Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами (стр. 3 из 4)

Продуктивність праці і якість кладки залежать від організації праці мулярів. Краща організація праці досягається розчленовуванням процесу кладки на ряд окремих операцій, кожна з яких залежно від її складності поручається мулярові відповідної кваліфікації.

Основні й найбільш відповідальні операції, такі, як кладка верстових рядів, сполучення стін, кладка кутів і стовпів, перевірка правильності кладки, виконують кваліфіковані муляри 5-го й 4-го розрядів. Інші операції – перелопачування розчину в ящику, подачу розчину й цегли, розстеляння розчину, кладку забутки – виконують муляри-підручні 3-го й 2-го розрядів. Відповідно до цього цегельну кладку виконують ланками в складі від двох до п'яти людей: одного або двох кваліфіковані мулярів і одного – трьох підручні.

Вибір складу ланки роблять залежно від конструкції й товщини стін, що викладаються, характеру обробки фасаду, числа прорізів у стінах і загального обсягу робіт.

При виробництві кам'яних робіт більшихобсягів окремі ланки мулярів поєднуються в бригади із загальною кількістю в 15-20 людей і більше.

Рис. 4. – Схема організації робочого місця муляра:

1) робоча зона; 2) зона матеріалів; 3) транспортна зона.

Процес кладки, що полягає з багатьох робочих операцій, виконує не один муляр, а ціле ланка в складі від двох до п'яти мулярів. Ланки мулярів залежно від кількісного складу називають "двійкою", "трійкою", "четвіркою" і "п'ятіркою".

Цегельну кладку стін слід вести операційно-розчленованим методом, при якімкожний робітник день у день виконує ті самі операції. Це сприяє підвищенню продуктивності праці й поліпшенню якості роботи.

Чисельний склад робочої ланки, при якому муляри можуть досягатися найбільшої продуктивності праці, залежить від конструктивних особливостей будинку: товщини стін, кількості й розмірів прорізів, складності архітектурних форм.

Зводити житлові будинки доцільно ланками "четвірка" і "п'ятірка". Залежно від складності, призначення й виду стін ці ланки можуть розпадатися на дві "двійки" (якщо основналанка "четвірка") або на "двійку" і "трійку" (якщо основналанка "п'ятірка"). Якщо необхідно, "двійки" і "трійки" знову з'єднуються в робочу ланку основного складу, і робота триває "четвіркою" або "п'ятіркою".

Цегельну кладку стін ланка "п'ятірка" (мал.) виконує в, такоїтехнологічної послідовності. Муляр 4-5-го розряду разом з першим муляром 2-го розряду встановлює причалку для зовнішньої версти, перевіряє правильність раніше викладеної кладки, а потім разом виконують кладку зовнішньої версти. Задніми на відстані 2-3 м працюють другий муляр 2-го розряду й муляр 3-го розряду, вони викладають внутрішню версту. Слідом за ними на відстані 2-3 м працює третій муляр 2-го розряду, який виконує кладку забутки.

Рис. 5. – Приблизний порядок роботи ланки "п'ятірка" при кладці стіни

в 2цеглини

Перший і другий муляри 2-го розряду за вказівкою мулярів, яким вони допомагають, роблять також сколкуцегли по ходу кладки. При необхідності третій муляр 2-го розряду допомагає першим двом підготовляти матеріали.

При організації праці мулярів ланками "п'ятірка" потрібно меншу кількість висококваліфікованих мулярів, чому при ланках "двійка". Крім того, практикою багатьох будівельних організацій установлено, що при роботі ланками "п'ятірка" приблизно на 15-20% підвищується продуктивність праці й відповідно зменшується потреба в робітників у порівнянні з ланками "двійка".

Щоб скоротити час будівництва й забезпечити безперебійнуроботу мулярів і монтажників, будівлю у планіділять на рівновеликі частини – захватки. Розмір захватки звичайно рівний 35-50 м по довжині будинку.

Комплексна бригада для зведеннябудинкузі стінами із цегли звичайно складається з 20-25 людей. До її складу входять 1-2 теслі для заповнення віконних і дверних прорізів, 5-7 такелажників для подачі цегли й розчину, установки й перестановки підмістя й 14-18 мулярів різної кваліфікації для виконання малярних робіт, подачі цегли й розчину на стіну.

Вимога до якості цегельної кладки.

Кладку стін із цегли треба виконувати у відповідності зіБНіП 3.03.01 87 "Несучі обгороджуючі конструкції, Розділ "Кам'яні конструкції", дотримання яких забезпечує необхідну міцність конструкції що зводиться й високу якість.

У процесі роботи муляр повинен стежити за тим, щоб застосовувалися цегла й розчин, зазначені в робочих кресленнях, перевіряти правильність перев'язки і якість швів кладки, вертикальність, горизонтальність і прямолінійність поверхонь і кутів, правильність установки закладних деталей і зв'язків, якість поверхонь кладки, а також якість застосовуваних матеріалів.

Якість виконуваних робіт необхідно систематично контролювати, використовуючи наявні в муляра інструменти й пристосування. У тих випадках, коли відхилення перевищують припустимі, питання про продовження робіт повинен бути вирішений разом із проектною організацією. Якщо при цьому кладку не переробляють, то повинні бути дані конкретні рішення про способи виправлення дефектів.

Правильність закладкикутівбудинку перевіряють дерев'яним косинцем. Горизонтальність рядів контролюють правилом і рівнем не рідше двохраз на кожномуярусі кладки. Для цього правила кладуть на кладку, ставлять на нього рівень і вирівнюють його по горизонту, визначаютьвеличинувідхилення кладки від горизонталі. Якщо вона не перевищує встановленого допуску, відхилення усувають у процесі наступної кладки.

Вертикальність поверхонь і кутів кладки перевіряють рівнем і схилом не рідше двохраз на кожномуярусі кладки. Якщо будуть виявленівідхилення, що не перевищують, що допускаються, то їх виправляють при кладці наступного ярусу або поверху.

Виявленівідхилення осей конструкцій, усувають у рівняхміжповерхових перекриттів.

Товщину швів також періодично перевіряють. Для цього вимірюють п'ять-шістьрядів кладки й визначають середню товщину шва; наприклад, якщо при виміріп'ятирядів кладки стіни її висота виявилася 400 мм, те середня висота одного ряду кладки буде 400:5=80 мм, а середня товщина шва за винятком товщини цегли складе: 80-65-15 мм. Середня товщина горизонтальних швів цегельної кладки в межах висоти поверху повинна становити 12 мм а вертикальних – 10 мм. При цьому товщина окремих вертикальних швів повинна бути не менше 8 мм і не більше 15 мм., а горизонтальних не менше 10 мм і не більше 15 мм.

Техніка безпеки.

Загальні заходи щодо техніки безпеки на будівництві передбачають створення безпечних умов як для безпосередньо працюючих на будівельномумайданчику, так і для людей, що тимчасово перебувають на ній.

Територія будівництва в населених пунктах щоб уникнути вільного доступу на неї сторонніхосіб повинна бути огороджена. Споруджувальні об'єкти, розташовані в населених місцях уздовж вулиць, проїздів і проходів загального користування, огороджують суцільними заборами. Якщо забірустановлюють близько від об'єкта що зводиться, то його роблять із захисним козирком, що прикривають місця проходу людей.

Для обслуговування робітників будівельні майданчики обладнаються санітарно-побутовими й санітарно-гігієнічними приміщеннями, які розміщують із урахуванням необхідності скорочення переходів від них до місць роботи. До складу санітарно-побутових приміщень для будівельних майданчиків входять: гардеробні, приміщення для сушіння робочого одягу, умивальні й душові, убиральні, приміщення для особистої гігієни жінок, приміщення для обігрівання й відпочинку. Склад і площі цих приміщень визначаються проектом організації будівництва.

На території будівництва повинні бути зроблені внутрішньомайданчикові дороги, а місця проходів і проїздів позначені покажчиками. Зони, небезпечні для руху, слід огороджувати або виставляти на їхніх границяхпопереджувальні написи й сигнали, видимі як у денний, так і в нічний час.

Проходи для робітників, розташовані на уступах, укосах і косогорах з ухиломбільш 20°, обладнають драбинами або сходами з поруччям; на переходах через канави, траншеї роблять містки шириною не менш 0,8 м з поруччям висотою 1 м.

Проїзди, проходи й вантажно-розвантажувальні майданчики на будівництві повинні регулярно очищатися від сміття й будівельних відходів і не захаращуватися ґрунтом, матеріалами, устаткуванням. У зимовий час їх треба очищати від снігу й льоду, а дороги й проходи посипати піском або шлаками.

Розміщення будівельних матеріалів, конструкцій, деталей і встаткування; установку механізмів, піднімальних кранів і інших пристосувань на будівельних майданчиках виконують у відповідності зі схемою будівельного генерального плану майданчика.

Для кожного виду матеріалів, виробів і конструкцій існують свої правила складування, якими визначені розміри штабелів по ширині й висоті, кількість виробів у ряді, порядок укладання їх один на одного, ширина проїздів і проходів між суміжними рядами. Дотримання цих правил забезпечує безпечну роботу такелажників і транспортних робітників на об'єкті будівництва.

Основними вимогами безпеки, які пред'являють до машин, є: розміщення машин і встаткування, що виключаєзахаращення проходів, під'їздів; наявність пристосувань, що забезпечують безпеку праці; застосування тільки безпечних способів роботи машин; достатнє освітлення робочого місця; справний стан машин; наявність сигналізації. Особливаувага при цьому повинне звертатися на огородження частин, що рухаються, механізмів, що представляють небезпеку для обслуговуючих їх робітників.