До ручних відносять підготовку інформації для обробки на ЕОМ, оформлення інформації, контроль та випуск машинограм. В розрахунках Тр приймається за 12% від загальної трудомісткості розв`язання задачі на ЕОМ [47]. Час необхідний для автоматичної обробки інформації при розв`язанні задачі можна визначити за формулою:
Тавт = Твв + Т обр + Твывод - Тавт , (3.6)
де: Твв - кількість машинного часу для вводу первиної інформації при розв`язанні задачі;
Тобр – час на логічну та арифметичну обробку інформації на ЕОМ;
Тавт – час роботи в автоматичному режимі (1000сек.);
Твивод – машинний час для виводу інформації.
Кількість машинного часу для введення первинної інформації розраховується за формулою:
(3.7)де:
- швидкість вводу інформації для і-того пристрою; - об`єм інформації, яка вводиться через і-тий пристрій вводу;m – контроль різних пристроїв вводу інформації.
Таким чином
Твв = (300 * 1024) / (1,6 * 102) = 307200 / 160 = 1920 машинозмін
Час на логічну та арифметичну обробку інформації на ЕОМ розраховується так:
Тобр =
, (3.8)де
- кількість коротких операцій, які виконуються в процесорній машині; - середній час виконання однієї короткої операції в процесорній машині; - кількість звернень до і-того зовнішнього запам`ятовуючого пристрою; – середній час звертання до і-того зовнішнього запам’ятовуючого пристрою;р – кількість різних зовнішніх запам`ятовуючих пристроїв.
Таким чином:
Тобр = 3,5 * 108 * 4,6 * 10-8 + 87 * 102 = 16,1 + 8700 = 8716 машинозмін.
Машинний час для виводу інформації розраховується по формулі:
Т вив =
, (3.9)де:
- об`єм інформації, яка виводиться через і-тий пристрій виводу; - швидкодія і-того пристрою виводу;l – кількість різних пристроїв виводу [19].
Таким чином:
Твив = (300 * 1024) / 2,5 * 102 + (300 * 1024) / 2,6 * 103 = 1346,95 маш.зм.
Таким чином, час для автоматичної обробки інформації становить:
Тавт = 1920 + 8716,1 + 1346,95-1000 = 1083,05 машинозмін
Тавт = 10983,05 / 3600 = 3,051 машиногодини
Час необхідний для виконання ручних операцій становить:
Тр = 0,12 * 80184 = 9622,08 с, ча 9622,08 / 3600 = 2,673 людинозмін.
Трудові витрати при одноразовому рішенні задачі складають:
Т1 = 2,673 + 3,051 = 5,724 м/год
А за рік:
Т1 рік = 5,724 * 12 = 68,65 м/год
Зниження трудових витрат на обробку інформації при розв`язанні задачі можна визначити за формулою:
Тз = Т1 - То , (3.10)
де Тз – зміна трудових витрат;
Т1 – витрати часу на обробку інформації;
Т0 – одноразові трудові витрати.
Тоді:
Тз = 5,721 - 40 = -34,279 годин
За рік:
Тз рік = Т1 рік – Т0 рік , (3.11)
Тз рік = 68,65 – 480 = -411,35 годин.
При одноразовому розв`язання задачі вартісні витрати при використанні ЕОМ визначається за формулою [91]:
З1 = Tр * tпр * (1+ k1+ k2) + Tавт * См/год, (3.12)
де: tпр – середньогодинна ставка оператора при виконанні ручних операцій (tпр = 1,00);
См/год – вартість машино-години роботи на ЕОМ(См/год = 0,5).
Тобто:
З1 = 2,673 * 1,00 * (1 + 0,10 + 0,20) * 3,051 * 0,5 = 5,3 грн.
А за рік склала:
З1 рік = 5,3 * 12 = 63,6 грн.
Зниження вартості обробки інформації, тобто показник прямої економічної ефективності (Єпр) визначається за формулою:
Єпр = З0 рік - З1 год, (3.13)
де З0 – річні вартісні витрати при рішенні задачі ручним способом;
З1 рік – річні вартісні витрати при рішенні задачі автоматизованим способом.
Отже, порівнюючи існуючий і пропонований варіанти обробки інформації, одержимо:
Єпр = 748,8 – 63,6 = 685,2 грн.
Таким чином, при впровадженні проекту машинної обробки інформації при аналізі ступеню ділової активності страхова компанія «Гарант-АВТО» може скоротити свої витрати на 685,2 грн. за рік, що безумовно говорить про доцільність впровадження цього проекту. Основними видами соціальних наслідків проектів, що визначаються в межах його ефективності, є: зміни в кількості робочих місць на об’єкті, де впроваджується нововведення; зміни в структурі персоналу та його кваліфікації, у тому числі зміни чисельності працівників, із них жінок зайнятих шкідливими видами праці, зміни чисельності працівників різної кваліфікації та тих, що потребують її підвищення; зміни в рівні здоров’я працівників об’єкта визначаються за допомогою рівня відвернутих витрат, пов’язаних з виплатами із фонду соціального страхування та витратами на охорону здоров’я; зміни довкілля.
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці
Харківська обласна дирекція страхування українська страхова компанія «Гарант-АВТО» знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд.129 на першому поверсі двоповерхової будівлі ЗАО «Бізнес центр» . До будівлі влаштовано зручний під’їзд, існує майданчик для паркування автотранспорту.
Площа ХОДС УСК «Гарант-АВТО» дорівнює 182 м2 з висотою 4 м (від підлоги до низу горизонтальних несучих конструкцій на опорі, що відповідає стандарту БНіП 2.09.02-85 - не менше 3 м), обсяг приміщення 728 м3.
Стіни приміщення обклеєні шпалерами світлого кольору, стеля виконана з підвісних конструкцій з вмонтованими пристроями протипожежної безпеки, вентиляції, штучного освітлення, підлога вкрита кахельною плиткою сірого кольору з антистатичними властивостями. Гарним доповненням інтер’єра приміщення є велика кількість живих квітів. Оформлення інтер’єра виконано згідно рекомендацій по створенню сприятливих умов для здорового відчуття і гарного настрою у працівників.
Площа приміщень на одного працюючого дорівнює 9,6 м² (загальна кількість працюючих – 19 чоловік), що є дотриманням нормативу 4,5 м², об’єм повітря в помешканні не менше
на одного працівника.Нові меблі, виготовлені за сучасними зразками, є зручними та мінімізують нагромадження паперу, канцелярських приналежностей.
Природного освітлення достатньо для нормальної роботи, тому що вікна займають всю передню стіну приміщення і їх загальна кількість складає 10. Будинок не знаходиться у затінку висотних будинків та дерев. Також на кожному столі встановлені лампи денного освітлення, що відповідає нормам штучного освітлення. Для освітлення робочих місць використовують люмінесцентні лампи та лампи розжарювання. Освітлення вмонтоване в стелю над кожним робочим місцем [52].
Взагалі у приміщенні страхової компанії знаходиться 19 комп’ютерів типу IBM та 19 принтерів LaserJet 1100 Hewlett PACKARD, що є джерелом електромагнітного випромінювання. З метою захисту працівників на них встановлено захисні екрани, що знижують негативну дію електромагнітного випромінювання.
Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці занесені в табл.4.1.
Таблиця 4.1
Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці
№ п/п | Параметр | Фактичне значення | Норматив по ДЕСТ 12.1.005.88, БНіП 2.04.05-9 та іншим держстандартам | Відповідність фактичним значенням державному нормативу |
1 | Температура повітря в перехідний період, С | 23 | 23-24 | відповідає |
2 | Відносна вологість, % | 49 | 40-60 | відповідає |
3 | Швидкість руху повітря, м/с | 0,5 | 0,1-2,0 | відповідає |
4 | Освітленість, лк | 378 | 300-400 | відповідає |
5 | Рівень шуму, дБл | 57 | 55-60 | відповідає |
Для зберігання особистих речей робітників в приміщенні страхової компанії передбачені приміщення гардеробної, яка розташована ізольовано і суміжно з приміщенням бухгалтерії. Вона обладнана індивідуальними шафами та умивальником. Санітарний вузол розташований поряд з гардеробною. При розробці фасаду будинку враховане розташування рекламного оформлення та його візуальне сприйняття в денний і вечірній час. Для запобігання накопиченню статичної електрики в приміщенні та для зниження рівня запиленості двічі на день проводиться вологе прибирання.
Проаналізуємо умови праці в приміщенні бухгалтерії страхової компанії. Бухгалтерія представляє собою кабінет загальною площею 28 м2. В відділі працює 3 працівники та встановлено 3 персональних комп’ютери.
Таким чином, після проведення аналізу санітарно-гігієнічних умов праці харківської обласної дирекції страхування української страхової компанія “Гарант-АВТО” можна зробити висновок, що приміщення відповідає нормам БНіП ІІ-90-81, СН 512-78, ДСанПіН 3.3.2.007-98, параметри мікроклімату бухгалтерії страхової компанії є оптимальними згідно зі БНіП 2.04.95-91, ДЕСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, санітарно-побутові приміщення теж відповідають встановленим нормам БНіП 2.09.04-87 та БНіП 2.0.02-89 [81].
4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика
Для прикладу розглянемо одне з приміщень страхової компанії – кабінет бухгалтерії, яке не відноситься до приміщень з підвищеною небезпечністю. У кабінеті знаходяться три комп’ютера типу IBM, що працюють від мережі 220V. Схеми комп’ютерів застраховані від короткого замикання і мають вбудовані датчики системи перевантаження, тобто при незначних неполадках з електрикою вся мережа комп’ютерів автоматично відключається. Крім того, комп’ютери працює у автономному режимі тобто мають акумулятори на випадок непередбаченого відключення електрики, що дає можливість працювати ще три години без якої б то не було втрати даних. Для захисту працівників від поразки електричним струмом передбачений тип захисту – заземлення. На екранах моніторів встановлено екрани, що захищають користувачів від електромагнітного випромінювання. Монітори розташовані таким чином, що потік світла з вікон не падає на них і не створює бліків. Столи, на яких розташовані комп’ютери мають довжину 1,5 м. Робоче місце перед клавіатурою складає 0,4 м. Поверхня, на якій знаходиться дисплей горизонтальна, а клавіатура має кут відхилення 120-150. У приміщені прихована електропроводка з екранованим кабелем, яка прокладена під штукатуркою. [52]У приміщенні знаходяться 4 розетки під напругою 220 В, на відстані 90 см від підлоги. Для створення безпечної експлуатації електроустаткування щорічно проводиться перевірка електромережі, електроустаткування, контурів заземлення на відповідність установленим вимогам міцності ізоляції, параметрів контуру заземлення.