Необхідно відзначити, що багатьом випробовуваним важко вказати відсоток всіх людей в світі, що володіють тією або іншою рисою характеру. Мабуть, причиною цього є відсутність стереотипів відносно такої глобальної спільноти, як людство. Повстає питання: чи необхідні подібні оцінки?
Можливо, як вважають багато дослідників, і ні. Адже при використанні методики «Приписування якостей» і процентної методики випробовуваних практично ніколи не просять оцінювати наявність якостей, що не являються розпізнавальними для груп. Ще Кац і Брейлі сконструювали свій набір особистісних рис з атрибуцій, зроблених декількома групами випробовуваних, яких просили скласти перелік властивостей, найбільш типових для 10 етнічних груп. Враховуючи, що однією з основних функцій стереотипів є міжгрупова диференціація, логічно припустити, що саме по цих властивостях групи сприймалися випробовуваними як ті, що розрізняються між собою, і такі якості, як «смертність», в цей набір потрапити не могли. Тому для визначення змісту стереотипів, мабуть, можна обмежитися процентною методикою і методикою «Приписування якостей» (18).
6. З відкриттям «парадоксу Ла-П‘єра» в психології починається серія природних експериментів по виявленню етнічних стереотипів. Відома, наприклад техніка Бочнера (Bochner), відповідно до якої в газету дається декілька оголошень про найм квартир від імені представників різних національностей. Дослідниками фіксується кількість дзвінків що надійшли по всіх оголошеннях, що дає можливість зробити висновок про ті або інші етнічні переваги у орендодавців. Аналогічний механізм «методу втрачених речей» і техніка «помилкового номера» Партнера, за допомогою якого перевіряється готовність людей допомогти представникам різних етнічних груп при втраті листа або поломці машини. Ці методики дозволяють в природних умовах визначити наявність етнічних стереотипів і упереджень у досить широкого кола населення і дають можливість зробити висновок про домінування тих або інших переваг у представників певних соціальних розшарувань (при проведенні паралельного опитування випробовуваних). При такій методиці виключається небезпека соціально бажаних відповідей або передбаченої оцінки, спостережуваних при проведенні досліджень в лабораторних умовах (7,18).
7. Як одну з поширених методик по дослідженню етнічних стереотипів слід назвати метод вільних описів: випробовуваним пропонується скласти письмові портрети тих або інших національних груп, після чого із застосуванням загальночастотного аналізу і контент-аналіза складається список найбільш вживаних характеристик. Перевага цієї методики полягає в тому, що опис складається у вільній формі, що виключає програмуючий вплив заздалегідь запропонованих в списку характеристик (18).
8. Широко застосовується в етнопсихологиії асоціативний експеримент, суть якого полягає в аналізі асоціативних полів, що виникають, наприклад, на назви квітів або стимули-етноніми. Існує також так званий «колірний тест відношення», що складається з трьох етапів: спочатку випробовуваному пропонується зіставити певні національності з тим або іншим кольором потім потрібно проранжувати кольори залежно від індивідуального смаку, а на третьому етапі потрібно збудувати за ієрархічним принципом національності. Очевидно, що цей останній крок ілюструє декларовані переваги випробовуваних. Щоб з'ясувати реальний стан речей необхідно зіставити відповіді в третьому турі з результатами перших двох етапів дослідження, де, на думку авторів методики, були продемонстровані дійсні етнічні переваги (38,39).
9. Для дослідження емоційно-оцінювального компоненту етнічного стереотипу у вітчизняній психології був розроблений діагностичний тест відношення (модифікація методу семантичного диференціала). Створюючи цю методику автори виходили з того, що диференціація сприйняття етнічних груп по шкалі «подобається - не подобається», як правило, веде до того, що одні і ті ж якості, що приписуються і своїй, і іншій спільноті, можуть інтерпретуватися по-різному, і чеснота однієї групи ризикує перетворитися на ваду іншої. Тому в ДТО з двох антонімів типу «щедрий-жадібний» вибиралися тільки негативна якість «жадібний», а як противага - «золота середина»: «економний». На основі такого принципу підбору були отримані шкали, полюси яких розрізняються по коннототивним (афективним) параметрам, тоді як їх смислові значення можуть розцінюватися як достатньо близькі. Випробовуваному пропонується оцінити по запропонованих характеристиках себе, «Ідеал», «типового» представника своїй національності і т.д. ДТО дозволяє виміряти наступні параметри етнічних стереотипів:
- амбівалентність (ступінь емоційної визначеності стереотипу)
- вираженість (або інтенсивність: відображає силу стереотипного ефекту) і спрямованість (знак і величина загальної емоційної орієнтації суб'єкта по відношенню до даного об'єкту) (18).
Доповненням до методу ДТО є виділення у відповідях випробовуваних допоміжних показників для виявлення різних характеристик і, зокрема, етнічних стереотипів. Зручною моделлю системи етнічних переваг може служити ступінь збігу образів етнічних груп з образом «Ідеал». У числовому вираженні даний показник представлений різницею між діагностичними коефіцієнтами образу «Ідеал» і образу типового представника якої-небудь національності (45).
10. Необхідно хоч би стисло зупинитися на іншому підході до вивчення етнічних стереотипів - аналізу уявлень про етнічні групи в літературі і мистецтві. Починаючи з 40-х років контент-аналізу піддавалися: американська журнальна белетристика, німецькі кінофільми, сторінки гумору у французьких журналах і багато що інше. Через свою доступність, великий арсенал, зручності для порівняльного аналізу такі матеріали нерідко представляються багатообіцяючими для вивчення етнічних стереотипів. Так, І. С. Кон відзначає, що «систематичне вивчення свого і чужого народів в літературі і мистецтві може дати для розуміння етнічних стереотипів і міжнаціональних відносин значно більше, ніж анкетне опитування» (15).
Ця наукова орієнтація, яка об'єднує психологів, літературознавців, істориків і тому подібне, отримала спеціальне найменування - «імагологія». В рамках цього підходу з'являються роботи і в Росії. Проте одна з найістотніших проблем, що повстають перед цим напрямом, - питання про те, наскільки адекватно художня література, публіцистика, різні види мистецтва відображають стереотипи, що існують в суспільній свідомості, залишається відкритою.
Зарубіжні і вітчизняні автори одностайні в тому, що якнайповніше і глибше проникнення в зміст етнічних стереотипів досягається у разі застосування доповнюючих один одного методів вільних описів і одному з різновидів методу прямого опитування (1,2,18).
РОЗДІЛ ІІІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ
Об‘єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 18 до 25 років.
Предмет вивчення: етнічні стереотипи.
Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що на формування етнічних стереотипів впливають різноманітні фактори, зокрема, періодичні та Інтернет-видання.
Задачі:
1) довести, що у респондентів вже наявні сформовані позитивні і негативні етнічні стереотипи;
2) довести або спростувати припущення про те, що на формування етнічних стереотипів впливають ЗМІ, а саме періодичні та Інтернет-видання;
3) порівняти особливості формування позитивних і негативних етнічних стереотипів.
Етапи:
I етап охоплює проведення проективного методу, за допомогою якого можна прослідкувати вже сформовані у респондентів етнічні стереотипи по відношенню до різних народів.
IІ етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, за допомогою якого можна прослідкувати вплив періодичних та Інтернет-видань на формування позитивних і негативних етнічних стереотипів щодо певних народів.
3.1 Дослідження етнічних стереотипів за допомогою проективного тесту
Мета дослідження:
1) довести або спростувати припущення про те, що у респондентів вже наявні сформовані етнічні стереотипи по відношенню до різних народів;
2) прослідкувати, які саме етноси найбільш піддаються стереотипізації;
3) виявити можливі причини та джерела виникнення стереотипів.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 18 до 25 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 9 чоловіків і 21 жінка. У експерименті брали участь респонденти української національності.
Методика дослідження:
Для підтвердження або спростування гіпотези був вибраний проективний метод. Випробуваним був запропонований готовий малюнок порожньої карти світу лише з контурами материків. Інструкція включала в себе наступне: «Позначити на цій карті світу свій народ або свою країну та ще 7 інших народів або країн, які ви побажали би бачити на своїй карті світу. Обґрунтувати свій вибір. Країни або народи можуть бути розміщені у вільному місці, незалежно від їх реального географічного положення».
Результати дослідження:
Після отримання результатів, були зроблені наступні висновки:
Європейські етноси відмітили на своїй карті усі 100% респондентів. 66,7% випробуваних бажали бачити на ній представників країн Північної Америки. Серед них: 53,4% - американці, 13,3% - канадці, 6,7% - мексиканці, 6.7% - корінні індіанці. 63% респондентів обрали народи азіатських країн; 30% - представників Африканського континенту; 23% - країн Латинської Америки, ще 23% - австралійців.
Серед найбільш бажаних народі виявилися наступні:
- Росіяни – 83,3%;
- Американці – 53,3%;
- Італійці – 53,3%;
- Французи – 46,7%;
- Японці – 36,7%;
- Китайці – 36,7%;
- Іспанці – 30%;
- Німці – 26,7%;
- Білоруси – 23,3%;
- Англійці – 23,3%;
- Індійці – 23,3%
- Австралійці – 20%;
- Бразильці – 16,7%;
- Поляки – 13,3%;
- Єгиптяни – 10%;
- Аргентинці – 10%.
Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступні висновки.