зовнішніх зв’язків цієї системи з іншими системами.
Розглянемо спочатку принципи побудови структурної схеми системи автоматизації (СА) виробничих технологічних процесів на базі використання ММЕОМ.
Внаслідок високої складності системи автоматизації з ММЕОМ виникає необхідність знаходження раціональної структури за заданими або прийнятими критеріями. Базовими принципами, що визначають структуру СА з ММЕОМ, є ієрархічність, незалежність керування за рівнями ієрархії та інформаційна замкненість.
Разом з тим, СА з ММЕОМ повинна задовольняти критеріям надійності, агрегативності та економічності. Найбільш ефективно підвищення надійності СА з ММЕОМ досягається завдяки ієрархічності їх структури. При цьому в основу побудови СА повинні бути покладені вищезгадані принципи.
Змістовно незалежність горизонтальних та вертикальних рівнів ієрархічного управління характеризується тим, що відповідна система управління може нормально функціонувати незалежно від систем більш високого рівня, причому наявність СА наступних рівнів підвищує якість управління при зменшенні степеня участі людини-оператора у процесі управління.
Агрегативність пов’язана з побудовою СА за допомогою обмеженої кількості типів стандартних блоків та пристроїв. Реалізація цього критерію приводить до необхідності аналізу алгоритмів та їх еквівалентних перетворень у обраному стандартному базисі. Таке перетворення значно спрощується і стає природним за наявності чіткої ієрархії в структурі управління. Агрегативність
СА та ієрархічність її структури у цілому дозволяють максимально уніфікувати елементну базу, скоротити номенклатуру блоків та пристроїв, підвищити серійність виробництва, різко скоротити об’єм документації, спростити обслуговування, контроль та пошук несправностей, скоротити кількість запчастин та повніше використовувати САПР.
Таким чином, ієрархічність являється необхідною якістю складних сучасних СА з ММЕОМ, що задовольняють переліченим вище критеріям.
Узагальнена ієрархічна структура СА з ММЕОМ представлена наступним чином [8]. На нульовому рівні розташовані ОУр (об’єкти управління), які керуються вручну (безпосередньо оператором). На першому рівні знаходяться елементи СА, які фізично являють собою автоматизовані приводи (АП) окремих об’єктів с дистанційним управлінням від мікроконтролера або місцевого посту управління (дія оператора). До другого рівня відносяться локальні системи на основі ЕОМ (локальні ЕОМ), що забезпечують управління групою функціонально пов’язаних автоматизованих приводів за заданими алгоритмами та критеріями якості.
Третій рівень включає керуючі пристрої, які реалізовані за допомогою –керуючих-ЕОМ, що контролюють роботу групи локальних систем за укрупненими алгоритмами управління технологічним процесом.
На четвертому рівні розташована цифрова ЕОМ, яка є вищим координуючим органом у структурі, яка розглядається. Функції цієї машини складаються з формування загальної стратегії управління технологічним процесом на базі інформації, яка отримується, з одного боку, від КЕОМ, а з другого боку, від директивного органу, наприклад керівництва цеху.
3.2 Розробка функціональної схеми дослідження технологічних систем
Функції, що виконуються автоматизованими системами обробки технологічної інформації та АСУ ТП, і ступінь інтегрованості являються основними класифікаційними ознаками цих систем [9].