· широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички);
· чесність (правдивість, щирість);
· ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);
· чуйність (дбайливість).
Цей розподіл відповідає традиційному розподілу на цінності — мети й цінності-засобу.
Респондентові пред'являються два списки цінностей (по 18 у кожному), або на аркушах паперу за абеткою, або на картках. У списках досліджуваний привласнює кожної цінності ранговий номер, а картки розкладає одну за одною, виходячі із значимості. Остання форма подачі матеріалу дає більш надійні результати. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.
Для подолання соціальної бажаності й більш глибокого проникнення в систему ціннісних орієнтацій досліджуваного можливі зміни інструкцій, які дають додаткову діагностичну інформацію й дозволяють зробити більш обґрунтовані висновки.
Перевагою методики є універсальність, зручність і економічність у проведенні обстеження й обробці результатів, гнучкість — можливість варіювати як стимульний матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Істотним її недоліком є вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу роль у цьому випадку відіграє мотивація діагностики, добровільний характер тестування й наявність контакту між психологом і випробуваним. Застосування методики з метою відбору, експертизи повинне бути досить обережним [95].
Метод бесіди був використаний для визначення того, який зміст представники кожної групи вкладають у поняття цінностей, представлених у методиці Рокіча.
Бесіда була проведена індівідуально, після проведення тестування. Приблизний час тривалості бесіди – 35-40 хвилин.
Таким чином, нами були використані такі методики як: «Індикатор копінг-стратегій» Д.Амірхана, для визначення базисних стратегій поведінки у двох вибірках, «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана, для визначення ступеня даної потреби, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, для вивчення ценностно-мотиваційної сфери й 16-ти факторний опитувач Кеттелла, для визначення особистісних рис релігійних аддиктів.
2.2 Математична обробка отриманих результатів
Для визначення базисних стратегій поведінки досліджуваних в обох вибірках нами був використаний метод «Індикатор копінг-стратегій» Д.Амірхана. Нас зацікавило, чи можна стверджувати наявність різниці по трьом типам досліджуваної ознаки. Розглянемо першу із трьох базисних стратегій поведінки – стратегію «рішення проблем».
Оскільки в обох вибірках більше одинадцяти випробуваних і діапазон розкиду значень у двох вибірках не збігається, ми можемо скористатися непараметричним критерієм Qкр Розенбаума, для зіставлення показників двох вибірок за рівнем досліджуваної ознаки.
У таблиці 2.1 «Упорядковані дані по зростанню рівня значень базисної стратегії рішення проблем у вибірках атеїстів і сектантів» представлені вже впорядковані по зростанню ознаки дані. Першим, більш високим рядом, є ряд значень в атеїстичній вибірці.
Таблиця 2.1
Упорядковані дані по зростанню рівня значень базисної стратегії рішення проблем у вибірках атеїстів і сектантів.
| № | Атеїстична група | № | Сектантська група |
| 1 | 34 | ||
| 2 | 33 | ||
| 3 | 33 | ||
| 4 | 32 | ||
| 5 | 32 | ||
| 6 | 32 | ||
| 7 | 31 | ||
| 8 | 31 | ||
| № | Атеїстична група | № | Сектантська група |
| 9 | 31 | ||
| 10 | 30 | ||
| 11 | 30 | ||
| 12 | 29 | 1 | 29 |
| 13 | 29 | ||
| 14 | 29 | ||
| 15 | 29 | ||
| 16 | 27 | 2 | 27 |
| 3 | 27 | ||
| 17 | 26 | 4 | 26 |
| 5 | 26 | ||
| 6 | 26 | ||
| 7 | 25 | ||
| 18 | 24 | 8 | 24 |
| 19 | 24 | 9 | 24 |
| 10 | 23 | ||
| 11 | 23 | ||
| 12 | 23 | ||
| 13 | 22 | ||
| 14 | 22 | ||
| 20 | 21 | 15 | 21 |
| 16 | 21 | ||
| 17 | 20 | ||
| 18 | 20 | ||
| 19 | 20 | ||
| 20 | 19 |
Сформулюємо гіпотези, необхідні нам для математичної обробки отриманих результатів.
Н0: Досліджувані атеїсти не перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем.
Н1: Досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем.
Зіставимо ряди значень для визначення S1 і S2.
Визначимо S1 як кількість значень першого ряду, який перевищує максимальне значення другого ряду: S1 = 11.
Визначимо S2 як кількість значень другого ряду, який менше мінімального значення першого ряду: S2 = 5.
Обчислимо емпіричне значення Q по формулі:
Qемп = S1 + S2 = 11 + 5 = 16.
По таблиці критичних значень [64] визначимо критичне значення Q при N1 = 20 і N2 = 20:7(p 0.05) Qкр = 9(р 0.01)
Емпіричне значення Qемп попадає в зону значимості, оскільки Qемп Qкр (р 0.01), тому нульова гіпотеза відхиляється. Ухвалюємо Н1: досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем, з рівнем значимості р<0.01.
Перейдемо до другої базисної стратегії, вимірюваної в даній методиці – «пошук соціальної підтримки».
Сформулюємо гіпотези, а по тому упорядкуємо дані за рівнем значень базисної стратегії пошуку соціальної підтримки в обох вибірках. Результати зафіксуємо в таблиці 2.2, де першим, більш високим рядом, є ряд значень у сектантській вибірці.
Н0: Досліджувані сектанти не перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Н1: Досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Упорядковані по убуванню дані рівня значень базової стратегії пошуку соціальної підтримки в сектантській і атеїстичної вибірках.
| № | Сектантська група | № | Атеїстична група | |
| 1 | 29 | |||
| 2 | 27 | |||
| 3 | 27 | |||
| 4 | 26 | |||
| 5 | 25 | |||
| 6 | 25 | |||
| 7 | 25 | |||
| 8 | 23 | |||
| 9 | 23 | |||
| 10 | 23 | |||
| 11 | 22 | 1 | 22 | |
| 12 | 22 | |||
| 13 | 21 | 2 | 21 | |
| 14 | 21 | 3 | 20 | |
| 4 | 20 | |||
| 15 | 19 | |||
| 16 | 18 | 5 | 18 | |
| 17 | 18 | |||
| 18 | 17 | 6 | 17 | |
| 19 | 16 | 7 | 17 | |
| 8 | 17 | |||
| 9 | 16 | |||
| 10 | 15 | |||
| 11 | 15 | |||
| 12 | 15 | |||
| 13 | 14 | |||
| 14 | 14 | |||
| 15 | 14 | |||
| 16 | 14 | |||
| 17 | 13 | |||
| 20 | 12 | 18 | 12 | |
| № | Сектантська група | № | Атеїстична група | |
| 19 | 12 | |||
| 20 | 10 | |||
Зіставимо ряди значень для визначення S1 і S2. У цьому випадку
S1 = 10 і S2 = 1.
Обчислюємо Qемп по формулі: S1 + S2 = 10 + 1 = 11. По таблиці критичних значень [64] визначаємо критичне значення Q.
7(р 0.05)
Qкр = 9(р 0.01)
Н0 відхиляється при Qемп Qкр. Отже ми ухвалюємо альтернативну гіпотезу про те що: досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки.
Розглянемо третій тип копінг-стратегій — «уникнення проблем».
Оскільки в сектантської групі всі значення ознаки (за винятком одного) базисної стратегії уникнення проблем перевищує всі значення цієї ознаки в атеїстичній групі, то застосовувати будь який метод математичної обробки не обґрунтовано. Очевидний висновок, що досліджувані сектанти перевищують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії уникнення проблем.
Тепер перейдемо до математичної обробки результатів отриманих при проведенні методики «Потреба в пошуках відчуттів».
У цьому випадку, ми не можемо скористатися критерієм Q Розенбаума, оскільки розмах варіативності в групі сектантів ширше, ніж у групі атеїстів: максимальне й мінімальне значення перебуває в одній вибірці, а саме в групі сектантів. У цьому випадку, ми скористаємося U критерієм Манна-Уітни. Для оперування даним критерієм нам необхідно з'єднати показники двох груп, проранжирувати їх, а потім знову розділити на дві начальні групи.
Результати підрахунку рангових сум для критерію U Манна-Уітни відображено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розрахунки критерію Манна-Уітни
| Сектантська група | Атеїстична група | |||
| Показник ПО | Ранг | Показник ПО | Ранг | |
| 13 | 40 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 10 | 35.5 | |||
| 9 | 31 | |||
| 8 | 29 | 8 | 29 | |
| 8 | 29 | |||
| 7 | 25,5 | 7 | 25,5 | |
| 7 | 25,5 | 7 | 25,5 | |
| 6 | 22 | 6 | 22 | |
| 5 | 17 | 6 | 22 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 5 | 17 | 5 | 17 | |
| 4 | 9 | 4 | 9 | |
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 4 | 9 | |||
| 3 | 3 | |||
| 3 | 3 | |||
| 3 | 3 | |||
| 2 | 1 | |||
| Сума | 156 | 535 | 98 | 285 |
| Середнє | 7,8 | 26,75 | 4,9 | 14,25 |
За даною таблицею ми бачимо, що максимальне й мінімальне значення перебуває в одній вибірці, а саме в групі сектантів.
Загальна сума рангів: 535 + 285 = 820.
Розрахункова сума:
Ri = N(N+1)/2 = 40(41/4) = 820.
Рівність реальної й розрахункової сум дотримано.