Говорячи про гендерні стереотипи в ЗМІ, варто зазначити, що вони є вже звичним явищем – протягом всієї історії діяльності в ЗМІ відображалися гендерні відмінності в існуючих тоді суспільствах, закріплювалися традиційні гендерні ролі. Як наслідок, стереотипне висвітлення жінок і чоловіків у мас-медіа є доволі потужним: воно містить подвійний стандарт оцінки суспільного внеску людини, залежно від її статі, різне оцінювання мотивації однакового вчинку чоловіка та жінки (як мотивованого обов'язками перед суспільством для чоловіка; як саможертовний, особистий, мотивований обов'язками перед родиною - для жінки) тощо. Такі стереотипи сприйняття, а отже, висвітлення жінок і чоловіків представники мас-медіа застосовують і несвідомо, та навіть тоді, коли вони не є визначеним політикою певного засобу масової інформації.
Згідно дослідження, проведеного В. Слінчук,[14] одним з найпоширеніших стереотипів, які транслюються засобами масової інформації, є образ жінки-берегині, хранительки домашнього вогнища, який характеризує призначення жінки у переважно приватній сфері, а також образ чоловіка-годувальника сім’ї. Про це свідчать, зокрема, такі фрагменти статей: "Дружина – домашня господиня, мати, хранителька вогнища"; "Жінці самою природою приділялася роль лагідної ягниці, терплячої хранительки домашнього вогнища"; "Дружина – хранителька цього вогнища, вона заспокоїть, приголубить, до неї повернешся після роботи, а вона, уся в чеканні й радості, відразу побіжить вас чим-небудь смачненьким годувати"; "Чоловік захищає свій світ у відкритому бою, на полі битви"; "Мужчина перебирає на себе максимум абстрактних лицарських функцій, що пов'язані з великим ступенем ризику – він годувальник, мисливець, захисник, воїн".
Поширеним стереотипом, згідно цього дослідження, є образ жінки та чоловіка як партнерів у різних сферах суспільного життя: "При першому погляді спрацьовує інстинкт: чоловіка розглядаю як потенційного партнера – зовнішність, фігура. Прикидаю, чи гарні вийдуть діти" ; "...зайва шлюбна заклопотаність неминуче ускладнює пошук партнера"; "Коли люди збираються поєднувати свої долі, насамперед мали б вияснити, чи влаштовують їх недоліки партнера".
Цікавою стереотипною парою є образи Адама та Єви, які виділила авторка дослідження. Зазвичай вони вводяться в текст тоді, коли потрібно вказати на гріховне походження людини. жінку характеризують як «винахідливу Єву», а чоловіка – як «наївного Адама»: "Адамам подобається, коли жінки їх добиваються, догоджають їм, сваряться за них. Під впливом сексуальної революції відбуваються зміни у розумінні нормативної, "правильної" мужності і жіночності"; "Він в стосунках займає вичікувальну позицію – мовляв, нехай вона сама мене вибере, нехай перша виявить ініціативу".
Образ жінки-Єви ЗМІ подають неоднозначно: з одного боку, присутні метафорично-піднесені визначення: "Жінка – витвір сьомого дня творення, вінець, підсумковий результат усіх трудів Бога зі створення нашого світу". З іншого – частими є негативні описи з сексуальним підтекстом: "Самка з постійним статевим потягом – перша жінка (Єва)"; "Чоловік спочатку сприймає жінку як Єву (передусім статеву партнершу)".
Помітною стає переорієнтація патріархальних стереотипів на більш демократичні, журналісти наголошують на тому, що сильною статтю у наш час стають жінки: "Все ж жінки сильніші за чоловіків", "Жінки, зараз усі сильні. Не обов'язково навіть цю "спину" використовувати, але хочеться знати, що вона є", щодо чоловіків: "Триває процес фемінізації сильної статі, її представники перебирають такі споконвіку жіночі риси, як чутливість, боязкість, сором'язливість", "Сучасна Попелюшка сама у змозі влаштувати собі бал, і присутність на ньому Принца нібито зовсім і не обов'язкова".
За даними дослідження, проведеного у Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України в 2007 році[15], найпопулярнішими стереотипними конструкціями в українських друкованих ЗМІ є стереотипні образи та практики жінки-матері, жінки-сексуальної подруги, жінки-трудівниці, жінки-активістки та жінки-політика. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки-політика, жінки-сексуальної подруги, жінки-активістки та жінки-порадниці зображеннями авторами публікацій соціальних ролей чоловіків мають часто деструктивний характер. Подання та опис соціальної активності українських жінок у вітчизняній пресі майже завжди відбувається через репрезентацію їхньої статі, віку або сімейного стану, що дуже відрізняє їх від подання образів чоловіків, які переважно подаються через критерії професійності та майстерності. Стереотипні уявлення при описі чоловічих життєвих практик, на відміну від жіночих, журналісти використовують менш активно. Автори дослідження виділяють наступні стереотипні конструкції щодо узагальнення чоловічих сучасних образів: чоловік-батько, чоловік-бізнесмен, чоловік-маргінал, «зірка», спортсмен, красень, професіонал, експерт, сексуальний друг (партнер), політик, хворий та працівник, натомість доводять, що такі образи як чоловік-герой, активіст, воїн практично відсутні.
Таким чином, образи жінок та чоловіків у друкованих виданнях ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, які не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи іншому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність так само часто застосовуються в пресі для характеристики жінок, як і для чоловіків. При висвітлення в ЗМІ жіночого образу, увага звертається переважно на характеристики, які вважаються традиційно притаманними більшою мірою жінкам, ніж чоловікам: дбайливість, емоційність, енергійність, заповзятливість, врода, м’якість, наполегливість, ніжність, пасивність, покірність, поступливість, привабливість, терпимість, чуйність тощо. Специфіка висвітлення ролі чоловіків у суспільстві полягає в тому, що їхні провідні характеристики зорієнтовані на соціально-економічну сферу: багатство, змагання, логічність, самовпевненість, споглядальність. Разом із тим, за даними дослідження Центру соціальних експертиз, у публікаціях загальноукраїнських та регіональних ЗМІ сьогодні простежується тенденція щодо висвітлення чоловіків як осіб, для яких характерна (як і для жінок) боязкість та залежність, хоча провідними характеристиками вважаються активність та енергійність.
Отже, підбиваючи підсумки, ми можемо сказати, що засоби масової інформації сьогодні виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.
ІІІ Розділ. Гендерний стереотип у повсякденному житті людини
3.1 Методологія дослідження
Феномен, який підлягає вивченню. Дане дослідження вивчатиме, яким чином гендерні стереотипи проявляються у повсякденному житті людини.
Сутність наукової проблеми. На нашу свідомість діє багато різних факторів, яких ми не помічаємо, тому що схильні бачити все в ширшому аспекті, ніж у вужчому. Саме тому більшість людей не замислюються над тим, що у своїх діях та оцінках оточуючих керуються стереотипними уявленнями, зокрема гендерними. Ці образи чоловіка та жінки давно і глибоко вкоренилися у людській свідомості, вони підтримуються статевими ролями, культурою кожного народу, прививаються в процесі соціалізації людини, продукуються засобами масової інформації та чинять вагомий вплив на масову свідомість. Гендерні стереотипи вивчалися багатьма науковцями різних країн, проте в Україні ця сфера почала досліджуватися порівняно недавно.
Тому ми хочемо дослідити феномен гендерного стереотипу як важливого аспекту буденного життя і діяльності людей з точки зору парадигми феноменології.
Мета дослідження полягає у визначенні основних гендерно спрямованих шаблонів, якими керується людина у повсякденному житті та яким чином ці шаблони впливають її ставлення до оточуючих і оточуючих до неї.
Ми обрали біографічну тактику для цього дослідження, оскільки вивчаємо повсякденне життя людей
Метод отримання інформації. Інформацію плануємо зібрати шляхом проведення глибинного (напівструктурованого) інтерв’ю, передбачається активна поведінка інтерв’юера та керована поведінка респондента.