| Чоловіки | Жінки |
| Мужній, сильний, схильний ризикувати, незалежний, домінуючий (25) | Сентиментальна, покірна, забобонна (25) |
| Агресивний, владний, невихований, невблаганний (24) | Жіночна, чуттєва, мрійлива, ніжна (24) |
| Активний, мудрий, суворий, грубий, хоробрий, неемоційний, міцний (23) | Боязка, залежна, м’якосерда, слабка, емоційна, приваблива (23) |
| Логічний, амбіційний, винахідливий, енергійний (22) | Сексуальна (22) |
| Лінивий, самовпевнений, тверезомислячий, неорганізований, тупуватий, жорстокий, цілеспрямований, ініціативний, егоцентричний (21) | М’яка, спокійна (21) |
| Реалістичний, серйозний, безпристрасний, наполегливий, необережний, хвалько, прогресивний, раціональний (20) | Комунікабельна, харизматична, чарівна (20) |
| Злий, впевнений, дратуючий, з почуттям гумору, вправний (19) | Добра, скромна, сором’язлива, тривожна, приємна (19) |
У 2000 році компанією Gallup International було проведене опитування громадської думки в 60-ти країнах світу, включаючи і Україну, яке стосувалося економічних та політичних прав і соціальних ролей жінок. Це дослідження визначило, що за ціннісно-нормативними уявленнями населення нашої країни більшою мірою наближене до Азії та Африки, ніж до Західної Європи. [12]
Згідно результатів цього дослідження, можна виділити такі найпоширеніші гендерні стереотипи, які побутують в різних країнах світу:
· Жінки не повинні мати рівних прав із чоловіками;
· Освіта є важливішою для хлопчиків, ніж для дівчаток, оскільки вони повинні утримувати сім’ю, а основний обов’язок дівчат в майбутньому – виховувати дітей та займатися хатніми справами;
· Жінка насамперед є дружиною і матір’ю, тому заради сім’ї повинна пожертвувати кар’єрою;
· Чоловіки мають більше переваг для роботи у сфері зайнятості, оскільки вони є компетентнішими, раціональнішими та орієнтованими на діло, а не на комунікацію, на відміну від жінок;
· Жінка повинна підпорядковуватися чоловіку;
· Очікування від жінки виконання двох ролей – матері та спів годувальниці.
Розглянемо детальніше результати опитування по кожному з наведених вище прикладів стереотипів.
Отже, за результатами цього дослідження, один із двох дорослих у світі вважає, що жінки не мають рівних прав із чоловіками, хоча майже 20 років тому 130 країн світу схвалили Конвенцію про усунення всіх форм дискримінації щодо жінок. Думка дорослих громадян України подібна на загальносвітову: тільки 55% опитаних вважають, що жінки і чоловіки мають рівні права, при чому, чоловіки переконані в цьому частіше (65%), ніж жінки (47%).
Кожен п’ятий респондент у країнах Східної Європи, Азії та Африки вважає, що освіта є важливіша для хлопчиків, ніж для дівчаток, оскільки вони повинні утримувати сім’ю, а основний обов’язок дівчат в майбутньому – виховувати дітей та займатися хатніми справами, а от мешканці обох Америк та Західної Європи вдвічі рідше (менше, ніж кожен десятий) погоджуються з таким твердженням. Стосовно України, то тут всі рівні освіти доступні жінкам вже протягом життя кількох поколінь, і сьогодні доступність освіти не є виявом дискримінації, однак опитування громадської думки зафіксували, що за загальним розподілом відповідей Україна не відрізняється від інших країн Східної Європи, Азії та Африки, де також кожен п’ятий вважає, що освіта важливіша для хлопчиків.
Традиційним та глибоко вкоріненим є гендерний стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є насамперед дружиною й матір’ю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху, відмовляючись від кар’єрних можливостей. Такі уявлення притаманні і чоловікам, і жінкам, засвідчуючи готовність поступатися і місцем на ринку праці, і місцем на щаблі кар’єри. Підтвердженням цього є результати опитувань. Загалом не можна сказати, що робота жінок поза домом не схвалюється, навпаки, мало хто заперечує проти участі жінок у забезпеченні сімейного добробуту. Переважна більшість українських громадян (75%) згідна з тим, що обоє – і чоловік, і дружина – повинні робити внесок у сімейний дохід. Ніякої відмінності між думками чоловіків та жінок не існує.
Очікування від дружини щодо її внеску до сімейного доходу в українському суспільстві не найбільше у світі. Як не дивно, але всупереч стереотипному, запозиченому з «мильних опер», уявленню про латиноамериканських жінок, саме від них найбільшою мірою очікується виконання ролі співгодувальниці сім’ї. Так вважають 92% опитаних латиноамериканців. Незначно їм поступаються мешканці Африки та Східної Європи – 85%, найменшою мірою участь у позасімейній трудовій діяльності очікується від жінок Азії.
Проте ставлення до жінок як до як до рівних за правами і можливостями учасниць на ринку праці є далеко неоднозначним. Гендерні стереотипи дуже швидко виявляють себе в період кризи та безробіття, знаходячи виправдання і підтримку серед громадян. Так, на запитання «Чи згодні ви з тим, що якщо не вистачає робочих місць, чоловіки повинні мати більше прав на одержання роботи, ніж жінки?» загалом 35% українців дали позитивну відповідь. Як і слід було очікувати, чоловіки значно рідше заперечують проти того, щоб мати більше прав на працевлаштування, серед них 44% згодні з тим, щоб мати переваги у працевлаштуванні, і їхні очікування недаремні, оскільки 28% жінок також згодна визнавати за чоловіком першочергові права на працевлаштування. Такі погляди можна зрозуміти, зваживши на поширений у суспільстві патріархальний стереотип про справжнього чоловіка-годувальника, але потрібно враховувати також і жінок, які є єдиними годувальницями своїх дітей, до того ж, їхня кількість у суспільстві постійно зростає.
Стереотипне уявлення щодо потреби жінок поступатися, а чоловіків очікувати і як належне приймати такі поступки підтверджується також даними репрезентативного опитування «Громадська думка населення України про демократію», проведеного у вересні 2000 року Київським міжнародним інститутом соціології в рамках спільного канадсько-українського проекту «Демократична освіта»[13]. Стосовно твердження «Для дружини важливіше підтримувати кар’єру чоловіка, ніж робити свою власну» 51% опитаних висловили згоду, 37% - незгоду і 12% не змогли дати однозначної відповіді.
Таке ставлення до можливостей жінки працювати пояснюється також за допомогою поширеного стереотипу Берегині, тобто усталеному переконанню, що кожна жінка – це насамперед мати, людська істота, яка задля соціальної самореалізації повинна мати дітей, а усі інші соціальні ролі – другорядні, меншовартісні, за певних обставин ними можна знехтувати.
Очікування від кожної жінки виконання ролі матері як необхідної умови її самореалізації є найсильнішими серед мешканців Західної Африки, де таку думку висловили 79% респондентів. Таке ототожнення соціальної самореалізації з дітонародженням також досить поширене в Східній Європі та Азії – відповідно 68% та 56% опитаних. Найменшою мірою діти вважаються визначальними для самореалізації жінок в Західній Європі та Північній Америці (в першому країні це твердження підтримують 25% респондентів, а в другій країні – 14% ). Стосовно України, то її позиція найбільше збігається з Західноафриканською – 70% наших співвітчизників вважають, що жінка для самореалізації обов’язково повинна мати дітей, і цю думку однаковою мірою поділяють як чоловіки, так і жінки.
Вимальовується цікава тенденція ролей і соціальних прав жінки – для соціальної самореалізації вона повинна мати дітей, паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом (та й у межах сім’ї також), але робота не повинна перетворитися на кар’єру. Навпаки, дружині потрібно дбати більше про кар’єру чоловіка, ніж про свою власну. І навіть якщо вона успішно просуватиметься кар’єрними щаблями, то в разі економічної кризи та нестачі робочих місць має поступитися робочим місцем чоловіку.
Отже, підсумовуючи результати досліджень, можна сказати, що разом із підтримкою деяких традиційних патріархальних стереотипів, у всіх країнах побутують демократичні погляди і вимоги, які відкидають очікування та упередження.
За віковою традицією, суспільство очікує від жінок насамперед таких характеристик, як лагідність, покірність, емоційність, беззахисність, балакучість, виконання ролі матері та домогосподарки, а від чоловіків – мужності, сили, впевненості, цілеспрямованості, жорсткості та ролей працівника-годувальника і лідера. Стосовно України можна сказати, що громадська думка суттєво не відрізняється від інших країн світу - в суспільній свідомості за жінкою закріпився образ матері матері-доглядальниці, виховательки та домогосподарки. Тобто суспільство очікує від жінки, на відміну від чоловіка, виконання двох соціальних ролей, що інколи важко поєднуються – матері й годувальниці, вважаючи, що це є найнеобхіднішою сферою самореалізації жінки.
2.2 Стереотипні погляди на чоловіків та жінок в ЗМІ
Відомим є вислів про те, що засоби масової інформації є «четвертою гілкою влади» на рівні з законодавчою, виконавчою і судовою, адже саме вони володіють доступом до інформації, часто виступають її першоджерелом і ретранслятором. Засоби масової інформації нав’язують певні правила прочитання соціальних відносин, що відповідають чинному порядку. Однак завдання ЗМІ полягає не тільки в передачі інформації, її оцінці і формуванні бажаного емоційного ставлення до цієї інформації, а й залученні людини у діяльність. Якщо суспільство зацікавлене в активних учасниках суспільних рухів, йому вигідно формувати адекватну свідомість і створювати реальну картину світу.
Таким чином, ні для кого не є секретом те, що саме ЗМІ через специфічні механізми своєї діяльності насичують нейтральну за своїм характером інформацію певним підтекстом, що може мати руйнівну силу. В своїй діяльності ЗМІ оперують сталими соціальними уявленнями, мовленнєвими зворотами, механізмами стигматизації і стереотипізації. А отже виникає гостра потреба у дослідженні цього механізму впливу засобів інформування на суспільну свідомість, адже нав'язаний сумбур в думках, емоційний стан, змушує людей бути нелогічними, не послідовними, створює умови, за яких людина починає вагатись у існуючих істинах. Крізь призму стереотипів сприймаються реальні предмети, відношення, події, та діючі особистості. Без стереотипів, звичайно не можливо, вони потрібні людині для сприйняття та мислення тому, що володіють стійкістю і дають можливість сприймати та оцінювати ситуації швидко, але можуть бути вивчені і виявлені як мішень для маніпуляції. Тому ми зупинимось на цьому питанні докладніше.